Рыбаченко Олег Павлович
СталIн -ПутIн I Липенський Каскад

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками Типография Новый формат: Издать свою книгу
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Ось уже липень 1950 року. Панує мирна пауза, СРСР вiдновлюється пiсля затяжної кривавої та фактично програної вiйни. Путiн у тiлi Сталiна продовжує вести країну до свiтлого майбутнього. I рiзного роду пригоди продовжуються.
  СТАЛIН -ПУТIН I ЛИПЕНСЬКИЙ КАСКАД
  АННОТАЦIЯ
  Ось уже липень 1950 року. Панує мирна пауза, СРСР вiдновлюється пiсля затяжної кривавої та фактично програної вiйни. Путiн у тiлi Сталiна продовжує вести країну до свiтлого майбутнього. I рiзного роду пригоди продовжуються.
  . РОЗДIЛ No 1.
  Влiтку зрозумiло добре i навiть мабуть спекотно. Сталiн-Путiн поки що перебуває у своїй резиденцiї у Свердловську. Тут у теплу пору навiть непогано. Можна i рiчцi купатися. Клiмат на Уралi континентальний та у липнi погода як у Криму.
  Тож вiдпочивати можна. А вiд комарiв захищає спецiальна трава.
  На вiдмiну вiд реального Сталiна, Путiн все ж таки змусив своє тiло кинути палити, i майже не п'є. Так що є надiя, що вiн простягне довше, нiж вождь усiх часiв i народiв у реальнiй iсторiї. Тим паче i справжнiй Сталiн мiг би прожити довше, якби не вморив свого особистого лiкаря Виноградова.
  Генетика у вождя непогана. Хоча, звичайно ж, не всi люди з Кавказу живуть довго. Але довгожителiв у Грузiї справдi багато. I може б вдасться виправити, доки не пiдбереш наступника, хоча Берiя та Вознесенський цiлком пiдходящi хлопцi. Проте все ще висить дамакловим мечем загроза з боку Третього Рейху, який захопив майже весь свiт. I треба б це якось локалiзувати, хоч би за свого життя.
  Сталiн-Путiн трохи поплавав... Подивився як плавають i хлопчаки-пiонери. Думки в нього були не найвеселiшi.
  Гiтлер може напасти будь-якої митi навiть без приводу, як вiн це робив не раз. I що ж тодi?
  Тiльки створення атомної бомби може бути стримуючим чинником. I фюрер також може через це й атакувати СРСР.
  Поки що всi надiї на Берiю. Може, вiн щось та сварганить. У цьому полягає великий шанс порятунку.
  А так... Дарма, звичайно ж, Сталiн-Путiн дозволив i навiть допомiг Японiї в битвi при Мiдвей. Саме з цього все й пiшло не так, як у реальнiй iсторiї. I вийшло, що США та Британiя стали програвати. А тут ще й Сталiн-Путiн уклав перемир'я у Третьому Рейхом, давши йому захопити i Британiю та її колонiї, а потiм i США. I очевидно знайти колосальний потенцiал. Хоча з iншого боку, перемога над Нiмеччиною означала б у цьому випадку свiтове панування. На вiдмiну вiд реального Сталiна, який виграв другу свiтову вiйну, повинен був ще зважати на могутнiсть США.
  Такий вже тут вийшов не найкращий розклад. Сталiн-Путiн пiдняв ставки i тепер плавав у теплому, басейнi в якому вiдкрили вгору.
  Плюскалися красивi дiвчата-комсомолки в бiкiнi. Вони були засмаглi, м'язистi та ароматнi. Плавали i симпатичнi хлопчики-пiонери, яким ще не було чотирнадцяти. Сталiн-Путiн розраховував що бiоенергiя юних тiл його молодить. Справдi, невiдомо куди пiде твоя душа пiсля смертi.
  Добре, якщо в молоде тiло, або навiть юне. А що коли в Пекло?
  Адже вiн Путiн дуже багато кровi пролив ще у своєму колишньому життi. Особливо пiд час братовбивчої вiйни з Україною. I тим самим зiпсувавши своє загалом непогане за результатами правлiння.
  А ще в цьому свiтi встиг напортачити. I якщо СРСР досi ще iснує, то завдяки неймовiрному щастю. Нiбито японцям щастило в їхню першу вiйну з Росiєю, а нiмцям на початку Великої Вiтчизняної вiйни.
  Та вiн справдi ще в минулому життi стiльки кровi пролив, бiльше напевно зробив кровопускань лише Сталiн iз правителiв Росiї.
  Путiн навiть Миколи Кривавого встиг за кiлькiстю жертв воєн переплюнути. Тут iз самого початку i вiйна в Дагестанi та Чечнi, i з Грузiєю i в Сирiї, а скiльки неоголошених воєн вела Росiя в Африцi.
  Слiд зазначити, що i росiйсько-японську, i першу свiтову не Микола Другий почав. У першому випадку на Росiю вiроломно напали японцi, а в другому спочатку Нiмеччина, а потiм Австро-Угорщина оголосили вiйну iмперiї. А Путiн розпочав вiйни сам.
  Особливо непотрiбною була вiйна в Українi. Справдi, навiщо воювати i вбивати братiв? Тим бiльше, якщо вкласти грошi в розкрутку та полiттехнологiї, то можна було б там привести до влади проросiйський уряд, як це вдалося зробити в Грузiї.
  Вiйна виявилася затяжною та дуже кровопролитною. Росiйська армiя зазнала втрат навiть вище, нiж у першу свiтову вiйну. I це тодi коли розраховували взяти Україну лише за тиждень i малою кров'ю, за кiлька десяткiв втрат. Якби Путiн знав, що так вийде, вiн би i не починав. Проте продовжував її вести незважаючи на те, що за Трампа була чудова можливiсть все з честю завершити. Так що дiйсно можна потрапити в справжнiсiньке пекло.
  Та вiйна була найкривавiшою з часiв Другої свiтової вiйни. I була заздрiсть до Нетоньяхо, який так швидко зумiв розiбратися з країною, яка втричi перевершувала за населенням Україну, i цiною незначних втрат для iзраїльської армiї. Ось вони так не вмiли.
  Можна i бурю в пустелi згадати, iз казковим спiввiдношенням втрат.
  Путiну минулого життя вдавалося часом викроїти час, особливо якщо пiдсунеш замiсть себе двiйника, щоб пограти у вiйськово-економiчнi стратегiї на комп'ютерi. Вiн мав класнi там iгри.
  Особливо подобалася "Антанта" покращеної моделi. У нiй можна було зокрема й за Росiю виготовляти важкi танки. Адже в бiльш раннiй моделi були важкi танки в Австро-Угорщини, хоча в реальнiй iсторiї їх не було. А у царської Росiї важкi танки були у розробцi. А це i танк Лебедько, i найкращий для першої свiтової вiйни - Менделєєва. До речi, цей танк дуже схожий на Т-34, i якби вiн запущений у серiю, царськi вiйська прогулялися б Берлiном.
  Так ось у пiзнiшiй версiї "Антанти" набагато бiльше можливостей i у вiйськовiй та науковiй академiї. Можна зокрема ремонтувати i танки та авiацiю. Є можливостi збiльшувати видобуток нафти та деревини. А це в "Антантi" найслабша ланка. Доданi можливостi та з виробництва зерна - трактори та iнвентар, багатопiлля. I по золоту i залiзу є додатковi полiпшення i по електрицi. Бiльше можливостей i з технiки.
  Зокрема можна вставляти дизелi на танки, збiльшуючи їхню швидкiсть, що особливо актуально для важких, додавати кiлькiсть кулеметiв, посилювати броню. Можна також робити швидше пiхоту i кавалерiю i артилерiю. А також пiдвищувати швидкiсть виробництва озброєнь та всiх юнiтiв, включаючи робiтникiв. I бiльше можливостей збiльшувати їх живучiсть, а також будiвель i дзотiв.
  Ну i ще в цiй "Антантi" ще можна рити окопи та будувати стiни з вежами на кшталт "Козакiв". I ще є огметнi танки - дуже ефектнi - гарно виливається полум'я, але не надто далекобiйнi. А в морi ще й гiдролiтаки є. I лiнкори є бiльшi - нiж стандартнi i далекобiйнi. I це дуже потужна зброя.
  Але найважливiше в модернiзованiй "Антантi" порiвняно з ранньою, це карти. Ось справдi граєш ти ранню "Антанту" не встиг ще всi технологiї розвинути i вiйська навипускати i в академiї прогнати, i танкiв понашлiпати, так уже й воювати не скем. А тут карти послiдовно вiдкриваються. Так що грати одну мiсiю можна довго, навiть розвинувши всi технологiї, а їх тут теж разiв у десять бiльше, нiж у стандартнiй "Антантi". I цiлi мiста ти чи захоплюєш, чи рiвняєш у руїни.
  А там та можна будувати. I юнiтiв можна наштапувати до мiльйона. У президента природно комп'ютер просунутий i ще не таке потягне.
  Граючи в "Антанту", можна її прискорювати дуже сильно. Тому в деяких умовах солдатiв супротивника винищуєш по кiлька тисяч за секунду. Ось це крутiсть.
  Сталiн-Путiн узяв i задрiмав. Дiвчата обережно винесли вождя на берег i не стали його будити.
  Сталiну-Путiну снилося, щось особливе...
  Чотири дiвчата-нiндзя вправлялися у тренажерному залi. Вони пiдскакували i крутились. Вiйницi були в одному лише бiкiнi.
  Наташка з синiм волоссям, дуже спритно пiдскакувала i метала босими пальчиками нiжок бумеранги. Красива дiвчина i негласний лiдер четвiрки.
  Зоя дiвчина з жовтим волоссям - теж чудова краля - здатна багато на що. I як вона швидко викидає бумеранги голими нiжками, i проводить помахи мечами.
  Ну i дiвчина-боєць Вiкторiя з мiдно-червоним волоссям. Теж очевидно босонiж i в бiкiнi. I її ноги таке витворяють стрiмке та неповторне.
  I Свiтланка чиє волосся бiле, як снiг. Вона просто неймовiрний i приголомшливий боєць. I теж мечами махає ось яблуко в польотi на дрiбнi скибочки викришила. I як босими пальчиками нiжок викине голку i та встромиться прямо в центр мiшенi.
  Ось вона легендарна четвiрка дiвчат-нiндзя у бiкiнi. Таких чудових та чудових i дуже красивих, i при цьому мускулистих. I рельєф їх м'язiв такий гармонiйний i чарiвний. Ось це справдi дiвчата-супер. I вони вправляються. Спритнi та променистi.
  I ось до зали заскочив ще хтось. На вигляд це був дуже м'язистий i гарний хлопчик рокiв дванадцяти. Шкiра в нього засмагла, наче шоколадна, але волосся свiтло-жовте. Ми жилки переливаються. На ньому однi лише шорти, а оголений торт, викладенi плиточками, i дротом м'язiв.
  Хлопчик рухається надзвичайно швидко. Вiн лише на вигляд дитина, а насправдi це один з олiмпiйських богiв, якому дуже багато рокiв. Вiн є наставником i гуру цих прекрасних дiвчат.
  Наташка вигукнула:
  - Привiт смислiв Альберт! Або як вас ще називають месир!
  Хлопчик засмiявся i вiдповiв:
  - Можете, кликати мене просто гуру!
  Вiкторiя вигукнула:
  - Ми й самi собi гуру!
  Тодi м'язова дитина в шортах тупнула босою нiжкою, змахнула вiялом який невiдомо як опинився в дитячих руках. I всi чотири дiвчата були збитi хвилею i заплуталися в сiтцi зверху, що впала на них.
  I намагаючись звiльнитися, плуталися все бiльше i бiльше.
  Альберт пискнув:
  - Багато чого вам ще вчиться належить!
  Наташка вигукнула:
  - Ми забули, що ти бог. А ми лише дiвчата мутанти, а тобi скiльки рокiв?
  Хлопчик хихикнули вiдповiв:
  - Пам'ятаю, коли люди ще по деревах лазили!
  I вiчна дитина пiдскочила i стала на руки. Клацнув пальчиками босих нiжок, i дiвчата взяли i вмить розплуталися.
  Альберто заявив iз посмiшкою:
  - Сьогоднi у вас буде особливе завдання!
  Наташка пискнула:
  - Яке про сенсi?
  Хлопчик знову клацнув босими пальчиками. Включився екран - великий монiтор та зображення мiста. По ньому йшов величезний робот - добрих сто метрiв заввишки. I в руках його були сильнi бластери. I коли траплялися пiд ноги машини, вiн їх давив разом iз людьми.
  Альберт вiдповiв:
  - Вторгнення прибульцiв! Потрiбно його знешкодити!
  Вiкторiя пискнула:
  Ми зметемо ворога одним ударом,
  Славу пiдтвердимо сталевим мечем.
  Злих прибульцiв виметемо не дарма,
  У трiски злiсних монстрiв розiб'ємо!
  Наташка помiтила:
  - Голими п'ятами такого робота не замочиш! Потрiбно щось серйозне!
  Згортка пискнула:
  - Бластери! Ось що потрiбне!
  Альберт кивнув i у дiвчинкою в руках з'явилася зброя, пiсля того як хлопчик знову тупнув босою нiжкою:
  - Я уважно стежитиму, але постарайтеся з термiнатором впоратися самi!
  Дiвчата рвонули, виблискуючи босими, рожевими п'ятами. Вони мчали немов одерживi. I заскочили у свiй еролок - гiбрид автомобiля та еролока. Пiсля цього машина стартувала. А вона могла навiть крiзь стiни проходити.
  Хлопчик-демiург тупнув босими нiжками i зазначив:
  - Подивимося як вони впораються!
  Дiвчата на своєму унiверсальному еролоцi подолали пласти землi та будiвель та злетiли над мiстом. I настрiй у войовниць став радiснiшим. Роботiв-гiгантiв було вже троє. Це нагадувало вторгнення космiчних прибульцiв iз серiалу Євангелiон.
  Наташка пискнула:
  - Оце так! Пропоную лупнути по них з лазерної гармати еролока!
  Зоя зазначила:
  - А може бути з бластерiв за ними?
  Вiкторiя це руде дiвчисько скептично посмiхнулася:
  - Можуть i не взяти! Тут виникнуть проблеми!
  Свiтлана зi смiхом заспiвала:
  Нехай не вирiшити нам усiх проблем,
  Не вирiшити всiх проблем...
  Але стане радiснiше всiм,
  Веселiше стане всiм!
  I Наталка розгорнувши свiй еролок у пiку взяла i лупнула по ворогу лазером. Зелений промiнь полетiв i вдарив у броньованi груди робота. Несподiвано вiн розсипався i майнули контури чогось блискучого. I бойовий робот узяв i розвернувся, направляючи променi своєї зброї в машину дiвчат.
  Наташка та Зоя зманеврували йдучи з-пiд удару. А величезний термiнатор врiзав сталевою ногою в будiвлю, i вона впала.
  Вiкторiя вигукнула:
  - Роботiв прикриває силове поле! То просто їх не взяти!
  Свiтланка пискнула:
  - А якщо анiгiляцiйною бомбою?
  Наташа буркнула:
  - Пiв мiста така бомба рознесе! Тут потрiбен тонший пiдхiд!
  Зоя запропонувала:
  - Найкраще заразити роботiв комп'ютерним вiрусом i вони вийдуть з ладу!
  Вiкторiя буркнула:
  - Це передовi технологiї проти передової iдеологiї!
  Свiтланка зневажливо пирхнула:
  - А з чого ти взяла що технологiї у прибульцiв найпередовiшi... Тобто я мала на увазi iдеологiю!
  Руда дiвчина-нiндзя зi смiшком вiдповiла:
  Ламати, трощити i рвати на частини,
  Ось це життя, ось це щастя!
  Наташка вигукнула:
  - Готуватимемо гiпервiрус. От добре, якби нам допомiг месир. Адже вiн має досвiд багатьох тисячолiть i миттєво виготовив би комп'ютерний вiрус!
  Вiкторiя сердито буркнула:
  - Самi впораємося! А то сенсей думає, що ми здатнi тiльки скакати i кричати кия!
  Гiгантський термiнатор почав обстрiлювати еролок. На щастя в ньому була програма вiдхилення вiд променiв, i машинка була невразливою.
  Наташа натиснула голими п'ятами i еролок рвонув, трохи подалi вiд монстрiв. Тут правда Вiкторiя зауважила:
  - А якщо замiсть гiпервiрусу iнше рiшення?
  Наташка запитала:
  - Яке ще рiшення?
  Руда дiвчина-нiндзя запропонувала:
  - Просто зв'язати роботiв. Ось як ми ранiше робили з крокуючими черепахами - ноги стягнути тросом!
  Зоя вигукнула:
  - Та це гарне рiшення! Тим бiльше, на Нью-Йорк напали прибульцi i ми не знаємо навiть з якої планети. Може бути наш гiпервiрус з їхнiми технологiями зовсiм не сумiсний!
  Свiтланка пискнула:
  У бандою потоваришуємо,
  У мiстi великому...
  Разом ми покружляємо,
  Потанцюємо i заспiваємо!
  I дiвчата порушили реалiзацiю iдеї. Вони викинули гак i уникаючи пострiлiв великого робота, накинули його на ноги. Потiм взяли перекрутилися кiлька разiв i затягли. Величезний термiнатор втратив рiвновагу впав униз. Впав прямо на вантажiвку, завантажену петардами. I стало так рiзнокольорово i барвисто рватися - просто якесь диво.
  Вiкторiя прочирикала:
  Якщо близько горобець,
  Ми готуємо гармату,
  Якщо муха - мух бий,
  Взяти її на мушку!
  Перший бойовий робот був повалений i скручений дуже мiцним тросом iз спецiальної сталi. Але ще крутяться два мастодонти. I з ними також слiд розiбратися.
  I дiвчата на еролоцi мчать в атаку. Наташка взяла i заспiвала:
  I знову продовжується бiй,
  Кипить гiперплазми пожежа...
  I Ленiн такий молодий,
  Завдає променями удару!
  I ось дiвчата взяли стали кружляти бiля другого робота висотою з добрий хмарочос. Вони з легкiстю жбурляють гачок. Бойовий термiнатор стрiляє i в рiзнi боки розлiтаються уламки зруйнованої будiвлi. I падає об'їзд пiд'їзд.
  Люди з диким завиванням розбiгаються.
  Вiкторiя взяла та заспiвала:
  Життя для правди не шкодуй,
  Попереду знай не нули...
  Фюрер з плетеною в пекло йди,
  Нам дiвчата у цьому життi,
  Тiльки з правдою на шляху!
  I ось вони стали замотувати ноги та iншому роботi. I робили подiбне дiвчата дуже спритно i спритно. I ось цього гiганта пiдкосила. Вона впала на рефрежиратор наповнений морозивом i ним забруднилася по самi гланди.
  Зоя прочирикала:
  -Свинки зам'яукали, кiшечки захрюкали!
  Вiкторiя провела промiжний результат:
  - Два - нуль на нашу користь!
  I ось їхнiй еролок полетiв до третього роботу-гiганта. А той уже почав ламати купол костелу. Ну хiба це не свавiлля?
  Свiтланка прочирикала:
  Розвалилися з трiском небеса,
  I з ревом кинулися звiдти...
  Зрубуючи голови церквам,
  I славлячи нового царя...
  Сталевi роботи-iуди!
  I дiвчата взяли i хором розреготалися. Вони й справдi веселi i смiються не в попад.
  Ось i цьому роботу трос накинули i той теж почав пiдкошуватись i завалюватись.
  Наташа помiтила з смiхом:
  - Проти троса лише матроси!
  Вiкторiя взяла та додала:
  - Замiсть носа цигарки!
  I дiвчата взяли i тупнули своїми босими, точеними нiжками.
  Усi три робота-гiганти були знешкодженi. Але цим видно справу не обмежиться.
  З'явилася в небi вистрибнувши немов чортик з табакерки лiтаюча тарiлка. Вона пiдлетiла до першого з повалених роботiв i випустила з краю промiнчик. Той узяв i розрiзав трос iз надмiцного металу, що зв'язав мастодонта. I той звiльнився i знову схопився. I давай з потужних бластерiв що як гармати на його лапах лупити по будинках Нью-Йорка.
  Наташка свиснула:
  - Ось знову проблема!
  Вiкторiя скеля зубки прочирикала:
  - У МММ немає проблем! Нас знають усi!
  Свiтланка хихикнула i вiдзначила:
  - А що вiзьмемо та їх спалимо!
  Зоя запропонувала:
  - По лiтаючiй тарiлцi пли!
  I еролок дiвчат-нiндзя рвонувся до дискоролетiв. Вiйницi без зайвих церемонiй випустили великої вбивчої сили промiнчик, який спалював метал. Але лiтаюча тарiлка наче й не помiтила влучення. Її висвiтлило захисне поле i спалахнуло.
  Наташка прочирикала:
  - Оце так - мастодонти!
  Вiкторiя заперечила:
  -Нi! Тарiлка не стiльки велика, скiльки технологiчна!
  Зоя цвiркнула:
  - Хай буде з нами слава - банзай!
  Свiтлана зазначила:
  - Скоро займуться нами! I ще як займуться!
  Дiйсно лiтаюча тарiлка почала бити з лазерiв по еролоку. Дiвчата кинулися маневрувати, щоб уникнути зiткнення з потоком анiгiляцiї.
  I куди потрапляв цей промiнь, лунали вибухи i робилися страшнi руйнування.
  Наташка з тривогою помiтила:
  - На що перетворюється Нью-Йорк?
  Зоя зiтхнувши кивнула:
  - Так Америка наша друга Батькiвщина!
  Вiкторiя буркнула:
  - Скоро для нас стане симпатичним пекло!
  Свiтлана хихикнула та вiдзначила:
  - А що? В Пекло все будемо! Адже Пекло - це зворотний бiк Раю!
  I дiвчата взяли i хором засмiялися. Їхнiй настрiй був досить веселим.
  Незважаючи на те, що їх еролок переслiдувала лiтаюча тарiлка i погрожувала збити.
  Наташка помiтила з розгубленим виглядом:
  - Може, зараз саме час звернутися за допомогою до сенсею?
  Вiкторiя рiшуче заявила:
  - I тим самим показати, що ми нi на що не здатнi? Нi, це буде тривiально ганьбою!
  Зоя пiдтвердила:
  - Справдi - це не вихiд! Потрiбно самим щось вигадати!
  Свiтланка зазначила:
  - А якщо за ними запустити гранату з антиматерiєю? Це погодитеся буде круто!
  Наташка пiдтвердила:
  - Справдi! Давайте ось ворога та секвестуємо!
  Вiкторiя рикнула:
  - Кину гранату у противника я!
  I дiвчина-нiндзя рудої мастi пiдскочила до сейфа. I вiдкривши його витягла горошинку зi шматочком антиречовини усерединi. I це справдi був найкрутiший винахiд.
  Зоя жартома зазначила:
  Вiн кулаком ворогiв приводить до тями.
  Для бiйки шанс використовує будь-який...
  Але це мистецтво,
  Не те що наш екранний мордобiй!
  Дiвчата дружно розреготалися. I ось Вiкторiя взяла i вiдчинила ривком дверцята еролока. I видно було, як крутиться ворожий дисколет. Войовниця рудої мастi хоча машину трясло, взяла i запустила босими пальчиками нiжок, вбивчий подарунок смертi. Той пролетiв i вдарився у захисне поле дисколету.
  Почувся вибух, i тарiлку, що лiтає, струснуло. I вона отримавши найсильнiший тичок польоту у великий i масивний хмарочос. Врiзалася в нього, через що стався сильний вибух. I так узяло i грюкнуло.
  Вiкторiя розсмiялася та вiдзначила:
  - Ось це побиття козиря! А тепер давайте знову скрутимо робота, що звiльнився!
  Зоя застережливо вигукнула:
  - Рано радiєш!
  Дисколет, що дiйсно отримав розповiдi, випурхнув з-пiд руїн. I знову нацiлив свою гармату на еролок. Хоча видно було його гарненько струснуло.
  Свiтланка не зовсiм доречно буркнула:
  Немає в нього не брехливий погляд,
  Його очi не брешуть.
  Вони правдиво кажуть
  Що їхнiй власник шахрай!
  Наташка хихикнула i вiдзначила:
  - Ну що ж, тепер давай так!
  I дiвчина натиснула босими пальчиками нiжок на кнопку джойстика. Вилетiв струмiнь руйнiвної енергiї. Вона вдарила лiтаючу тарiлку просто в гармату. I вiдразу спрацювало. Як узяло i рвонуло з неймовiрною силою. I це реально гримне.
  Вiкторiя обм'язавши губки пискнула:
  - Оце чудово! Цього разу вийшло!
  Наташка з усмiшкою кивнула:
  - Все неможливе, можливо у цьому свiтi! Але треба не мочити клопiв у сортирi!
  Вiйницi розреготалися i вишкiрили перлиннi зубки. Наразi залишився один ранiше звiльнений робот. А дисколет горiв i всерединi його вибухало. I це виглядало страшно.
  Зоя зазначила:
  - Залишилося побити останню карту, до того ж не козирну!
  Наташка помiтила:
  - У нас проблеми!
  Вiкторiя з посмiшкою запитала:
  - Якi проблеми?
  Дiвчина з синiм волоссям вiдповiла:
  -Троси Скiнчилися!
  Руда у вiдповiдь хихикнула:
  - Ну, нiчого страшного, у нас ще жуйка є!
  Свiтланка хихикнула:
  - Жуйка? А чи не надто жирне добро на рiзного роду роботiв перекладати!
  Вiкторiя видала зi смiшком:
  - Не бiйся вона прострочена! Нi нам нi дiтям її жувати не можна!
  Наташа, без зайвих суперечок, увiмкнула конвеєр, пiдiгрiваючи застиглу жуйку.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям вигукнула:
  - Сюрприз! Сюрприз! Хай живе сюрприз!
  I ось розiгрiта, рожева жуйка взяла i плюхнулася на робота-гiганта. Той у нiй заплутався наче павук у бурштинi. Трохи посмикався, i заплутався, застиг.
  Дiвчата-нiндзя хором кричали:
  - Банзай!
  Ось вони якi скажемо прямо чудовi красунi. Здiбнi битися з будь-яким противником.
  А тут з'явився немов вискочивши з табакерки чортик їхнiх смислiв. Дуже м'язистий з рельєфними м'язами, засмаглий i свiтловолосий напiвголий хлопчик у шортах. Вiн пiдстрибнув, клацнув босими пальчиками нiжок, так що в руках у гарних дiвчат-нiдзя виникли рiзнокольоровi i вигукнув:
  - Я стежив за полем бою! Як з'ясувалося, втручання не знадобилося!
  Войовницi-нiндзя хором вiдповiли:
  - Досконало немає межi! Взялися дiвчата за справу!
  . РОЗДIЛ No 2.
  Олег Рибаченко вiчний хлопчик та воєвода, продовжував рух Африкою. Щоб царська Росiя мiцно стала на Чорному континентi, там будувалися численнi мiста-фортецi. Та й переселялися росiйськi сiм'ї. Причому нова постанова синоду дозволяла мати до чотирьох дружин росiйському чоловiковi. Що дозволяло швидше асимiлювати околицi та знову завойованi провiнцiї.
  А Олег Рибаченко тим часом продовжував писати:
  Конан-варвар, цей свiжоспечений хлопчик продовжував дивитися кiно.
  Насправдi - технологiчний свiт - це круто.
  Наташка вела бiй з азартом i холоднокровнiстю одночасно. Вона за допомогою босих пальчикiв нiжок знову натиснула кнопку джойстика i послала вбивчий снаряд по ворожiй самохiдцi.
  Готель анiгiляцiї врiзався, i пробив ворожу машину.
  Зоя бачачи як пiднiмаються вгору клуби диму, прочiрикала:
  - Битимемо людей i битим байдики!
  Наташка зазначила:
  - Дуже навiть прикольнi бої виходять.
  Як вiдомо самохiдка вiд танка вiдрiзняється вiдсутнiстю вежi, що обертається.
  Що в деяких випадках робить її ще бiльш небезпечною, тому що можна встановити потужнiшу зброю.
  Вiкторiя, це дiвчина з волоссям кольору полум'я вiдзначила:
  - Свiт прекрасний! Жаль тiльки самцiв не вистачає!
  Свiтлана зi смiшком помiтила:
  - Так у самцiв бувають бороди, i вони дуже смердючi!
  Наташка заперечила:
  - Можна, щоб самцi не смердили, облити їх одеколоном!
  Зоя хихикнула, послала в супротивника ще один снаряд i вiдповiла:
  - Нi! Краще духами!
  Дiвчата в танку причому тяжкому були налаштованi весело. З такими будь-яка справа налагодитись.
  Танкова битва, це особлива битва. У ньому використовуються такi можливостi, що просто дивуєшся. Дiвчата в цьому планi
  Вiдрiзняються феноменальнiстю в реакцiї та влучностi.
  Наташа зазначила:
  - Колись вважалося, що вiйна не жiноча справа. Але зараз бореться переважно саме прекрасна стать. Бо самцiв i так мало!
  Зоя єхидно посмiхнулася:
  - Ось i доводиться берегти чоловiкiв. Хоча ми ж самки такi красивi!
  I войовниця послала снаряд до танку середнiх розмiрiв.
  Потрапила точно i почали рватись у детонацiї ворожi снаряди. Ось це справдi була лайка.
  Вiкторiя зазначила:
  - Незабаром навчаться робити роботiв i вони замiнять самцiв. Ось уявiть собi кiборга-альфонса!
  Свiтлана зневажливо пирхнула:
  - Я б вiддала перевагу живому самцю!
  I дiвчата розреготалися. Наташка представила як прекрасний юнак її пестить. Як соковитi зуби самця цiлують її червоний сосок, вiд чого твердiють груди. Та важко колись на тисячу жiнок лише один чоловiк. Така боротьба мiж самками за самцiв вiдбувається. I з синцями та з розбитими носами.
  А в небi також битви. Ось наприклад атакують з повiтря гелiкоптери. Вони такi особливi дископодiбної форми. З них дiвчата ведуть вогонь iз авiагармат i запускають реактивнi ракети. Тi б'ють за позицiями супротивника. Ось вiд випущеної ракети перевертається гаубиця. I нагору її колеса з шипами. Йде агресивне розбирання з технiкою та пiхотою.
  Дiвчина Ганна ведучи вогонь з вертольота проспiвала:
  Не ходи до нього на зустрiч не ходи,
  У нього гранiтний камiнчик у грудях!
  I ось вiд вертольота знову летить убивча та руйнiвна ракета. I вона вибухає, заглибившись у блiндаж. I там теж верещать побитi дiвчата. Деяких представниць прекрасної статi ранить, а iнших убиває. Ось скiльки пiднiмається уламкiв.
  Дiвчина Ганна стрiляє знову, запустивши босими пальчиками нiжок убивчої та руйнiвної сили ракети. Так вибухає й у рiзнi боки розлiтаються голки.
  I вони вражають живе тiло. Ось це справдi розлiт.
  Зi снайперської гвинтiвки стрiляє Алiса. Вона дiвчина дуже спритна. Вважає за краще боротися босонiж, i вправно метати витонченими нiжками бумеранги. Немає такi ось дiвчата надiя будь-якої нацiї.
  А поряд з нею Анжелiка - теж дiвчисько великої краси та сили. I в неї розвинена мускулатура. Така й мужика будь-кого задавить. Не зможеш проти таких войовниць ти встояти. Особливо якщо самець.
  Для таких жiнок складають поеми. Ось уявiть якiсь стегна у Анжелiки - розкiшнi, м'язистi, це круп породистої конячки. Ну хто проти такої встоїть?
  Не жiнка, а вогонь, i мiць.
  Обидвi дiвчата очевидно босонiж в одному бiкiнi. I це не приховує їхню видатну мускулатуру. Не дiвчата, а вищий пiлотаж.
  Алiса вистрiлила. Збила точною кулею самку-солдата i заспiвала:
  Погоджуйся бути багатим,
  Погодься бути щасливим...
  Залишайся хлопчик з нами,
  Будеш нашим королем,
  Будеш нашим королем!
  I дiвчата ведуть вогонь лiтаками-розвiдниками. I тi спалахують разом i палають наче смолоскип. Як спритно Алiса пробила канiстру з авiацiйним бензином.
  Пiсля чого дiвчина-войовниця жбурнула босими пальчиками нiжок убивчої сили горошинку i пiдiрвала її так, що перекинувся танк противника. I там теж дiвчата i один хлопець i вони пищать.
  Такий чудовий свiт десь на одного самця тисячу самок. Це справдi надзвичайно круто.
  I ось Анжелiка згадала, як вона спала з хлопцем. Це солодкi спогади. На жаль, так мало у них чоловiкiв. Дiвчата вважають найвищою радiстю спробувати тiло самця.
  Але серце не дарма, серце любити має!
  А ось i Олена, зi своїм екiпажем на танку здiйснює обхiдний маневр. Перед ними батарея з далекобiйними та потужними гарматами, i її слiд було б обiйти.
  Єлизавета член екiпажу дає чергу, i зрiзає кiлька войовниць противника. Та це дуже шкода, коли гинуть дiвчата, але йде вiйна. Двi iмперiї зчепилися на однiй планетi, i це надзвичайно погано. Але войовницi очевидно будуть боротися i їх так просто не поставиш на колiна.
  Катерина ще одне дiвчисько випустило зi зброї осколково-фугасний снаряд. Потрапила по пiхотi супротивника i заспiвала:
  - За мир та космос - наша сила!
  Ось це дiвчина... У цьому свiтi так здорово жодної старенької чи старого. Усi чи юнi чи молодi, i стiльки дiвчат на одного чоловiка - мрiя всiх самцiв.
  Ось у такий свiт i хочуть потрапити усi чоловiки. Адже це так чудово. I справдi чудово.
  Конан-варвар дивився на це i дуже шкодував, що вiн такий став маленький. Ще рано йому iз самками. А так яке було б роздолля. А так його компанiя такi ж босоп'ятi хлопчаки, як i вiн сам.
  Але що ж у кiно все ж таки дивитися цiкаво. Але весь час бої набридають.
  Ось дiвчата в даному випадку Наташка, Зоя, Аврора та Свiтланка сiли разом iз гарненьким юнаком грати у карти. Зрозумiло вони рiзалися на роздягання. I видно як чотири здоровi, мiцнi, рум'янi дiвчата жадiбно дивляться на хлопця.
  Для самцiв колись на тебе тисяча самок добре, а от прекраснiй пiдлозi не дуже.
  Наташа граючи в карти помiтила:
  - Вiйна йде вже десять рокiв, i за невеликих коливань фронту практично застигла...
  Аврора кинула карту i помiтила:
  - I що ти пропонуєш?
  Дiвчина з блакитним волоссям вiдповiла:
  - Потрiбно винайти щось таке, що внесе перелом. Якась диво-зброя!
  Зоя хихикнула i вiдзначила:
  - Та, схоже, ми можемо тiльки на це розраховувати!
  Свiтланка вiдзначила, кинувши свою картку:
  - Та зброя це означає дуже багато!
  Юнак на це заперечив:
  - Нi! Звичайно ж, технiка важлива, але ще бiльше значення має бойовий дух!
  Дiвчата засмiялися. I ось Наташка залишилася в дурнях, i зняла свiй лiфчик, оголивши груди з червоними сосками, якi так схожi на полуницю.
  Далi гра продовжилася. Зоя помiтила з милим виглядом:
  - Може, бути в шахи пограємось?
  Аврора засмiялася i вiдповiла:
  - Та це гарна iдея!
  I труснула своїм мiдно-червоним волоссям. Справдi, вона рудої мастi кобилиця.
  Дiвчата продовжила гру. Наташа помiтила:
  - Я ось думаю якщо винищувачем може керувати один льотчик, то чому б не зробити танки з одним дiвчиськом невеликого зросту i розташованою лежачи?
  Аврора посмiхнулася i вiдповiла:
  - Непогана iдея... Але щось так не виходило. Лiтаки з одним членом екiпажу є давно, а танки немає!
  Юнак помiтив:
  - А чому? Адже швидкiсть у лiтака вища, нiж у танка. I за iдеєю танком має бути простiше керувати!
  Зоя з милою посмiшкою вiдповiла:
  - Важко сказати. Є винищувачi з одним членом екiпажу, що мають до восьми вогняних точок. По iдеї такий ось важкий винищувач не гiрший за танк i не простiше в управлiннi!
  Наташка кивнула:
  - Треба висловити свої пропозицiї та внести їх у конструкторське бюро. Поки що хiд вiйни переламати. А то люди гинуть, та й витрати на лайку чималi.
  Дiвчата хихикнули i заспiвали:
  А на вiйнi, а на вiйнi,
  Солдатки бачать хлопця увi снi!
  Їм так полювання мужика,
  А замiсть миру - бiй поки що!
  I розсмiялися з таким ось не найвеселiшим виглядом. Справдi, чого настрою пiднiматися. Не дуже весело коли гинуть подруги. Добре ще що можна воювати дiвчатам босонiж, бо чоботи натирають ноги. А дiвча чим менше на них одягу, тим привабливiше, i приковують до себе погляди чоловiкiв. А гола, дiвоча п'ята - це щось!
  Дiвчата знову грають i дедалi бiльше оголюються, та й на юнаку залишилися однi плавки. Вiн до речi дуже гарний i м'язистий, i як войовницi на нього хтиво дивляться.
  Але тут кiно переривається, i показують черговий бiй. У разi б'ють реактивнi установки "Град" i це вбивчий вплив на протилежний бiк. А вiд подiбних залпiв часом i будинки складаються.
  I виглядає таке з величезним ефектом. I у свiтi стiльки всього ще цiкавого.
  Ось показано бункер. У ньому сидить дюжина дiвчат та молодий генерал-самець. Вони щось обговорюють iз жаром та азартом. Ось це команда з орденами та медалями. Скажiмо так - бойова. I воїнки дiють великим шармом.
  Одна з них така з помаранчевим волоссям чудова краля все вказує на карту. I реве собi:
  - Ось тут ми ворога прорвемо! Отут обiйдемо! Хай буде наша перемога!
  Вiйницi розумiють вищi офiцери в мундирах з орденами та медалями, i в лакованих чобiтках. Та босонiж у штабi й непристойно.
  I вони щось вимовляють iз почуттям та жаром. Потiм починає ревти генерал-самець, i це теж чудово.
  А ось знову вiдео... Двi дiвчини повзуть болотом. Вони в одному лише бiкiнi, i босонiж. Щоправда, шкiра пофарбована в захиснi кольори i це здорово.
  Одна з них Веронiка з усмiшкою вимовляє:
  - А ми просто як змiйки!
  А iнша дiвчина Вiкторiя хихикає i зазначає:
  - Хто нам трапиться, тих затискаємо!
  I войовницi ось так беруть i смiються. Вони треба сказати блискучi та смiливi. I нiжки у них хоч i бруднi, але таку спокусливу, круглу п'яточку так i хочеться полоскотати.
  Ось дiвчата бачать перед собою супротивника. Теж це юна дiвчина, майже дiвчинка. I вона вiддалилася вiд табору, невiдомо чому.
  Веронiка випустила в неї голку з паралiзуючим складом, а Вiкторiя затиснула рота. Пiсля чого дiвчата вони звалили на плечi та поволокли. Мабуть, вони збиралися щось у неї вивiдати i допитати.
  Веронiка прочирикала:
  - Ех краще б ми зловили самця!
  Вiкторiя погодилася:
  - Та мужику покаталися б!
  I воятки заспiвали хором i з пафосом:
  У повному розпалi жнива сiльська,
  У полi прибирання, коси...
  Доля ти долечка жiноча,
  Навряд чи найважче знайдеш!
  I вони розреготалися.
  Допит полоненого дiвчинки проходив суворо. Спочатку її повнiстю оголили, при цьому прив'язавши до дерева. Потiм Вiкторiя руда краля дiстала запальничку, чиркнула i пiднесла полум'я до червоного соски грудей дiвчини-пленицi. Та як вiзьме та завиє. Дiйсно це дуже боляче. А Вiкторiя так i жарить. I груди у дiвчинки покривають пухирями. Її допитують iз смаком. Спочатку i груди пiдпалили, а потiм i лоно Венери.
  Звичайно ж, такий допит дав ефект i дiвчина розкололася.
  Та чудове виходить кiно.
  Конан-варвар вiдзначив з милим виглядом:
  - Оце так! Я такого й не чекав! Просто чудово!
  Ось знову зображення... На це дiвча вiдбивають атаку. Прут у бiй ворожi танки. Вони незграбнi або обтiчних форм, цi сталевi мастодонти. I дiвчата зустрiчають їх пострiлами з мiнометiв i кидками гранат. Ось це реально красунi. I вони якщо покажуть що буде крутий вплив.
  Анюта бореться i кидає у противника гранати та спiває:
  На священнiй вiйнi,
  У нашiй милiй країнi...
  Ми переможемо ворогiв,
  З нами Бог i херувiмо!
  Оленка теж стрiляє i спiває:
  - Є у нас ракети лiтаки,
  Наймiцнiший у свiтi дiвок дух...
  За штурвалом краще пiлоти,
  Буде ворог розгромлений на порох i пух!
  Маруся теж стрiляє i палить по ворогах. I використовує ударну силу мiнiатюрної, реактивної установки. I пiдлiтають вгору пробитi та покалiченi ворожi солдати.
  Августина теж тут бореться. Вона можна сказати чудова. I так смiливо битися. Показує свою ударну мiць. I стрiляє.
  А ось Олiмпiада iз реактивного бомбомета як дасть. Ось справдi неповторна дiвчина великої мрiї.
  З ревом летить нею пущений подарунок анiгiляцiї.
  I сама вона така велика та знатна. Талiя тонка, зате стегна як круп у коня, а груди справжнє дiйне вим'я як у найдобрiшої буйволицi. I це войовниця.
  Вона показує себе з найкращого боку. I її бойова форма просто приголомшлива.
  Та й дiвчата як вони запускають по супротивнику мiни. Трава тут рiзна, є зелена, є синя i помаранчева. Ось це справдi надзвичайно здорово i круто виходить. I реально з дикою шаленою мiццю гуркочуть розриви.
  I танк досить значних розмiрiв пiдкидає у повiтря, пiдлiтає i там перевертається. Баштою вниз, а гусеницям вгору. Ось це справдi колосальне руйнує.
  Оленка пищить з люттю:
  Вiйська готовi Панi,
  Ми всiх знищуватимемо!
  I ось знову вiд дiвчат вилiтають гостинцi анiгiляцiї. I б'ють по броневiй технiцi. А та огризається. Видно, що машин з обох бокiв багато.
  У небi ще дзижчання штурмовикiв, що випускають реактивнi ракети за позицiями супротивника. А у вiдповiдь б'ють зенiтки. Вiдбувається такого роду розбирання. I ракети земля-повiтря злiтають. Ось справдi бiй у стилi скаутiв.
  Анюта ведучи пальбу вiдзначила:
  - I на вiйнi i в мирному життi дiвчина вiддає перевагу кулемету великого калiбру!
  Оленка хихикнула i вiдповiла:
  - Дiвчина як тварина любить сильних самцiв, але при цьому вiддає перевагу слабким на спокусу жiночим чарам!
  Маруся завила i ведучи вогонь пискнула:
  -У жiнки в головi iдеал орел, мiж нiг пiвень, в очах павич, у вухах соловей, але льотуна, що стоїть, завжди примудряється проворонити!
  I воїнки розреготалися.
  Справдi кумеднi виходили речi.
  Працювала i артилерiя керована чудовою статтю. I дiяла вона дуже енергiйно та ефективно. Стiльки кiсточок супротивника розкидалося. Били й уламковими боєприпасами. Рухалися дуже потужнi танки, якi вiдрiзнялися потужним захистом. I виглядали просто так страшно.
  Ось якийсь хлопчик керує ракетою через рацiю та наводить її на танк. I це слiд сказати ефективно. Бойова вiдбувається дiя.
  Гуркiт та руйнування. I попадання в потужний з дюжиною стволiв танк.
  Пiсля появи ракетних технологiй великi машини втратили ефективнiсть, але на полi бою зустрiчалися. I для них звичайно ж ракети дуже болючi.
  Хлопчик-вундеркiнд сказав:
  - За допомогою свiтлого розуму можна замiнити мускулатуру, але навiть гора м'язiв не замiнить маленького вiдкриття зробленого розумом!
  Бої ж йшли на всiх фронтах. Ревiли реактивнi струменi штурмовикiв. I запускали новi ракетнi каскади.
  Дiвчина Тамара лупила з "Града" натискаючи босою нiжкою на педаль i пищала:
  Ламати, трощити i рвати на частини,
  Ось це життя, ось це щастя!
  I знову приголомшливi розриви. I десь на вiдстанi горить i ґрунт, i дерн, i плоть. А в небо здiймаються чорнi клуби диму. I вони так в'ються, наче змiйки. I здається це удави, немов соковитих корiв намагаються обвити хмари. Виглядає подiбне надзвичайно жахливо.
  Дiвчина Нiколетта пискнула:
  - Оце пекельний каскад!
  I теж пiддала чимось надзвичайно вбивчим. I вогняне полум'я поширюється. I горить поле, а на полi страждають й iншi войовницi.
  Та це й справдi тривожно. Дiвчата борються босонiж i в одному лише бiкiнi i виглядає дуже здорово. Прекрасний свiт десь на одного самця вiдразу ж тисяча самок. I ще прекраснiше, що люди не старiють, i старше тридцяти п'яти рокiв не виглядають. А ось те, що йде вiйна, не дуже добре. Втiм, Конан любив воювати. Йому подобалася ця - вiдмiнна та цiкава розвага.
  Хлопчик-богатир навiть вимовив, облизуючи губи:
  - Вiйна - це повiтря для легень, вiйна - це сонце для злакiв! Не можна бачити не зруйнувавши, не можна ощасливити всiх разом! Насильство як сталь змiцнює душу, вбивство кує волю, розум!
  По-своєму розумнi, хоч i не безперечнi думки.
  А десь на екранi одразу ж дюжина установок типу "Град" працює. I вони розумiють цiлий вогняний океан. Ось цей пекучий i руйнiвний вплив. I здається що йде дощ iз потокiв вогняного полум'я.
  Дiвчина Тамiла вигукнула, тупнувши босою, витонченою, засмаглою нiжкою:
  - На бiй кривавий, святий та правий! Марш, марш уперед, гарний народ!
  На бiй кривавий, святий та правий! Марш, марш уперед, гарний народ!
  I взяли войовницi i вигукнули хором:
  Дiвчата краще у свiтi всiх,
  Прекраснi з червоними сосками.
  Вiдсвяткуємо повiр успiх,
  Виблискуючи босими ногами!
  I ось знову реактивнi установки ревуть i випускають убивчу силу розряди великої температури. Ось це справдi дiвчата, що анiгiляцiї клас конкретно покажуть!
  А ще коли оголюють груди, то видно соски кольору перезрiлої полуницi. Ось це справдi чудово.
  А як сила краси у дiвчат. Подивiться їх талiї, як грають м'язи преса - чудовий пасаж.
  Нiколетта прочирикала:
  Наша сила така,
  Що не порахувати...
  Роздовбали дурня,
  Тумакiв на п'ять!
  I дiвчисько як вiзьме i пiдстрибне вище...
  Конану згадалося, що вiн ще коли був хлопчиком-рабом, то його надсморочниця була батогом. I це справдi було боляче. Конану дуже хотiлося вiдповiсти, але якось незручно бити жiнку. Тим бiльше вiн отримав батогом за те заїхав iншому хлопчику-рабу кулаком у вухо, що той навiть вiдключився, реально знепритомнiвши вiд удару. Та Конан тодi подумав, що переборщив: достатньо було б i одного ляпаса!
  Цьому пацану втiм припалили босу, огрубiлу пiдошву i хлопчик рокiв тринадцяти схопився - боляче ж i запахло тодi дуже апетитно паленим м'ясом. Немов кабанчика смажать. Адже хлопчаки-раби в каменоломнях завжди голоднi.
  Адже робота важка, калорiй багато витрачається, а годують найдешевшим - коржами, сухофруктами, рибою в кращому випадку. Конан який працював за трьох, будучи дуже сильною вiд природи дитиною, ще годували непогано, навiть iнодi й свинину давали, а ось iншi хлопчаки-раби такi худi, що ребра немов прути кошика стирчать. Та й вони завдяки постiйнiй важкiй роботi жилистi та витривалi.
  Ось i Конан з раннього дитинства працюючи в каменоломнях собi виробив силу та спритнiсть. Поки що його не взяли до гладiаторiв.
  А там i пiшли його пригоди. Навiть козаком вiн побував.
  А зараз кiно дивиться, досить кумедне. Ось, наприклад, штурмовики дуже навiть пристойно працюють. I виглядає таке дуже ефектно. Особливо якщо ракети летять хвилями та каскадом. I сиплються наче великi i яскравi бризки полум'я.
  Дiвчина Анастасiя, уславлена льотчиця з цих феноменальних країв, випускає реактивнi ракети та спiває:
  Хлопець злий повзе по скелях,
  Додай його напалмом!
  Жаль бити повiр чоловiкiв,
  Вихiд вбивати - один!
  Анастасiя дiвка руда, i її чоловiки люблять i вона їхня. I все стало чудово, коли вона випустила вбивчу реактивну ракету. I та пролетiла та лупнула в дзот, проламуючи броню, i викликаючи пожежi. Ось це справдi пiшла фiгуральна руйнацiя. I уламки у рiзнi боки розлiтаються. I плавляться в польотi, блищачи немов крижинки.
  Дiвчина-льотчиця взяла i заспiвала:
  Крижинка, крижинка - життя не рай,
  Краще ти вiзьми - розтай!
  Акулiна Орлова хихикнула i теж випустила реактивну ракету i пискнула з люттю:
  - Банзай!
  Ось це дiвчата-бiйцi. Що вони витворюють просто розуму незбагненно. I показують повiтряне караоке.
  Конан-хлопчик трохи вiдволiкся. Йому принесли молочного коктейлю, в якому плавали шоколадки та шматки морозива. Юний Конан iз задоволенням почав його пити та лизати ароматний пломбiр. I це йому подобалось. Адже в його античному свiтi морозиво можна виготовити лише за допомогою магiї холоду i воно рiдкiсть навiть для королiв.
  Двi дiвчинки пiдiйшли до нього та запропонували зробити масажик.
  Хлопчик-боєць погодився. I одна почала масажувати юному воїну мускулисту спину, а iнша босi пiдошви з огрубiлими п'ята.
  Конан навiть замуркотiв вiд задоволення.
  На екранi дiвчата строчили з кулемета, i лупцювали. Повзли танки, а також БТР та деякi iншi види технiки. I по них довбали з рiзних типiв озброєнь. I робили це досить влучно. Але вiд деяких, особливо важких машин, снаряди вiдскакували або потрапляючи в похилу броню йшли в рикошет.
  Видно, як бiжать, сяючи босими п'ятами дiвчини в контратаку. В однiєї з них Аврори мiдно-червоне волосся майорить, мов пролетарський прапор, з яким iде на штурм Зимового палацу. I виглядати подiбне дуже красиво.
  Хлопчику колишньому королевi радiсно. Насправдi наскiльки це чудово виглядає.
  Але раптом його настрiй зiпсувався. Згадалося, що король Аквiлонiї зник. I його країна залишилася без правителя та лiдера. А значить, у ньому може початися смута. Та ще й вторгнення армiї найбiльшої та могутньої на цiй планетi iмперiї Турана. I тодi може початися не жартiвлива рiзанина.
  А вiн лише дитина. Нi, треба щось робити.
  Тут пiдiйшла вже знайома жiнка рудої мастi i запитала:
  - Ти вже вiдпочив мiй молодий витязь?
  Конан впевнено вiдповiв:
  - Та я сповнений сил i енергiї!
  Тодi розподiвниця кивнула:
  - Один з олiгархiв хоче, щоб ти ще раз воював, прямо зараз. I ти можеш це зробити!
  Хлопчик-попаданець впевнено вiдповiв:
  - Я як завжди готовий!
  Жiнка рудої мастi поплескала м'язисту дитину по плечу i з радiстю заявила:
  - Ну гаразд! Тебе зараз змастить олiєю! Твiй суперник цього разу буде доросла дiвчина. Тебе це не бентежить!
  Конан рiшуче заявив:
  - На вiйнi та в бiйцi всi пiдлоги рiвнi!
  Розпорядниця з усмiшкою кивнула:
  - Ну i молодець! Думаю, що ти зробиш велику кар'єру!
  . РОЗДIЛ No 3.
  Хлопчик-чарiвник вiд Гета-Аквазар уже знав не тiльки про вторгнення армiї Турана, а й про зникнення Конана-варвара. Останнє i тiшило i не дуже. Конан не помер вiд його руки, i його душа не вiдправлена до пекла. I, тим бiльше, не вдалося його помучити. Вiн зник, але може повернутися ще сильнiшим i небезпечнiшим. Але головне серце Бога працює. А отже, в ньому буде колосальна сила. I яку так просто не переварити.
  Тепер питання ще хто замiнить Конана? Чи є письмовий заповiт, що регентом у перiод вiдсутностi короля стає його перша дружина Зенобiя. Що ж, поки старший син ще хлопчик це розумно.
  I вона вiддала наказ, щоб Зена з дiвчинки термiново прибула до столицi Аквiлонiї.
  А хлопчикам та деякiй кiлькостi дiвчаток - тобто дитячому загону наказали залишитися, i поки що стримувати оркiв. Сили таким чином були розполовиненi.
  Зена поцiлувала Гету-Аквазара на прощання. А хлопчисько-чарiвниця навiть почервонiла вiд збентеження i хвилювання дитяча мордочка i войовниця сказала:
  - Тримайтеся! Я думаю скоро орки зникнуть та ви приєднаєтеся до нас!
  Гета-Аквазар вигукнув:
  - Бажаю вам перемоги! Бо немає бiльш лютої войовницi, нiж ви!
  Пiсля чого вони розлучилися. I дiвчата зашльопали босими, витонченими засмаглими нiжками.
  А Гета i Ломiк вiдповiла хлопцiв, здебiльшого хлопчики, але серед дiтей були й мiцнi дiвчатка на обороннi позицiї. Знову в атаку поперли орки.
  Дiти їх зустрiли пострiлами iз лукiв iз дальньої дистанцiї. Армiя окров при русi нагадувала волохату, червоно-коричневу хмару. Вона вагалася, махали палицями, чулося ревiння. I було все якось гротесно.
  А стрiли летiли i впивалися, мов колючки вiд кактуса в губу, в тушi потворних ведмедiв. I це було по-справжньому вбивчо та руйнiвно.
  Гета i Ломiк теж стрiлив, причому натягуючи вiдразу по двi цибулi кожен i руками та босими пальчиками дитячих нiжок. Хлопчики працювали, i це було чудово.
  Ще один хлопчик Гвоздик писав з арбалета. I його пристосування не таке скорострiльне зате забiйне.
  Орки з диким ревом подолали дистанцiю i дiсталися стiн. I давай тодi дiти їх рубати на форпост. А дiвчатка миготить босими нiжками заряджали катапульти. I теж палили. Ось це був агресивний вплив на оркiв.
  Ось лопається горщик iз горючою сумiшшю. I маса оркiв безпосередньо палиться. Ось це й справдi вбивче. I не буде ворогам пощади. I дiти так агресивно працюють.
  Орки намагаються вiдповiдати та метають дротики. У них велика чисельна перевага над дитячим загоном. Гета-Аквазар i Ломiк намагаються стрiляти якнайчастiше. Колишнiй темний володар навiть прошепотiв заклинання, коли одна в польотi розмножується на три чи чотири частини, i значно бiльше вкладає оркiв. Та Аквазар-Гета все ще залишався могутнiм чарiвником, навiть у дитячому тiлi.
  I орки несли дедалi бiльше втрат. Але їх так багато, i вони густо сиплють дротики, i навiть метають кийки i сокири. У дитячому загонi дедалi бiльше поранених i є навiть убитi.
  Гета-Аквазар вiдчув азарт взяв i став своїми босими пальчиками нiжок пускати по орках вогнянi пульсари. Вiн лупив ними супротивникiв без жодних обмежень. Один вогненний потiк смажив i спепеляв одразу ж дюжину, а то й двох потворних ведмедiв. I вони впливали з усiєю силою на ворога. Ось це виявилося вбивчою композицiєю.
  Ломiк розгублено пробурмотiв:
  - Оце так! Ну, ти й даєш!
  Гета-Аквазар кивнув, бродячи босими нiжками метати вбивчу силу згустки:
  - Та я дещо вмiю!
  Хлопчик-чарiвник i справдi показував свiй високий рiвень. Не даремно вiн чорний володар, i в нього безсмертний дух. А що Конан, думав що так просто впоратися з найбiльшим чарiвником людського роду, просто мечем чи кинджалом? Це безглуздо - магiя так запросто не перемогти.
  I з босих пальчикiв хлопчики слiдом за пульсарами взяли i довбали блискавки. I це дiйсно удар нищiвний. Масу оркiв просто обпалило та обвуглило. I вони перетворилися на лише пiдпаленi шкури.
  Гета-Аквазар усмiхався, i Ломiк теж. Пахло дуже сильно паленим, нiби скуляли шашлики. Ось це справдi виглядало зовсiм не слабко.
  Дiти з легiону юних бiйцiв справдi билися не гiрше за дорослих. I показували, що вони справдi здатнi дуже багато. Хоча втрати вiд безлiчi кинутих дротикiв, сокир, палиць, сокир i росли.
  Гета-Аквазар ще раз довбав по ворогах блискавками. Потiм вони разом з Ломиком взяли i свиснули, дуже пронизливо. I безлiч ворон отримавши серцевi напади впало на оркiв, пробиваючи дзьобами їхнього черепа, i калiча кiнцiвки.
  Гета-Аквазар хихикнув i заспiвав:
  Не пiдйомна армада,
  За друзiв боротися треба!
  Ми оркшистiв переможемо,
  Адже над нами херувим!
  I хлопчик зi своїх босих нiжок випустив одразу дюжину вбивчих пульсарiв. Тi як врiжуться у скупчення оркiв. I зроблять у їхнiх лавах масовi спустошення. Пропалять цiлi проталини, що просто жахливо.
  Аквазар-Гето раптом згадав, що орки якось досить примiтивнi iстоти, i їх цiлком можна злякати. I хлопчик-чарiвник знову засвистить, причому оглушливо i з силою.
  I ось величезна рать взяла i ринула назад. I орки побiгли, з диким вереском i несамовитим ревом. Це справдi виявився їхнiй справжнiй i нищiвний розгром. I всi вони падали, i падали, i давили один одного.
  Гета-Аквазар заспiвав:
  У битву дикому другу допоможи,
  Нехай розбiгуться страшнi вороги...
  Над нами золотокрилий херувим,
  Та злу урок пристойний ми дамо!
  Ось так дiти розiбралися з армiєю оркiв. Разом iз дiвчинкою Сульфiєю, Гета приготував воскресне зiлля для вбитих i поранених бiйцiв. Адже душа не вiдразу йде на той свiт. Вона якийсь час ще перебуває в нашому свiтi. I ось вона може якщо воскресити швидко повернуться. I тодi дiти оживають i рани у них затягуються. I це досить високий рiвень магiї.
  Ось Конан всерйоз думав, що варто лише вбити тiло та все? Нi, дух вiн означає багато i мабуть первиннiший за плоть. I це треба сказати чудово.
  Гета-Аквазар побризкав на вбитих та покалiчених дiтей. Хлопчик i дiвчатка ожили, i заплескали очима. I ось вони пiднiмалися й ковталися.
  Одна з дiвчаток вигукнула:
  - Оце чудово! Я лiтала немов птах!
  Хлопчик якого воскресили поправив:
  - Навiть краще, нiж птахи! Така чудова легкiсть у тiлi!
  Гета-Аквазар жартома заспiвав:
  Прагнула в височiнь душа твоя,
  Народишся знову з мрiєю...
  Але якщо жив ти як свиня,
  Залишишся свинею!
  I дiти-воїни розреготалися. Пiсля бою у них виявився апетит. Юнi воїни засмажили кабанчика i кiлька косуль, принесли ще й ягiд iз лiсу та плодiв, а до м'яса сухарiв. Настрiй у них був веселий. Було здобуто перемогу. А про те, що король Конан зник вони i не знали.
  Гета-Аквазар тим часом насолоджувався їжею. Двi дiвчинки йому стали мити нiжки та масажувати п'яти. Вiн таки тут начальник. Ще дитина, але вже король.
  Ломiку теж дiвчинка почала мити нiжки. Хлопчик зазначив:
  - Все ж таки бути воїном незрiвнянно краще, нiж рабом у каменоломнях!
  Гета-Аквазар зауважив:
  - Це й так очевидно. Все одно що сказати - снiг бiлий, а вугiлля чорне!
  Дiвчинка Сульфiя, якої нiжки мив хлопчик, помiтила:
  - Це ще як сказати. Є тi, що видають чорне за бiле, а бiло за чорне. А свiт i так сповнений безлiчi вiдтiнкiв!
  Гета-Аквазар засмiявся i заспiвав:
  У свiтi спека та снiгопад,
  Свiт i бiдний i багатий.
  З нами юнiсть усiєї планети,
  Дитячий, затятий загiн!
  I юнi воїни розреготалися. Ломiк зауважив:
  - Армiя Турана вторглася. А їх бiльше за нас!
  Гета-Аквазар логiчно вiдповiв:
  - Воюють не числом, а вмiнням!
  Зульфiя це дiвчинка несмiливо заперечила:
  - Iнодi i числом. Якщо допустимо зламати один прут може i дитина, то зв'язок прутiв i не кожному богатирю пiд силу!
  Хлопчик-чарiвник вiдповiв:
  - Треба бити частинами!
  I човпнув босою нiжкою по водi, оббризкавши дiвчаток. Тi, втiм, тiльки посмiхалися у вiдповiдь. Так було все весело.
  Ломiк вiдповiв з милим виглядом:
  - Так ми так i намагаємося. Скiльки вже перебили оркiв. А так свiт дуже хороший. Тут таке свiже повiтря, не те що сморiд каменоломнiй.
  Гета-Аквазар кивнув:
  - Знаю! Доводилося менi й у каменоломнях iшачити! Але нiчого труднощi тiльки гартують!
  Дiвчинка-знахарка Сульфiя запитала:
  - А де ви ваше превосходительство так навчилися магiєю володiти? Я ще чарiвникiв такого рiвня не бачила.
  Хлопчик-чарiвник хихикнув:
  - А що вам багато рокiв?
  Сульфiя помiтила:
  - Як знати. Я травниця, i є рослини та зiлля, якi можуть i дитинство затримати, i навiть помолодити. Принаймнi у дитинствi затриматися простiше.
  Гета-Аквазар кивнув:
  - Так є такий феномен. Це коли зiлля залишає вас надовго дiвчатками, iнодi такий процес може тривати сторiччя. Але не всiм таке подобається. - Хлопчик-чарiвник погладив одну з дiвчаток долонькою по голiвцi i продовжив. - Ось я думаю бiльшiсть i жiнок i чоловiкiв волiли б просто залишатися вiчно молодими.
  Ломiк кивнув з усмiшкою:
  -Та який хлопчик не мрiє стати дорослим! А щоб навпаки? Хоча, хто його знає, може, ставши дорослим, я знову захочу стати хлопчиськом!
  Гета-Аквазар засмiявся i вiдповiв:
  - Кожен вiк має свої переваги! Але, звичайно, молодому краще, нiж старому. Але може навiть звичайна людина прожити довгi сторiччя, i навiть тисячолiття, якщо в неї просунута магiя!
  Зульфiя кивнула:
  - Ось саме! Таке, в принципi, можливе! Особливо якщо вплинути на стволовi клiтини. Тодi людина може й справдi, немов у казцi жити вiчно!
  Ломiк помiтив iз посмiшкою:
  - А хiба межа мiж казкою та реальнiстю не умовна?
  Гета-Аквазар вiдповiв iз усмiшкою ще ширшою:
  - Звичайно умовна! Але ми можемо в принципi будь-яку казку обернути в буваль! I магiя i людський розум разом - величезна сила!
  Дiвчинка-знахарка вiдзначила:
  - Менi здається, що ви набагато старшi, нiж виглядаєте!
  Хлопчик-чарiвник вiдповiв:
  - Як i ви... Але це може бути й оманливе враження. Дiти бувають такi розумнi та знаючi!
  Ломiк iз почуттям гумору заспiвав:
  З дитинства я не пишу i не читаю,
  Зрозумiв, що така лабурда...
  Але круте сам часом винаходжу,
  Академiк не спiткає нiколи!
  I дiти хором пiдхопили, вигукнувши:
  - Тому, тому живу я найкраще,
  Тому, тому, де я там веселощi та смiх!
  Гета-Аквазар i справдi розреготався. Його думки поскакали, мов табуни коней. Хотiв справдi створити щось грандiозне. Наприклад, взяти й повалити владу у Аквiлонiї, а й у Туранi, i захопити панування над свiтом.
  Хоча попри все могутнiсть магiї кола Аквазар, король Iшми не прагнув свiтового панування. I навiть не завойовував сусiднi iмперiї. Вiн мав бiльш високi думки. Але зараз захотiлося й реальної влади над свiтом. Такої людської та тiлесної.
  Подiбно до того, як душа без тiла, прагнути знайти плоть. I це тiло бажано молоде i здорове. Аквазар став фiзично сильним i витривалим, i при цьому гарним хлопчиком, що непогано. Але очевидно дорослим бiльше можливостей. Але ж ти й помiтнiше стаєш. А хто дитину запiдозрить? I це сила. А в бою вiн будь-якого дорослого звалить.
  Аквазар-Гета вiдчув у собi втому. Вони довго билися, багато магiчної енергiї витрачено, а тепер i добре поїли.
  I хлопчик-командир оголосив:
  - Виставити варти i всiм спати! Потрiбно добре вiдпочити.
  I ось вiн разом з iншими хлопчик лiг на свiжозрубане листя, сховався, i заснув тихо без хропiння. Добре сплять i дiти, i мiцно.
  I Аквезару-Гете снилося...
  Якийсь особливий свiт, у якому вже були технологiї, причому на рiвнi кiнця ХХ столiття. Йде регiональна вiйна. Б'ються якiсь грубi солдати у камуфляжi та касках, але з мордами потворних ведмедiв. А з ними б'ється загiн босоногих хлопчикiв у шортах, i дiвчаток у коротеньких тунiках. I цi дiти озброєнi гранатами автоматами.
  Гета був у минулому життi та на iнших планетах. У тому числi й тих, чий технологiчний рiвень вищий за людське двадцяте столiття.
  Навiть космiчнi свiти, з безлiччю планет, доводилося вiдвiдувати.
  А тут... Гета-Аквазар залiг i дав чергу з автомата.
  Декiлька оркiв у камуфляжi впало, i пробитих дiрок бризнули червоно-коричневi фонтанчики кровi.
  Ломiк теж вистрiлив, облизнув собi губки i вiдзначив:
  - Чудово виконання вiдбувається!
  Гета-Аквазар запитав:
  - А тут звiдки орки?
  Хлопчик-воїн вiдповiв:
  - Вторгнення! Ми захищаємо свою землю!
  Гета-Аквазар знову вистрiлив по орках. Потiм хлопчик дуже спритно жбурнув босими пальчиками нiжок гранату. I порвалося на частини цiла дюжина ведмедiв. I в рiзнi боки вiдлiтали руки та ноги.
  Ломiк схвально кивнув:
  - Добре ти їх вичищаєш!
  Гета-Аквазар з пафосом промовив:
  Будь-хто людина, той воїном народжений,
  Так повелося взяла горила камiнь...
  Коли ворогiв без рахунку легiон,
  А в серцi палко палахкотить полум'я!
  Ломiк з азартом пiдхопив, теж влучно стрiляючи по орках:
  Хлопчик бачить у мрiях автомат,
  Адже йому танк милiший за "Лiмузина",
  Хто хоче грiшок перетворити на п'ятак,
  З народження розумiє - править сила!
  I дiти взяли босими нiжками жбурнули гранати. Зульфiя ця дiвчинка-войовниця вiдзначила:
  - Ми вороговi покажемо себе з найкращого боку!
  Бiй тривав i з'явилося кiлька танкiв. Вони були досить грубими i залякали формою, з довгими стовбурами. На вигляд якiсь коробки, тiльки чоло вежi злегка нахилено.
  Гета-Аквазар зазначив:
  - Та орки, навiть людський танк зробити не можуть!
  Ломiк помiтив iз сумним виглядом:
  - У них броня товста! Гранатою не вiзьмеш! Тут потрiбно щось серйознiше!
  Гета-Аквазар хихикнув i вiдповiв:
  Конфлiктами рiзних сил,
  Свiт колишнiй...
  Я генiй, а ти дебiл,
  I це серйозно!
  I хлопчисько-чарiвник жбурнув гранату в ковзанку танка оркiв. Той зазнав пошкодження вiд вибуху, гусениця спала.
  Ломiк вигукнув:
  - Оце чудово! Влучно ти його!
  Гета-Аквазар заперечив:
  - Це ще так влучно! Зараз я тобi покажу, як це зробити ще краще!
  Зульфiя зазначила:
  - Звичайно вiн покаже! Це хлопчик герой!
  I справдi юний чародiй кинув убивчої сили презент смертi в гусеницю i цього разу так вдало розрахував, що пiдбитий танк повернувся убiк i зiштовхнувся iз сусiдом. Обидвi машини грюкнули, всерединi їх детонував бойовий комплект, який почав рватися. I взяло i обох танкiв майже одночасно зiрвало дах.
  Аквазар-Гета жбурнув ще одну гранату i зiткнулося ще два танки, вiд спритного влучення в гусеницю з розворотом.
  I пiшла руйнацiя та загибель. I теж рвалися комплекти, що детонують.
  Ломiк вигукнув на все горло:
  - Оце справдi клас!
  Зульфiя iз цим погодилася:
  - Вплив просто супер! Справжнiй гiгант вiйни!
  Аквазар-Гета хихiкнув i зазначив:
  - Гiгант справжнiй, але маленького зросту!
  Хлопчик Гвоздик вигукнув:
  - Маленький, але вiддалений!
  Орки втративши чотири танки знищеними, а один пiдбитими почали вiдступати. Дiти переслiдували їх, ведучи влучний i вбивчий вогонь. Адже вони стрiлки класнi. I бiйцi вражають.
  Ломiк давши чергу i скосивши кiлькох потворних ведмедiв, вигукнув:
  - За Батькiвщину, за Солнцева!
  Хлопчик Гвоздик пiдтвердив, стрiляючи:
  - Оркам смерть!
  Аквазар-Гета вiдзначив iз посмiшкою:
  - Ми перемагали, i перемагатимемо!
  Зульфiя зазначила:
  - Героїзм не має вiку, у серцi юному любов до країни, пiдкорити може межi космосу, ощасливити в єдинiй родинi!
  Дитячий загiн став пiдгортати трофеї та зброю та грошi. Дiйсно хлопчики та дiвчатка вигрiбали монети та папiрцi з кишень убитих оркiв. Поранених добили багнетами.
  Зульфiя пояснила:
  - Орки полонених не обмiнюють. Вони вважають полон великою ганьбою, тож нехай пропадають вони так дiють.
  Ломiк хихикнув i заспiвав:
  Ти їх не шкодуй,
  Винищуй усiх гадiв...
  Як клопiв души,
  Бий як тарганiв!
  Дiти пiдiбрали зброї стiльки, що обважнiли. I деякими грошима обзавелися. Шльопали босi нiжки юних воїнiв. Пiдошви у дiтей огрубiли, i були такi ось мозолистi.
  Хлопчики i дiвчатка з азартом спiвали i марширували, намагаючись ставити пiдошву рiвно, карбуючи крок.
  Пiсня була веселою:
  Я народився в країнi такою гарною,
  Де море ласкаво осяює шлях...
  Хочу мати долю свою щасливою,
  Щоб у дугу хлопця не зiгнути!
  
