Аннотация: Одна моя бабушка была коренная москвичка, другая - щира украинка.
МЕЛАНХОЛIЯ Меланхолiя, - спiває, чути десь,Софiя, тихенько вiтер вiє. А небо голубеньке та чистеньке! I де ж та господиня чепурненька, яка його так гарномиє?
Навiщо ж в том раю так люди сльози ллють i серцем не радiють, I саме зло, лише, тут багатiє?
Гiпертонiя стукає до скронь, i синi жилочки пульсують десь на шиї. Спаси нас, боже, вiд бiди, остережи вiд дум лихих i лиходiя I людям дай надiю.
Меланхолiя, - спiває, чути десь, Софiя, тихенько вiтер вiє. А небо голубеньке та чистеньке, Де ж та господиня чепурненька, яка його так гарно миє?
До нiг лягла зелень-трава,а в нiй яскрава стрiчка в'ється. Отруйних квiтiв в нiй краса. Та ця отрута не страшна,коли потроху додається.
Але, якщо сама отрута розквiта,зiв'яне вся трава, Закриє небо сiра курява. Боже! Що маємо робити, як стане забагато зла?
Меланхолiя, - спiває лагiдно Софiя, тихенько вiтер вiє. А небо голубеньке, та чистеньке... 2004 - 2014