В пам'ять про справжнiх червоних козакiв i їх сучасних спадкоємцiв. Пам'ятi брата мого прадiда, червоного козака Кузьми Павловича Бублика i всiх людей, якi приймали участь у захистi правди, свободи i народовладдя пiд червоними (i не тiльки) прапорами у 1917-1991 рр в Українськiй Республiцi, Радянському Союзi i всьому свiтi, царство їм небесне i вiчна пам'ять i чиї нащадки у той чи iнший спосiб, пiд самими рiзними прапорами продовжують цю справу нинi:
Вони пiдняли впалий було Стяг,
Народовладдя, правду i свободу
I Сонце Правди у їхнiх сердцях
Вернулось знов до рiдного народу
Як їхнi предки, люди степовi
Вони по волi Божiй козаками стали
I з того часу на нашiй землi
Новi слова про Правду зазвучали...