  Хочу я побувати в рiзних країнах,
  Влаштувати несусвiтнiй там транзит...
  На узбережжi бурхливих океанiв,
  Щоб плюшевий фюрер був розбитий!
  
  Для космосу пливуть мої простори,
  У них променисте сонце видно свiтло...
  Такi є поля рахуй i гори,
  Зустрiчають зi смiхом хлопчики свiтанок!
  
  Ми любимо бiгати босонiж по калюжах,
  Адже це Боженькi квiти...
  А якщо треба пробiжимо в холоднечу,
  Душi пориви чудової краси!
  
  Господь вiн любить серцем загартованих,
  Якi можуть спалити Содом...
  А десь золотяться в листi клени,
  I технiку пiдбиту на злам!
  
  Ось скелять пащi злi, чорти орки,
  Вони готовi навiть гризти метал.
  До успiху шлях буває надто довгим,
  Але ти матимеш, що завжди мрiяв!
  
  Окраєць хлiба буде на дорiжку,
  Ми з дiвчинкою крокуємо босонiж...
  У камiнчик поранив її нiжку,
  По оводу я рушив кулаком!
  
  Вiйна настала бiженцi ми дiти,
  I голодно повiрте нам на жаль...
  Де буде наше мiсце на планетi,
  Повертають снаряди валуни!
  
  Ось босi дiвчата та хлопчики,
  Крокують строєм пiд дзвiнкий горн.
  Малi ще лiтами навiть занадто,
  Але не видали в тортурах навiть стогiн!
  
  Дамо ми бiй оркшистам у це вiрю,
  I знаю неодмiнно переможемо...
  Намилимо шию супостату-звiровi,
  Адже нам сам Тор великий пан!
  
  Снаряди хлопцi пiдносили,
  Ми стали немов смiливий син полку.
  А десь там дiвчата голосили,
  Ми вип'ємо знаю кухоль молока!
  
