На пам'ять про простого українського, робоче-християнського красного козака-революцiонера Кузьму Бублика (1901-1925) i його численних побратимiв, вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, людей вiльної України i святої Русi, якi захищали правду, свободу i комунальне народовладдя пiд рiзними гаслами i прапорами так як їх бачили i розумiли:
Козаче, козаче. вставай iз могили
I знову сiдай на коня...
Лети разом з нами, лети на Вкраїну,
Де вiтер по полю гуля...
Вертайся козаче, вертайся додому,
Де жили всi тi, хто тебе ждав...
Забудь ти про смерть, забудь про утому,
Й вертай в тi поля де зростав...
Ти треба нащадкам, ти треба Вкраїнi,
Щоб Краснеє Сонце збудить...
Вернися козаче, вернися додому,
Вернися хоча-би на мить...