На добру i довгу пам'ять про дiда Якова (Якова Павловича Бублика), дiда Антона (Антона Андрiйовича Довгого), дiда Григорiя, дiда Миколу i всiх iнших людей старшого вiку, з якими менi доводилось спiлкуватись у дитинствi. Царство небесне i вiчна пам'ять їм усiм.
Тут згадується моє дитинство у селi Шрамкiвка, коли старий дiд Якiв сидiв на дровах бiля ворiт хати дiда Iвана i баби Настi, радувався життю, а я грався поряд iз ним:
Старий дiд сидить на дровах,
Стиха з Богом розмовля,
Бiля нього у пилюцi
Собi грається маля...
Радий дiд, що буде кому,
Прапор Правди розвернуть
Радий дiд, що буде кому,
Добрим словом пом'януть...
Благословить дiд онука,
Переказує казки,
Що було з начала свiту,
Як з'явились козаки...
Дiд старий сидить на дровах,
Треба йти вже спочивать,
А правнук його маленький
Просить казку розказать...
(21.08.2015)