  Потiм вести вогонь ми будемо влучно,
  Наче сонцезарний Робiн Гуд...
  I засмiються у щастя раю дiтки,
  I фюреру плешивому капут!
  
  I ось тодi ми станемо по-дорослiшою,
  Заправимо в суп часник i рафiнад.
  Ось це буде розумна витiвка,
  Стисни пацан мiцнiше автомат!
  
  Без жалю ведуть вогонь хлопчаки,
  I роблять такий повiр розгром,
  Не буде це вiрте дiти занадто,
  Зiгне дитина в лайцi знайте лом!
  
  Нехай буде Стокгольм столицею свiту,
  До нього пливуть iз поклоном кораблi...
  Ми створимо собi повiр кумира,
  Не будемо вiрю брати на мiлинi!
  
  Коли ж наша Ельфiя свята,
  Злетить як сокiл у пiднебессi знай...
  Зi мною дiвчина буде дорога,
  I ми збудуємо на планетi рай!
  Пiсля чого юнi воїни вирiшили трохи перепочити i розпалили багаття. Горiв такий помаранчевий вогонь. Такий гарний.
  Гета-Аквазар влучно вистрiлив i завалив кабана. У дiтей з'явилося спекотне. Таке ось жирне та апетитне. I вони стали його нарiзати багнетами, i натирати часником. Ну i плюс ще й томатним соусом. Щоб виглядало ще апетитнiше.
  Дiти-воїни їли зi смаком. Перед вечерею вони ще й викупалися в рiчцi, щоб змити з себе бруд та пiт. I задоволенням хлюпалися. Гета оббризкав хлопчикiв, тi йому вiдповiдали. Це було дуже весело. I по-своєму смiшно. Пiд час їжi Гета-Аквазар помiтив:
  - Все ж таки не надто набивайте животи! Може, з'явиться ворог i нам доведеться тiкати!
  Ломiк хихикнув i вiдповiв:
  - Сите черево в роботi глухо!
  Проте голоднi дiти добре поїли. Правда їм довелося квапливо гасити багаття i ховатися в кущi. У небi гули ворожi штурмовики.
  Гета-Аквазар очевидно завжди захоплювався авiацiєю. Це ж треба лiтати швидше за птахiв i килима-лiтака без будь-якої магiї. А реактивнi машини та птахiв обганяли i чоботи-скороходи, i деякi види крилатих коней. Швидше за них могли перемiщатися лише бойовi колiсницi Богiв не найменшого рiвня.
  А ось вони могли ще й реактивними ракетами лупнути. Досить небезпечнi види озброєння. I якщо рвонуть, то їхня сила впливу буде просто руйнiвною.
  Аквазар-Гета та iншi дiти причаїлися. Ну нiчого, видно, просунутих тепловiзорiв у ворога не було, тож не спiймали нiкого. I було загалом чудово.
  Коли штурмовики пролетiли, молода команда вибралася. Ломiк узяв i жартома заспiвав:
  Дiти бiгом, спритнi конi,
  Нас не наздоженуть! Нас не наздоженуть!
  I розсмiявся на всю горлянку. Ось це справдi скажемо так - здорово.
  I можна довго ще реготати.
  Юнi воїни почали танцювати. I це виглядало, коли напiвголi хлопчики скачуть так дико. А тiла у хлопчакiв сильно засмаглi, хоча волосся i свiтле, i воно кiстляве i жилисте одночасно. I так гасають i пiдскакують. Босi п'яти при свiтлi трьох мiсяцiв виблискують. Тут трава якась не марка, i пiдошви у хлопчикiв та дiвчаток свiтло-рожевi, не бруднi.
  Аквазар-Гета теж танцює, i йому весело. Здається, що ти справдi дикун. I настрiй вищий за дах.
  Темний володар навiть заспiвав:
  Прекрасне дитинство час,
  Коли ти коротких штанцях чарiвно...
  Ми носимося швидко з ранку,
  Хочемо в раї бути назавжди, якщо чесно!
  Iншi дiти хором пiдспiвали:
  А я хочу, хочу, хочу знову,
  По дахах бiгати голубiв ганяти!
  . РОЗДIЛ No 4.
  Мав бути хлопчику Конану черговий бiй. Вiн справдi був свiжим i не втомленим. Хоча давно вже не спав. Але новий свiт так збуджував, що особливо й кимарити не хотiлося.
  Виходити йому довелося першим. Перед боєм Конана так густо змастили вазелiном, що вiн блищав. I рухалося немов чортеня.
  Грала музика, били барабани. Хлопець йшов впевненим кроком. Дорогою простягав руки публiцi, а тут були навiть дiти. Все як кажуть в ажурi.
  Конан бачив величезну, слiпучу залу, i масу публiки в нiй. I хлопчику вiд цього було весело i буквально заводило.
  Дiтей теж особливо у переднiх рядах багато. Але це Конана не дивувало. I Колiзеї його часiв були дiти i билися на рингу i брали участь у боях, i сидiли на трибунах.
  Конан iшов i посмiхався. Потiм його впустили в клiтку i хлопчик пройшовши дверцята, заскочив за ринг через канати. Пiсля чого недбало вклонився публiцi.
  Вона його вiтала з ентузiазмом. Плескали в долонi i свистали, чулися крики браво.
  Конан був лише в плавках. Вiн виглядав дуже гарним хлопчиком з шоколадною шкiрою i свiтлим волоссям, i глибоким промальовуванням м'язiв. Дiйсно, особливо представницi прекрасної статi були в захватi. А їх на цьому планетi в тисячу разiв бiльше, нiж чоловiкiв i це треба сказати дуже здорово. Особливо для сильної статi.
  Конан дуже гарний i м'язистий хлопчик, i його майже голого, тiльки в плавках, розглядають iз рiзних ракурсiв та знiмають. I ще сам молодий боєць стає в пози i показує свої невеликi, але дуже рiзко окресленi м'язи. Ось це диво-дитина.
  Та ось дали помилуватися хлопчику, цьому юному, малолiтньому Аполлону, i пролунав сигнал.
  I пiд музику почала виходити його суперниця, в даному випадку жiнка чи дiвчина.
  Вона була досить гарна, але чорна, шкiра просто вугiльна, та й волосся вороне. Тут у свiтi багато рас, але переважно бiлi. Завдяки наявностi трьох сонцiв люди засмаглi, наче араби, але бiльшiсть зi свiтлим волоссям.
  А такi чорношкiрi, як вугiлля, зустрiчаються рiдко. Але вона досить красива чи дiвчина чи молода жiнка. Обличчям молода, але досить потужна постать створює враження що вона страшна. I росла, i м'язи рельєфнi.
  Конан вiдразу зрозумiв, що в нього серйозна противниця. Крiм того, спалахнули цифри тоталiзатора. I видно що лiдер у цьому випадку вона. I справдi важить чорна ледi як мiнiмум утричi бiльше за Конан.
  I поганяло в неї теж вiдповiдно - чорна дияволиця. Воїн з великим послужним списком, яка виграла понад триста боїв, i програла лише двiчi. I володiє золотим чемпiонським поясом.
  Вона йшла пiд музику, у супроводi чотирьох дуже гарних i юних дiвчат, якi сипали пiд її босi, потужнi ноги пелюстки троянд.
  Ну ось вона вийшла на ринг i змiряли Конана зневажливим поглядом. I навiть помiтила:
  - Менi якось принизливо битися з дитиною!
  Дiвчина-реферi вiдповiла:
  - Цього хоче бос!
  Чорна дияволиця перепитала:
  - Великий бос?
  Та пiдтвердила:
  - Та великий!
  Велика гладiаторка буркнула:
  - Тодi його слово закон!
  I вклонившись хлопчику прошепотiла:
  - Не бiйся я тебе не покалiчу!
  Конан на це сказав:
  - Я i не боюся, битимуся з усiх сил!
  Чорна дияволиця буркнула:
  - Взаємно!
  Спiввiдношення ставок було до дванадцяти на користь Чорної дияволицi. Воно могло бути й великим, але Конан своїм єдиним поки що боєм справив гарне враження, i в нього ще деякi й вiрили.
  Руда розпорядниця теж ризикнула i поставила на хлопця. Тим бiльше вона пiдозрювала що може бути якийсь каверз.
  Конан теж вирiшив поставити себе. У нього деякi грошi вже були, плюс ще можна взяти в кредит. I заробити у разi успiху, чи навпаки все втратити.
  Кiмерiєць був дуже досвiдчений боєць i розраховував, що незважаючи на перевагу чорношкiрої дияволицi, вiн нею впорається. За допомогою якогось хитрого прийому. А вiн майже за п'ятдесят рокiв життя, чого тiльки не робив, з ким тiльки не бився, i яких у нього супротивникiв тiльки не було. На цьому фонi чорна дияволиця далеко не найбiльший виклик у спортивнiй та бойовiй кар'єрi Конана. Тож можна битися i ловити на такi шанси. I заразом ще заробити.
  Ось тоталiзатор закiнчить прийом ставок. Вийшла цифра - один на тринадцять на користь чорної дияволицi. Тим краще подумав Конан - бiльше виграємо.
  I ось звучить гонг - сигнал до бою. Чорна дияволиця не поспiшає. Першi три хвилини - це робота на публiку. Люди мають насолодитися процесом бою.
  Конан усмiхнувся, чорна дiвчина стояла в бойовiй стiйцi i не ворушилася. Вiн узяв та стрибнув, вона зустрiла його ударом. Не надто сильним, але чутливим, хлопчик навiть втратив рiвновагу. Але одразу ж схопився. Конан оцiнив швидкiсть i реакцiю супротивника - твердий горiшок.
  Чорна дияволиця поблажливо посмiхалася. Їй треба повчити дитину i вона її повчить, i навiть ляпає. Конан посмiхнувся. Треба, щоб вона вiдчула, що i її суперник не простий. Хоча часом краще, коли тебе недооцiнюють.
  Хлопчик-боєць взяв i провiв складний маневр своїми босими ногами. Дiвчина диявольської сили взяла i парирувала, але Конан обiйшов її i виконав пiдсiчку. I велика войовниця похитнулася. Але не впала. Вiдповiла, але схибилася. Хлопчик-боєць розiрвав дистанцiю. I вони вiдскочили.
  Чорна дияволиця злегка вклонилася i помiтила:
  - А ти не поганий, i не такий простий!
  Конан у вiдповiдь iронiчно заспiвав:
  Життя влаштоване непросто,
  I шляхи ведуть не прямо...
  Все приходить надто пiзно,
  Все йде надто рано!
  Чорна дияволиця у вiдповiдь атакувала сама. Вони провели комбiнацiю спочатку босими, забiйними ногами, а потiм i руками. Конан спритно йшов i навiть потрапив їй кулаком по носi, але теж так не сильно, вже наприкiнцi, але чорна жiнка це вiдчула. I вишкiрилася. Раптом вона завдала удару з розвороту, але хлопчик-король досить спритно пiрнув, i сам ударив пiд жилку.
  На цей раз вугiльна дiва втратила рiвновагу i впала. А Конан добив їй своєю босою, дитячою ногою, потрапивши в нiс уже куди щiльнiше. I вiн нiби розбитий помiдор лопнув, i бризнула в рiзнi боки кров.
  Чорна дияволиця схопилася, i смачно вилаялася. Вона була в лютi. Якийсь щеня її б'є i ламає носи. I ось вугiльна дiва атакує, проводячи комбiнацiю i руками, i пiддаючи ногами. Конан вiдскакує i падає на спину. Негритянка мчить уперед i сильнi ноги хлопчики її перекидають через себе. Чорна дияволиця гримається. Але тут же схоплюється. Вона готова до битви на смерть. Тiльки очi налитi кров'ю, i вона нiчого не помiчає i не звертає нi на що уваги.
  Гола п'ята хлопчика-термiнатора у стрибку потрапляє їй у сонячне сплетiння. Дiвчину чорної мастi похитнуло. I вона взяла i впала, попадання було точним.
  I почала хапати ротом повiтря. Якщо точно потрапити до пiдшлункової залози, то не допоможе нi прес, нi потужна статура.
  А хлопчисько-гладiатор почав бити ногами чорну дияволу по головi. Вiн наче лупив по м'ячу. I його босим нiжкам теж було боляче. Але маленький воїн не знав пощади. Вiн дiяв iз колосальним розмахом. I йому вдавалося потрапляти i по потилицi, i по щеї. Нарештi, досвiдчений Конан приклався i потрапив по соннiй артерiї своєю босою, вже набитою видно в колишнiй ногою, i чорношкiра дiвчина вiдключилася.
  Пiсля чого юний воїн перевернув її на спину та поставив свою босу нiжку на груди.
  Дiвчина-реферi зробила три сильнi удари i оголосила:
  - Юний гладiатор Конан виграє бiй! I стає iнтерконтинетальним чемпiоном.
  Юний воїн пiдняв кулаки вгору i крикнув:
  - Служу Ельфiстан!
  На арену вибiгли вродливi, босоногi дiвчата i вручили Конану золотий пояс iз зображенням планети. Хлопчик iз задоволенням собi його начепив, вiн був завеликий. Водночас Конан отримав великий виграш на тоталiзаторi та грошовий чек за перемогу над чемпiонкою. Все було як кажуть в ажурi.
  Пiд босi нiжки хлопчика кидали квiти або пелюстки. Вiн був дуже задоволений.
  I пiсля такої славної перемоги вирушив доглядати кiно. А там було подивитись.
  Ось Конан лiг на матрац. Одна дiвчина в бiкiнi почала масажувати хлопчиковi спину, а iнша його босi, дитячi ступнi. З'явилася i третя дiвчинка, майже оголена i вона масажувала Конану шию та плечi.
  Це було дуже здорово та приємно. I заразом включилося кiно.
  Там було видно чудову виставу.
  Цього разу замiсть вiйни була якась казка. Хлопчик i дiвчинка шльопали босими нiжками кам'янистою грядою. Над ними ширяв бiлий голуб. У дзьобi вiн тримав лаврову гiлку.
  Дiти ж йшли i з посмiшки виблискували перлинними зубками. Це виглядало дуже красиво.
  Видно було, що дiтям звично ходити босонiж, i їхнi юнi ступнi не бояться гострого камiння, з якого складалася дорiжка. Вони йшли в похiд за щастям, у пошуках свiтла, яке має врятувати батькiв вiд смертi.
  А от попереду несподiвано дорогу перегородила широка рiчка. А мiст через неї було пiднято.
  Статуя людини з бронзи проревела:
  - Потрiбно внести плату, якщо хочете перейти мiст!
  Хлопчик вiдповiв:
  - Рiчка не широка, i ми її перепливемо!
  У вiдповiдь бронзова людина свиснула. I з'явилися спини хижих пiрань. Вони так i майнули, i видно було вискаленi пащi.
  Бронзова людина вiдзначила:
  - Вас мають до кiсточок! Тож доведеться платити!
  Дiвчинка засмiялася i вiдповiла:
  - У нас немає грошей! Але якщо хочеш ми тобi заспiваємо!
  Хлопчик енергiйним кивком голови пiдтвердив:
  - Та у нас добрi голоси!
  Бронзова людина кивнула:
  - Тодi спiвайте! Але ж щось нове!
  Дiти заспiвали, пишучи на ходу i тупаючи маленькими, босими, засмаглими нiжками:
  Ми юнi створiння Господнi,
  Народилися в бiднiй, крiпоснiй родинi.
  Звичайно пан нам зовсiм не рiвня,
  I немає мiсця гiрше на землi!
  
  Ми босi будь-якої пори року,
  Хоча часом бувають i снiги.
  I попереду в нас повiр дорога,
  А у дитячому серцi славна мрiя!
  
  Не знаємо навiщо в похiд зiбралися,
  Нам чарiвник великий обiцяв...
  Що якщо десь лицарi залишились,
  Ми створимо свiтовий iдеал!
  Дорога важка - ми голодуємо,
  Шкодуємо, що не взяли сухарiв...
  Ми дiти вiд камiння тепер страждаємо,
  Але вiра наша - буде битий лиходiй!
  
  Для Господа є у хлопця серце,
  I дiвчинка така знай краса...
  Вiдкриємо ми до успiху вiрю дверцятам,
  Хоч пара наша жебрака, боса!
  
  Ось буде час на подвiр'ї такий,
  Квiти вулканом бурхливим зацвiтуть.
  Настане лiто, у свiтлi золоте,
  I дiти як зайченята побiжать!
  
  Батькiв своїх врятуємо я вiрю,
  Не триматиме їх у полонi бандит...
  Не дарма ми влаштували витiвку,
  Розчавлений стане злий паразит!
  
  Вiйна зараз палає на землi,
  Густим потоком, ллється чиясь кров...
  Але ми народимося з новою мрiєю,
  I вiдродимо вiдвагу та любов!
  Дiти перестали спiвати i вклонилися. Бронзовий чоловiк з усмiшкою опустив мiст, i сказав:
  - Проходьте!
  I маленькi босi нiжки заплескали далi. Вони рухалися тепер плиткою, i голi ступнi дiтей вiдчували блаженство вiд дотику до гладкої i злегка лощеної поверхнi. Справдi було чудово.
  Голуб продовжував летiти над ними. I ця картина виглядала iдилiчно.
  Дiвчинка з посмiшкою запитала:
  - Як ти думаєш мати Богiв Лада допоможе?
  Хлопчик рiшуче вiдповiв:
  - Звичайно, допоможе, нам до неї тiльки дiстатися треба!
  I юна пара прибивала ходу. Хоча було видно, що вони йдуть давно, i на литках навiть проступили жилки i видiлялися вени. Хлопчик був у шортах, а дiвчинка у коротенькiй спiдницi. I то був веселий похiд.
  Конан взяв i сказав:
  - Та впасти в дитинство на жаль легше, нiж помолодшати!
  На зустрiч дiтям вибiг кролик. Вiн мав вельми величезний вигляд: костюм, цилiндр i позолочений годинник на ланцюжку. З посмiшкою звiрятко запитав:
  - О котрiй годинi?
  Дiвчинка зi смiшком вiдповiла:
  - У тебе такий чудовий годинник i ти ще питаєш?
  Кролик хихикнув i вiдзначив:
  - За попит не б'ють у нiс, якщо останнiй ти не суєш у засос!
  Хлопчик на це вiдповiв:
  - Дотепнiсть мови це найкращий спосiб - приховати тупизну мiзкiв!
  Дiвчинка додала:
  - Червона мова найвiрнiше топить мiзки в кривавому проносi марнослiв'я!
  Кролик засмiявся i помiтив:
  - Не бiда голi п'яти, гiрше коли порожня голова, через яку тебе взули!
  Хлопчик суворо вiдповiв:
  - Ну, ти непоганий софiст. А поки що краще пiдкажи як знайти Богородицю Ладу?
  Кролик хихикнув i вiдповiв:
  - Щоб знайти у темнiй кiмнатi, чорну кiшку, потрiбно спочатку увiмкнути свiтло не сучим способом!
  Дiвчинка скривилася:
  - Ух як не культурно!
  Хлопчик зазначив:
  - У темрявi всi кiшки сiрi, у темрявi диктатури та особистостi людей сiрiють!
  Кролик з усмiшкою вiдповiв:
  - Коли в головi багато сiрої речовини та свiтлих iдей, то ти не завиєш по-чорному вiд досади!
  Дiвчинка хихикнула i вiдзначила:
  - У чорному тiлi зазвичай перебувають тi, хто не має свiтлого розуму!
  Хлопчик рiшуче додав:
  - Зовнiшнiсть оманлива - чорний ворон - символ мудростi, яскравий папуга - дурне наслiдування!
  Кролик додав:
  - Найяскравiшi полiтики тупi як павичi, хоч i виливаються солов'ям!
  Тут обмiн дотепнiстю перервався. Зверху грюкнуло i полився дощ, такий теплий i лагiдний.
  Хлопчик зазначив:
  - Ти i я - дiти дощу!
  Дiвчинка заперечила:
  - Нi, до розквiту! Ми дiти лiта!
  Тут кролик пискнув:
  - А як спiзнюся я - майже цiлий день! Недарма знайте дiти я - реально кролик бiлий!
  I кинувся тiкати, наче пригорiлий. I так лапки й миготiли. I разом iз ним i хвостик.
  Хлопчик помiтив:
  - Поговорили без будь-якої користi!
  Дiвчинка пискнула з посмiшкою:
  - А тобi ще й користь потрiбна! Дивний ти малий!
  I дiти знову зашльопали босими нiжками по дорiжцi. Вони треба сказати чудовi кралi. I так своїми лапками i тупотять. Чудовi хлопцi.
  Але ще один пересонаж повiвся перед ними. У разi це був вовк. Такий людиноподiбний i досить лютий. В руках у нього був пiстолет. I вiн ревiв:
  - Я б'ю лише раз! Я швидкий i смiливий! Собаку я на цьому з'їв! Я вовк крутий i заводний! Прощайтеся дiти зi своєю душею! Окей!
  Хлопчик усмiхнувся i вiдповiв на розспiв:
  Як жили ми борючись,
  I смертi не боячись...
  Так i вiдтепер жити тобi та менi!
  I в зiрковiй висотi,
  I гiрськiй тишi!
  У морськiй хвилi та лютому вогнi!
  I в лютому, i лютому вогнi!
  Вовк посмiхнувся i вiдповiв:
  - А ти вiдважний хлопчик! Хочеш заробити золоту монету?
  Хлопчик енергiйно кивнув головою:
  - Та хочу!
  Дiвчинка пискнула з посмiшкою:
  - I я теж!
  Вовк хихикнув i проревiв:
  Я кровожерливий,
  Я нещадний!
  Я крутiший за сам Бармалей!
  I менi не треба!
  Нi мармедала!
  Нi шоколаду!
  А лише маленьких,
  Так, дуже маленьких дiтей!
  I вовк вистрiлив iз пiстолета. Зi стовбура вилетiв цiлий фонтан яскравих, блискучих бульбашок. Ось це було чудово.
  Вовк посмiхнувся i проревiв:
  Дiти ви немов мишки,
  З кiсточкою, шкiркою,
  Смiливо вас з'їм,
  Щастя лише перепочинок,
  Яскравий спалах,
  У темрявi проблем!
  Хлопчик посмiхнувся i вiдважно заспiвав у вiдповiдь:
  Ти вовк на крутого зовсiм не схожий,
  Ти голосом товстим, фальшиво спiваєш!
  Дiвчинка вiдзначила з милою посмiшкою:
  - А так непогана вистава! Навiть можна сказати круто!
  Вовк хихикнув i вiдповiв:
  - Давайте дiти так. Я загадаю вам загадку. Вiдгадаєте, я дам вам одну золоту монету на двох. А якщо нi то з'їм! Як вам такий вибiр!
  Дiвчинка жартома пискнула:
  - Не сiдай на пеньок, не їж пирiжок!
  Хлопчик жорстко помiтив:
  - А тобi те що ми худенькi не бентежить? Адже можеш зубки поламати!
  Вовк хихикнув i заспiвав:
  Я з вас хлопцi,
  Випарю жирок...
  Будуть голубцi,
  З шинкою пирiг!
  I як розреготається i блисне зубами. I буркнув у вiдповiдь:
  - Ну, давайте вiдгадуйте загадку!
  Дiвчинка хихикнула i вiдповiла:
  - А можна ми загадаємо тобi загадку?
  Вовк моргнув очима i вiдповiв:
  - Не можна!
  Хлопчик кивнув свiтлою головкою:
  - Загадуй!
  Хижак пробурчав:
  - Що дорожче за золото i дешевше за мiдь!?
  Дiвчата пискнула:
  - Ого! Оце питання! А на нього є вiдповiдь?
  Вовк проревiв, тупнувши чоботом:
  - Звичайно ж є!
  Хлопчик вiдповiв:
  - А я знаю вiдповiдь!
  Хижак надувся:
  - Так! Ну, i що це?
  Юний пустун вiдповiв:
  - Це честь! Честь дорожча за золото, але не якi продають її за ламаний мiдний грiш!
  Вовк перекосився в обличчi i буркнув:
  -Ого! Ну ти даєш, а вiрно!
  Дiвчинка вiдзначила з посмiшкою:
  - То тепер вiддавай золоту монету!
  Хижак пробурчав:
  - Ну, що ж я слово дав... I не хочу, щоб слава йшла про мене погана - нiби вовк не тримає слова!
  I вiн жбурнув жовту монету. Хлопчик упiймав її на льоту i зазначив:
  - Отак по-чесному!
  Вовк блиснув шпорами чобiт i пiддався далi. Дiти теж рушили дорiжкою. I човгали їхнi маленькi, босi нiжки далi.
  Дiвчинка помiтила:
  - їсти хочеться. Може, у лiсок зазирнемо i наберемо там ягiд?
  Хлопчик кивнув:
  - Можливий варiант! Але я хотiв би поїсти пирiжкiв з м'ясом. Грошi у нас є!
  Дiвчинка заперечила:
  - Спочатку треба дiстатися населеного пункту. А тут в основному однi мультяшнi герої та селища!
  Хлопчик хихикнув i вiдповiв:
  - А що мультяшки не продають за золото ласощi?
  I дiти розреготалися. Але в лiс все ж таки заглибилися. Трохи поїли ягiд, вони були там солодкi та досить поживнi. Потiм хлопчик i дiвчинка залiзли на дерева i зiрвали по гронку бананiв.
  I рушили далi. Топали собi босими, маленькими нiжками. I навiть стали спiвати:
  Дiвчата та хлопчики воїни Друзi,
  Вони боси, бiгають по заметах снiговим.
  Ти воїн юностi просто не сумуй,
  Зустрiне поцiлунком, тебе ангел нiжним!
  
  Я дитина Господа i така крута,
  Чакувати вмiю, словом знай чарiвним...
  I несусь на ворога зовсiм босий,
  Але при цьому хлопчик у шортах, нi чорта не бiдний!
  
  Паличку чарiвну хлопчик отримав,
  Випустив пульсаром, що забiйнув по вороговi.
  У дитини з магiєю дуже багато сил,
  Скрушує оркiв вiн з одного удару!
  
  Хлопчик з феєю доблесною як завжди дружив,
  Отримував у подарунки пампушки та цукерки.
  Муху на дiамант, жартома юний перетворив,
  Ось такi хоробрi тут бувають дiтки!
  
  Чарiвництво смiливо виявив пацан,
  I схльоснувся в боротьбi тiй iз всемогутнiм Вiєм...
  I мечами люто вона насiла удар,
  Роздробивши гоблiнiв п'ятами босими!
  
  Так що ви на хлопчика свiй не скальте,
  Вiн такий воїн - для ворогiв жах...
  Як завжди дитина-чарiвник у лютому азартi,
  Виявляє в боротьбi той безперечний дар!
  
  Скоро i з Кощiєм знай, той хлопець схльоснеться,
  I покаже нечистi, безумовний блиск.
  Адже недарма свiтитися, у пiднебессi Сонце,
  А противник у труну увiйде та отримає хрест!
  
  Хлопчик дуже затято з орками бореться,
  Вiн боєць з мечами млин провiв.
  Ну, а десь дiвчина без чоловiка мається,
  Адже в коханнi часом милий i задушливий козел!
  
  Воїни хоч юнi, вiчно босоногi,
  I в атаку хлопчики, дiвчатка бiжать...
  Адже в бою, повiрте, є iнститути суворi,
  Щоб явно пiдписати - орклеру капут!
  
  У нашому свiтобудовi все круте бачиться,
  Будемо ми, тепер повiр класнi бiйцi.
  Хлопчики та дiвчатка з орками не мириться,
  Тому рахуй просто молодцi!
  
  Ось в атаку рiзко пруть воїни з космосу,
  Хлопчики такi тут крутiше не знайти.
  Навiть якщо пре буран, то в атаку босi,
  Буде воїни-бiйцi з фартом на шляху!
  
  I з шаленим драконом юне виття б'ється,
  Як змахне боєць мечем - голови летять.
  I вiн у цьому випадку просто не розкається,
  Мабуть, дiти кажуть - буде результат!
  
  Голови драконiв злих по газонах котяться,
  Крутяться вони легко, наче той дзиґа...
  Орки переляканi, i як собаки витрiщаються,
  Як вони отримають влич i тобi мовчки!
  
  Ну, коротше пiсенька хлопчика закiнчується,
  Буде в ньому кривавий фарт i великий кидок.
  Вiрю що дракон дощу, з муками помер,
  I снаряд забiйний вразить у скроню!
  
  Ось хлопчик смикнувся, плюнув слиною вогненною,
  Показав великий задiл, i вулкан горить.
  I дракон викинувся кров'ю i навiть соплями,
  Буде потужний ураган, наче монолiт!
  
  Скоро у всесвiтi всiх хлопчик розгуляється,
  Масу порубав голiв, з рiзавши цiлий клок.
  А тебе злий орк-козел це не закiнчується,
  Ми збудуємо крейсер i до нього i док!
  
  Ось вiйна закiнчиться, школа окаянная,
  Буде в нiй велика пожежа i шлях, що горить.
  А любов хлопчика знай, дуже славиться,
  I окршизму гадина, як спiраль зiгнутий!
  . РОЗДIЛ No 5.
  Сталiн-Путiн теж вирiшив трохи розважитися на дозвiллi пописати, фантастики, щоб вiдволiктися вiд суворої реальностi:
  Ну гаразд, дiти перервалися. Ось перед ними знову з'явився флот Того. Ще чимала ескадра. Ну чому б iз нею не потiшитися.
  I Олег i Пеппi взяли та пустили цiлу магiчну хвилю. Яка помчала потоком на японський флот. I потужний броненосець взяв i перетворився на гору апетитних котлет, политих соусом. А матроси країни сонця, що сходить, звернулися до сирiв i грибiв. I так виглядало апетитно, особливо з добавкою чорносливу.
  А наступний броненоцiв, уже торт тика Казка, тiльки величезний, вкритий кремом та безлiччю чудових прикрас.
  Так що якщо ти хлопчик не соромся,
  Якщо ростом невеликий то, то ловчею ...
  I частiше юний воїн посмiхайся,
  Не страшний вовкулак, тобi Кощiй!
  
  Ось босою нiжкою хлопчик кинув щось,
  Пролунав дуже сильний, потужний вибух.
  I полегла оркшиська пiхота,
  Наче прорвало кровi нарив!
  
  Дiвчата атакують люто оркiв,
  Лавиною пре краса на абордаж...
  Залишилось тим ведмедям вже недовго,
  Такий уже пiдiбрався екiпаж!
  
  Пiд землю ми заженемо волохатих,
  Тi, вiд яких дуже смердить...
  I тролiв теж ми притиснемо носатих,
  Такий у нас характер - монолiт!
  
  I тут бої звичайно вiдгримiли,
  Ми перемогли - це твердо знай...
  I вразили всi, повiрте цiлi,
  Побудуємо, на планетi знаю рай!
  
  Знову хлопця пiдхопили вихори,
  I вiн мчить до космосу завiрюху...
  Пацан зовсiм вже повiр не тихий,
  I не кляне примхливу долю!
  
  Так цей час майбутнього знайте,
  Де в космосi мелькають кораблi.
  I ви хлопцi хоробрi дерзайте,
  Щоб не були у кредитi лише нулi!
  
  Адже зорельоти це просто супер,
  Стрiмкi немов ураган...
  Вирує все на кваркiв гарячому супi,
  Такий завдаємо запеклого удару!
  
  А в майбутньому все класно та чудово,
  Всi юнi, гарнi повiр'я...
  Так що працював вищий не дарма,
  Хоча ричить вже м'ясоїдний звiр!
  
  А атацi дiвок босих легiони,
  Вони такої небаченої краси.
  А зорельотiв просто мiльйони,
  Ну, отримайте орки ви вiслюки!
  
  То що хочете нових пригод?
  I класних надкосмiчних перемог?
  За оркiв сморiд нехай буде помста,
  Щоб не було близько злих бiд!
  
  Ось так хлопчиськом люто борюся,
  У скафандрi i при цьому босонiж.
  Що я назавжди в дитинствi не покаюсь,
  I рушу вам по пицi кулаком!
  
  Так нескiнченнi будуть пригоди,
  Адже життя суцiльна дитяча гра.
  Ми поїмо тiстечка та печива,
  А бластер з гiперплазми пре голка!
  
  Я по свiтах пiду зараз вештатися,
  Щоб добро i правду насаджувати.
  Адже хлопчики завжди вмiли битися,
  Однi п'ятiрки iз плюсом отримувати!
  Анiка хихiкнула i вiдзначила:
  - Ось це їжа! Виходить японцям не просте варення!
  Томмi також засмiявся i вiдповiв:
  - I я хочу теж почаклувати! Це буде чудово!
  Пеппi кивнула з усмiшкою:
  - Та це можна! Я вас навчу робити класнi перетворення!
  Олег пiдтвердив iз милим виглядом:
  - Це ми можемо! А взагалi - чим бiльше добрих чарiвникiв, тим краще!
  Маргарита пiдтвердила:
  - Ось я пам'ятаю, коли ми обороняли Рязань. Дуже сильно перли орди хана Батия. Але нам допомогла Пеппi Довга панчоха, i команда хлопчикiв-матросiв на чолi з її батьком!
  Анiка пискнула:
  - Хлопчикiв-матросiв? Але хiба команда її батька не була дорослою?
  Дiвчинка хихикнув, вiдповiла:
  - При перемiщеннi, вони стали дiтьми, такий парадокс часу. I мiй батько також став хлопчиком!
  I ось Пеппi довга панчоха хихикнула i в казковий торт перетворився на черговий корабель. I японському флоту доводиться не солодко. Хоча великого розуму, коли є така магiя для перетворень, не треба. Ось куди цiкавiше, якщо битва йде на рiвних.
  Як у комп'ютерних iграх, коли зазвичай iз штучним iнтелектом, у вас рiвнi можливостi. Але це дивлячись у якiйсь ще грi. Де можливостi й рiвнi, а де комп'ютер може мати бiльше ресурсiв. А де-не-де ресурсiв бiльше у тебе. Тож можна сказати такi динамiчнi пориви.
  Типу як один гном, щоб врiвноважити шанси, зробив за нiмцiв дивовижний танк зумiвши броню i озброєння "Королiвського тигра" втиснути у вагу в тридцять п'ять тонн i висоту в пiвтора метри. В результатi з'явилася машина, яка краще захищена нiж "Тигр"-2 за рахунок бiльшого нахилу бронi, швидка i маневрена, малопомiтна, до неї важко потрапити, i ще дешевше i простiше у виробництвi, i плюс завдяки малiй вазi практично не ламається i не застрягне в брудi.
  З'явившись машина можна сказати iмба. I справдi друга свiтова вiйна затягнулася.
  Але що з того? Ще бiльше народу загинуло! Велика Вiтчизняна вiйна тривала менше чотирьох рокiв. Не найдовша iсторiя. Наприклад, Iван Грозний воював за Лiвонiю 25 рокiв. I зрештою програв. Але найкрива за кiлькiстю людських жертв.
  Пеппi та Олег перетворили на апетитнi страви ще по два крейсери кожен. I це було чудово.
  А Маргарита останнiй броненосець зробила великою горою шоколадних цукерок та пончикiв, що плавають на пiдносi.
  Але магiя у дитячої команди почала закiнчуватися i вони розiрвали дистанцiю та полетiли на пiдзарядку.
  Вони ось так i летiли.
  Олег вiдповiв:
  - Нашi пригоди зовнi виглядають не серйозно, але насправдi ми робимо, велика справа!
  Маргарита помiтила з милим виглядом:
  - У поразцi царської Росiї вiд Японiї були не лише мiнуси. Наприклад, з'явилася Держдума, виник манiфест про свободу, багато релiгiйних концесiй було дозволено, i друк набув бiльше можливостi самовиражатися!
  Пеппi пiдтвердила:
  - Та не все так уже й однозначно. Але при цьому я маю сказати, що реформи можна проводити i згори. Не обов'язково все робити шляхом революцiї та потрясiнь.
  Килим-лiтак сховався i за хмару. Олег, Пеппi та Маргарита поринули в медитацiю.
  Анiка i Томмi, щоб розважитися, отримали собi планшет i їм включили якесь кiно.
  Там на екранi було видно, як вовк ганявся за зайцем. I постiйно вовку дiставалося. То цегла на голову падала, то автобус його збивав, то кетчупом обливали. Ось це було справдi видовище. А коли вовк по дуростi потрапив у пральну машину. I його там спочатку прокрутило, а потiм прогнало, через вичавку, зробивши зовсiм плоским, Анiка зауважила:
  - А що? Кумедна мультяшка!
  Томмi помiтив:
  - Наче вовк головний лиходiй, а якось його шкода! Увесь час дiстається!
  Дiвчинка зiтхнувши вiдповiла:
  - Не завжди в життi перемагає добро, а зло зазнає поразки! Та й добро та зло вiдноснi поняття!
  Хлопчик кивнув:
  - Та правда! Наприклад, по бiблiї Бог добро, а Сатана зло. Але Бог убив стiльки мiльйонiв, що не порахувати, а Сатана лише десять людей.
  I дiти зiтхнувши вiдзначили:
  Пастки, вбивства, засiдки,
  На кожному кроцi, на кожному кроцi...
  Який парадокс та Богу,
  Довiритися не можу!
  I молодi особи засвистiли своїми носиками.
  Олег же згадував особливу мiсiю. У нiй щось склалося у СРСР. Принаймнi Гiтлер, який вiдрiзнявся сильно розвиненою iнтуїцiєю, наказав перегрупувати нiмецькi вiйська та змiцнити фланги навколо Сталiнграда. I внаслiдок радянського наступу розпочавшись 19 листопада 1942 року, було зупинено. I загалом фашисти вiдобразили радянськi вiйська i в центрi, i на пiвднi. Сталiнград утримувати було важко, але малу частину мiста радянськi вiйська ще тримали, проте дорогою цiною.
  Забезпечувати мiсто в умовах льодоставу було майже неможливо.
  Радянськi вiйська наступали i пiвночi, а й там фашисти втримали позицiї. I в лютому, березнi вiдбивалися атаки, знову в центрi та на пiвднi. Гiтлерiвцi змогли уникнути взимку обвалу фронту. А навеснi поповнивши вiйська за рахунок тотальної мобiлiзацiї, i низки заходiв, що збiльшують випуск озброєння, планували наступати знову.
  В Африцi бої затягнулися. Роммелю вдалося завдати вдалий, нiж у реальнiй iсторiї контрудар по американцям захопивши понад п'ятдесят тисяч полонених. Це сталося тому, що вiн мав бiльше сил, Гiтлер сидячи в оборонi менше витрачав резервiв i змiг посилити африканське угруповання. Американцi отримавши удар, в цих умовах надiйшли боягузливо i втекли з Марокко, i Роммель з усiх сил обрушився на англiйцiв. I тi теж бiгли, i вiдступаючи аж до Ель-Амана. Але цього разу Роммель не вiдпустив.
  I внаслiдок цього фашисти захопили Єгипет. I в цих умовах Черчiлль i Рузвельт погодилися на заморожування бойових дiй та перемир'я. Пiсля чого розпочалися переговори. I нiмцi отримали можливiсть покинути на схiд усю авiацiю.
  I ось у червнi почався великий наступ нiмцiв уздовж Волги. У боях взяли участь новi танки: "Тигр", "Пантера", "Лев" та самохiдка "Фердинанд".
  I поперли собi з великою швидкiстю. А на схiдний фронт прибув суперас Йоган Марсель. Вiн уже мав на своєму рахунку понад п'ятсот збитих лiтакiв. I масу нагород у тому числi i Лицарський хрест Залiзного хреста з золотим дубовим листям, мечами та дiамантами, i хрест вiйськових заслуг з дiамантами, i орден Нiмецького орла з дiамантами. I перший нiмецький воїн має всi ступеня Лицарського Хреста Залiзного Хреста. А також золотий кубок Люфтваффе з дiамантами.
  I ось вiн тепер на схiдному фронтi. I радянськi льотчики одразу вiдчули його залiзну руку. Ось це справдi був агресивний та анiгiляцiйний вплив.
  Тодi Олег, Маргарита та Пеппi втрутилися у битву. Iнакше СРСР не встояти.
  Хлопчик i двi дiвчинки тупнули босими нiжками i заспiвали:
  Ми покажемо вищий клас,
  Володарi всесвiту...
  Наша фiрма "Адiдас",
  Знеструмить усiх миттєво!
  I ось нiмецькi танки пiд впливом бойової магiї стали перетворюватися на торти. А iнакше проти машини "Лев" не встояти. Вона все вагається i прорве. Ось така сила. А його на тортик перетворили, точнiше кiлька танкiв "Лев" стали тортами, з трояндочками та кремом - ось смакота.
  А лiтаки насамперед штурмовики зверталися до тiстечок, ватрушок, цукрової вати. I це було надзвичайно здорово i круто.
  I такий вбивчий i водночас апетитний вплив дiтей-генiїв та чарiвникiв.
  Ну i звичайно перетворення танкiв рятує Червону Армiю. Особливо небезпечний "Лев". Його вага дев'яносто тонн при двигунi в тисячу кiнських сил. Товщина бронi чола корпусу - 150-мiлiметрiв пiд нахилом у п'ятдесят градусiв. А бортiв у 100-мiлiметрiв, теж iз нахилами. А чоло вежi взагалi в 240-мiлiметрах, причому з нахилами в масцi. Ось це справдi мiць. I радянськi снаряди вiдскакують вiд такого танка, мов горох вiд металу.
  А дiти-чарiвники вiзьмуть i перетворять його на апетитний торт з дуже пишним i яскравим кремом. I ось гiтлерiвцям це не здорово. А Фокке-Вульф як вiзьме та обернеться морозивом великих розмiрiв, у шоколадi та на паличцi. Теж це можна сказати - надзвичайно класно.
  Ось це справдi круто. I дiти буквально ревуть вiд захоплення. I цiлий батальйон пiонерiв бiжить: хлопчики та дiвчатка сяють босими, злегка запиленими п'яточками. Ось це справдi вкрай здорово. I реально по-справжньому круто.
  I не в казцi сказати, нi пером описати.
  А перетворення продовжуються. Ось пiхотинцi звернулися до дiжок з медом та вкритi шоколадом. I ще виникло безлiч мармеладинок, посипаних цукровою пудрою. I це надзвичайно виходило чудово.
  А потiм i бойовi машини пiхоти стали шоколадними вафлями та апетитними кексами. Що теж можна сказати дуже здорово.
  Олег, Пеппi та Маргарита взяли i розреготалися, показавши мови:
  - Оце пасаж!
  I ще енергiйнiше замахали чарiвними паличками, i стали посилати магiчнi розряди з перстень, одягнених на пальчики босих нiжок дiтей. Ось це надзвичайно круто вийшло. I не дати не взяти - може розiрвати.
  Олег проспiвав, перетворюючи на рiзнi кондитерськi вироби:
  Я прошу не дивуватися нiкого
  Якщо вiдбуватиметься чаклунство!
  Якщо буде, якщо буде, вiдбуватиметься чаклунство!
  Маргарита вiдзначила:
  - Хай буде!
  На цiй дiлянцi фронту перетворили всi гiтлерiвськi дивiзiї на щось апетитне. I пiсля чого дiти-чарiвники полетiли далi, робити казковi перетворення. I вони в цьому справдi процвiтали.
  Ось це справдi класнi хлопцi. I крутiше їх немає нiкого.
  I ось вони летять фронтами i перетворюють. Роблять це дуже фрикольно! I такi дива трапляються.
  Пеппi довга панчоха жартома заспiвала:
  Шоколадки та цукерки,
  Ми нагодуємо фрiцiв дiтки!
  Буде смачна їжа,
  I здiйсниться мрiя!
  I так вони лiтали та фашистiв перетворювали. Але магiчна енергiя скiнчилася i настав час йти на перезарядку.
  А тим часом гiтлерiвцi запустили в серiю "Тигр"-2 та "Пантеру"-2 дуже серйознi та досконалiшi, нiж ранiше танки.
  Радянськi вiйська намагалися наступати в центрi, але знову їхнє просування було зупинено. I фашисти скажемо так устояли i на пiвднi теж.
  Бої затяглися. I ось королiвськi тигри та пантери знову у русi. А в небi МЕ-309 - дуже грiзний винищувач iз трьома 30-мiлiметровими авiагарматами та чотирма кулеметами. I вiн радянськi вiйська розносить.
  А Йоганн Марсель за сiмсот п'ятдесят збитих лiтакiв отримав лицарський хрест залiзного хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами. Виносить радянськi машини вiд та до! I небезпечним став суб'єкт.
  Так за справу взявся, що не зупинитись. I не змiнити ноги.
  А тут ще й двi дiвчини-льотчицi у нiмцiв з'явилися - Альбiна та Альвiна. I вони давай молотити радянськi лiтаки. Причому обидвi дiвчата дуже красивi та мускулистi блондинки i борються в бiкiнi та босонiж.
  I ось фашисти знову наступають i проривають радянську оборону вздовж рiчки Волга. Але дiти-чарiвники завершили магiчну пiдзарядку та знову повернулися. I Йоганна Маселя перетворили на великий, вкритий шоколадом льодяник на паличцi, а його лiтак МЕ-309 у майстерного приготовленого осетра на позолоченому та легкому тацi. I вiн плавно опустився вниз.
  А дiвчата-льотчицi стали гарними статуетками iз шоколадок наповнених медком та згущеним молоком. А їх винищувачi стали булками iз родзинок покритими корицею та глазур'ю.
  I теж плавно опустилися на траву. Та численнi дiти побiгли щоб спробувати частування. Як їхнi сизi вiд трави та пилу босi пiдошви мелькали. Гарно було й чудово.
  Олег iз захопленням заспiвав:
  Усi люди на великiй планетi,
  Повиннi завжди дружити...
  Повиннi завжди смiятися дiти,
  I у мирному свiтi жити!
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти,
  I у мирному свiтi жити!
  I ось Пеппi довга панчоха перетворила масу нiмецької пiхоти на жирнi котлети, по томатним соусом. Ось це справдi був смак.
  I дiвчинка пискнула:
  - Хай живе бойовий мандраж!
  Маргарита хихикнула i вiдповiла:
  - Нашим душевним поривам слава!
  I дiти продовжили перетворення. Ось полем повзе величезний танк "Щур". Його вага три тисячi тонн, ось це мiць - цiла батарея гармат великого калiбру.
  Олег зазначив:
  - Ну дружно по ньому магiєю все втрьох врiжемо!
  I дiти-чарiвники взяли i дружно випустили з чарiвних паличок, i з босих пальчикiв нiжок свою чарiвну енергiю.
  I супертанк "Щур" разом звернувся в цiлу гору, що складається з рiзнокольорових, рясно розмальованих тортiв. Ось це було здорово та круто.
  I ще багато радянських воїнiв перетворювалися на дiтей - чоловiки ставали хлопчиками десяти-дев'яти i шльопали босими нiжками по травi. Це був побiчний ефект чарiвництва - повернення у дитинство. I як це чудово i круто виглядало. I гарнi, милi хлопчики на вiдмiну вiд неголених, смердючих, дорослих чоловiкiв.
  Олег зi смiшком помiтив:
  - Ось чудово коли повертається дитинство!
  Пеппi довга панчоха кивнула.
  - Та ви були дорослими, а тепер стали дiтьми назавжди! А я дорослої й не була! I це здорово та круто!
  Хлопчик засмiявся i вiдповiв:
  - Залишаємося ми дiтьми назавжди! Змiнюються лише року!
  I ось нiмецька армiя перетворилася на рiзного роду шоколаднi баточки. Але особливо красиво, коли самодки обернулися в золотi фужери з морозивом. Це i зовсiм не передається смак i чудово.
  Маргарита прочирикала:
  - Оце буде класно! А може бути на Берлiн та Гiтлера перетворимо!
  Пеппi довга панчоха вiдзначила:
  - Потрiбно ще магiї накопичити! Давайте дiти зберемося.
  Поки юнi чарiвники накопичували сили, у гiтлерiвцiв з'явилися реактивнi винищувачi МЕ-262, але це ще так собi, але куди небезпечнiшi за реактивнi бомбардувальники "Арадо". Ось це справдi була i швидкiсть висока, i точне бомбометання.
  Крiм того у фашистiв ще й САУ - Е-10 та Е-25, надзвичайно крутi. Машини невеликi розмiрiв з низькими силуетами, i дуже моторнi. I у них ще рацiональнi кути нахилу бронi дуже великi - снаряди йдуть у рикошет, i головне простi у виробництвi. Та небезпечнi новинки у фашистiв.
  Але смiливi дiти знову з'явилися. I давай перетворювати гiтлерiвську технiку на щось апетитно. Зокрема в торти з мармеладу, бiсквiти, морозиво. А такi класнi тiстечка та великi шоколадки стали перетворюватися з реактивних лiтакiв. I це було просто гiперквазарно.
  Такi ось чудовi та неймовiрнi виходили перетворення. Подiбнi до казки.
  I дiти-чарiвники трiумфували. Працювали i чарiвними паличками та використовували перснi на пальчиках босих, дитячих нiжок. I так здорово їм вийшло.
  I так вони довбали по всiй лiнiї фронту, що надзвичайно круто вплинуло. Що надзвичайно ефективно. Ну i зрозумiло, чому i Гiтлера на щось не перетворити. Зокрема, торт "Наполеон" з фюрера вийшов би непоганий. Та ще його запивати можна шампанським. Що треба сказати - було надзвичайно ефективно. I що фюреру не уникнути розплати.
  Пеппi Довга панчоха хихикнула i вiдзначила:
  - Якщо Гiтлера з'їдять - буде славний результат!
  Маргарита помiтила:
  - Такий фрукт, або точнiше торт може викликати справжнє нетравлення шлунка. Що буде найкрутiшим у свiтi?
  Олег зi смiшком вiдповiв:
  - А найкрутiше у свiтi - це техномагiя. Вона крутiша i просто технiки i просто магiї! Це щось ультра-пульсарне!
  I дiти знову випустили чарiвне промiння! I знову чудовi перетворення, i дуже буде красиво та чудово.
  Пеппi довга панчоха вiдзначила:
  - Ще трохи пiдзарядимося i вiзьмемо та пiдправимо Гiтлера - зробимо з нього вiдбивну котлету!
  Маргарита пропищала:
  - А може бути краще тортик?
  Олег зауважив:
  - А якщо Гiтлера перетворити на хлопчика та вiдправити на дитячу, трудову колонiю?
  Пеппi заперечила:
  - Щоб вирiс представляв нам загрозу? Нi, хай буде або котлетою чи великою цукеркою!
  I дiти вирушили на передислокацiю. I на зарядку бойових частин магiї та чарiвних паличок.
  А у нiмцiв поки що вони заряджалися повився i танк "Пантера-3" i "Тигр"-3. Машини дуже потужно озброєнi та агресивнi.
  Але з ними що робити чи не робити. Масово їх випускати треба, а часу немає.
  Ось дiти-чарiвники вирiшили бiльше на дрiбницi не розмiнюватися. I взяли та полетiли на Берлiн.
  Це був добрий хiд. I ось дитяча команда у столицi Третього Рейху. I як вiзьме i врiже через всi стволи своєю космiчною, чарiвною силою.
  I ось охоронна дивiзiя Третього Рейху з добiрних солдатiв перетворилася на цiлий розсип цукерок великих розмiрiв, рiзного роду мармеладин i батончикiв. I все таке смачне та апетитне. А танки, що стоять бiля входу Iмперської канцелярiї, особливо величезнi "Мауси", обернулися в торти, причому прикрашенi i рибками, i квiточками, i метеликами рiзних кольорiв з крему.
  Ну i звичайно дiти-чарiвники не могли забути про Гiтлера. I взяли його i перетворила... На шоколадного зайця, а всерединi чудовий лiкер. Такий апетитний витвiр мистецтва. I його оточення i весь нiмецький уряд обернулося на рiзнi смакоти.
  Але й цим усе не скiнчилося. Iнше населення Берлiна взяло i разом звернулося в дiтей вiком не старше десяти рокiв. I миготивши маленькими, босими, рожевими п'ятами вони побiгли на штурм iмперської канцелярiї.
  А вiйськовi злочинцi та солдати СС звернулися до порцiї апетитного морозива вкритого шаром шоколаду та рожевої глазурi. I молодi iстоти це все добре поїдали. I облизувалися.
  Олег наголосив з милим виглядом:
  - Отак i треба розбиратися з гiтлерiвською Нiмеччиною!
  Маргарита з цим погодилася:
  - Реально це i є найефективнiший i реальнiший вплив. Коли вирiшуєш не грубою силою, а м'якою i корисною чарiвнiстю!
  Пеппi довга панчоха вiдзначила:
  - Видно не ворожив Адольф Гiтлер, та iншi негiдники з його оточення, що закiнчать свої днi переварюючись у дитячих шлунках. Треба сказати, що це просто витончена кара!
  Олег усмiхнувся i вiдповiв:
  - Як то кажуть - помри красиво!
  I дiти злетiли вище. Без Гiтлера i верхiвки Третього Рейху решта сил фашистiв швидко капiтулювала. Так завершилася Велика Вiтчизняна Вiйна. Але зрозумiло постало питання, а чи не перетворити на смакота заодно i Сталiна? Адже теж кривавий диктатор i кат. Але це вже iнша iсторiя та мiсiя. Хоча все очевидно можливо. I меж чарiвництва немає.
  Пеппi довга панчоха заспiвала:
  Пишатися зло могутнiстю своєю,
  I здається весь свiт змирився з ним...
  Але ми зумiємо здачi дати ворогам,
  Не понесе боєць - ганьба та сором!
  . РОЗДIЛ No 6.
  Звичайно ж головне це було добити японський флот котрий втiм i так був ослаблений. Правда ця справа вже технiки i не надто складною. А ось що робити потiм? Укласти мир iз Японiєю, чи спробувати взяти її цiлком пiд контроль. Адже зрозумiло, що країна Сонця, що сходить, це постiйна загроза Росiї.
  Тим паче, швидше за все, першої свiтової вiйни не уникнути, i в цьому випадку японцi можуть ударити Далеким Сходом.
  Ну тут рiшення має насамперед приймати сам цар. I дiтям-чарiвникам слiд поки що зачистити повнiстю море. I тодi Японiя воювати у сферах впливу Росiї зможе.
  Але цього очевидно недостатньо. Через кiлька рокiв за допомогою Британiї та США японцi знову побудують свiй флот. I якщо ще буде вiйна з Нiмеччиною та Австро-Угорщиною, не виключений i пiдступний удар у спину, з метою реваншу попередня поразка.
  Дiти ж зарядившись влаштували полювання на залишки японського флоту.
  I ось кiлька мiноносцiв потрапили пiд магiчний вплив. I перетворилися на чудовi смакоти. I тут були i тацi з вишуканими наїдками, i торти, i гори шоколадок та тiстечок. Ось такi виходили класнi перетворення. Можна сказати рiвень супер!
  Ось i за крейсери взялися дiти-чарiвники. I робили це здорово та чудово.
  Олег зазначив:
  - Як казав Ленiн - спочатку чаю, потiм гарненько нагодувати та неодмiнно розстрiляти!
  Маргарита з усмiшкою помiтила:
  - А у нас куди гуманнiшi методи - зробити щось корисне та смачне!
  Пеппi довга панчоха пискнула:
  - Оце справдi поїдання з капустою з доларiв!
  I знову пiшли перетворення. I чого тiльки не виникало. I таке все свiже, смачне, апетитне та солодке. I ароматнi цi ласощi на якi перетворювалися кораблi iмперiї висхiдного сонця.
  Олег зазначив:
  - Оце їжа! Ви зi мною згоднi!
  Дiти хором крикнули:
  - Так!
  Анiка помiтила з милим виглядом:
  - Може у хлопчикiв та дiвчаток захворiти животики! Тож об'їдатися шкiдливо!
  Томмi додав з усмiшкою:
  - I слiд мити руки перед їжею!
  Пеппi довга панчоха засмiялася i вiдповiла:
  - Звичайно руки мити слiд! Але й нiжки дiтям помити перед сном не заважає!
  Юнi воїни перетворювати стали кораблi вже окремо, рештки японського флоту розсипалися. I всi розбiгалися у рiзнi боки.
  Олег наголосив з милими виглядом:
  - Я прошу не дивуватися нiкого,
  Якщо вiдбуватиметься чаклунство!
  Пеппi довгу панчоху заперечила, перетворивши черговий мiноносець на щось апетитне:
  Яка головою,
  Дивись i повторюй...
  Ось це ой, ой, ой,
  Ось це ай, ай, ай!
  I дiвчинка взяла i з босої, круглої п'яточки випустила велику мiхуру, що перелiвалася. I вiн проковтнув крейсер цiлком.
  Олег з усмiшкою зауважив:
  - У нас була така мiсiя, де Чемберлен не пiшов у вiдставку i встиг пiдписати мирний договiр з Гiтлером. В результатi фашисти нападники на СРСР були набагато сильнiшими особливо в авiацiї. I тут стали в нагодi нашi феноменальнi, космiчнi сили!
  Маргарита кивнула:
  - Та зрозумiло! Але вищi сили нам дозволили втрутитися, коли гiтлерiвцi приступили до штурму Москви, i десантники вже бачили в бiнокль кремль. А нi, щоб ранiше i не було б стiльки жертв!
  Пеппi довга панчоха хихикнула i вiдзначила:
  - Найбiльше жертв потребує вiйськове мистецтво!
  Олег з усмiшкою кивнув:
  -Та краще i не скажеш!
  Маргарита вигукнула:
  - Але ж ти можеш i сказати так юний генiй?
  Хлопчик-термiнатор кивнув:
  - Та цiлком я можу! А що буде внаслiдок цього?
  Пеппi довга панчоха з посмiшкою заспiвала:
  - Любитиму тебе пристрасно! Нехай кажуть, що це небезпечно!
  Анiка i Томмi запищали, скелячи зубки:
  - Дуже просимо! Блискай наш милий хлопчик дотепнiстю!
  Олег Рибаченко почав вимовляти крилатi афоризми:
  Боса жiноча п'ята, самого пропаленого чобота взує з тельбухами!
  Не зможеш скинути вчасно туфлi - станеш босячком!
  Якщо ти розумом кийку, то зможеш гарненько обiгрiти, лише самого себе!
  Добре мати палицю, погано бути палицею!
  Чавуннi кулаки можуть допомогти вижити, але дубова голова приведе до загибелi!
  Коли немає у правителя в головi царя, у країнi панує анархiя, i продають даремно!
  Корона не для тiєї голови, що капелюх!
  На дубовiй головi i корона сидить немiцно!
  Як не мiцний дуб, але матерiал для голови з нього найнемiцнiший!
  Хто дубина головою, той отримує по головi дубиною!
  Полiтик тримає в руках гаманець та палицю, тiльки грошi у нього дерев'янi, а палиця паперова!
  Свiтла голова, в останню чергу вiдноситься до сивини!
  Блондинкою можеш ти не бути, але свiтлою бути душею красиво, дiвчата можуть злих бити, щоб iншим прожити щасливо!
  Чи не побудуєш мiцну оборону з одних дубiв на пнях!
  Якщо полiтик не дятел, то знiме стружку, не лише з виборця-пня!
  Хоч полiтик i не орел, але вважає виборцiв за ворон та дятлiв!
  Якщо дозволяєш з себе знiмати стружку полiтикам, то ти наче дятел!
  Полiтик iз виборцями лисиця лисою, а з сам iз собою, хом'як хом'яком!
  Розумний полiтик, як лисиця в курнику, а дурний, мов слон у посуднiй крамницi!
  Порядок наводять мовчки, бардак полiтик породжує розмовами!
  Багато розмовляє полiтик, особливо коли хоче заткнути роти!
  Сперечатись iз полiтиком, що товкти воду в ступi, хiба що м'яз язика розiрвеш, з вигодою збрешеш!
  Полiтик - це сумiш лисицi та вовка, але дуже багато свинячить!
  Чим бiльше полiтик лисиця, тим бiльше вiн свинячить!
  У полiтицi суцiльний звiринець, вовки, зайцi, кури, пiвень та дятли, тiльки царем вибирають завжди лисицю!
  Диктатор, який робить iз себе лева - справжня свиня!
  Полiтик тiльки тодi зiйде за лева, якщо виборець - досконалий осел!
  Полiтик одягає овечу шкуру, але з вовком його рiднить лише кровожернiсть, а кмiтливiстю суцiльний баран!
  Краще, коли правитель вовк у овечiй шкурi, нiж баран у виглядi лева!
  Полiтик як вiвця блищить про свiт, але вовчi iкла брязкають вiйною!
  Полiтик, щоб отримати голос виборцiв, виливається солов'ям, але тримає їх за дятлiв!
  Якщо тобi мова полiтика здається треллю солов'я, не будь у цьому випадку вороною!
  Якщо полiтик спiває як соловей, значить, вважає тебе за вiдповiдну дичину!
  Полювання на виборцiв вiдрiзняє вiд лiсової, що мисливець робить якнайбiльше шуму!
  Полiтик на вiдмiну вiд кишенькового злодiя при розкраданнi створює багато шуму, а пiд час пограбування бере лестощами!
  Полiтик - це теж у певному сенсi бог, але краще в нього не вiрити!
  Полiтик любить обiцяти виборцем Мiсяць, тiльки забуває додати, що окрiм пiску там життя немає!
  Горе не вiд розуму, а вiд вiдсутностi практичної кмiтливостi!
  Всi бiди свiту не вiд грошей, а вiд їхньої вiдсутностi в потрiбнiй кiлькостi!
  Мова дана полiтику приховувати свої думки, але не якимось красномовством полiтикан не приховає своє сiре убожество!
  Якщо залiзо пiде на ланцюги, його не залишиться для мечiв, якщо срiбло розливається в промовах, то нiчим платитиме зарплату!
  Чи має полiтик даремно виконувати обiцянки? Має, але не дарма!
  Слон накладає велику купу лайна, а полiтик-лисиця, ще бiльшу гору словесного проносу!
  Полiтик виливає солодкий медичний промов, топячи виборцiв у словесному проносi!
  Солодка мова полiтика як медовий струмок, тiльки по ньому запливаєш у смiтник!
  Полiтик може виконати обiцяне лише для того, щоб виборець повiрив у нездiйсненне!
  Багато полiтикiв на виборах, а вибирати нема кого, хто пень, хто колода, що лисиця, хто свиня, хто ведмiдь - вiд досади одне залишається - ревти!
  Полiтику, що часто дере горло, слiд добре надерти вуха!
  Полiтик на вiдмiну вiд солов'я, нiколи не спiває задарма, i має лисячий дар!
  Полiтик хоче стати орлом, але виборець у нього завжди не має пташиних прав!
  Чому ти на пташиних правах, бо дятел розумом!
  У полiтика багато рiзних пiсень, але все лише на один мотив: вибери мене!
  Виборець як колобок, уникає зайця, вовка, ведмедя, але гарна полiтична лисиця, його все одно пожирає!
  Полiтик розрахує солодкими промовами на iнтелект мухи, треллю солов'я, на мiркування дятла, але свиняча його сутнiсть видно соколиному оку!
  Жiнка теж хороший полiтик, причому принаймнi дарує шанс, що обiцянку вiрностi виконає, i подарує задоволення!
  Солдат повинен мати фортецю дуба, але не дубову голову!
  У кожному дубi є дупло, у кожнiй дубовiй головi дiра, звiдки витiкають мiзки!
  Якщо ти розумом як дуб, то зiгнешся як осика!
  Якщо в тобi немає лисиної хитростi, то з тебе спустять три шкури!
  Будеш тупий як дуб, обдертий як липку!
  Юний солдат, краще за старенького генерала!
  За кожен свiй новий костюм полiтик дiркає з виборцiв три шкури!
  Будеш розумом як дуб, обдеруть як липку та зайцi!
  Хитра лисиця навiть зi лева спустить три шкури, якщо вiн розумом баран!
  Не хочеш, стати лисицею скиглиш як голодний пес!
  Полiтик - це лисиця, то потрошить виборцiв-кур при денному свiтлi!
  Будеш тупим, як пень, обдеруть як липку, не тiльки хитрi лисицi, а й боягузливi зайцi!
  Навiть орла хитра лисиця, може виставити мокрою куркою!
  Людина, мрiючи про роль лева, часто стає iшаком приораного лисицею!
  У людини левинi амбiцiї, осляча впертiсть, неповороткiсть ведмедя, грацiя слона, але його лисиця завжди здатна захомутати!
  Лисиця рудого кольору, полiтик кривавої мастi!
  Жiнка перемагає сильних чоловiкiв, граючи на їхнiх слабкостях, полiтик переконує слабих виборцiв, явно переграючи!
  Жiнка - це найхитрiший полiтик, їй не треба вчитися, щоб бути лисицею, але треба вмiти взувати, залишаючись босою!
  Жiнка теж любить юнiсть, але зелень долара їй милiша за зелений вiк патрона!
  Зелень юностi дiвчини, приваблює зеленi купюри чоловiкiв, що розжирiли вiд баксiв!
  Не женись за зеленню долара, у бiди очi теж зеленi, i оболонка хрумка!
  Вiруючи в Бога, не опустися до рiвня тварини: людина не покiрна вiвця, i не смердючий цап!
  Робити на вiрi людей грошi, байдуже, що на золото сипати гнiй, проросте недовiра!
  Вiруючи у недiлю, не докотись до семи п'ятниць на тижнi!
  Вiра у вiчне пекельне полум'я кип'ятить молоко забобонiв, з якого знiмають пiнки, пройдисвiти вiд релiгiї!
  У пекельне багаття вiчного полум'я вiрять тiльки пнi та дуби, що дозволяють обдерти себе як липку!
  Чим блищить полум'я вiчного пекельного вогню? Блиском золотих монет у кишенях пройдисвiтiв вiд релiгiї!
  Пройдисвiти використовують Бога, щоб набити кишенi, i пiддаються обману не лише з порожньою головою!
  Пройдисвiти вiд релiгiї здирають з овець три шкури, козлам ламають роги, їм тiльки прибуток дорога, а вiра для халтури!
  Чесний священик як вовк-вегетарiанець, тiльки вiра завжди чесна, а її використання корисливе!
  Будь-яка релiгiя казка, тiльки прибутки отримують вiд цiєї фантастики воiстину в казкових розмiрах!
  Хто дозволяє вiшати локшину на вуха, буде завжди голодним!
  Не будеш ситий вiд локшини на вухах!
  Локшина на вухах страва останньої свiжостi викликають нудоту!
  Якщо Бог це нiкому невiдомо, але постiйно розпинають людину, наче вона подоба Христа!
  Людина прагне опанувати Божу силу, але поки що лише отримує розп'яття не по-божому!
  Серцем людина прагне до добра, розумом до зиску, а шлунком до обжерливостi, i зрештою заплiтаючись ноги, тягнуть у яму!
  Якщо в людини iнтелект горили, то оратиме як кiнь, i харчуватиметься як пес!
  Людина дозволяє на себе надягати хомут, але, щоб проорати, його слiд обiгрiти батогом примусу!
  У полiтика велика кишеня, але вона лише нiкчемна кишенькова злодiя!
  Полiтик, який обiцяє для виборцiв мiсяць з небес, прийшовши до влади, залишає мiсячний краєвид, i скиглення вiд голоду на свiтило!
  Диявол у кожному полiтицi спонукає зайняти мiсце Всевишнього Бога, лише таланту у полiтикана зовсiм небагато!
  Людина прагне стати всемогутнiм, але його мораль прогрес не робить кращим!
  На вiйнi як у хорошому театрi, наступна дiя непередбачувана, сльози проливатимуть обов'язково!
  На вiйнi як у кiно: дiя захоплює, нудно не буває, тiльки на жаль цiлком реально вбиває!
  Якщо ти не легкий на пiдйом, то на вiйнi буде земля тобi пухом!
  Кат любить зi зброї сокиру, але в боротьбi у нього незграбна вправнiсть!
  З сокири ще можна зварити суп, але написане героїчним пером, не вирубати катiвною сокирою!
  Безмежнi можливостi того, хто не ставить для себе рубежiв!
  Найсильнiша людина не потягне непiдйомнi амбiцiї!
  Далеко людинi до Бога, бо недалеко пiшов вiд макаки у своєму наслiдуваннi природи!
  Полiтик в амбiцiях бог, у методах обличчя, а у користуваннi результатами вiдверта свиня!
  Хто по життю не вовк, з того спускають три шкури, хто розумом не лисиця, того потрошать немов курку!
  Вовк завжди голодний, людина завжди незадоволена, а полiтик не може сказати слова правди!
  У лисицi цiнне хутро, а ось лисячi запевнення полiтикiв нiчого не вартi!
  З козла бiльше молока, нiж користi з полiтика, який розумом баран!
  На виборах полiтиках, як мiж чумою та холерою, хоча полiтикани набагато заразнiшi у своїй шизофренiї!
  У полiтика вовчий нюх на поживу, але саме воно готове порося на потрошення!
  Полiтик - це баран, що рветься до левового трону, а дiставшись вершини, перетворюється на лисицю, що потрошить курцiв!
  Полiтикам не вiрять, але голосують, музику не розумiють, але охоче слухають, локшину не їдять, але охоче чiпляють на вуха!
  Золото тiльки на вигляд красиве, насправдi цього металу, людство завжди страждало, ставало пихато!
  Оголивши груди, жiнцi простiше здерти з чоловiка три шкури!
  Босi ноги дiвчат, садять чоловiкiв у калошу!
  Якщо чоловiк розумом чобiт, то вiчно сiдати в калош!
  Вчасно оголена нiжка жiнки посадить у калошу будь-якого чобота!
  Чоловiк, що часто дивиться на голi, жiночi нiжки, сiдати в калош!
  Боса жiноча нога, добре заганяє пiд пiдбор i чудово садить у калошу!
  Чоловiк готовий вивернутися навиворiт, заради того, щоб зiрвати з дiвчини туфлi!
  Голою жiночою п'ятою вивернеш будь-який чобiт навкруги!
  Боса нога жiнки виверне навиворiт будь-якого чоловiка, навiть якщо вiн останнiй чобiт!
  Хочеш вивернути чоловiка навиворiт - скинь туфлi, хочеш посадити його в калошу, оголи п'яту!
  Чому дитинство босоноге, боса жiноча нога змушує втрачати чоловiкiв голову, немов вони хлопчики!
  Бажання побачити жiнку оголеною, примушує чоловiка вивертатися навиворiт!
  Щоб жiнку роздягнути, потрiбно спочатку її гарненько взути!
  Роздягнувшись у потрiбний час, дiлова жiнка здере з чоловiка три шкури!
  Жiнка, яка вчасно оголюється, не стане босячком i капiтально взує чоловiка!
  Боса жiнка чоловiка-чобота i взує, i в калошу посадить, i навиворiт виверне i останнiм босяком зробить!
  Чоловiк подiбний до гiбона, тiльки, на жаль, частiше iнтелектом, нiж потенцiєю!
  У чоловiка осляча впертiсть, амбiцiї лева, але насправдi вiн козел!
  Чоловiк для жiнки як вiдстiйне мiсце для корови, без обiйтися, але пiдходити гидко!
  Що спiльного мiж чоловiком та унiтазом у жiночому туалетi - тим, що жiнки на чоловiкiв лише блеють!
  Жiнка - це хитра лисиця, яка будь-якого лева здатна зжерти як кролика!
  Чоловiк потрiбний жiнцi як хлопчик для биття, йому чоловiка не бити, то не буде життя!
  Жiнцi чоловiки потрiбнi, як свинячi роги, тiльки шуба, подарована чоловiками - дорога!
  Не все, то золото, що блищить, не весь скарб, що заслiплює!
  Але кiт у мiшку, все-таки краще, нiж лисиця в овечiй дублянцi!
  Найсильнiшого лева, може тримати на повiдку хитра лисиця!
  Навiть маючи сил як у кота, побореш лева хитрiстю лисицi!
  Щоб не бути дятлом, не рахуй ворон!
  Легше змусить ворону спiвати солов'ям, анiж полiтика виконувати передвиборчi обiцянки!
  Сперечатись iз полiтиком, що вважати ворон i бути останнiм дятлом!
  У лисицi не найбiльшi iкла серед звiрiв, але найбiльше жертв серед людей!
  Непроханий гiсть гiрший за кота в мiшку!
  Якщо ти розумом полiно, то будеш працювати як тато Карло, i не знайдеш золотого ключа!
  Якщо ти не хочеш вчитися, як Буратiно, то залишишся на все життя поленом!
  Якщо ти кмiтливий як Буратiно, то розумом зовсiм не полiно!
  Розум як у полiна, у того, хто як Буратiно замiсть школи бiжить до театру!
  Зариваючи золото в землю, ти стаєш пiдданим країни дурнiв!
  Якщо ти золотi таланти зариєш, пропадеш за мiдний грiш!
  Золотi гори срiблястих промов i грошi ламаного не вартi!
  Якщо полiтика зносить дах, то виборець вилiтає в трубу!
  Майстерний майстер може зробити з полена Буратiно, але хто розумом палено, i з золотим ключиком забреде в трясовину!
  Щоб народ дозрiв до демократiї, йому потрiбне сонце свободи, а в умовах мороку деспотiї вiн назавжди залишиться полiтично зеленим!
  Пеппi люто вигукнула:
  - Ну, вистачить - розiйшовся! I так уже голова трiщить!
  Маргарита помiтила:
  - Але непоганi афоризми в нього, так?
  Анiка вигукнула:
  - Чудовi афоризми!
  Томмi енергiйно пiдтвердив:
  - Та це клас!
  I дiти взяли i заплескали в долонi. Справдi, вийшло все надзвичайно здорово. I ось уже останнi японськi кораблi стали або тортами, або горою тiстечок, або курганом цукерок та шоколадок у яскравих обгортках. Крiм того були тут ще й льодяники та мармеладинки i навiть морозиво з родзинками, ананасами, цукатами. Гарно вийшло - нiчого не скажеш.
  Олег з милою усмiшкою помiтив:
  - Ось як здорово ми перетворюємо ворогiв на щось корисне!
  Маргарита хихикнула i вiдповiла:
  - Божевiльний вiраж!
  Пеппi довга панчоха пiдтвердила:
  - До бiса!
  Анiка i Томмi пискнули:
  - Ну, вiд гвинта!
  I розсмiялися своїми дитячими голосами. Пройшло це досить спритно.
  Олег тут заявив:
  - Нам знову слiд пiдзарядитись магiчною енергiєю!
  Маргарита пiдтвердила:
  - Ось саме! У цьому й буде наша космiчна надзвичайна сила!
  Пеппi довга панчоха пискнула:
  - Дiятимемо, i злодiятимемо!
  Анiка на це здивувалася:
  - Злодiяти? А я думала, що ви добрi!
  Олег хихiкнув i зазначив:
  - Наша подруга Пеппi так пожартувала!
  Томмi з серйозним тоном вiдповiв:
  За такi жарти,
  У зубах бувають промiжки!
  Маргарита букнула:
  - Ти її не дражни, вона сама може зуби побити!
  Пеппi хихикнула i вiдзначила:
  - Ось саме! Я дiвчисько треба сказати вкрай крута!
  Анiка всерйоз запитала:
  - А Карлосона ми можемо зустрiти?
  Олег iз веселим виглядом вiдповiв:
  -Все неможливе можливо знаю точно!
  Пеппi довга панчоха вiдзначила:
  - А Карлосона я знаю! Непоганий хлопець, тiльки їсть забагато! Але впевнена душа в нього добра!
  Маргарита вiдзначила:
  - А зараз поринаємо в магiчну медитацiю i накопичуємо сили!
  . РОЗДIЛ No 7.
  Олег Рибаченко згадав ще одну свою мiсiю. Сталiн вирiшив напасти на вiйська союзникiв ще 30 травня 40-го року. Певний сенс у цьому був. Насправдi вже було вiдомо, що у США є ядерна бомба. Але для масового її виробництва потрiбен час. Тож поки не поставленi атомнi боєголовки на потiк, то чому б i не розпочати? Тим поки що не розгромлено Японiю i СРСР матиме новий союзник.
  Та й народ ще не охолонув, хоч i втомився. Ось уявiть собi розiгрiтого штангiста. I вiн якийсь час стоїть без руху i остигає. I коли вже охолоне i пiдiйде до снаряду, ризикує порвати жили. Тож тривала пауза та демобiлiзацiя послабить народ та армiю.
  А зараз усi зiбранi та розiгрiтi. I солдати вже встигли вiдпочити, але ще не втратили навички та форми.
  I ось вирiшили, використовуючи фактор раптовостi атакувати i американцiв, i англiйцiв.
  Приблизний розклад сил був такий - союзники мали в Європi приблизно шiсть мiльйонiв солдатiв на лiнiї фронту. У Сталiна їх було шiсть iз половиною мiльйонiв. Плюс ще резерви та тиловi частини у обох сторiн.
  У танках спiввiдношення зразкову рiвнiсть у кiлькостi, може навiть у союзникiв трохи й бiльше. За якiстю наймасовiший "Шерман", близький до Т-34-85. Дещо менший калiбр у американця компенсується кращою якiстю снаряда та балiстики.
  Огляд i оптика у "Шермана" теж краще, i плюс ще гiдростабiлiзатор, що пiдвищує ефективнiсть стрiльби при русi. Запас ходу у тридцятьчетвiрки вищий за рахунок дизельного двигуна. Зате у американського танка мотор майже створює шуму i може пiдкрастися непомiтно.
  Броня можна порiвняти за товщиною, але якiстю в американця краще. Непоганий i у "Шермана" зенiтний кулемет, який можна використовувати проти штурмовикiв. I цих танкiв американцi можуть робити дуже багато. Їх навiть бiльше, нiж радянських, крiм можливостей американського ВПК. Є у США i "Першинг", танк який формально заявлений як середнiй, але фактичний важчий за сорок тонн i його можна вiднести до важких. По озброєнню 90-мiлiметрова гармата, вiн перевершує радянську тридцятьчетвiрку, але поступається IС-2. Щоправда американська гармата бiльш швидкострiльна i точнiша. Лобова броня вежi з IС-2 можна порiвняти, але корпус особливо верхня частина у радянської машини краще захищена. I борти як вежi, так i корпуси у радянської машини товщi.
  Крiм того, "Першин" надiйшов на озброєння армiї США зовсiм недавно, i за кiлькiстю поки що поступається IС-2. Хоча з огляду на можливостi американської промисловостi може й обiгнати.
  Є у США ще й "Надпершинг", але їх дуже мало i тiльки-но почали вступати до вiйськ. Цей танк перевершує IС-2 у бронебiйностi гармати 90-мiлiметрiв i 73ЕЛ довжина стовбура, i в товщинi бронi лоба вежi. Щоправда в ходових якостях американська машина через варожу вагу ще гiрша, нiж IС-2. А простий "Першинг" за ходовими якостями перевершуватиме важкий радянський танк, але поступається Т-34-85.
  У цiлому нинi по танкам вiдносний паритет. Може, та у союзникiв певна перевага у чисельностi та якостi середнiх танкiв. Зокрема англiйський мастодонт "Черчiлль" перевершує радянську машину в бронюваннi. I не лише Т-34-85, а й навiть IС-2. Щоправда, гармата в нього приблизно порiвнянна тридцятьчетвiркою. Деякi "Шермани" мають на озброєннi сiмнадцятифутову гармату i перевищують тридцятьчетвiрки в озброєннi.
  Є у Британiї гарний танк "Челленджер", але вiн недостатньо масовий, як i "Тортiла". Останнiй навiть не танк, а САУ важить вiсiмдесят тонн. Зате чудово броньований - 230-мiлiметрiв лоб i 170-мiлiметрiв борту i корми. I гармата 94-мiлiметрова довжина. Проти такої машини нiкому не встояти, вона можливо у лобовiй битвi програє лише нiмецькiй самохiдцi Ягдтигр. В останньої гармата 128-мiлiметрiв i 57ЕЛ довжина стовбура, i лоб вежi 250-мiлiметрiв.
  До речi, нiмецька машина трохи легша в сiмдесят п'ять тонн, але поступається в бортовому бронюваннi всього 82-мiлiметри.
  Крiм танкiв США ще багато самохiдок рiзних типiв. Наприклад, "Вiдьми", невеликi, слабоброньованi особливо по бортах, але дуже рухливi i швидкi - це наймасовiша модель, але є i важче. Включаючи i грiзний "Великий Том" i Т-93 з 240-мiлiметровою гаубицею. Тобто у залiзницi за САУ у США ще бiльша перевага в кiлькостi. Хоча й у СРСР є. I новiтня СУ-100 - хороший винищувач танкiв, але поки не дуже масовий, СУ-152 досить потужнi машини, i дещо дрiбнiшi.
  Загалом i в пiхотi зразкова рiвнiсть, i самохiдки з танками невелика перевага союзникiв. Але в автомобiлях i мотоциклах, перевага США та Британiї з союзниками значно суттєвiша. Воно навiть мабуть у кiлька разiв бiльше. Тим бiльше бiльшiсть радянських автомобiлiв i мотоциклiв постачання пiд ленд-лiз.
  I в мобiльностi союзники на жаль сильнiшi. Ну, якщо брати флот, то тут особливо авiаносцями i лiнкорами - переважна перевага союзникiв. У СРСР поки жодного авiаносця та лiнкора немає. По пiдводним човнам теж радянськi сили поступаються, але не так радикально. Але надводними кораблями, i транспортами перевага Заходу переважна. Тож висадитися у США нереально.
  В авiацiї теж перевага у союзникiв - особливо у бомбардувальниках. I навiть без ядерної зброї вони здатнi багато проблем завдати СРСР. У винищувачах спiввiдношення сил краще, але все одно Захiд сильнiший i кiлькiсть i озброєння i швидкiсть машин.
  В авiацiї та США та Британiя мають можливiсть домiнувати, тим бiльше, що Японiя вже майже переможена у повiтрi.
  Щоправда, радянськi льотчики мають великий бойовий досвiд, але й вiдсоток загиблих у них бiльший, нiж у союзникiв.
  Коротше кажучи, рiшення Сталiна розпочати вiйну за новим, не закiнчивши навiть другу свiтову, слiд визнати дуже смiливим i навiть авантюрним.
  Але ставка робиться на тактичну раптовiсть, а також на те, що радянськi вiйська пройшли жорсткiше загартування, у бiльш важких боях з гiтлерiвцями, нiж союзники. Тож Сталiн вирiшив ризикнути.
  I немов азартний гравець - кинув кiстки.
  I справдi тактична, та й може, стратегiчна раптовiсть спрацювала.
  I в першi днi боїв радянськi вiйська досягли великих успiхiв.
  А народ звичайно ж був роздратований - знову воювати, але пропаганда швидко всiх спохмурнiла.
  I пiшов наступ зi створенням котлiв. Втiм прийшовши до тями пiсля початкового шоку, союзники стали огризатися i особливо авiацiєю. Б-29 це такi монстри, що їх наздогнати радянським винищувачам непросто, а ще й збити проблема. Плюс ще у них оборонне озброєння - дванадцять кулеметiв - "надмiцнiсть".
  I вони почали бомбардувати радянськi вiйськовi заводи, а й Ленiнград iз Москвою теж. I радянським вiйськам стало гiрше. Тим бiльше що супротивник мобiльний i зумiв вивести бiльшу частину формувань з оточення. I на нових рубежах будував оборону.
  А в США та Британiї набирають нових солдатiв з колонiй та домiнiонiв i формують десятки свiжих дивiзiй.
  На морi очевидно у союзникiв переважна перевага. I Японiя вже практично не заважає.
  Тобто просування радянських вiйськ почало сповiльнюватися i часом переходити в контратаки.
  У СРСР з'явився ще один танк - IС-3, машина з добре захищеною вежею, особливо в лоб, але важча з гiршими ходовими якостями, через обтяження насамперед передньої частини. I ще IС-3 через складнiшу форму, був дорожчим, складнiшим i складнiшим у виробництвi.
  Тож радянським вiйськами стало ще важче. Хоча й противник також зазнав великих втрат, а багато солдатiв союзникiв потрапили в полон.
  Сталiн був не дуже задоволений. А часом i просто гнiвався. Блiцкриг не вдався. А довго воювати зi США та Британiєю, що спираються на великi колонiї та домiнiони, було справою накладною. Плюс ще є й союзники Америки. Зокрема найбiльший i за населенням та територiєю Бразилiя. Та й iншi країни Латинської Америки також, крiм прогерманської Аргентини. Отже, тут є значнi сили, що перекидаються на фронт з iнших регiонiв.
  Положення таким чином у СРСР не найкраще. Японiя почала пiд шумок переговори iз союзниками. I ось вони оголосили про заморожування конфлiкту. Таке тимчасове затишшя перед бурею.
  Мало того США Трумен став умовляти Японiю вiдкрити другий фронт проти СРСР. Мовляв, у цьому випадку країна Вранiшнього Сонця утримає все, що поки що їй належить, а це територiї чималi, колонiальнi.
  Якi проти США та Британiї самураям не втримати. I ще Далекий Схiд може взяти пiд свiй контроль Японiя. I це чудово. Ну, зрозумiло, поки мiкадо i його почет вирiшили потягнути час. Подивитися хто перемагатиме. Свого часу вони не напали на СРСР, i справдi на краще це чи гiрше. Частина була за, частина проти. I США воювати було не найкращою iдеєю з огляду на який великий у американцiв потенцiал. Особливо економiцi.
  Тож поки СРСР ще мав деякi надiї та шанси. Особливо ще й тому, що союзники не надто сильнi у наступi проти сильного та добре мотивованого супротивника. Та й радянськi вiйська справдi загартованi.
  Перший мiсяць закiнчив виходом до Рейну. I далi ще один мiсяць був вiдносною стабiлiзацiєю.
  Так що йшло i їхало кривавою колiєю. Найгiрше було з авiацiєю. Але Москва непогано прикрита зенiтками, зокрема й 100-мiлiметровими. Та й ЛА-7 може з Б-29 боротися. Тим бiльше, на ньому з'явилася третя авiагармата.
  Потрiбнi були лiтаки з озброєнням потужнiше щоб з фортецями, що лiтають, боротися. I з'явився ЯК-3 iз трьома авiагарматами. I одна з них 37-мiлiметрова, а двi 20-мiлiметровi. Машина стала справдi важчою. I намагалися в СРСР створити ударними темпами та реактивну авiацiю.
  Але поки що це все-таки проекти. Ось уже й лiто минуло. Настала осiнь. Полилися дощi.
  I в Радянському союзi i на Заходi з'явилися розмови - чи не час розпочати мирнi переговори? Але Сталiн, звичайно ж, хотiв бiльшого. Хоча можна було з урахуванням нових реалiй на полi бою вимагати бiльшого. Зокрема, Австрiя цiлком пiд контролем радянських вiйськ. Частина пiвночi Iталiї також. Нiмеччина до Рейну повнiстю пiд Червоною Армiєю. Ну i частина Бельгiї та Голландiї. Отже, вже є бiльше, нiж ранiше. I можна замислитись i про мир.
  Але Сталiн поки не поспiшав, збираючись захопити бiльшi територiї.
  Осiнь йшла здебiльшого у бiльш в'язких, позицiйних боях. Радянськi вiйська вели повзучий наступ. I поки їм потроху вдавалося рухатися вперед.
  Ось так поки що не настала зима. У холодну пору радянськi вiйська начебто б воюють краще. Але опiр союзникiв посилювалося. Багато було танкiв у боях. I особливо зросла кiлькiсть "Першингiв". I вони справдi створювали чималi проблеми. I втрати радянських вiйськ наростали.
  Японiя очевидно взимку до Сибiру не поткнеться. Поки що накопичує сили i веде себе пасивно. Але випуск середнiх танкiв таки збiльшила. Японськi машини були порiвнянними в Т-34-85 по бронi та озброєнню, i ходовим якостям з дизелем.
  Це була пiдготовка до майбутньої вiйни iз СРСР. I водночас ще й пiшла до серiї реактивна авiацiя за нiмецькою лiцензiєю.
  Також японцi намагалися вiдновити свiй пошарпаний i вибитий флот.
  Зима пройшла у битвах та бойових стежках. А навеснi вже союзники намагалися контрнаступати. I дiяли вкрай енергiйно.
  Особливо авiацiя. Тут для СРСР з'ясувалося неприємне - без поставок дюралю зi США та Британських колонiй, випускати колишню кiлькiсть лiтакiв та високої якостi. I СРСР став програвати битву в повiтрi, надто поступаючись кiлькiстю, та й якiстю машин. Наприклад, новий сильнiше озброєний ЯК-3, без постачання американського дюралю радянська авiацiйна промисловiсть не тягнула. Та й ЛА-7 помiтно погiршився. Тож трапилося не дуже гарна рiч.
  I у повiтрi союзники на висотi.
  I бомбять i радянськi вiйська та СРСР без жалю. Навiть ядерна зброя не потрiбна. Причому кiлька атомних бомб у США вже є. I вони їх можуть застосувати. Питання справдi як? Москва вiд лiнiї фронту далеко, але може жертвою стати i Ленiнград. Тим бiльше в Норвегiї США мають бази. I на 1 травня 1946 року намiчено скинути бомбу на другу столицю СРСР.
  I ось грiзнi Б-29 летять. I бомб планується скинути одразу ж три. Що дуже болiсно буде. I потужний винищувальний супровiд. Удари намiченi по вiйськових заводах, але й мирнi квартали теж постраждають, вони знаходяться поруч, i ядерна зброя охоплює великi територiї. Така ось виникла жахлива ситуацiя.
  I дiти-чарiвники Олег Рибаченко, Маргарита Коршунова та Пеппi Довга панчоха прийшли СРСР на допомогу. I вирiшили перешкодити ядерному бомбардуванню Ленiнграда.
  Ось на килимi-лiтаку юнi чарiвники летять. I вже мчить величезна армада лiтакiв до Ленiнграда. Тут їх одночасно понад триста п'ятдесят. Окрiм атомних, планують скинути ще й звичайнi бомби.
  Пеппi довга панчоха облизнулася. Бомбардувальникiв бiльше трьох iз половиною сотень. Але винищувачiв понад тисячу. I тут i Мустанги та грiзнi "Аерокобри", i РЕ-51 iз вiсьмома кулеметами великої могутностi. Ну, спробуй проти такого встояти.
  Ну i вiдбити атаку винищувачiв, i заплутати зенiтки. Отака тут була бойова ситуацiя.
  Ну що ж Олег, Маргарита, та Пеппi, витягли свої чарiвнi палички. I змахнули ними, здiйснюючи перетворення. I ось американськi та англiйськi винищувачi разом перетворилися на пампушки клубки з цукрової вати, або вкритi шаром шоколаду тiстечка. А важкi бомбардувальники Б-29 стали чудовим тортами на тацях вкритих золотом. I ось йшла класна вистава. I вони спускалися вниз. I була тут щось дуже класне. I такi смачнi представники кондитерських виробiв. I такi смачнi та чудовi.
  А як тут були гарнi трояндочки, i з крему метелика, i звiрята, i птахи. Ось такi чудовi та крутi.
  I ось пiвтори тисячi лiтакiв стали просто на очах перевтiлюватися. I наскiльки це за чарiвним. Вiдбувалися класнi та неповторнi перетворення.
  Олег i Маргарита цi вiчнi дiти клацнули босими пальчиками нiжок. I сталося класне перетворення. Наскiльки все виявилося чудово.
  Пеппi довгу панчоху чудово робила i махаючи чарiвними паличками. I це надзвичайно було зроблено. I ось робилися перетворення. I ще якiсь класнi з Б-29 виходили порцiї морозива з ванiллю, родзинками, горiхами, i медом.
  I перетворення вiдбувалося майже миттєво i виходили чудовi вироби. I вони опускалися повiльно та плавно. I це надзвичайно було щось класне. I як це надзвичайно круто.
  I як це гарно...
  Олег це хлопчик на вигляд не старше дванадцяти рокiв i використовував босими пальчики нiжок на яких були перснi. Ось це справдi класно. I Маргарита теж махала чарiвною паличкою. I так далi, з голих п'ят дiвчат запускала i вбивчою сталлю магiї класного чарiвництва.
  Оце надзвичайно було круто. I потужною буде влада.
  Пеппi теж здiйснювала це перетворенням неповторним.
  I пiвтори тисячi лiтакiв стали смачними. I такi гарнi тут i торти, i тiстечка, i гори цукерок, i багато чого чудового i чудового. Все настiльки тут чудово i така велика тут була перетасовка.
  Дiти-чарiвники також перетворили три атомнi бомби на бочки в яких зовнi шоколад, а всерединi солодкий лiкер та згущене молоко.
  Ось це класно. Але поки що дiти-чарiвники вийшли з гри. I вiйна тривала. У СРСР поки що танк Т-54 для серiйного виробництва був не готовий. Натомiсть у боях брав участь IС-3, танк добре захищений у чоло, особливо вежi. Цiлих двiстi п'ятдесят мiлiметрiв бронi - його навiть прозвали щука. Броня лобова та корпуси та вежi ще й похила. Що давало гарний захист. Борти захищенi гiрше. Ходовi якостi - велике навантаження на переднi шасi через важку вежу, але в Європi це ще прийнятно.
  IС-3 машина-звiр. Хоча ходовi якостi та ергономiка i не дуже. Але гарний захист особливо лобової частини вежi - це її особливiсть. Адже в лобову частину i найбiльше потрапляють.
  Але танк вироблявся не надто масово i був трудомiстким процесом. Тому IС-2 ще теж випускався, та й робоча конячка Т-34-85. Непоганий винищувач танкiв СУ-100 випускався не надто масово через те, що планувалося до серiї вiдправити Т-54.
  Американцi дещо модернiзували "Надпершинг", встановивши потужнiший двигун у 810 кiнських сил. Це додала машинi швидкостi та маневреностi, i вона почала менше ламатися. Крiм того за допомогою нiмецьких учений покращили гармату "Свехпершiнга" i вона почала робити не чотири пострiли за хвилину, а вiсiм. А головне цей танк став вироблятися масово, у зростаючих кiлькостях.
  I вiн уже мiг боротися з IС-2 та Т-34-85, i перевершував їх помiтно. Так "Шерман" поки що не знятий iз сваволi. Тiльки гармату в нього модернiзовано до сiмнадцятифутової. I з нею ця машина перевищує тридцятьчетвiрки за сукупнiстю ознак.
  У СРСР поки Т-34-85 наймасовiший танк, що випускається. За всiх його недолiкiв.
  I подолання радянських вiйськ стало погiршуватися. США виробляла протягом року близько ста тисяч лiтакiв рiзних типiв. I перетворення пiвтори тисячi на смачнi - i рiзного роду чудових кондитерських виробiв. I таких смачних та ароматних, iз класним розфарбуванням.
  I ще п'ятдесят тисяч лiтакiв на рiк робила Британiя. Або сто п'ятдесят тисяч машин - звичайно ж вони тиснуть. I знову радянськi вiйська бомбять i небо дiряве. I пресують. I ось уже є просування i союзники. Вони ламають радянський устрiй.
  I ось уже через Рейн просочилися i стали вищими i крутiшими. I виробляють плацдарми. I вже в Iталiї радянськi вiйська пiд ударами i починають прогинатися.
  Є проблеми й усерединi СРСР. Сорок шостий рiк видався не врожайним та просто голод. Плюс ще розквiт кримiналу та кримiнальностi.
  Так усе це завелося, над всякою мiрою. I ось наприкiнцi лiта почалося велике настання союзникiв. I водночас Японiя пiдкопивши сили i отримавши додаткове озброєння вiд США насамперед "Шермани", перейшла в рiшучий наступ. Самураї мали велику кiлькiсть пiхоти i були дуже хоробрими.
  I в результатi в першi ж днi вторгнення зi сходу була прорвана лiнiя оборони i Владивосток виявився вiдрiзаний.
  У СРСР були вже проблеми на шостий рiк великої вiйни з резервами та людськими ресурсами. Справдi, країна була виснажена. А тут ще й Японiя.
  Сталiн навiть злякався i почав пропонувати союзникам переговори. Але тi вже не хотiли повернення до ялтинських угод. Вони порушували питання про повне знищення i СРСР i комунiзму. I хоча радянськi вiйська ще були в Європi, але зазнавали потужних ударiв.
  У США з'явився потужний бомбардувальник Б-36, вiн мав як оборонне озброєння авiагармати. Що треба сказати серйозно. I машина несла до п'ятнадцяти тонн бомб i мала шiсть моторiв.
  Стали з'являтися в американцiв i машини. Удари ставали дедалi сильнiшими та забiйнiшими.
  Дiти-чарiвники звичайно хотiли втрутитися, але їм не давали. Мовляв, Сталiн агресор. I якщо що буде з боку союзникiв заборонене, тодi дiйте.
  I справдi на 7 листопада 1946 року, союзнi вiйська спробували знову скинути цього разу п'ять атомних бомб на Москву. Причому бомб бiльших i найпотужнiших на Б-36 страшних машинах-термiнаторах.
  I полетiла потужна армада у двi тисячi п'ятсот лiтакiв, плануючи кидати i звичайнi та атомнi бомби, щоб зрiвняти iз землею радянську столицю. Що було сильним та небезпечним ходом.
  I ось знову Олег Рибаченко, Маргарита Коршунова та Пеппi Довга панчоха у справi.
  Ось вони летять на килимi-лiтаку. Двi дiвчинки та хлопчик з чарiвними паличками в руках. А на босих пальчиках нiжок були ще перснi з артефактами. Якi теж справляли вплив.
  I ось перед армадою юнi чарiвники взяли та змахнули магiчними паличками. I сталося разом чудове перетворення. Наче справдi це була казка. I кулi та снаряди що посилали союзнi винищувачi по дiтях, перетворювалися на шоколадки та цукерки. Кулi та авiаснаряди перетворившись на шоколадки та цукерки з яскравими обгортками, плавно опускалися вниз. Їх там ловили дiти та смiялися на всi роти. А ось стали вiдбуватися i серйознiшi перетворення.
  Двi дiвчинки та хлопчик ударили з босих пальчикiв нiжок, використовуючи магiю перстнiв. I в результатi винищувачi стали стрiмко перетворюватися на гору пончикiв i тiстечок у глазурi, таких ароматних та блискучих - просто дикий смак. I першi, хто зазнав дивного перетворення, були саме винищувачi. А тут були потужнi машини. Наприклад у "Мустангу" встановили потужнiший двигун, i замiсть шести кулеметiв, встановили авiагармати. I це треба сказати серйозно.
  I ось такий грiзний винищувач перетворюється на гору тiстечок, якi плавно опускаються вниз. I їх потiм ловлять численнi дiти. I падають ще й шоколадки. Що треба вiдзначити саме собою чарiвно.
  А ось бомбардувальники точнiше їхнi льотчики починають нервувати i скидати бомби на радянськi мiста, не долетiвши до Москви.
  Але й тут вiдбувається перетворення. I бомби стають великими бочками зовнi шоколадними, а всерединi зi згущеним молоком, лiкером та медом. I вони плавно опускаються донизу, щоб не розбитися. Жаль, якщо таке добро пропаде.
  Маргарита випускаючи магiчнi променi i з чарiвних паличок, i з босих пальчикiв нiжок, прочирикала:
  - Пускаємо ми ворогiв у витрату! Мiй перший хiд - останнiй хiд!
  Олег також здiйснював перетворення. Адже у них така феноменальна сила. I вони можуть творити неповторнi дива. I зараз i виробляють. I армада лiтакiв стає такою апетитною та смачною. I настiльки при цьому все ароматне, i чудове, i солодке.
  I вже бомбардувальники потрапляють пiд вплив магiї дiтей. I перетворюються на величезнi, iз позолоченими фужерами порцiї морозива. I воно посипане шоколадною пудрою. I рiзного роду цукатами, i родзинками, i рiзного роду ягодами. Що скажемо таке чудове перетворення.
  Тут таке вiдбувається - диво демiлiтаризацiї. I ось вiдбувається щось неймовiрне. I сотнi машин перетворюються разом. I ось бомбардувальники ще й роблять тортами.
  Б-36 точнiше їх пiлоти розгублено натискають на кнопки i скидають п'ять атомних бомб прямо зараз. I вони падають униз. I мчать неквапливо, щоб дати американським лiтакам пiти.
  Але магiчнi променi наздоганяють подiбнi бомби. I вони в польотi обернулися кiлька секунд, змiнивши фiзичнi закони, ставши тортами вкритими вишуканим кремом. I це крем сяє всiма кольорами веселки.
  А торти стали такими апетитними, i в них звiрятка, i комахи з крему, i що це надзвичайно класно. I ось торти плавно опускаються вниз. I на них кидаються юрби голодних дiтей, чиї босi, рожевi п'яти виблискують.
  А ось i самi бомбардувальники Б-36 накритi. I вони перетворилися на щось чудове. I це було безлiч фужерiв з морозивом, i гори льодяникiв i мармеладин. I ось вони теж стали опускатися вниз.
  Пеппi довга панчоха прочирикала:
  -Ми порядок у свiтi робимо залiзним, перетворюємо злiсних на класний свiт корисний!
  I ось справдi дiти-чарiвники розбушувалися. I все бiльше випускали чарiвних променiв i з паличок, i з босих нiжок. А палички чарiвнi у них не простi. Усерединi їх дуже цiннi артефакти.
  I ось американськi лiтаки бiльша частина з яких була разом iз льотчиками перетворена на щось смачне, кинулася тiкати i рятуватися. Але дiти-чарiвники не вiдступали. Вони переслiдували крилатих стерв'ятникiв, що тiкають вiд них. I дiяли дуже агресивно. Це була бойова ситуацiя i смертоносний вплив.
  Яке, втiм, несло не смерть, а швидше скажемо задоволення. Я льотчики до речi не зникали, а перетворювалися на дiтей рокiв семи-восьми, i тепер бiгали в шортиках, шльопали босими, маленькими нiжками, i вiдкушували ласощi.
  Ось це була битва що треба. I ось дiти взяли i засунули в роти свистки i дмухнули в них. I в результатi сталося просто чудове перетворення. I пiшла хвиля чарiвництва i з паличок, i каблучок на босих пальчиках нiжок, i iншого такого чудового. I ось усi лiтаки пекучою хвилею накрило. I ось машини стали горою тiстечок, морозива, i мармеладин, льодяникiв, пончикiв, пряникiв у цукровiй глазур'ю, великих зефiрок у шоколадi та iншого.
  Ось це смакували були. А льотчики стали хлопчиками, а кiлька льотчиць дiвчатками, i тепер маленькi дiти бiгали та метушилися.
  Так закiнчився авiаналiт та мiнус ще двi з половиною тисячi лiтакiв.
  Пiсля такого розгрому союзники погодилися мирнi переговори. Сталiн запропонував компромiс - повернутися до досягнутого на Ялтинськiй конференцiї.
  Побоюючись якогось ще каверзи вiд Сталiна, союзники погодилися. Тим бiльше, радянськi вiйська повиннi були в цьому випадку вiдiйти.
  Найгiрше було з Японiєю. Вона захопила все Примор'я, крiм Владивостока та самураї взяли Хабаровськ. I в рiзних мiсцях перетнули Амур i захопили бiльшу частину Монголiї.
  Але тут iз союзниками легко домовилися. СРСР перекинув вiйська iз заходу Схiд, а США, Британiя та його союзники вiдновили бойовi дiї проти Японiї. I почався великий наступ.
  Радянськi вiйська вже взимку вибили японцiв iз Примор'я i взяли пiдконтроль Маньжурiю та Порт-Артур. А союзники захопила Окiнаву, i височiли в самiй метрополiї Японiї.
  А коли скинули атомнi бомби на Хiросiму та Нагасакi, то iмператор оголосив капiтуляцiю.
  I якраз двадцять третього лютого 1947 року Друга свiтова вiйна i закiнчилася. Було пiдписано новi угоди. А СРСР отримав собi пiд контроль Курильську гряду островiв i пiвденний Сахалiн. А в Китаї прийшов до влади прорадянський уряд Мао Цзедуна.
  Коротше було як у реальнiй iсторiї. Хiба що добивалася ще кiлька мiльйонiв зайвих трупiв. I всi запам'ятали дивнi дива, коли лiтаки перетворювалися на рiзноманiтнi смакоти, а льотчики ставали дiтьми. I це було дуже здорово. I настiльки красиво та чудово. Так i нiхто не розгадав цього феномена.
  А вiчнi дiти-чарiвники Олег Рибаченко, Маргарита Коршунова, i Пеппi довга панчоха продовжували творити свої незлiченнi мiсiї по всьому свiту, i боротися за правду i справедливiсть, у цiй та багатьох iнших всесвiтах.
  . РОЗДIЛ No 8.
  Дарина Рибаченко змогла нарештi втекти з трудового нiмецького табору. I вона прокинулася колосальна до лiтературної дiяльностi. I босонога дiвчина взяла i стала дуже енергiйно писати:
  На найцiкавiшому мiсцi кiно про Миколу Другого скiнчилося. Не сказати, що Сванте сподобалося побачене. Скорiше навпаки - царська Росiя iсторичний ворог Швецiї, i її перемоги юного патрiота та нащадка вiкiнгiв не тiшили. Але доводиться вставати тепер i разом з iншими дiтьми знову марширувати. Пiсля вiдпочинку, як не дивно, навiть трохи важче рухатися. Поки що ти не розiгрiєшся. I дiти почали трохи пришвидшувати крок. Карлесон скомандував:
  - Кроком марш!
  Почулася пiсенька:
  Бравi солдати з пiснями йдуть,
  А хлопцi слiдом радiсно бiжать!
  I карбуючи лiвою, свiй бадьорий крок,
  Зарядимо противнику кулаком у п'ятак!
  Сванте хихикнув i прочiрикав:
  - Звичайно ж зарядимо! За короля Швецiї - дружно!,
  Дiвчинка-графиня пискнула:
  - За новi рубежi iмперiї!
  Карлесон з усмiшкою помiтив:
  - Ви ще зеленi дiти! А я де тiльки не бував! Ось бажаєте, я вам кiно покажу?
  Вовк у джинсах з усмiшкою вiдповiв:
  - Навiть дуже хочемо!
  I товстий хлопчик iз мотором увiмкнув зображення на голограмi. Це було щось чудове та неповторне.
  Альтернативне свiтобудову, де цар Микола Другий призначив адмiрала
  Макарова командувати Тихоокеанською ескадрою ще 1902 року. I ще дав йому надзвичайнi повноваження, зокрема у будiвництвi бази.
  Внаслiдок чого вiйна з Японiєю трапилася, але вiд початку пiшла за вдалим для царської Росiї сценарiєм. I мiноносна атака японцiв закiнчилася загибеллю багатьох кораблiв, що взяли в нiй участь i крейсер "Варяг" вцiлiв. I далi вiйна йшла дуже вдало для царської Росiї. Японiя була переможена i вiддала i Курильську гряду, i Тайвань царської Росiї та заплатила велику контрибуцiю.
  Незабаром виникла Жовторосiя за рахунок китайських областей, що добровiльно приєдналися. До складу царської iмперiї увiйшла i Корея.
  Олександру Суворову приписують фразу: до будь-якої вiйни Росiя не готова, бо коли вона готова, то воювати з нею дурнiв немає.
  Тому й першої свiтової вiйни не було. Австро-Угорщина розпалася пiсля смертi короля i царська Росiя по шумок приєднала до себе Галичину i Букавiну, а також Кракiвський район Польщi. Нiмцi вiйну не наважилися розпочати.
  Незабаром i Чехословаки стався переворотом, вона стала королiвством у складi царської Росiї. Iмперiя Миколи другого переживала економiчний пiдйом у 1929 р. вийшла на друге мiсце у свiтi з промислового виробництва. Її населення також швидко зростало. Народжуванiсть залишалася дуже високою, а смертнiсть навiть дитяча знижувалася через масового поширення антибiотикiв i щеплень. I через це Росiя стала країною з населенням у двадцять дев'ятому роцi, понад триста п'ятдесят мiльйонiв. Але внаслiдок цього виникло аграрне перенаселення. I коли почалася Велика депресiя, це реально взяло i позначилося. I ось король Вiльгельм, вже досить старий, вирiшив все-таки почати вiйну з Росiєю. Тим паче йому вдалося пiдписати з Францiєю та Британiєю пакт про нейтралiтет. I 1934 року 1 серпня Нiмеччина на двадцять рокiв пiзнiше оголосила вiйну царської Росiї офiцiйно. На той час до її складу увiйшла Австрiя i нiмецьке населення перевищило сто мiльйонiв. Але у царя Миколи другого враховуючи й азiатськi володiння лише майже чотириста мiльйонiв. I армiя п'ять мiльйонiв солдатiв - i це без мобiлiзацiї. Таким чином населення у Миколи Другого бiльше майже вчетверо.
  I економiка вдвiчi сильнiша. I розгорнулися тяжкi бої. Росiйськi вiйська спочатку сидiли у оборонi. I на кордонi з Нiмеччиною налаштували вже багато укрiплень.
  Головне на що зробив ставку дiдок Вiльгельм - це зрозумiло танки.
  Їх було у нiмцiв багато. У тому числi й тяжких. Але й царська Росiя теж мала такi машини. Щоправда Микола Другий вiддавав перевагу легким. Причина в тому, що Росiя країна дуже велика, i танки простiше перевозити саме легенi, i вони менше ламаються при переходах i в них вища швидкiсть.
  Справдi, росiйськi танки могли розвивати швидкiсть до ста кiлометрiв на шосе, що на тi часи дуже багато. Та навiть за мiрками двадцять першого столiття, для танка це дуже пристойна швидкiсть.
  Вiльгельм же вiддавав перевагу важким. Кайзеру було вже рокiв за сiмдесят, i природно енергiя не та. Тому щось не надто швидке, але добре захищене викликало бiльше довiри.
  У царськiй Росiї були на той момент першi у свiтi гелiкоптери. I це єдина армiя iз серiйно випусканою саме такою технiкою. Авiацiя в iмператора теж гарна. I в цьому аспектi Росiя перевершувала нiмцiв i кiлькiстю та якiстю.
  Дуже сильна була царська iмперiя кiннотою. Нiхто не мiг зрiвнятися з кiлькiстю кавалерiї з Росiєю. I це сильна мiць.
  Коротше кажучи, рiшення Вiльгельма було авантюрою, причому самогубною. Проте вiйна почалася. I нiмцi поперли, лавиною. I змогли спочатку вклинитися в росiйську територiю.
  I тут Карлесон, разом з Пеппi Довгу панчоху вирiшили разом за кайзерiвцiв взятися. I ось обидва чарiвники взяли в руки чарiвнi палички. I недовго думаючи крутанули їм. I важкi нiмецькi танки стали перетворюватися на великi та великi соковитi динi та стиглi кавуни. I це були просто чудовi фрукти.
  А нiмецька пiхота стала на очах зменшаться. I перетворювалася на хлопчикiв рокiв п'яти-шостi. I вони в шортиках стрибали i пiдскакували, смiялися як справжнiсiнькi дiти. I миготiли босими, круглi п'ята маленьких хлопчикiв.
  Пеппi довга панчоха вiдзначила:
  - Дуже мило Карлесон дарувати друге дитинство!
  Товстий хлопчик вiдповiв:
  - Не просто мило, а й практично! Ось така школа перевиховання!
  I вiчнi дiти розсмiялися. I ось один iз великих таких обернувся величезним фужером морозива. Причому дуже химерно вигнутого. I це виглядало красиво та класно. А коли ще й шоколадна пудра зверху - це чудово.
  Потiм i iншi танки стали перетворюватися на торти, або тiстечка, або iншi чудовi ласощi. I такi скажемо прямо апетитнi, i вiд них виходить чудовий аромат.
  Пеппi хихикнула i вiдзначила:
  - Бачиш у небi затемнення, точнiше навпаки прояснилося, чи буде тодi перетворення, i Божа милiсть!
  Карлесон вiдзначив iз посмiшкою:
  - Я в Богiв вiрю. А ось у Бiблiю чи Коран немає!
  Дiвчинка засмiялася i вiдповiла:
  - Та як нам з тобою в Богiв не вiрити, якщо ми з ними спiлкувалися, а з деякими дружили!
  Дiти працювали чарiвними паличками дуже активно. А Пеппi довгу панчоху застосовувала ще й босими пальчики нiжок з перстнями. I це був чудовий i чудовий вплив.
  Але танки все разом перетворилися на торти, морозиво, в гiгантськi динi та кавуни.
  Карлесон навiть iз посмiшкою заспiвав:
  Динi, кавуни, пшеничнi булки,
  Щедрий, заможний край.
  А на престолi сидить у Петербурзi
  Батюшка-цар Микола!
  I вони разом iз Пеппi полетiли на iншу лiнiю фронту. У небi теж вiдбувалися бої. Росiйськi вертольоти так i лупили по нiмцях чергами. Карлесон зазначив:
  - Ми виявляємо гуманiзм!
  Пеппi хихикнула i перетворюючи нiмецьких солдатiв на маленьких хлопчикiв за допомогою своєї висококласної магiї проспiвала:
  Тусне аксельбант вiд мирного життя,
  У неробствi линяє колiр прапорiв.
  А той, хто говорить про гуманiзм,
  Шпигун, шпигун, шпигун!
  I ось нiмецькi лiтаки теж оберталися у щось надзвичайно апетитно та класне. Ось уявiть собi такi льодяники, мармеладинки в цукровiй пудрi, i морозиво в шоколадi. А якщо ще це перетворюється на цукрову вату та кукурудзянi пластiвцi? I це також смачно.
  Карлесон зазначив:
  - Це чудово так перетворювати Пеппi?
  Дiвчинка з босими нiжками, якими так зручно чаклувати, зазначила:
  - Та це й ефективно та ефектно! Немов якась казка!
  I вiчнi дiти струсили чарiвними паличками. I знову пiшли перетворення. Такi, скажiмо, чудовi.
  Але всю вiйну за царську Росiю вигравати надто жирно. I вони допомогли лише на критичних дiлянках фронту. I пiсля цього залишили це мiсце.
  I бойовi дiї продовжились. Пiсля мобiлiзацiї росiйська армiя стала сама наступати, i це досить успiшно. I ось уже пiзно восени нiмцi були вибитi з царства Польського. А до кiнця грудня росiйськi частини вже пiдiйшли до Одер. Становище для нiмцiв стало важким. Була зайнята i значна частина схiдної Пруссiї. А в сiчнi стало ще гiрше. Францiя анулювала договiр про нейтралiтет, посилаючись на те, що вона в союзницьких вiдносинах з Росiєю.
  I вiдкрила другий фронт, щоб повернути собi землi, завойованi Нiмеччиною на тлi Бiсмарка. I стали пiсля цього iмперiю Вiльгельма затискати. Тож аж кiсточки хрумтiли. А до кiнця березня майже вся Схiдна Пруссiя та Померанiя були захопленi царською Росiєю. I у квiтнi стали форсувати Одер...
  Вiльгельм зрозумiвши, що справа пахне гасом, попросив свiту. Умови виявились дуже важкими. Схiдний кордон Нiмеччини пройшов Одером, або захiдний Росiї. Нiмеччина також втратила Ельзар та Лотарингiю, якi собi повернула Францiя, а також усi свої колонiї. Їх подiлили Росiя та Францiя. Також на нiмцiв наклали тяжкi репарацiї.
  Потiм ще царська iмперiя приєднала себе i Iран, пiвденнi райони зайняла Британiя. Приводом стали масовi заворушення в Iранi. А пiд кiнець i Османська iмперiя була охоплена заколотами, i її подiлили мiж собою великi країни. Включаючи також i Малу Азiю, бiльшу частину Iраку i нарештi Стамбул, або Царьгрда стали частиною царської Росiї.
  I тут Микола другий зробила сильний хiд: перенiс столицю в Росiї до Константинополя.
  Йому це давно хотiлося зробити - у Санкт-Петербурзi все-таки занадто холодно i сиро, i лiто якесь галиме. А в Константинополi - спекотне тiло та м'яка зима. Та й заразом узяв i перейменував мiсто на Нiколайград.
  А що сильний хiд уже немолодого царя. Також Микола Другий, якого називали тепер Великий або навiть Великий, дозволив у своїй iмперiї всiм мати по чотири дружини. I спецiальний собор Православної церкви це узаконив. Тим паче у Старому завiтi було багатоженство, а Новому заборони мати бiльше однiєї був. Там сказано, що службовець має бути чоловiком однiєї дружини, а значить мирянину можна i бiльше.
  Так царська iмперiя розкинулася дуже широко.
  Микола Другий проправив до 1944 року - тобто перебував при владi п'ятдесят рокiв. Причому не як Iван Грозний, котрий частину свого правлiння обiймав посаду чисто номiнально, а весь час реально, отримавши трон у дорослому вiцi.
  I все можна було сказати добре, хiба що абсолютизм зберiгся, i жодного парламенту не було. Наслiдував Миколi його онук, теж у юному вiцi тринадцять рокiв. То був син Олексiя Миколайовича. Але поки що в iмперiї спокiйно. Робочий день було зменшено до дев'ятої години, а передсвятковi та передвихiднi днi до семи. Зарплата була високою.
  А пiсля запровадження золотого стандарту росiйського рубля цiни всi п'ятдесят рокiв правлiння Миколи були або стабiльними з нульовою iнфляцiєю, або на деякi товари, особливо промисловi, навiть знижувалися.
  Країна була благополучною, величезною, процвiтаючою, i навiть вийшла на перше мiсце у свiтовiй економiцi - обiгнавши США. Так загалом стало добре в царськiй Росiї жити.
  Ленiн, до речi, став дуже успiшним письменником-фантастом. Його твори перекладалися багатьма мовами, у тому числi й росiйською. В емiграцiї Володимир Iллiч познайомився з Уельсом, i вирiшив - вистачить з нього революцiї, краще жити у свiтi фантазiй, та писати казки. Як для дiтей, так i для дорослих. Лев Троцький пiшов у бiзнес, i в ньому досяг успiху, ставши дуже заможною людиною. А Йосип Сталiн зрештою догрався, що його повiсили. Видно терпiння полiцiї та царської влади скiнчилося. Василевський зробив непогану вiйськову кар'єру, ставши генерал-полковником. Але Жуков вище капрала не пiднявся, i повернувся на завод. Будьонний дослужився до осавула i пiшов на почесну пенсiю.
  Гiтлер намагався пiсля розгрому Нiмеччини у новiй республiцi зробити полiтичну кар'єру. Але видно прогав свiй час, i його вiдтiснили молодшi i щасливiшi конкуренти, i його партiя була на других ролях.
  А мiж царською Росiєю та Британiєю зростала напруга. Особливо коли царськi вiйська взяли пiд контроль Афганiстан. I юний новий цар, який отримав вiд батька дуже грiзне iм'я Лев, почав вимагати виходу для Росiї до Iндiйського океану. Але то вже iнша iсторiя. А так вийшло краще, нiж завжди.
  Карлесон перестав показувати кiно i пiдморгнув своїм напарникам. Вовк у джинсах вигукнув:
  - Оце чудово!
  Сванте помiтив:
  - Знову Росiя, а де Швецiя!
  Хлопчик-граф пiдтвердив:
  - Справдi, ми хочемо, свiт у якому Швецiя стала величезною iмперiєю, а не Росiя чи Британiя.
  Дiвчинка-графиня кивнула:
  - Росiя - iсторичний ворог Швецiї. Краще б її стерли в порошок, а не робили свiтовим гегемоном та наддержавою!
  Хлопчик-селянин пискнув:
  - Та ось саме! Ми хочемо Швецiї успiхiв та процвiтання! А Росiї скажемо - нi!
  Дiвчинка-селянка помiтила:
  - Ось краще допомогти Карлу дванадцятому, перемогти Петра Першого!
  Сванте пiдтвердив:
  - Ось саме! Тим паче саме Петро Перший розпочав вiйну та обложив шведське мiсто Нарву!
  Карлесон засмiявся i вiдповiв:
  - А ти я добре бачу iсторiю своєї країни знаєш!
  Олена Премудра зi смiшком вiдповiла:
  - А що тут дивовижного? Дiти зараз розумнi пiшли!
  Хлопчик-граф заперечив:
  - Дiти були розумними за всiх часiв! Не треба думати, що вони нерозумнi лише тому, що їм мало рокiв!
  Дiвчинка-графиня хихикнула i вiдзначила:
  - Та й ми не такi простi, щоб ховатися в кущi!
  Вовк у джинсах хихикнув i заспiвав:
  Про те, що свiтло вчення,
  Взимку та навеснi...
  Тверджу без винятку,
  Усiй нечистi лiсової!
  I дiти взяли та розсмiялися. Насправдi виглядало дуже дивно.
  I вовк у джинсах така скажемо так милашка.
  Сванте запитав Карлесона:
  - А може, у тебе є фiльм де вже Швецiя перемагає?
  Товстий хлопчик iз мотором впевнено вiдповiв:
  - Звiсно ж є!
  Дiти-воїни хором заволали:
  - Покажи нам будь ласка!
  Карлесон не став сперечатися, i ввiмкнув ретранслятор - спалахнула голограма i почала показувати кiно, по-новому, вже про Карла Дванадцятого.
  Шведський король завдяки втручанню Карлесона, i босоногiй дiвчинки Пеппi довга панчоха не загинула в Норвегiї, а зумiла її захопити. У результатi вона приєдналася до держави. Карлесон цей вiчний хлопчик i Пеппi довга панчоха створили голограму величезного, прозорого птаха, у виглядi голуба з лавровою гiлкою. I Норвегiя лягла пiд Карла Дванадцятого i з радiстю прийняла його правлiння.
  Однак Швецiя виснажена вiйною з Росiєю далi не могла, i було пiдписано мирний договiр. Цар Петро погодився оформити територiальнi придбання у виглядi покупки за великi грошi, i постачати шведам щороку безкоштовно велику кiлькiсть зерна.
  Вiйна завершилася, але Карл дванадцятий жадав реваншу. Вiн збирав i збирав сили. I ось в 1737 роцi, коли росiйська армiя виявилася вiдвернена на вiйну з Туреччиною, величезне вiйсько Карла дванадцятого взяло i обложило Виборг. Мiсто-фортеця була добре захищена та мала сильний гарнiзон.
  Але цього разу шведському королевi вирiшив допомогти Карлесон.
  I ось товстий хлопчик iз мотором проник у росiйську фортецю. Вiн це зробив використовуючи шапку-невидимку, а вiд собак найкращий захист жир леопарду.
  I ось хлопчисько-чарiвник проник у склад з порохом, i пiдпалив ґнот бiля бочки. Пiсля чого залишив пiдвал.
  Гнот догорiв, i як рвонуло. I стiну взяло та обрушило разом iз центральною батареєю. I утворилася колосальна дiрка.
  Пiсля чого шведське вiйсько кинулося на штурм. Вiн був стрiмкий i запеклий. Але росiйське вiйсько вже не могло ефективно чинити опiр. I Виборг упав. Шлях до Санкт-Петербурга було вiдкрито.
  I вiйсько Карла дванадцятого обложило столицю Росiї. Дорогою до нього приєдналися деякi дворяни скривдженi самодержавством, i розраховують, що у бiльш демократичної з парламентом Швецiєю буде легше й краще жити.
  Вiдбулася битва у полi. З одного боку, була росiйська армiя з iншого шведська.
  Командував росiянами особисто Бiрон, а шведами Карл Дванадцятий.
  Результат битви був незрозумiлий. Все ж у росiян чисельна перевага, нехай навiть i не надто велика. Але знову втрутився товстий, хлопчик зi Стокгольму, Карлесеон. I знову його втручання було для росiян негативним. Крiм вiчного хлопчика Карлесона, тут була ще й дiвчинка Герда, яка теж володiє магiєю. На кожному пальчику її босих нiжок було по перстню.
  Бiлява дiвчинка, свого часу перемогла Снiгову королеву i тепер хотiла допомогти своїм шведським братам.
  I її босi нiжки не боялися нi снiгу, нi розпеченого вугiлля.
  I ось цi дiти-чарiвники як взяли та обрушили потоки хвилi страху на росiйську кавалерiю. I конi взяли, злякалися i кинулися тiкати. Козачi та гусарськi шеренги змiшалися, i стикалися, протикаючи один одного списами та шаблями.
  А тут ще й шведи додали картеччю. I викосили масу росiйської пiхоти.
  Далi у бiй пiшли шведськi улани. Карл Дванадцятий зробив штучний маневр, обiйшовши росiян iз флангу, i обрушившись на тили.
  Карлесон розмахуючи чарiвними паличками, лупнув по росiйськiй армiї пульсарами i заспiвав:
  Швецiя нехай буде прекрасною,
  Найбiльша з країн...
  З нами порозумiтися просто небезпечно,
  Ми реально дiти-ураган!
  Якоюсь мiрою Карлесон i справдi дитина, хоча йому вже кiлька столiть. А що його батько - гном, а мати - взагалi мумiя. I жити вiн може тисячi рокiв у плотi. А ще як вiдомо, що у людей iснує безсмертна душа, яка може жити вiчно на вiдмiну вiд тiла.
  Ось i зараз тисячi вбитих душ прямують у небо, де над ними вершитиме суд Всевишнiй Бог i святi.
  I гинуть люди у великих кiлькостях. Карл Дванадцятий уже у вiцi. Тридцять сiм рокiв тому вiн розбив чисельно переважаючу армiю Петра Першого за Нарвою. А тепер це знову робить. Тiльки цього разу на його боцi сила Карлесона та Герди. I цi дiти реально творять чудеса.
  ,А тут ще й Пеппi довга панчоха повернулася. Теж вiчно босонога, з рудим волоссям, що сяє наче полум'я олiмпiйського смолоскипа.
  Хоча й поганi для Росiї цi дiти-чарiвники. Але Герда з Данiї, а Карлесон швед, як i Пеппi, їх можна зрозумiти. А чому б з боку росiян не з'явитися Бабi Язi? Вiдьми ми чи не вiдьми, ми патрiотки чи нi?
  Але в даному випадку якось не з'явилося з боку Росiї нi дiдька, нi водяного, нi Баби Яги, нi кiкiмори.
  I росiйська армiя на чолi з Бiроном була розбита. I Карл Дванадцятий захопив Санкт-Петербург. Тодi Анна Iоанiвна перенесла столицю до Москви i спробувала продовжити вiйну.
  Карл дванадцятий зiбрав сили почав вторгнення у глибини Росiї. Ситуацiю посилило те, що ще тривала вiйна з Османської iмперiї.
  I Кримський хан атакував пiвденнi регiони Росiї розоривши Тулу, Рязань та Київ.
  А османськi вiйська здiйснили похiд до Астраханi. Цього разу вони добре пiдготувалися i спромоглися осадити мiсто. У них потужна артилерiя, яка стирає в пил будинку та стiни. А Карл Дванадцятий пiдiйшов до Москви. Вiдбулася пiд другою Росiйською столицею вирiшальна битва.
  I тут Карлесон i Герда, а разом з ними дiвчинка зi Швецiї Пеппi довга панчоха - вони взялися i хором обрушилися на росiйську армiю. I давай своїми чарiвними паличками махати.
  А ще Пеппi та Герда - цi вiчнi дiвчатка клацали босими пальчиками нiжок, а на кожному пальчику по перстню з чарiвними артефактами. I пiднялася несусвiтня буря, яка заслiпила козакiв i гусар. I вони повернули назад i затоптали копитами свою пiхоту. Ось це справдi пiшла пекельна морока.
  А Пеппi та Герда кидали у супостатiв артефакти, i пробивали їх буквально наскрiзь. I ще й Карлесон пiдняв бурю. I на небi почали падати оглушенi ворони, пробиваючи голови росiйським солдатам.
  А дiвчатка босими-пальчиками нiжок запускали вогняний пульсар, i при цьому спiвали:
  Ми дiти Швецiї з долею Наполеона,
  Хоча босi навiть у снiг, мороз...
  Плювати дiвчатам на легавi закони,
  Бо благодать принiс Христос!
  
  Хочу сказати ханжам ви просто бякi,
  Даремно засуджуєте всiх нас...
  Ми дiвчатка великi забiяки,
  Нас не лякає навiть Карабас!
  
  Будь-який з нас не просто знай дитину,
  А просто реально супермен...
  I голосочок Пеппi дуже дзвiнок,
  Не знаю хлопчика проблем!
  
  Ми пiдкоримо простори свiтобудови,
  Хоч нашi нiжки бруднi та босi...
  I наша справа, справа творення,
  В iм'я нашої Швецiї-краси!
  
  Ми дiти знайте зовсiм не калiки,
  А воїни найсвятiшi Землi...
  Прославимо Батькiвщину повiр навiки,
  ,В iм'я нашої Швецiї-сiм'ї!
  Ось таке розбирання влаштували вiчнi дiти. I як туго довелося солдатам росiйської армiї.
  Правда цього разу з боку царської армiї була пара дiдька. Вони намагалися на шведiв направити ожилi дерева, що крокували, що загрозливо розмахували гiлками та корiнням.
  Але Пеппi та Герда взяли клацнули босими пальчиками дитячих нiжок i девер'я спалахнули блакитним полум'ям. I листочки з них буквально обвуглилися, i обпилися. I переляканi дерева, мучившись i здригаючись вiд страху, обрушилися на росiйськi вiйська. Ось це пiшла потiха.
  I дiдьком стало туго. А Карлесон узяв i начарував велику клiтку. I обидвi бородатi iстоти в нiй i опинилися.
  Затиснуло капiтально... А росiйська армiя пiд ударами трьох небезпечних дiтей iз скандинавiї. Недарма вони нащадки вiкiнгiв. I ось коли в тилу з'явилися шведськi улани, результат битви був вирiшений наперед.
  Пiсля розгрому на Марсовому полi царська Росiя пiшла на свiт зi Швецiєю.
  Довелося поступитися всi землi ранiше завойованi Петром Першим, а також Новгород i Псков, i виплатити скандинавам величезну данину.
  Що ж горе переможеним.
  Зате царська Росiя змогла вiдбити у туркiв Астрахань. Настав перiод свiту. Анну Iоанiвну змiнив Iван Шостий, ще немовля, а потiм слiдом за ним прийшла i Єлизавета Петрiвна.
  I ось вона почала готувати вiйну-реванш проти Швецiї. Карл Дванадцятий затiяв вiйну у Європi, щоб повернути колишнi володiння своєї iмперiї i навiть примножити їх.
  Спочатку шведам за допомогою Карлесона, Герди, i Пеппi Довга панчоха супроводжувала успiх. Але потiм Карл дванадцятий напав на Данiю. I Герда вiд нього вiдвернулася. Та й Карлесон та Пеппi теж взяли та змоталися. А у вiйну проти Швецiї вступила могутня Британiя. А за нею i Пруссiя де запанував великий монарх Фрiдрiх Другий. До цього часу Карл дванадцятий вже постарiв, постарiв i був настiльки генiальним.
  До царської Росiї ще приєднався Казахстан, вона стала бiльшою i сильнiшою.
  I велика армiя для початку взяла в облогу Новгород. I тут уже Баба Яга прилетiла на ступi. I давай рiзного роду штучки-дрючки показувати.
  Як махне мiтлою, то разом тисяча шведiв злетить у повiтря, i там як почне обертатися i крутитися.
  Баба Яга ось взяла i прогарчала:
  - Але пасаране!
  I знову мiтлою крутне. А тут ще й кiкiмора додала, ось це потiха пiшла. А рiк йшов 1754 року i королю Швецiї сiмдесят другий рiк пiшов.
  Не тi сили i в нього, i енергiя. Коротше кажучи, росiйськi вiйська взяли Новгород штурмом за допомогою Баби Яги i кiкiмори.
  Псков виявився вiдрiзаним його гарнiзон вважав за краще здатися без бою.
  Пiсля чого росiйськi вiйська взяли в облогу Нарву. А в Європi шведiв били прусаки та англiйцi. А потiм до них приєдналися i французи.
  При штурмi Нарви особливо вiдзначився Олександр Суворов, i це фортеця теж впала. Царська Росiя показала свою мiць, i за Єлизавети Петрiвни вiдбувалося вiдродження. Росiйськi вiйська за 1955 вiдбили i Ригу, i Ревель. А потiм узяли i Виборг. Вiйна тривала зi шведами. У Європi в 1757 роцi впала остання оплот шведiв, i вони пiшли на ганебний свiт. Вiйна з Росiєю тривала ще деякий час до грудня 1758 року. Коли нарештi помер Карл Дванадцятий сiмдесят шiсть рокiв, що прожив - що за мiрками того часу чимало. I був його онуком укладений мир iз поступкою всiх територiй, що вдалося шведам завоювати при Аннi Iоанновi, i трохи ще територiї.
  Так завершилася вiйна. Карлесон i Пеппi довгу панчоху так i не втрутилися, i тим самим можна сказати зраду. Зате вiдiграли важливу роль лiсовик, Баба Яга та кiкiмори, а пiд кiнець навiть водяний промалювався. I було чудово. Єдине, що коли росiйськi вiйська спробували пiти на Стокгольм, Пеппi довгу панчоху змахнула чарiвною паличкою i зверху на росiйськi кораблi посипалося генiальне пiр'я, спалили росiйську ескадру.
  Пiсля чого Єлизавета Петрiвна пiшла на спiшний свiт. Через три роки вона померла i на престол зiйшов Петро Третiй, але це вже iнша iсторiя.
  . РОЗДIЛ No 9.
  Хлопчики та дiвчатка невдоволено загомонiли:
  - Нi! Ти не гарний Карлесон - ти редиска! Чому не допомiг Карлу Дванадцятому добити Росiю!
  Вовк у джинсах додав:
  - Початок був добрий, а ось кiнцiвка змащена! Чому ви з Пеппi королю не допомогли? Ну гаразд ще Герда, вона датчанка. Але ж ви просто зобов'язанi служити своїй Батькiвщинi!
  Карлесон заперечив:
  - Я космополiт, а не зовсiм швед!
  Єлизавета Премудра кивнула:
  - Так ми казковi герої поза нацiями та расами, ми за iнтернацiонал! I у свiтлi розуму, немає нi iудея, нi еллiна, нi шведа, нi росiйського, не нiмця, нi американця!
  Вовк у джинсах згiдно кивнув:
  - Правильно! Я не людина, i в мене нацiональностi як такої нема!
  Сванте вигукнув:
  - А я швед i пишаюся цим!
  Карлесон хотiв щось сказати, як раптом з'явився нiби вистрибнувши з-пiд Землi хлопчик-лiсовичок. Це була дитина рокiв десяти на вигляд, з капелюхом-боровиками на головi, у шортах i босонiж, але майцi та шортах сплетених з дубового листя.
  Вiн пiдморгнув юнiй командi:
  - Обережнiше хлопцi, попереду макове поле, i воно випромiнює отруйний аромат.
  Єлизавета Премудра з посмiшкою запитала:
  - А його оминути, що не можна...
  Лiсовичок вiдповiв:
  - Якщо ви хочете зайти в царство Кощея, то нiяк не обiйдеш. Хiба що повiтрям перелетiти!
  Карлесон усмiхнувся:
  - Я можу перелетiти! А ось як моя босонога команда? Чи їх залишити?
  Хлопчик-лiсовичок вiдповiв:
  - Є ще один варiант, перейти через пiдземний перехiд. Тiльки його лiсовi парфуми охороняють i вимагатимуть плати.
  Хлопчик-граф проревiв:
  - Що нам нема чим заплатити!? Дожили!
  Карлесон хихикнув:
  - А що їм потрiбне золото? Думаю Олена Премудра знає як його дiстати у великих кiлькостях.
  Хлопчик-лiсовичок хихикнув i вiдповiв:
  - Золото? Воно очевидно завжди в цiнi. Але духам лiсу воно не дуже цiкаве, тому що вiдсутнiсть плотi i кiсток робить тiлеснi способи насолоди для них недоступними... - Тут чарiвна дитина зробила паузу i продовжила. - А от духовнi насолоди їх можуть зацiкавити. Розкажiть їм якусь веселу чи цiкаву iсторiю, i вони вас пропустять через тунель.
  Олена хихикнула i вiдповiла:
  - А що це дуже хороша iдея! Може, Карлесон i розповiсть.
  Товстий хлопчик iз мотором вигукнув:
  - Веди мене до них!
  I босонога команда рушила. Навiть Олена волiла зняти свої туфельки на високих пiдборах, щоби не видiлятися. Враховуючи що її нiжки були дуже гарнi та витонченi це була непогана iдея i їй йшла босоногiсть.
  Один лише Карлесон i вовк у джинсах вважали за краще залишатися у взуттi попри спекотну погоду.
  Ось вони пiдiйшли до пiдземного ходу. Справдi чотири прозорих велетня перегородили їм шлях. Вони виглядали немов богатирi в обладунках i з кийками, але при цьому через них усе просвiчувало, немов денний потiк.
  Олена Премудра поклонилася:
  - Слава вам великi воїни!
  Тi грюкнули на всi ковтки:
  - Тобi добро красуня! Як i твоїй командi!
  Дiвчина, що вiдрiзняє мудрiстю, попросила:
  - Пропустiть нас на iнший кiнець через пiдземний перехiд!
  Духи великий воїнiв проревiли:
  - Пропустимо, якщо ви нам розкаже щось цiкаве!
  Вовк у джинсах вигукнув:
  - Iде! Є тут у нас один, що розкаже та покаже!
  Карлесон кивнув головою на товстiй шиї.
  - Я вам розповiм i покажу, аби без дурниць i дрiбних причiпок!
  Духи воїнiв пролунали:
  - А це вже нам вирiшувати! Не сподобається розкажеш ще! Ми любимо слухати, якщо тiлеснi радостi недоступнi, то подавай духовну їжу!
  Товстий хлопчик увiмкнув голографiчне зображення i сказав:
  - Ну, слухайте якщо є у вас бажання!
  I почав плести свою розповiдь.
  5 березня 1969 Маосиський Китай розв'язав велику вiйну проти СРСР. Приводом стали зiткнення на островi Далекий. I великi сили китайцiв разом прорвалися через рiчку Амур i далi пiвнiч. I розгорнулися запеклi бої. Також китайцi наступали i на Владивосток i розпочали штурм Хабаровська. На боцi Пiднебесної iмперiї була велика чисельна перевага. Особливо у пiхотi. А пiхота це теж сила - коли її багато.
  СРСР же мав деяку перевагу як вiйська i кiлькiсть технiки. Але китайцi все перли та перли. Немов у комп'ютернiй грi, коли пiхота не зважає на втрати, а вiдчайдушно настає. I навiть досягає деяких успiхiв, причому значних. Величезнi маси пiхоти i перли. Проти них важко було встояти. I в першi ж мiсяцi боїв майже все Примор'я виявилося захопленим. Також упав Хабаровськ, i великi плацдарми були захопленi за Амуром. Крiм того, величезнi маси китайцiв наступали ще на Казахстан i прорвалися до Алма-Ати. I взяли це мiсто у пiвкiльце.
  Ситуацiя треба сказати загострилася до краю. I в СРСР довелося оголошувати загальну мобiлiзацiю. А також спiшно переказувати економiку на вiйськовi рейки.
  Але радянська iмперiя мала сильний козир - дiти-попаданцi.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова вивели дитячий батальйон iз мiсцевих пiонерiв на позицiї.
  Незважаючи на те, що ще не зiйшов снiг мiцнi сибiрськi дiти, бачачи, що командири Олег i Маргарита босонiж i в легких шатах у шортах i короткiй спiдницi, теж роззулися i роздяглися.
  I тепер хлопчики та дiвчатка шльопали босими, дитячими нiжками по снiгу, залишаючи витонченi слiди.
  Для боротьби з китайцями юнi воїни пiд керiвництвом Олега та Маргарити виготовили, саморобнi ракети зарядженi тирсою та вугiльним пилом. Причому за вибуховою потужнiстю вдесятеро перевершують тротил. I цi ракети можна запускати як по повiтряних цiлях, так i сухопутних. А тут китайцi зiбрали велику кiлькiсть танкiв та авiацiї.
  Крiм того, хлопчики i дiвчатка спорудили спецiальнi гiбриди з арбалетiв i кулеметiв, що стрiляють отруйними голками. I ще дещо. Наприклад дитячi пластмасовi машинки обладнали вибухiвкою i керували ними по радiо. I це також зброя.
  Олежка та Маргарита також пiдказали дiтям виготовити спецiальнi ракети, якi стрiляли отруєним склом i накривали велику площу, з метою знищення ворожої пiхоти.
  Головна сила Китаю - це м'яснi штурми та незлiченний особовий склад, який компенсує нестачу технiки. У цьому планi цiй країнi немає у свiтi рiвних.
  Вiйна з Китаєм вiдрiзняється наприклад вiд вiйни з Третiм Рейхом, тим що у противника СРСР переважна перевага в людських ресурсах. I це очевидно створює дуже велику проблему якщо вiйна затягнеться.
  Мао зробив азартну ставку гравця. I розпочалася епiчна битва. Радянськi вiйська зустрiли китайськi залпами градiв. I ще били новi системи "Ураган". Красива дiвчина Оленка керувала ударами батареї, що тiльки-но прибула. I вiд китайцiв полетiли шматки рваного м'яса.
  А дiвчата миготять голими, рожевими п'ятами трощили вiйська пiднебесної iмперiї.
  Хоча в основному теж били пiхотою - вибиваючи особовий склад. Ось так енергiйно i з розмахом дiяли дiвчата.
  А ось китайцi розпочали наступ i на позицiї дитячого батальйону. Першими полетiли не надто численнi штурмовики. В основному це були ще радянськi IЛ-2 та IЛ-10, якi сильно застарiли. Деякi штурмовики теж iз СРСР новiшi, i мала кiлькiсть випущених у Китаї, але знову за росiйською лiцензiєю.
  А своїх розробок Мао не має.
  Тобто з одного боку технiчно вiдсталий, але дуже численний населенням Китай, з другого менший за кiлькiстю людських ресурсiв, але технологiчно розвинений СРСР.
  Дiти ж герої запускають ракети по штурмовиках. Вони розмiрами маленькi - менше шпакiвень, зате їх багато. I крихiтний пристрiй розмiрами з горошинку винайдений Олегом та Маргаритою наводиться на звук.
  Ось це справдi диво-зброя. Дiти-воїни його запускають пiдпалюючи запальничками чи сiрниками. I тi пiднiмаються у висоту i таранять китайськi штурмовики. I пiдривають їх разом iз льотчиками. На бiльшостi машин пiднебесної iмперiї навiть катапультуючих пристроїв немає. I вони вибухають з дикою руйнацiєю та розлiтанням уламкiв.
  I багато осколкiв спалахують у повiтрi нагадуючи феєрверки, з колосальним розкиданням. Ось це справдi рознесення.
  Олег наголосив iз задоволеним виглядом:
  - Китай отримує по рогах!
  Маргарита хихикнула i вiдповiла:
  - Як завжди б'ємо по Китаю пристойно!
  I дiти дружно розреготалися. I iншi хлопчики i дiвчатка човгаючи босими, дитячими, точеними нiжками розсмiялися i почали запускати ракети ще енергiйнiше.
  Атака китайських штурмовикiв захлиналася. Вони падали розбитi й розплющенi з палаючими болванками. Ось це була руйнiвна мiць.
  Хлопчик Сашка хихикає i зазначає:
  - СРСР покаже Китаю кузькину матiр!
  Дiвчинка-пiонерка Лара пiдтверджує:
  - Чи буде наш вбивчий вплив! Всiх i зламаємо i перевiшуємо!
  I юна войовниця тупнула босою нiжкою по маленькiй калюжцi.
  Бої справдi кипiли по всiй лiнiї фронту. Китайцi перли немов таранна машина. Точнiше безлiч машин.
  Перша хвиля штурмовикiв була юними ленiнцям вiдбита.
  Хлопчик Петько помiтив:
  - Ех був би живий Сталiн вiн би нами пишався!
  Дiвчинка-пiонерка Катька помiтила:
  - Але Сталiна немає, i зараз при владi Леонiд Iллiч!
  Олег помiтив зiтхаючи:
  - Найiмовiрнiше Брежнєву далеко до Сталiна!
  Справдi, часи правлiння Леонiда Iллiча назвуть застiйними. Хоча країна i продовжувала розвиватися, нехай не так швидко, як за Сталiна. Але будувався БАМ, газопроводи вiд Сибiру до Європи, було збудовано Солiгорськ та iншi мiста. Не все лише погане було пов'язане з Брежнєвим. Тим бiльше в шiстдесят дев'ятому роцi Леонiд Iллiч ще не старий йому поки що шiстдесят два роки, i вiн не маразматик. I команда в нього сильна - особливо прем'єр-мiнiстр Косигiн.
  Країна на пiдйомi, i її ядерний потенцiал майже зрiвнявся з американським, а, по звичайним видам озброєнь, сухопутнi сили СРСР значно перевершують США особливо у танках. У Америки перевага лише у великих, надводних кораблях, i бомбардувальної авiацiї. А у танка у СРСР перевага майже п'ятиразова числом. Та й мабуть i як. Радянськi танки меншi за розмiри американських, але краще броньованi, озброєнi та спритнiше.
  Та правда американськi танки комфортнiшi для екiпажiв, i у них зручнiша система управлiння. Новi машини управляються джойстиками. Але це не так суттєво. Бiльший обсяг мiсця для екiпажiв збiльшував розмiри машини та знижував її броньовi властивостi.
  Але пiсля того, як авiацiйна хвиля атаки захлинулась, i десятки китайських штурмовикiв, точнiше бiльше двох сотень було збито i знищено, в атаку пiшли танки. Здебiльшого це були старi радянськi. У тому числi навiть зустрiчалася Т-34-85, кiлька Т-54, i трохи Т-55. Пiзнiших радянських машин Т-62 i Т-64 взагалi немає у Китаю. Є скопiйованi Т-54, але їх мало i якiстю бронi вони куди гiршi за радянськi, та й не лише захистом, але надiйнiстю дизельного двигуна, i оптикою та багатьом iншим.
  Але особливо слабкiсть китайцiв це кiлькiсть танкiв та автомобiльної технiки. Так що вони як у давнину йдуть великими масами пiхоти. Щоправда, треба вiддати належне: китайцi хоробри i свого життя не шкодують. I подекуди прориваються.
  У районi мiста Далекий, до речi, зiбрали командири пiднебесної iмперiї угруповання броньованих машин i пустили її клином.
  Дiти звичайно це чекають. Пiонерський батальйон у зборi. Деякi хлопцi вже почали мерзнути. I хлопчики, i дiвчатка стали натягувати валянки, i теплий одяг.
  Олег та Маргарита як безсмертнi дiти залишилися босоногими. Деякi хлопчики i дiвчатка терпiли i залишалися в шортиках та легких, лiтнiх платинках, голими нiжками. Насправдi навiщо їм одяг та чобiтки? Можна й так.
  Олег як безсмертний горець очевидно невразливий, i його ноги i тiло вiдчувають лише легку прохолоду вiд снiгу та крижаного вiтру. Типу як холодок вiд морозива, який неприємним не назвеш. Або типу коли ходиш босонiж снiгом увi снi. Начебто є якийсь холодок, але зовсiм не страшний.
  У будь-якому випадку чути брязкiт гусениць i рух танкiв. Першими йдуть IС-4 старi радянськi машини. Їх лише п'ять штук. Це важкий танк СРСР повоєнних рокiв. Непогано захищений навiть iз бортiв, але морально застарiлий. Важить шiстдесят тонн, i його 122-мiлiметрова гармата теж не найкраща новизна та скорострiльнiсть. Але це найважчi танки i за традицiєю на вiстря клину.
  За ними рухаються Т-55 найкращi машини, якi є на озброєннi Китаю. Потiм Т-54 радянського виробництва i далi теж танк вже виробленi в пiднебеснiй iмперiї. Але вони якiстю очевидно гiршi. I в самому хвостi найслабшi з бронювання та озброєння машини - Т-34-85.
  Ось насувається ця рать.
  Але у дiтей є i безлiч машинок маленьких, але з потужними зарядами, i ракет, якими можна бити як повiтряними, так i наземними цiлями.
  I ось жорстока битва починається. Олег i Маргарита бiгом, миготивши босими, червоними вiд холоду п'ята запускають ракети. Те саме роблять i iншi хлопчики та дiвчатка. I полiт iз убивчою силою вiдбувається. I летять ракети, вражаючи танки.
  Першими потрапили пiд роздачу колишнi радянськi, а нинi китайськi IС-4. Вони враженi ракетами начиненою тирсою та вугiльним пилом, тривiально розривалися на дрiбнi уламки i вiдбувалася детонацiя.
  Машини були досить великi, присадкуватi, i на вигляд скидалися на нiмецькi королiвськi Тигри, хiба що стовбур коротший, зате товщий.
  I всi п'ять машин було моментально розбито ракетами з дистанцiї.
  I горiли та димились їхнi уламки.
  Потiм юнi воїни взялися за досконалiшi та небезпечнiшi Т-55.
  I теж стали довбати їх ракетами. Дiяли дiти швидко. Деякi з них навiть зняли валянки, i тепер миготiли босими п'ятами.
  Голi ступнi у дiтей стали червоними, мов лапки гусей. I це було досить кумедно.
  Олег запускаючи черговi ракети, китайськими машинами, якi послав проти СРСР Мао зазначив:
  -Ось найбiльшi соцiалiстичнi країни б'ються одна з одною на потiху американцям.
  Маргарита сердито тупнула босою, дитячою нiжкою, запустила вiдразу три ракети i вiдзначила:
  - Це амбiцiї Мао. Хочеться йому слави великого завойовника.
  Справдi, глава Китаю дуже навiть комплексував. Йому хотiлося величi, а роки йдуть. Та Мао начебто i так великий, але до слави Сталiна чи Чингiсхана йому ще далеко. А в його роки вже й Чингiсхан та Сталiн померли. Але вписали себе найбiльшими у свiтову iсторiю. I Мао дуже хочеться їх перевершити. А як це найпростiше зробити?
  Звiсно ж перемiгши СРСР. Тим бiльше зараз, коли ним керує Леонiд Брежнєв, який прийняв доктрину не застосовувати ядерну зброю першою. Тож є шанс у Мао як мiнiмум вiдтяпати радянськi землi до Уралу. I тодi його iмперiя стане найбiльшою у свiтi.
  I вiйну розпочато. I кинуто в бiй багато мiльйонiв солдатiв. А їх навiть не просто мiльйони, а десятки мiльйонiв. I треба сказати, бiльшiсть китайцiв життя не шкодують. I пруть на радянськi позицiї як солдати у грi "Антанта".
  Але й росiйськi вiйська були готовi. Але все одно така велика перевага в кiлькостi просто не стримати. Буквально кулемети клiнiт. I потрiбнi якiсь особливi боєприпаси проти такої кiлькостi пiхоти.
  Олег та iншi дiти поки що знищують танки. I ракети спалили i зруйнували всi Т-55 i взялися за гiршi машини. I б'ють по них.
  Олег, який мав знання майбутнього, подумав, що бiльш проблемними були б атаки на багах та мотоциклах. Але цього у Китаю зараз навiть менше, нiж танкiв. I це полегшує оборону.
  А танки повзуть не надто спритно по снiгу. I власне китайськi машини вiдстають вiд куплених чи переданих радянських.
  Проте дiти запускають новi ракети. Також у бiй йдуть i машинки з дитячого садка злегка переробленi у бойових камiкадзе.
  Бiй розгоряється з новою, шаленою силою. Рахунок знищених китайських танкiв перевалив уже за сотню. I їхня кiлькiсть продовжувала збiльшуватися.
  Олег наголосив з милим виглядом:
  - Передовi технологiї, кращi за передову iдеологiю.
  I запустили хлопцi новi машинки. Ось два Т-54 зiткнулися лобами i почали вибухати. Власне китайськi машини куди повiльнiше рухаються, нiж радянськi. Битва йде просто наростаючою.
  Маргарита теж босими пальчиками нiжок видала щось надзвичайно забiйне. I вибухають машини iз вiдiрваними вежами.
  Дiвчинка заспiвала:
  Вермахту хребет у боях зламали,
  Бонапарт усi вуха вiдморозив...
  По рогах ми мiцно НАТО дали,
  I Китай затиснули мiж сосен!
  I знову босими пальчиками натиснула на кнопки джойстика зi своєю неймовiрною силою. Ось це справдi дiвчинка-термiнатор.
  Отакi тут чудовi дiти. I знову палають китайськi танки. I розриваються на частини. I снiгом котяться розiрванi ковзанки. Випливає палаюче пальне, таке полум'я. I снiг реально плавляться. Ось це справдi вплив юних бiйцiв. I вже рахунок знищених танкiв iде на третю сотню.
  Олег борючись подумав... Ось Сталiн, звичайно, був звiр. Але в листопадi сорок другого року в нього залишилося людських ресурсiв з урахуванням втрати населення на зайнятих фашистами територiях менше, нiж у Путiна у двадцять утричi роки. Проте Сталiн за два з половиною роки звiльнив територiї ушестеро бiльше, нiж вся Україна разом iз Кримом. А Путiн почав вiйну першим i володiючи iнiцiативою, за п'ять рокiв - вдвiчi довше, нiж Сталiн пiсля Сталiнградського перелому не змiг навiть Донецьку область повнiстю взяти пiд контроль росiйських вiйськ. Так що хтось сумнiватиметься, що Сталiн генiй та Путiну до нього ще як далеко.
  Але Леонiд Iллiч Брежнєв - прийнято вважати що вiн м'якотiлий, безвiльний, не блищить iнтелектом i якими-небудь здiбностями. Чи зможе вiн встояти проти Мао та його найбiльшої за населенням країни свiту?
  Плюс ще є небезпечним, чи не китайцям допоможе США i захiдний свiт насамперед зброєю. Навiть зараз перевага противника в пiхотi позначається не найкращим чином.
  Ось правда рахунок знищених лише їхнiм дитячим батальйоном танкiв пiшов на четверту сотню. Далi вже видно i самохiдки.
  У китайцiв вони також застарiлi. Намагаються вести вогонь на ходу. Що небезпечно. Але дiти-воїни волiють бити їх з дистанцiї. I це дає свої плоди.
  Горять новi китайськi машини.
  Олег iз посмiшкою зазначив:
  - Мао починає та програє!
  Маргарита заперечила:
  - Не так це й просто, надто багато у великого керманича пiшакiв!
  Юний горець кивнув:
  - Та пiшаки це не горiшки - майбутнi ферзi!
  Дiти знову застосували в бою босi пальчики своїх маленьких, але дуже спритних нiжок.
  Хлопчик Сергiйко зазначив:
  - Ми даємо Китаю по перше число!
  Маргарита поправила:
  - Ми воюємо не з китайським народом, а з його правлячою авантюрною верхiвкою.
  Олег згiдно кивнув:
  - Навiть якось неприємно вбивати китайцiв! Це можна сказати стрiмко. Вони ж непоганi хлопцi!
  I юний воїн отруїв в атаку ракету самохiдками.
  Хлопчик Сашка натиснувши босими пальчиками на кнопку, що запускає чергову. дитячу машинку з вибухiвкою зазначив:
  - Ну, у них i дiвчата теж непоганi!
  Серед китайських самохiдок були i зi сто п'ятдесяти двома мiлiметровими гаубицями. Вони намагалися обстрiлювати дiтей iз дистанцiї. I деякi хлопчики та дiвчата навiть отримали невеликi подряпини вiд розривiв осколкових фугасiв. Але тут теж був захист - камiння-обереги, що зменшують ймовiрнiсть влучення осколкiв та снарядiв по дiтях. I треба сказати, це спрацьовувало.
  I юний батальйон практично не зазнавав втрат.
  Олег iз милою усмiшкою зазначив:
  - Ось як ми i працюємо...
  Китайських танкiв i самохiдок вже було знищено понад п'ятсот i це справляло враження. Та розiйшлися юнi воїни.
  Ось це реальний танець смертi.
  Маргарита ця дiвчинка пiддала голою, круглою п'ятою i вiдзначила:
  Горе тому хто битиметься,
  З росiйським дiвчиськом у бою...
  Якщо противник розлютився,
  Я його гада вб'ю!
  Нарештi броня у китайцiв закiнчилася, i далi пiшли пiхота. I це найбiльша сила. Її дуже багато i вона йде густою лавиною наче саранча. Ось це справдi битва титанiв.
  Дiти-герої застосували проти особового складу спецiальнi ракети зi скляними осколками, просоченими отрутою. I вони справдi вибивали масу солдатiв Мао. Але тi продовжували перти немов жаба на корч.
  Олег запустив за допомогою дитячої, босої нiжкою та зазначив:
  - Ми в будь-якому разi маємо встояти!
  Маргарита вiдзначила:
  - I не таких били!
  Хлопчик-термiнатор згадав комп'ютернi iгри. Як там викошували ворожу пiхоту. Робили це дуже ефективно. Ось в "Антантi" навiть найагресивнiший м'ясний штурм не зможе подолати суцiльну лiнiю дзотiв. I йде вбивча дiя на пiхоту.
  I ти її викошуєш навiть не тисячами, а десятками тисяч. I це реально спрацьовувало.
  I дiти запускали уламково-фугаснi ракети. А потiм у хiд йшли i дитячi машинки iз вибухiвкою.
  Олег подумав, що нiмцi пiд час другої свiтової вiйни не могли собi дозволити подiбного. Вони не мали стiльки живої сили. Втiм, i з танками у гiтлерiвцiв були проблеми.
  Але Китай особлива країна, i в нiй з людським матерiалом не зважали нiколи. I пускали без проблем у витрату.
  Ось i зараз пiхота все йде та йде... I дiти-герої її вибивають.
  Олег згадав, що в Антантi немає лiмiту на витрату боєприпасiв. I будь-який танк може вести вогонь буквально вiчно. Або дзот. Тож цiй грi можна й мiльярд пiхотинцiв скосити.
  Але в реальнiй вiйнi боєприпаси не нескiнченнi. I чи не закидають їх китайцi трупами?
  А вони всi лiзуть та лiзуть. I справдi ростуть кургани трупiв. Але хлопчики та дiвчатка продовжують вогонь вести. I роблять це дуже влучно.
  Та й зрозумiло ще й у ходу пустили гiбриди арбалетiв та кулеметiв. Давай китайцiв косити. Працюють iз великою активнiстю.
  На iнших дiлянках також бої не жартiвливi. Працюють по ворожiй пiхотi та гради та кулемети. I серед них наприклад застосовують дракони, якi по п'ять тисяч куль за хвилину випускають. Проти пiхоти таке дуже ефективно. А особового складу китайцi не бережуть. I зазнають колосальних втрат. Але все одно лiзуть та штурмують.
  Наташка, наприклад, зi своїми подругами працює з драконiв по пiхотi Китаю. Ось це справдi невгамовний натиск. I валяться цiлi гори трупiв. Просто жерсть якась.
  Зоя ще одна войовниця зазначає:
  - Це найхоробрiшi хлопцi, але в них керiвництво явно з'їхало з глузду!
  Вiкторiя ведучи вогонь iз кулемета "Дракон", зазначила:
  - Це просто пекельне вплив!
  Свiтлана натиснувши на кнопки джойстика босими пальчиками нiжок вiдзначила:
  - Ми всерйоз ворогами та займемося!
  Дiвчата тримали оборону дуже стiйко. Але кулемети "Дракони" почали перегрiватися. I їх охолоджувала спецiальна рiдина. I пострiли йшли надзвичайно мiтки. Кулi знаходили собi цiлi у цiй густiй ордi.
  Наташа вiдзначила викошуючи китайцiв:
  - Як ви думаєте дiвчата, якщо це свiтло?
  Зоя, продовжуючи вести по китайцях вогонь, вiдповiла:
  - Може бути i є! У всякому разi, щось iснує крiм тiла!
  Вiкторiя, яка веде нещадний вогонь, погодилася:
  - Звичайно iснує! Адже лiтаємо ж ми увi снi. А що це таке, як не спогад про полiт душi?
  Свiтлана довба по китайцях погодилася:
  - Та швидше за все так воно i є! Так що ми вiддавши кiнцi не вмираємо зовсiм!
  I дракони продовжили свою спустошуючу дiю. А воно справдi було можна сказати смертоносним.
  У небi з'явилися радянськi штурмовики. Вони почали скидати уламковi ракети для поразки пiхоти.
  Авiацiя у китайцiв слабка, i тому радянськi лiтаки можуть бомбити майже безкарно.
  Але деякi винищувачi все ж таки у пiднебесної iмперiї є i вони вступають у бiй. I вiдбувається ударний вплив.
  Акулiна Орлова збиває пару китайських лiтакiв i спiває:
  Небо та земля, у нас в руках,
  Нехай комунiзм перемагає...
  Сонце розвiє страх,
  Промiнь нехай засяє!
  I дiвчина знову взяла i пiддала босою, круглою п'ятою. Ось така й пiшла тут мiць.
  Анастасiя Вiдьмакова теж бореться. Вона на вигляд не старша за тридцять, але воювала ще пiд час Кримської вiйни пам'ятаючи правлiння Миколи Першого. Та така ось вона чарiвниця. I збила рекордну кiлькiсть нiмецьких лiтакiв пiд час Другої свiтової вiйни. Щоправда, її подвиги тодi гiдно не оцiнили.
  Анастасiя збиває спочатку китайськi лiтаки на небi, а потiм завдає ударiв реактивними ракетами по пiхотi. Насправдi занадто багато у противника особового складу. I вiн отримує колосальну шкоду, але все одно пре i пре.
  Анастасiя вiдзначила iз сумним виглядом:
  - Доводиться вбивати людей i у величезних кiлькостях!
  Акулiна погодилася:
  - Та це неприємно, але ми виконуємо обов'язок перед СРСР!
  I дiвчата скинувши останнi бомби на пiхоту, полетiли перезавантажуватися. Вони войовницi такi активнi та крутi.
  По китайськiй пiхотi працювали з усiх видiв знарядь. Використовували i вогнемети. Що дуже вiдчутнi завдавало втрат противнику. Точнiше, китайцi гинули сотнями тисяч, але продовжували лiзти. I показували свiй видатний клас у хоробростi, але мiнус у технiцi та стратегiї. Бої втiм киплять агресивнi.
  Олег знову застосував ноу-хау, ультразвукову установку. Вона була складена iз звичайних пляшок з-пiд молока. Але вони чинили на китайцiв просто вбивчий вплив. Так їхнi тiла перетворювалися на туху, i купу протоплазми. I перемiшалося разом i метал, i кiстки та м'ясо.
  Здається ультразвук пiдсмажує китайськi вiйська живцем. I це дiйсно дуже страшно.
  Маргарита облизнулась i вiдзначила:
  - Чудовий хет-трик!
  Хлопчик Сергiйко помiтив:
  - Це просто жахливо виглядає! Вони наче бекон!
  Олег розсмiявся i вiдповiв:
  - З нами зв'язуватись смертельно небезпечно! Хай буде комунiзм у великiй славi!
  I дiти тупнули дружно босими, точеними нiжками.
  А китайцями стали бити стратегiчнi бомбардувальники СРСР. Вони скидали важкi, бомби з напалмом багато гектарiв. I це виглядало просто жахливо. Ось вплив скажемо так украй агресивний.
  I коли така бомба впаде, i вогником буквально величезний натовп заллє.
  Олег iз натхненням заспiвав:
  Ми не здаватимемося повiр нiколи,
  Хоробрiсть у боротьбi повiрте...
  Адже за нас Бог Сварог - проти нас Сатана,
  I ми Рода Всевишнього славимо!
  Маргарита кинула великої вбивчої сили горошинки смертi i пискнула:
  - Хай буде прославлена Мати Руських Богiв Лада!
  I знову вдарила ультразвукова установка i полетiли в китайцiв ракети. Били по них i за допомогою скла та голок. I ось уже воїни пiднебесної iмперiї не витримали значних втрат i стали пiддаватися назад. Десятки тисяч обвуглених та облiзлих трупiв залишилося лежати на полi.
  Хлопчик Сашка дотепно прочирикав:
  - Поле, поле, поле - хто тебе засiяв мертвими кiстками!
  Олег i Маргарита хором вигукнули:
  - Ми! Слава СРСР! Комунiзму та свiтлому майбутньому слава!
  . РОЗДIЛ No 10.
  Карлесон посмiхнувся i проворкував:
  - Ну от я вже сплiв свою розповiдь. Вiн досить великий, щоб ви мене пропустили.
  Духи струснулися, колихнулись i вiдповiли:
  - Нi, це не дуже цiкаво, давай ще!
  Карлесон свиснув i вiдповiв:
  - А що хай краще за мене розповiсть Олена премудра!
  Дiвчина-генiй кивнула i вiдповiла:
  - Я це з радiстю зроблю!
  I красуня кашлянула i почала плести свою розповiдь:
  Арес та його команда тепер борються у космосi. I це реально дiє дитячий спецназ. Юнi вiйни розiйшлися двомiсними винищувачами. З Аресом на пару дiвчинка Алiса, колишня графиня. Його права рука, колишнiй маршал Наполеона Фобос-Дау в однiй командi з Жанною, теж зовсiм не простий у минулому життi дiвчинкою, яка викрала дiамантове намисто королеви.
  Iншi дiти спецназiвцi також лiтали потужними бойовими винищувачами.
  Арес, цей хлопчик рокiв дванадцяти, дуже м'язистий, засмаглий в одних лише плавках лежачи розташовувався в машинi, яка скидалася на плескатого ската, причому прозорого, як скло. Його напарниця була лише у бiкiнi. Дiти билися босонiж, i ногами зрозумiло користувалися в бою, натискаючи на кнопки джойстика. Озброєний винищувач був дуже пристойно. Гiпергравiтацiйна гармата на носовiй частинi машини. Шiсть ультралазерних кулеметiв, по гiперпроменевiй рухомiй гарматi з кожного борту. Плюс ще й крихiтнi з маковим зернятком, але дуже потужнi термопреонi ракети. Тобто, при їх застосуваннi спрацьовує процес злиття преонiв. В однiй такiй крихiтнiй ракетi потужнiсть сотнi атомних бомб, скинутих на Хiросiму.
  Тобто космiчна армiя в Аду-Всесвiтi оснащена за останнiм словом технiки. I цi винищувачi прикривають силовi поля полуторного вимiру, якi змушують рухатися матерiю щодо одного напрямi. Як ми бачимо, володiючи всемогутнiстю, Месiр своєю практично нескiнченною в Аду-Всесвiтi силою вiдтворив найсмiливiшi фантазiї людей. Тож пекла, це не стiльки мiсце мук, скiльки розваг.
  I ось, наприклад, зiркова битва - це дуже цiкава епiчна та героїчна сага.
  З одного боку флот Рубiнової iмперiї, з другого Сапфiрової. До чого технологiчно вони приблизно рiвнi. I це робить бiй конкурентним та цiкавим. Арес, у разi, вражає за Рубiнової iмперiї. А з протилежного боку - його брат Марс. Теж народжений Маргаритою, тiльки з iншого демона. Дочка диявола завагiтнiти вiд простої людини не може. Тiльки якщо вiн дуже сильний i надзвичайний чаклун, чи має кров демонiв, чи ангелiв може виникнути потомство. За вiком Арес i Марс приблизно ровесники - кiлька рокiв рiзницi. Марс трохи старший, i вiн вогненно-рудий у батька, а Арес iз золотистою шевелюрою в матiр. Обидва вiчнi хлопчики, яким завжди дванадцять, передпiдлiтковий вiк, майже тiнейджери. Такий, коли ще ти в чадi дитинства, напередоднi дорослiшання. Але вже здатний багато на що, зокрема i подвиги.
  Марс також багато чого робив. Вони часто з братом разом допомагали Росiї перемагати, але не завжди. Пiд час вiйни з Японiєю Марс деякий час побув у Порт-Артурi i був вiдкликаний, щоб не дати царськiй Росiї стати свiтовим гегемоном. Слiд зазначити, що росiйська iмперiя була стiйкiшою освiтою, нiж iншi держави через те, що титульна нацiя меншою мiрою пригнiчувала нацiональнi меншини. Росiйська в цьому планi бiльш толерантна, нiж iншi i до iнших вiр, i до iнших народiв, i в нiй були слабшi вiдцентровi тенденцiї, нiж у Британськiй iмперiї, Османськiй iмперiї, Римськiй iмперiї та багатьох iнших. Тому, якби перемiг цар Микола Японiю, то китайцi цiлком могли б стати росiйськими пiдданими, i уживатися непогано з росiйськими, поступово асимiлюючись i переймаючись iдеями Православ'я i Самодержавства. А маючи пiд собою Китай, Росiя в кiлькостi населення i солдатiв такою сильною стала б, що могла б пiдкорити весь свiт. Що до планiв Месiра-Сатани не входило!
  Ось зараз Арес та Алiса перевiрили бортовий комп'ютер, чи повнiстю заряджений їхнiй космiчний винищувач енергiєю. I отримали позитивну вiдповiдь. Кращий маршала Наполеона Бонапарта Фобос-Даву разом iз Жанною, i вони в тiлах дiтей, перебираючи босими ногами, запустили великий, бойової сили реактор.
  I ось двомiснi винищувачi роблять хитромудрi зигзаги. Вони дуже маневренi та практично позбавленi iнерцiї. Але їх противники теж технологiчно дуже розвиненi. Тож бiй очiкується на рiвних.
  Немов планети, насуваються грiзнi флагманськi грос-лiнкори. Вони величезнi, круглi втиканi стовбурами гармат та антенами випромiнювачiв. Розмiрами подiбнi зорельоти, наче астероїди.
  I ще в них були силовi поля прикриття, що мерехтiли, наче прозорi сфери.
  Поруч рухалися трохи дрiбнiшi просто грос-лiнкори, i ще дрiбнiшi краплеподiбнi лiнкори. Але теж, зрозумiло, величезнi кiлька кiлометрiв у дiаметрi i трохи бiльше в довжину. Далi, зменшуючись, грос-крейсера та приблизно такi дреноути та броненосцi. Також крейсери першого класу, другого, третього, фрегати, бригантини, есмiнцi, мiноносцi, дещо бiльшi контрмiносцi. Зiркольоти обтiчних, зрозумiло, форм. Були тут i особливi кроссойдери, схожi на гострооточенi оголенi кинджали. Дрiбнiшi ракетнi катери та винищувачi вiд трьох до одномiсних i навiть безекiпажних.
  Така ось зiбралася рать з одного та з iншого боку. Вiйська складалися з бiороботiв, створених Сатаною. З боку Рубiнового сузiр'я красивi дiвчата ельфiйки такi, як людськi, але з вушками рисiв, а з боку Сапфiрового сузiр'я теж дуже гарнi дiвчата тролi, теж схожi на людськi тiльки з орлиними носами. Чудова зiбралася команда.
  I з батальйону вiчних дiтей з обох бокiв, у яких втiлилися душi грiшникiв i грiшниць. Ось така грандiозна вистава влаштував Сатана.
  Флоти з обох бокiв величезнi та виглядають вражаюче. А по чорному оксамиту вакууму розкиданi, наче дiамантовi, рубiновi, сампфiровi, смарагдовi, топазнi, агатовi розсипи зiрок. I вони сяють i переливаються.
  З дистанцiї флагманськi грослiнкори запускають ракети. Тi мчать на величезнiй швидкостi. I вибухають, роблячи слiпучi спалахи. I нiби спалахують у вакуумi Всесвiту-Ада надновi зiрки. I палахкотять, струшуючи поверхню. I крейсера пiдскакують i починають крутитися i пiдлiтати, наче поплавцi на гребенi хвилi.
  Ось ця аварiя, i два лiнкори Рубiнового Сузiр'я зiткнулися, так само як i три дредноута Сапфiрова Сузiр'я. I йшла детонацiя та розриви.
  Усерединi кораблiв спалахнуло. Полум'я побiгло коридорами, i рудi та помаранчевi язики хапали дiвчат за босi, круглi, рожевi п'яти. I дiвчата буквально скрикували.
  Арес зазначив, пiдморгнувши Алiсi:
  - Бачиш, як чудово виходить!
  Дiвчинка-графиня вiдповiла:
  - Чудовий пасаж!
  I вiчнi дiти натиснули босими ногами на кнопки джойстикiв i їхнi винищувачi прискорилися.
  Тут iз боку противника теж йшло зближення. Насувалася хвиля. I зустрiчнi смерчi.
  Марс рухався iз боку Сапфiрового сузiр'я. Цей вогненно-рудий хлопчик був дуже м'язистий, засмаглий, гарний. З ним була напарниця Стелла, яка в минулому життi була та ще чортiвня. А зараз виглядає, наче мила, щоправда, мускулиста дiвчинка-блондинка. Ось так з'явилася команда.
  Марс теж на Землi подекуди вiдзначився. Зокрема у першу свiтову саме вiн допомiг нiмцям прорвати фронт на пiвденному фланзi. I тодi у п'ятнадцятому роцi все й посипалося. I це спричинило катастрофу царської армiї.
  I подальшої революцiї. Тодi за Миколи Другого Росiя могла в майбутньому стати гегемоном. Тим паче розпад колонiальних iмперiй був неминучим, отже царська держава ставала найбiльшою i населенням, i з територiї.
  Марс тодi здорово разом зi Стеллою пiдгадав росiянам. Щоправда, його мати Маргарита у цьому не брала участi. I це можна записати до активу.
  Ось хлопчик-диванок робить химерну виверт i збиває першу мету. I горить блакитним полум'ям двомiсна машина. I розсипається на частини. I ельфiйка деiнтегрується. У неї безсмертної душi нема. Це бiоробот.
  Хоча дiвчата не зовсiм живi, але вiд справжнiх зовнi їх не вiдрiзниш. I такi гарнi iз рельєфною мускулатурою. У них тiльки високi груди прикритi тонкими смужками тканини та вузенькi трусики. I, зрозумiло, все iнше оголено i прекрасно. I зубки виблискують перлами. Ось це справдi диявольсько звабливi кралi.
  Марс облизнув губи i вiдзначив:
  - Жаль розпорошувати на фотони таку красу!
  Стелла помiтила з милим виглядом:
  - Але вiд цього гра стає ще цiкавiшою!
  Арес, з iншого боку, теж влучним з лазерних гармат вивiв винищувач з ладу i проспiвав:
  Звiрi затремтiли,
  Непритомна впала...
  Вовки вiд переляку,
  З'їли один одного!
  Алiса, ця вiчна дiвчинка, прочирикала:
  Бiдолашний крокодил,
  Жабу проковтнув!
  А слониха вся тремтячи,
  Так i сiла на їжака!
  I юна пара розреготалася. Ось це справдi були дiти-термiнатори. I як вони рухалися. То виконали прийом антибочка, i ще один винищувач спалахнув, то лисяча змiйка, i машини Сапфiрового сузiр'я зiткнулися, немов кораблi на морi.
  У вакуумi вiдбувалася грандiозна битва. Все так спалахувало, iскрило, переверталося, розколювалось i розсипалося. А такого феєрверку вiд незлiченних космiчних вибухiв не на кожному святi побачиш. Така ось чудова пiшла круговерть.
  I ось першi два флагманськi грос-лiнкори зiткнулися лобами i почали штовхати один одного. I давай блукати. I йшло агресивне бачення. Силовi поля трiскотiли вiд напруги i сильно iскрили. Наскiльки це все виглядало вбивчо та неповторно. Iшло тотальне руйнування.
  Арес виконав ще разом iз Алiсою маневр. I горiв черговий винищувач. I його нiби накривало особливою хвилею. I пожежа здiймалася фiолетовим полум'ям. Ось це справдi ультравогонь.
  Алес узяв i заспiвав:
  Буяє в сказi Сато,
  Рухнув уперед ворог полки,
  Але ми на те дияволята,
  Зустрiнемо, хто слабкий у багнети!
  I знову їхнiй двомiсний винищувач вивернув круговерть. I пальнело пучками гiперплазми. I рiзного роду шматки розпеченої гiпер та ультра матерiї стрибали по вакууму. Ось це справдi пiшла бойка. I було видно, як посилають променi енергiї один одного фрегати. I наскiльки це все смугує та спалює.
  Дiвчата на кораблi з обох бокiв дуже фiгуристi. Плиточки преса на животi, розкiшнi стегна, талiї звуженi, немов чарочки, високi, пишнi i водночас пружнi груди. I зуби, що сяють великими перлинами. А запахи вiд дiвчат такi, скажiмо прямо, апетитнi. Що нi в казцi сказати, нi пером описати. I шиї у представниць прекрасної статi сильнi та розвиненi.
  I уявiть на кораблях вони лише самки. I його довге волосся майорить за вiтром. I яких тiльки шевелюр немає: блакитнi, жовтi, синi, червонi, зеленi, пурпуровi, у цятку та багатобарвнi. У дiвчат командирiв ще й дорогоцiннi прикраси. Сережки з дiамантами та браслети на зап'ястях i кiсточках, усипанi самоцвiтами, що сяють усiма кольорами веселки.
  Ось це справдi воїнки вищого класу. I вони бiгають i гасають, шльопаючи витонченими, босими, дуже спокусливими та сексуальними нiжками.
  Вони чарiвнi. А коли голу з класним вигином ступню лизне руде полум'я i запахне смаженим шашликом, це ще бiльше збуджує i змушує роздмухувати нiздрi.
  Грос-лiнкор обмiнюються пострiлами. I луплять iз випромiнювачiв. I як все здорово i з силою палахкотить. I вiдбуваються розриви та руйнування. I немов фонтанчики йдуть у чорний оксамит вакууму.
  Одну з дiвчат перерiзало навпiл. А вiд iншої залишилися тiльки її такi чарiвнi, засмаглi, м'язовi нiжки. А решта тiла випарувалося в гiперплазмi.
  Ось це справдi пiддало руйнуванням та знищенням. I стрiлянина така жарка i жахлива.
  Крейсер узяв i розколовся пiсля точного влучення, i розлетiлися в рiзнi боки уламки, якi теж палали. Оце було точне знищення.
  У флагманському грос-лiнкорi виникла велика дiрка, яка зяяла, наче прiрва, чи безодня. I в нiй по краях палахкотiли вогники та помаранчевi вiдсвiти. I як усе це фiгурально переливалося.
  Дiвчата-войовницi крутилися бiля гармат. I заряджали їх потоками чогось руйнiвного анiгiляцiйного. Пiсля чого спрацьовували гармати, i били з колосальним прискоренням. I розсаджували ворожi кораблi. I робили перевороти i руйнування, i загибель.
  I ось видно, як у дiвчат напружуються мускулистi тiла пiд час повороту механiзму гiперлазерної мортири. I як вона довбає i б'є в супротивника, викинутим згустком енергiї. I така виробляється вiд цього чехарда у побудовi бойових одиниць.
  I знову розривається метал i вiдбуваються з великою iнтенсивнiстю пожежi. I хлюпається метал переливчастими краплями, що такi великi. Ультраплазма хлюпає у вакуумi.
  Алiса зазначила, пiдбивши черговий винищувач:
  - З нами сила Сатани!
  Арес пiдтвердив:
  - Месiр - це сама досконалiсть у втiленнi людських фантазiй!
  Кросойдери випускали вбивчi хвилi. I тi встромлялися в щось броньоване i пропалювали, наче розпечена голка олiя. Така тут була незрiвнянна мiць, таких могутнiх випромiнювань. Коли зорелiт, схожий на оголений кинджал спрацьовує, то таке вiдбувається руйнiвне та неповторне.
  I щоразу вiдбувається детонацiя бойового комплекту. I знову йдуть руйнiвнi розриви, i метал буквально перекошується.
  I скрикують обпаленi полум'ям дiвчата. Тут i красивi ельфiйки i самки тролiв теж. А як сяють на дiвчатах дiамантовi сережки та дiадеми. А як спокусливi вигини їхнiх розкiшних, майже оголених стегон. А коли згинаються у чарiвному русi пiд час бою їхнi пружнi талiї.
  Марс теж здiйснює пiдсiкання. I робить виверт. I його винищувач робить фок-венд. I такi удари на супротивника завалює. I черговий винищувач разом перевертається та розколюється.
  Стелла хихiкнула i вiдзначила:
  - Я каскадна дiвка!
  I теж здiйснює звивистий виверт. I ось дiвчата iз зорельотiв щось та зробили. I пiшло, i поїхало у озброєному стилi.
  I крейсери знову перемiщуються. I наносять один одному нищiвнi уколи. I пробивають товщi бронi та силових полiв. Пiвторна напруга пiд колосальним тиском розносить.
  Марс зазначає, з азартом пiдморгуючи:
  - Великий космос - ми крутiше за всiх!
  Стелла помiтила з милим виглядом:
  - А твiй брат теж непоганий! Хiба ж нi, як?
  У вiдповiдь вогненно-рудий хлопчик заспiвав:
  Пастки, погрози, засiдки,
  На кожному кроцi, на кожному кроцi...
  Такий парадокс навiть братовi,
  Довiритись я не можу!
  Пастки на кожному кроцi!
  I справдi, до їх винищувача потрапили, i в кабiнi, яка прозора, i справдi стало куди спекотнiше. Ось це справдi бойка крутого розмiру. I ось однi з флагманських грос-лiнкорiв, отримавши безлiч попадань, став реально горiти та розсипатися. I уламки вiд нього все розгорялися, i трiскотiли вакуумнi поля. I слiдував один розрив за iншим. Здавалося, що свiтло перекинулося. I знову вакуум здригався.
  Бригантини здiйснювали маневри. Вони намагалися знайти потрiбну стратегiю. I вивалювали масу енергiї. Яка пiднiмалася i спалахувала.
  I полум'я коробило броню. I стволи буквально скручувалися в трубочки. I продовжувало горiти. А коли красунi потрапляють у потiк гiперплазми, це тривiально жахливо. I починає так палати, що не встигаєш перезаряджати пристрої, що заморожують.
  Арес i Алiса, здiйснюючи свої хитромудрi маневри, взяли i пiдпалили катер. I в того з правого борту виникла пробоїна, в яку ринули променi. А дiти-дияволята пiдкинули горошинку смертi з гiперантиматерiєю. Вона влетiла в катер iз ракетами. I як присмокчеться до реактора, i там рвоне. Почувся величезний вибух. I хльоснуло чимось розпеченим i пекучим.
  I знову, як вiзьме i загориться, наче порох. I згодом детонацiя.
  Арес i Алiса ледве встигли вiдвести свiй винищувач, щоб не потрапити пiд спалах мiнiатюрної наднової зiрки. I це, дiйсно, якщо довбає, так довбає.
  Хлопчик i дiвчинка пропищали:
  З болотяної тину вилiзла рука,
  Мертвою хваткою стисне горло крыси!
  I дiти-монстри знову вкотре засмiялися. Ось це справдi бойовi дитинчата. I в них стiльки всякого життя i потрясiння та спалювання.
  Арес взяв i зробив ще один маневр - рвана кобра. I почали знову вибухати машини всiх видiв. Пiшло тоталiтарне руйнування, оплавлення бронi та стовбурiв гармат. I таке вогняне завихрення.
  Алiса зазначила:
  - Неймовiрний затискач та випад!
  Арес додав:
  - I ґноти з прибамбасами!
  Пiсля чого хлопчик та дiвчинка розсмiялися повнозвучно та весело.
  Космiчний бiй йшов зi змiнним успiхом. Типу, як у вiйськово-економiчнiй стратегiї, навiть коли граєш за рiзнi країни, то приблизно шанси у них рiвнi. Хоча є й нюанси. Наприклад, у "Козаках" бiльше половини країн та нацiй не переводять iз сiмнадцятого столiття до вiсiмнадцятого. Так що в нiй усi рiвнi, але деякi рiвнiшi.
  А ось тут справдi приблизна технологiчна та чисельна рiвновага. I ось ще по парi грос-лiнкорiв та кiлька крейсерiв з обох бокiв почали розвалюватися та горiти.
  Марс згадав, як вони разом iз братом Аресом в одному з вiртуальних свiтiв допомогли в дублi Миколi Другому у вiйнi з Японiєю. Хлопчаки просто взяли в руки гiпербластери i пiшли трощити самураїв. I з ними були Алiса та Стелла - дiвчатка ще застосували ультразвуковi автомати. I прикритi були вiчнi дiти силовим полем, яке вiдбивало всi кулi та снаряди.
  Ось вони пройшлися японцями. Спочатку перебили вiйська, що брали в облогу Порт-Артур. А потiм армiю країни Вранiшнього Сонця в Маньчжурiї.
  I облогу було знято. I з Балтики прийшла ескадра з новими броньоносцями. I об'єдналася з колишньою. Здавалося, що можна i на морi захопити перевагу, але не тут було. Перший бiй виявився невдалим, потонув броненосець "Ослябi", iншi кораблi отримали серйознi ушкодження.
  Видно Рiздвяний справдi гальмований командир. I довелося вiчним дiтям знову втрутитися. I вони пiдпливли на пiдводному човнi та включили ультразвукову гармату. I давай її наводити на броненосцi. I тi спершу коробилися i згиналися, вiд прямої лiнiї згорталися в дугу. I потiм броненосцi лопалися i, черпаючи бортом хвилю, тонули. Так Арес i Марс потопили всi великi кораблi Того та самого адмiрала. I той пiшов на дно.
  Пiсля чого вони повернулися на берег, i там дiти влаштували собi гулянку з тортами та шоколадними коктейлями.
  В результатi вiйну з Японiєю було виграно. Революцiї не сталося, й у Росiї збереглася абсолютна монархiя. I економiчне зростання було велике i бурхливе. I навiть нiмцi боялися воювати, i першої свiтової вiйни не було. Щоправда, трапилася революцiя в Австро-Угорщинi, i вона розпалася. I в результатi Галичина та Буковина увiйшли до складу Росiйської iмперiї без вiйни. I це було чудово. Але, як кажуть, у Сатани були в реальному свiтi свої плани.
  А ось у Всесвiтi-Аду чому б i не насолодитися кривавою, космiчною вiйною. Втiм, не стiльки кривавої, скiльки гiперплазмової.
  Ось черговий грос-лiнкор виходить дiрками та вибухає, перетворюючись на шматочок сиру, що плавиться у вакуумi. I вiд нього йдуть великi струменi диму. I розбiгаються, блискаючи голими, немов поверхня дзеркала, надраєними пiдошвами дiвчиська. I вони майже голенькi та дуже красивi. Обличчя у войовниць нiжнi, юнi, а орлинi носи у самок тролiв та вушка рисiв у ельфiй зовсiм не псують враження.
  А як сяють їхнi дiамантовi сережки на вушках. А пахне вiд красунь дорогими парфумами. I на кiсточках i зап'ястях виблискують золотi i з яскраво помаранчевого металу браслети, посипанi самоцвiтами, що сяють усiма кольорами веселки.
  I ось вiдбувається така ось космiчна розбирання. I дiвчата настiльки блискучi та стрiмкi. I обмiн запеклими ударами продовжується. Вибухають термопреонi ракети, якi спалахують, наче гiперплазмовi кульки. I вiдбувається буквально пекельна круговерть. Деякi космiчнi есмiнцi випускають гази. I тi розносяться вакуумом, наче кульовi блискавки. I виробляють детонацiю, i енергетичнi променi викривляються. Ось це чудово виходить.
  Свiтиться метал, i вiдбувається вiдшаровування багатьох рiвнiв бронi грос-лiнкорiв та iнших великих кораблiв.
  Арес i Алiса знову виконали вправний маневр i пiдбили досить велику машину. А потiм атакували космiчну бригантину. Робили це дуже вправно. I виробляли випади, викрутаси та круговерть. I як цi вiчнi дiти чудово все вiдтворювали. I спалахнула вежа з гарматами, що обертаються, бiля бригантини.
  Арес пропищав:
  - Як це чудово так воювати!
  Алiса погодилася:
  - Краще, нiж на комп'ютерi!
  I дiти натиснули на кнопки джойстика своїми голими, круглими п'ятами. I знову, як вилетять п'ять пекучих променiв i обрушаться на хвiст бригантини. Прямо в сопло гiперплазмової тяги. I противник починає деренчити i вибухати. Як це буквально запалюється та руйнується.
  Арес вiдзначив iз задоволеним виглядом:
  У битвi я не маю сорому,
  Якщо справа зроблена чисто...
  I розбiйник буває артистом,
  Поважайте талант, поважайте талант,
  Поважайте талант, панове!
  Алiса зi смiшком вiдзначила, клацнувши босими пальчиками нiг, якi у дiвчинки маленькi та витонченi:
  - Багато хто так умiє! А ось чи мiг би ти, як Сталiн, пiдняти Росiю вiд сохи до атомних знарядь?
  Арес зауважив:
  - Я, маючи на початку п'ять дiвчат-рабинь та по тисячi одиниць усiх ресурсiв, такi змiни робив надзвичайнi, що виникла iмперiя розмiром у всесвiт.
  Алiса, бачачи, що бригантина остаточно запалала i стала детонувати i вибухати, i розколюватися на частини, пискнула з люттю:
  Велике свiтло iмперiї,
  Всiм людям дарує щастя...
  У всесвiтi незмiрному...
  Вам не знайти чудовiше!
  Тут по голограмi вiдповiв Фобос-Даву:
  - Якщо на землi виникне iмперiя, то прийде Iсус iз мечем i всiх порубає!
  Жанна додала:
  Не стерпiти французам приниження,
  Славу пiдтвердимо сталевим мечем.
  Не потерпимо бiльше образи,
  У трiски всiх хто хорт розiб'ємо!
  I як розсмiяється.
  Ось це вiчнi дiти, якi у Пекло-Всесвiтi смiються i скалять зубки. А так, скажемо прямо, Пекло - це мiсце веселе i навiть класне. Такi у ньому розваги. I ось ти черговий зорелiт супротивника пiдпалюєш. А як дiвчата милi та агресивно-сексуальнi. I у них шоколадна вiд засмаги,
  i блискуча, як надраєна бронза шкiра. Ну що може бути краще за дiвчат, яких тут багато мiльйонiв.
  Навiть шкода, що вони йдуть у витрату. Але таких бiороботiв Всемогутнiй Месiр може виробляти у величезних кiлькостях. Тож нiчого страшного немає. I як у комп'ютернiй грi юнiти, так i тут робляться новi дiвчата. Навiть у примiтивних людських iграх, юнiти-воїни виробляються у величезних кiлькостях. I це справдi величезна сила. I видовище тiєї ще сили.
  Арес i Алiса знову виконали маневр антибочка класу С. I два винищувачi разом взяли та вибухнули. I розлетiлися на найдрiбнiшi уламки. I було видно, як вилетiла дiвчина-троль. Почала парити i покручувати стегнами.
  Хлопчик-термiнатор облизнувся i заспiвав:
  Дiвчата бувають рiзнi,
  Синi, бiлi, червонi...
  Але Дияволу всi поклоняються,
  I в Пекла не каються!
  Битва у космосi була дуже видовищною. Спалахи мали часом до мiльйона рiзних вiдтiнкiв. Будь-якому фломастеру до цього надзвичайно далеко. I як запалюється i показує чудовий виверт.
  А дiвчата, чиї очi: сапфiровi, смарагдовi, рубiновi, топазнi, агатовi, просто вражають.
  Ось Арес, завершивши знищення чергового винищувача, зазначив:
  - Може менi зi своїм братиком побоїтися?
  Алiса хихикнула i вiдповiла:
  - Це гарна iдея! За свiтле завтра ми боротимемося, а значить бодiмося!
  Фобос-Даву взяв i запитав:
  - А який танк сильнi IС-2 чи Тигр-2?
  Арес засмiявся i вiдповiв:
  - А той танк, на якому я гратиму! А це, скажiмо так, круто вийде!
  Алiса пiдняла свою нiжку, i хлопчик з дiвчинкою стукнулися босими п'ята, та так, що посипалися iскри.
  Фобос-Даву помiтив:
  - Ви з братом приблизно рiвнi. I один проти одного маневруватимете довго, вiд чого стане нудно.
  Дияволя посмiхнувся i запитав:
  - А який ти пропонуєш варiант?
  Тут вiдповiла Жанна:
  - Бити тих, хто слабший!
  Пiсля чого дiти-диялята заспiвали хором:
  Ми сильних поважаємо,
  А слабких кривдимо!
  Ми дiти Сатани,
  Iкластi орли!
  Алiса розсмiялася i додала з люттю:
  Чекає великих монстр пекла,
  Пекла бiля ворiт...
  Людський ворон стада,
  З диким криком у пекло кличе!
  I вiчнi дiти взяли та зробили мертву петлю на своїх винищувачах. Це було i круто, i кумедно. Ось такi вони, скажiмо, великi монстри. I бойовi водночас. Якi здатнi дуже багато. I навiть якось цi дiти в реальнiй iсторiї спустилися кротовиною часу i вiдшмагали Олександра Македонського, який про себе занадто багато думав. А потiм йому довелося ще й дiвчаткам цiлувати босi ступнi. Ось так принизили того, хто уявляв себе сином Бога, точнiше вiдразу безлiчi богiв рiзних видiв i конфесiй.
  Ось зараз Арес випустив маленьку, розмiром з макове зернятко бомбу, але всерединi її бiпреоновий процес злиття бiпреонiв. I це серйозно. Як вiзьме i полетить це все до гущавини ворожих зорельотiв. I так бiля флагманського грос-лiнкора спалахне наднова зiрка. I вiдразу ж маса кораблiв розлетиться в рiзнi боки, i силовi поля вже не допомагають.
  Ось стiльки разом зорельотiв спалахнуло.
  Але й Марс узяв i довбав теж таким же маковим зернятком. I теж усе розлетiлося у рiзнi боки. I зорельоти вибухали i розколювалися, i горiли, i розламувалися, i трощились, i ламалися.
  Ось хлопчики-диялята найкрутiшi та агресивнiшi.
  Ось це справдi вбивчi дiти, народженi найкрутiшим i найбiльшим, i найсильнiшим Ангелом у свiтобудовi. I ось вони таке творять i роблять чудеса найвищого рiвня, очевидно на дитячому менталiтетi.
  Космiчний бiй поступово починає, як багаття догорятиме. Новi кораблi поки що в бiй не вступали, а старi взаємно знищуються. I це скажемо так здорово та круто.
  Алiса випустила щось не так руйнiвне, але бiльше кумедне. I вiдбувається справдi диво... Зiрковий фрегат раптово перетворився на велике тiстечко, вкрите рiзнобарвним кремом. I стiльки в ньому всього було апетитного та чудового.
  Арес i Алiса, нарештi вийшли, коли бiльшiсть винищувачiв було перебито, на своїх заклятих друзiв. Марс i Стелла знайшли їх.
  Обидва винищувачi дали залп джерелами енергiї та вiдхилилися. I потiм прочiрiкали:
  Слався Месiра свiтле iм'я,
  Бiсiв i демонiв мiцний союз...
  Буде у нас свiй великий месiя,
  I розганяємо нудьгу та смуток!
  А обидва винищувачi стали маневрувати. Обидва хлопчики та обидвi дiвчинки були приблизно рiвнi за спритнiстю та iнтелектом. I вони дуже добре рухалися. I перемiщалися, немов за написаним. Ось це дитячий спецназ. I тикаються собi. То стикаються лобами силових полiв. Наскiльки це вбивчо та круто. Втiм, сказати круто, це означає нiчого не сказати, навiть гiпер для цього не зовсiм пiдходить.
  Марс та Арес свого часу воювали на однiй планетi. Там Баба Яга змогла дiстати розмножувач i наробила багато щурiв. I тi бiгали i крутилися, верещали i кусалися. З пацюками дiти-диялята боролися за своїм. Стали їх перетворювати на великi цукерки та шоколаднi батончики зi згущеним молоком та медом. Наскiльки це було справдi красиво. I вони тодi їх перетворили. I тодi таке вийшло. Наскiльки смачними були цукерки. А саму Бабу Ягу вiчно юнi дияволята перетворили на великий, золотий фужер iз морозивом. I це морозиво обсипали шоколадною пудрою та безлiччю ще смачних з полуницею.
  Ось це дiти так радiли i було їм надзвичайно весело та смачно.
  Тодi обидва хлопчики зробили з щурiв ще й мармеладинки з цукром i в натуральну величину. Наскiльки це апетитно та класно! А якщо ще й льодяники зварганити...
  Тодi обидва брати повеселилися. А зараз намагаються один одному зайти до тилу. I знову стикаються i наносять забiйнi контрудари. I намагаються пiдловити на помилцi.
  Фобос-Даву зазначив:
  - Пам'ятається пiд Аустерлiцей Наполеон зумiв пiдловити своїх опонентiв на помилцi. I це було так чудово!
  Жанна вiдзначила iз задоволеним виглядом:
  - Добре ще, що не круто! А то слово вже круто рiже вухо вiд частого повторення.
  Арес кивнув головою, а вона в нього сяє сусальним золотом:
  - Так, найкраще використовувати слово - квазарно!
  Алiса, здiйснюючи маневр, уточнила:
  - А ще краще гiперквазарно!
  Пiсля чого дiти-воїни стали свистiти i показувати один одному мови. I їхнi очi сяяли. I тут Марс, зi смiшком крутячи головою, зазначив:
  - Ми не такi маленькi. Я пам'ятаю, наприклад, як витягнув Сталiна, що провалився в трясовину, коли вiн був ще хлопчиком Сосо
  Арес помiтив iз злобою:
  - Поганий був цей хлопчик. Любив мучити тварин. А це говорить про мерзенний характер!
  I дiти-воїни хором заспiвали:
  Перша проталiна -
  Били у морду Сталiна!
  Пiсля чого знову смiшки. I весело було юнiй босоногiй командi. Марс навiть запропонував:
  - Чи не хочеш зiграти в шахи? Може навiть у гiперчейзi?
  Алiса з усмiшкою вiдповiла:
  -А Менi гiперчейз бiльше подобається! Там i фiгур бiльше, i є пара блазнiв з обох бокiв, таких кумедних.
  Арес хихiкнув i зазначив:
  - А що це складна гра. Бо коли ми з братом у звичайнi шахи граємо, весь час виходить суцiльна нiчия. А душа вимагає чогось такого незвичайного!
  Жанна заспiвала:
  Прагнула в височiнь душа твоя,
  Народишся херувимом.
  Але якщо жив ти як свиня,
  Чи залишишся дебiлом!
  I знову дитяча команда регоче. Обидва хлопчаки подивилися один на одного. Потiм посвердлили очi в очi i обмiнялися пiдморгуванням. Потiм проспiвали:
  Месiр, як крила сокола,
  Надiї дарує свiтло...
  Удар сталевого молота
  Нам висвiтлив свiтанок!
  Виникли голограми двох засмаглих, дуже мускулистих, гарних хлопчакiв у шортах. Вони простягли один одному руки i заявили:
  - А тепер пограємось у Гiперчейз!
  . РОЗДIЛ No 11.
  Наташка Соколовська теж писала фантастику для журналiв i їй це було цiкаво i часом вона таке майбутнє бачила увi снi i перекладала це на папiр.
  Петько, працював на пару зi своїм батьком Ваською. Вона хлопчик саджали квiти. Та ще є на вбраному рiвнi чотири години трудотерапiї, але вихiдних уже три з половиною днi на тиждень. Тобто днi коли тiльки одне навчання та молитва. Ангели-в'язницi дуже симпатичнi дiвчата дивляться за хлопцями-грiшниками. Щоб вони не билися. Перш нiж приступити до роботи, дiти-в'язнi промовили молитву, але вже стоячи, не стаючи на колiна. Це вже хороший рiвень, де повно розваг i набагато частiше влаштовуються екскурсiї в Рай.
  Оскiльки в Аду-Чистилищi жарко, то бiльшiсть хлопчикiв волiє бути в шортах i босонiж. Вони такi засмаглi наче iндуси чи араби, але волосся свiтле. На зодягненому рiвнi можна стрижку собi робити i довше.
  I пiд час роботи можна розмовляти - адже це не концтабiр.
  Васька з усмiшкою помiтив:
  - Я не встиг пожити на пенсiї. Досить-таки рано помер. Але тут так здорово, одразу ж душа звiльнившись вiд тiла, вiдчула таку легкiсть. А потiм ти здоровий, гарний пiдлiток - то це здорово!
  Петько кивнув тупнув босою ногою, пiдлiтка рокiв чотирнадцяти:
  - Та це здорово юне тiло. Пекло чи скорiше чистилище дуже сильно нагадує дитячий, спортивний табiр. Якщо не рахувати трудотерапiї, то тут все здорово. I навчання цiкаве! Стiльки багато цiкавого впiзнали!
  I молодi в'язнi взяли з ентузiазмом заспiвали:
  Променисто, що ти створив,
  Благодать на людський рiд пролилася!
  Це ти Бог святий подарував,
  Душу, радiсть серцеву ласку!
  
  Люцифер, звернувши нас до Содому,
  Породження грiха та гординi!
  Пiдняв меч на священний Господнiй престол,
  I вирiшив, що тепер вiн всесильний!
  
  Приспiв.
  Боже мiй, до чого ти прекрасний i чистий,
  Вiрю я, що твоя правота нескiнченна!
  Ти вiддав на хрестi своє славне життя,
  А тепер у моєму серцi гiркота будеш вiчно!
  
  Ти Господь краса, радiсть, мир та любов,
  Втiлення безмежного, яскравого свiтла!
  Ти пролив на хрестi дорогоцiнну кров,
  Врятована безмежною жертвою планета!
  
  Зло вирує у бунтiвних серцях,
  Сатана рве людський рiд пазурами!
  Але повалена смерть буде на порох,
  А Господь назавжди буде з нами!
  
  Диявол вiв проти Господа Бога вiйну.
  Ворог бився жорстоко, пiдступно!
  Але любов'ю Христос розтрощив сатану,
  На хрестi довiвши свою правду!
  
  Ми повиннi брати злитися в єдиний потiк,
  Серце розум i почуття до Iсуса скерувати!
  Щоб Боже Великий спастися нам допомiг,
  I навiки вiкiв Господа славитимемо!
  
  Щоб душа назавжди знайшла свiй спокiй,
  Треба у жнивi Господнiй усiм свiтом трудитися!
  I на вiки Всевишнiй ми будемо з тобою,
  Я хочу все сильнiше i стараннiше молитися!
  
  Буде вiчно, що ти створив,
  Нескiнченний i мудрий владика всесвiту!
  Ти потоками життя мене осяяв,
  I я вiрю, що наше кохання буде вiрним!
  Дiти-в'язнi заспiвали, та це виглядало так зворушливо та чудово. Буквально душа напоєна медом.
  Ввiмкнувся величезний екран i юним грiшникам почали показувати кiно. Так вiдбувалася якась цiкава дiя.
  Олена, дочка Сварог - Бога-Творця неба i землi, i главу ратної справи, змахнула мечами, промовивши:
  - Це бридко якщо руку,
  Пiднiмає брат на брата...
  Замочiть хвору суку,
  I чекiста супостата!
  I її мечi вдарили по оркгвардiйцiв. Тi натрапили наче на прозору стiну i застигли. Їхнi кийки стали обростати бутонами.
  Зоя теж змахнула мечем i заспiвала:
  Думки дитини чеснi,
  Свiтло довести до пуття...
  Хоч нашi дiти чеснi,
  У зло їх залучив Сатана!
  I ось омоновцi, оркгвардiйцi, i полiцейськi, стали перетворюватися на квiтучi та яскравi бутони тюльпанiв та фiалок.
  Змахнула мечами i Вiкторiя - дочка Чорного Бога. I її клинок мав чарiвну силу. I воїни злочинного режиму Бутiна зверталися тривiально до кактусiв.
  А ось i Надiя теж замахала мечами. I її мечi просто ударної та смертельної могутностi. З них посипалися блискавки. Вона є реально донькою Перуна - нещадна, яскрава i добра одночасно.
  Воїни Бутiна перетворювалися на очах на палаючi свiчки.
  I Надiя заспiвала, вискалив зубки:
  - Боги мудро кажуть,
  Твори пацан добро...
  Буде класний результат,
  Адже Нам не байдуже!
  Частина оркмонiвцiв та спецназiвцiв переживала казковi перетворення. Iншi окрили iстеричний вогонь з автоматiв. Але дiвчата босими пальчиками нiжок кинули потiк магiчної плазми. I тi звернулися до щитiв. Потрапляючи в прозору поверхню кулi вiдлiтали, перетворюючись на льодяники та солодкi цукерки.
  Олена, яку називали премудра, теж клацнула босими пальчиками нiжок. Ще одна шеренга "опричникiв", взяла i застигла, перетворюючись дерева, вкритi зеленим листям.
  Пiсля чого дiвчина-богиня проворкувала:
  - За Вiтчизну нашу матiр,
  Будемо злих людей шматувати!
  Вiкторiя теж взяла i босими пальчиками нiжок махнула, i польотi в полiцейськi сили цукерки та льодяники. Вони встромлялися в шеренги, i перетворювали супостата на бур'ян.
  Дочка Чорного Бога, зрозумiло, силою колосальної має.
  I якщо вже дасть блискавку, то вона супостата спалить, немов вiн промокашка.
  А з рубiнового соска Вiкторiї якраз i довбало блискавкою.
  Зоя - ця дочка Бiлого Бога, теж босими пальчиками нiжок,
  посилала вбивчi подарунками смертi. I цукерки потрапляючи в
  Оркгвардiю перетворювали солдатiв на красивi квiти, i яскравi ягоди на чагарниках.
  Зоя взяла i заспiвала:
  - Розквiтаю яблунi та грушi,
  Слово золотом стелиться поля.
  I лiтають над Землею грушi,
  Буде у славi щедра Земля!
  I теж її малиновi соски як довбануть, тiльки цього разу блискавки, куди м'якшi, i стелять нiби лиже язиком корова. Перетворюючи ворогiв на щось чудове i пахнуче, вишуканим ароматом.
  Надiя теж босi пальчики нiжок застосовує iз великим ефектом.
  I ось знову шеренга виявилася палаючою по її ударом.
  А вже якщо дочка Перуна вiзьме i їх полуничним соском грудей довбає.
  Це погодьтеся щось реально страшне. Що спричиняє просто шок.
  I блискавки огорнули полiцiю i оркгвардiю немов кокон метелика.
  Зрозумiло, i Олена застосувала свої червонi соски. Якi довбали,
  i всi буквально прали на порошок.
  Олена взяла та заспiвала:
  - Дiвчисько була нещодавно рабиня,
  А зараз просто крута богиня!
  I дiвчата всi чотири разом як свиснуть. I на численнi,
  полiцейськi пiдроздiли посипалися непритомнi ворони.
  Вони свої гострими дзьобами пробивали голови оркгвардiйцям та оркмонiвцям.
  Дiвчата - це супер. Але на них намагаються наїхати машини БТР.
  Вiкторiя як дасть зi своїх рубiнових соскiв по ворога, i ось бойовi єдини стали моментально iржавiти i розсипатися.
  А коли врiзала Надiя зi своїх полуничних соскiв, то БТР стали,
  горiти i плавитися разом та екiпажами.
  Полiцейськi, що сидiли за кермом, вискакували, вони буквально обвугливались.
  Зоя дочка доброго Бiлого Бога, помiтила:
  - Це надто жорсткого!
  I рожевi бутончики соскiв випустили м'якiшi та барвистiшi блискавки.
  I машини БТР стали перетворюватися на апетитнi торти з кремом.
  I, зрозумiло, прикрашенi солодкими бутонами чудових квiтiв.
  Виглядало подiбне надзвичайно красиво i багато.
  Олена, зрозумiло, теж пiддала, за ворогом, за допомогою,
  соскiв грудей червоного кольору. I бетеери стали звертатися в уламки металу
  i якийсь мотлох.
  Олена проспiвала:
  - Хто винищує свiй народ,
  Моральний той негiдник-виродок!
  Вiкторiя з цим охоче погодилася i знову пiддала блискавками.
  Коли такi пишнi, високi, засмаглi груди викидають, подiбнi
  каскади знищення, то це вражає.
  Вiкторiя взяла та проворкувала:
  - Вiдчиняй ворота - армiя бацил,
  Чорти вилазять iз сирих могил!
  Зоя дотепно зазначила, скелячи зубки, якi сяють наче перлини.
  I вона вiдзначила, пiдморгуючи:
  - За Київську Русь!
  I знову сосками як вiзьме i довбає. I зробить це дуже точно.
  I перетворить на щось прекрасне чи апетитне масу ворогiв.
  Вiкторiя зазначила:
  - А торти в тебе нiчого!
  Зоя згiдно кивнула:
  - Звичайно супер!
  З неба намагаються атакувати дiвчаток гелiкоптери. Вони виробляють реактивнi ракети. Тим мчати на войовниць.
  Але з червоних наче маки соскiв грудей красунь вилiтають пульсари.
  I вiдразу ж ракети перетворюються на апетитнi кулiнарнi вироби,
  а також батони ковбаси.
  I це все виглядає так красиво та багато.
  Олена з посмiшкою проспiвала, скелячи зубки i пiдморгуючи:
  - За смакота пiднiмемо келихи!
  I ось всi чотири дiвчата взяли i з червоних соскiв грудей, послали,
  Магiчний цунамi плазми. I гелiкоптери просто в польотi стали перетворюватися на щось.
  Тi, що потрапили пiд блискавки Зоя були апетитними кулiнарними або м'ясними виробами.
  Блискавки Надiї викликали пожежу, адже вона дочка Перуна.
  Августина дочка Чорного Бога звертала все в попiл, без вогню та в потерть.
  Олена справи з вертольотiв невиннi комбайни та автомобiлi. Теж кориснi у господарствi.
  Блискавки з рубiнових соскiв дiвчат обернули бойовi машини - повнiстю знешкодивши їх.
  Потiм красунi знову перенеслися на полiцiю. Давай їх перетворювати
  в саме рiзне i до смаку.
  Зоя дотепно промовила:
  - Ми робимо добро!
  Насправдi були полiцейськi, а з'явилося морозиво,
  у шоколадi. Причому пачки буквально у людський зрiст.
  Звiсно, дiтей такi порцiї потiшили. Вистачило б однiєї на сто
  людина.
  Вiкторiя звичайно просто руйнувала тiла бiйцiв оркгвардiї.
  Вона дiвчина, що дочка Чорного Бога.
  Проти якої нiкому не встояти.
  I в руйнуваннi та знищеннi їй немає рiвних.
  Руда войовниця взяла i заспiвала:
  Навiщо у всесвiтi iснує зло,
  Бо людям теж потрiбен вибiр...
  Коли ж людинi все одно,
  Ризикує вiн опинитися на дибi!
  Зоя зазначила, вискакувавши пику в посмiшцi:
  - Вибiр - це добре, але творити добро ще краще!
  I дiвчата знову дали блискавками за вiдповiдними загонами спецназу.
  Олена дотепно помiтила, бачачи всiх перетворення:
  - Вони єством, а ми чаклунством!
  Вiкторiя знову послала з рубiнових соском блискавки i заспiвала:
  - Дуби-чаклуни, щось шепочуть у туманi,
  З ворiт, що скосили, чиїсь тiнi встають...
  Не губiть людей у боротьбi злi оркiяни,
  Нехай отримає агресор - Бутин повний капут!
  Олена агресивно вiдповiла:
  Бутин-людожер своє отримає,
  Буде, як павук, горiти у вогнi...
  У пекло президента мучити,
  Нема чого вести як Сатанi!
  Вiкторiя охоче пiдтвердила:
  - Ох i отримає!
  I воїни хором заспiвали:
  - Люди гинуть за Чека, за Чека,
  Люди гинуть за Чека, Чека!
  Сила дуру велика, велика!
  Сила дуру велика, велика!
  I знову з їхнiх грудей вилiтають вбивчу силу i колосальну руйнiвну силу блискавки.
  Або творчої сили, як у Зої.
  Надiя, спалюючи бiйцiв, взяла i заспiвала:
  -I в кожнiй ментiвськiй палицi,
  Я Бутiна бачу усмiшку...
  Його порожнiх очей дурних погляд,
  Орксiї кошмарний захiд сонця!
  Воїтельки - це те, що все змiнює та веде у новiй якостi.
  Ось вони взяли та перевтiлили всi вертольоти та машини БТР. Це було дуже круто. I вiд технiки якої мали у великих кiлькостях вiйська президента Бутiна в кращому разi залишилися торти, цукерки, шоколадки, торти.
  Олена Премудра - дочка Сварога частина технiки переробила у що мирне та корисне. У тому числi й самокати, або мотоцикли, велосипеди та iнше.
  Ось це дiвчата. Їхня сила здається непорiвнянною.
  А пiхота полiцейська та ОМОН iз оркгвардiєю бачачи долю колег почав розбiгатися.
  Ось це справдi виявився бiй.
  Олена взяла та заспiвала:
  Є у людства, технiка залiзна,
  Безумовно потрiбна i корисна.
  Але дiвчата босi, Роду поклоняються,
  I своїми косами, люто борються!
  Втiм, войовницi бачили, що битва ще не закiнчена. З неба їх спробували атакувати штурмовики. Вони злетiли над Москвою i помчали на четвiрку.
  Але дiвчата очевидно напоготовi. Коли в красунь полетiли ракети, вони магiчною плазмою довбали з червоних соском грудей. Прямо в польотi ракети почали звертатися до величезних з яскравою обгорткою цукерок. I тi буквально блищали.
  Потiм одна велика цукерка розпадалася на тисячу дрiбних. I вони посипалися на брукiвку, мов дощ.
  Потiм Надiя взяла i довбала за допомогою своїх полуничних соскiв.
  Вдарили блискавки в штурмовик, i обплутали його вогненним павутинням. I той буквально згорiв, наче паперовий лiтачок.
  Вiкторiя теж блискавками лупнула, з рубiнових соскiв. I орксiйськi штурмовики буквально розсипалися у потерть.
  Дочка Чорного Бога заспiвала:
  Надiя, наш компас земний,
  Удача нагорода за смiливiсть...
  А пiснi досить однiєї,
  Щоб тiльки про Родi в нiй спiвалося!
  У слов'ян був Єдиний, Головний, Всемогутнiй i Всевишнiй Бог - Рiд! Вiн є Початок i Початкiвець Усього!
  Саме Рiд породив: Сварога, Чорнобога, Бiлобога та Перуна. А також нескiнченне кохання Ладу.
  Рiд - це Творець Всесвiту. Однак i його Сини: Сварог, Бiлобог, Чорнобог, Перун та дочка Лада - творили всесвiт разом iз Всемогутнiм Батьком Родом.
  Так що всесвiт i планета Земля працю колективна. Коли, була на мiсцi сучасної Росiї та Київської Русi - Гiперборея. У нiй жили предки слов'ян, якi поклонялися росiйським Богам-демiургам. I таке це щасливе мiсце було. Люди не знали лиха. Вони не хворiли, не старiли, не страждали.
  I навiть лiтали до iнших планет, i не лише Сонячної Системи. Але варто було росiйським людям вiдвернутися вiд своїх Богiв, на користь прийшлих i посипалися на Русь незлiченнi бiди. Включно з монголо-татарським ярмо. I стали люди старiти i хворiти, i воювати, i брехати, i красти.
  Таке нещастя прийшло на Русь, коли люди кинули росiйських Богiв-демiургiв, що стiльки зробили для них. Настала феодальна роздробленiсть та братовбивчi вiйни. А потiм i криваве монголо-татарське ярмо. I найголовнiше в Русь прийшла старiсть i хвороби, а за правлiння Росiйських Богiв панувала вiчна юнiсть. I щастям були сповненi будинки та мiста.
  Олена взяла i з яскраво-червоних соскiв грудей рушила вогняними пульсарами. I тi збили одразу дюжину вертольотiв, що поспiшали з Оркмосков'я. Змусивши горiти вертушки.
  Воїтелька з блакитним волоссям, проворкувала:
  - За Київську Русь -
  Бiйся i не лякайся!
  Зоя теж взяла i з малинових соскiв грудей пiддала блискавками. Гiперзвукова ракета, що летить у дiвчаток, заплутала в вогняному павутиннi i припинилася у величезну, шоколадну цукерку.
  Зоя - це Дочка Бiлого Бога та втiлення добра. У нiй стiльки юностi й удалинi, i дотику звертають зброю в солодощi. А танки перетворюються на апетитнi торти.
  Вiкторiя помiтила це i проворкувала:
  - Давай краще ти ... У мене руйнацiя, i щось виходить негативне!
  Зоя з усмiшкою i виблискуючи перлинними зубками, впевнено вiдповiла:
  - Добро є у всiх! Ось ви, завдаючи удару по противнику, думайте про щось хороше. I штурмовики перетворяться на смачне та апетитне частування.
  Надiя, посмiхаючись i скелячи зубки, вiдповiла:
  - I в буфетi дiвчиною вiдкритою,
  Ангел заспокоїв - не бiйся...
  Ти з таким чудовим апетитом,
  Враз проковтнеш усiх його коней!
  I заявила вже серйознiше:
  - Що ж хай буде позитивне мислення! За добро та свiтло!
  Пiсля чого довбала кляксами магiчної плазми з полуничних соскiв, i тi перетворили танки та БМП на дуже гарнi шоколаднi зi свiчками торти. А бiйцi з Оркгварiї стали дуже гарними квiтами, причому кольори бутонiв рiзноманiтнi i навiть яскравi.
  А ось черговий штурмовик уже вiд магiчної плями випущеного з рубiнового соска Вiкторiї перетворився на величезний батон ковбаси з олiєю. Вiд такого презенту навiть слинки течуть.
  Руда мегера дотепно вiдзначила:
  - Були ранiше ви як пси,
  На людей орлом кидаючись...
  А в батонi ковбаси,
  Поїмо i в тому не каяючись!
  Олена клацнула босонiж пальчиками нiжок, теж випустила потiк магiчної енергiї. I черговий лiтак перетворився на величезну, смажену iндичку на соус i з ананасами. Ось це смакота. I як гримнеться, розбризкуючи жирок. I такi апетитнi запахи.
  Олена прочирикала, скелячи зубки:
  - Я не жалюгiдна комашка,
  А крута мультяшка!
  Зоя кивнула i голою п'ятою вiдправила потiк енергiї i заспiвала, скелячи свої перлиннi зубки:
  - Мульти-пультi, чудова країна,
  Стiльки дарує радостi вона!
  У нiй таке можна побачити.
  Що не в казцi сказати,
  Не пером описати!
  Вiкторiя з цим погодилася, i викидаючи магiю сосками: перетворила пiдходящих з пiдкрiпленнями солдатiв на пачки з шоколадним морозивом, покритим кокосами, i чимось надзвичайно смачним. А танки перетворювалися на величезнi тiстечка.
  Руда войовничка i дочка Чорного Бога вимовила:
  - Тендiтна квiтка пелюсток,
  Якщо його зiрвано давно...
  Хоч свiт навколо i жорстокий -
  Хочеться робити добро!
  Надiя згiдно кивнула:
  - Чорнобог - це Син Рода, i якщо є свiтло, то має бути й темрява! I якщо є бiле, мабуть i чорне!
  I дiвчина знову запустила щось дуже яскраве. I такi знову смачнi речi почали з'являтись.
  Та продовольства тут цiлий магазин. Цiлий м'ясний салат буквально з неба полився. I було так смачно та весело. I народу Оркскви стала справжня обжиралiвка. А якась ще пiдлива. А ось завдяки магiї Вiкторiї, вже за допомогою спокусливих, босих нiжок з'явилися шашлики в кетчупi та iншi ласощi. I тут таке соковите м'ясо. А якщо ще й армiї диктатора Бутiна стати пляшками з вином, шампанським, коньяком та пивом? Адже це теж улюбленi продукти для народу. I при цьому такi смачнi.
  А м'ясо ще є i у виглядi вiдбивних, у шоколадному соусi.
  I чого тут тiльки нема. А морозиво рiзних сортiв.
  А полуниця та динi в медi. Ось дiвчата своїми босими нiжками та червоними сосками перетворюють вiйська жорстокого диктатора, який захопив владу в Орксiї на найсмачнiшi та найапетитнiшi речi. Ось зокрема у фужери iз чистого золота з чорною та червоною iкрою. А ще й на осетри стали перетворюватися великi лiтаки транспортної авiацiї, причому з чудовим гарнiром iз персикiв, апельсинiв, бананiв, манго та iнших екзотичних фруктiв.
  Ось яке тут все апетитне, ситне, смачне. I з дуже приємним та привабливим запахом.
  I дорослi, i дiти збiгалися та хапали смачнi та апетитнi речi. Хлопчики та дiвчатка забрудненi кремом, шоколадом, бiсквiтом, i безлiччю всього iншого. I все було таке неповторно смачне та чудове.
  А ось торт "Наполеон" гiгантських розмiрiв на який перетворилася бойова машина пiхоти - просто смак. I дiти очевидно у захватi. А якi у них милi мордочки, коли блищать вiд крему, шоколаду, пастили, згущеного молока. I лунають смiшки.
  Олена з радiстю заспiвала, i її подруги разом пiдхопили;
  Дитинство - це я i ти
  I войовницi тупнули босими, точеними нiжками пiднiмаючи хвилю цунамi.
  Дитинство, дитинство,
  Дитинство - це свiтло та радiсть,
  Це - пiснi, це - дружба та мрiї.
  Дитинство, дитинство,
  Дитинство - це фарби веселка,
  Дитинство, дитинство, дитинство - це я i ти!
  I красунi знову спiвали.
  Приспiв:
  Усi люди на великiй планетi
  Повиннi завжди дружити.
  Повиннi завжди смiятися дiти
  I у мирному свiтi жити!
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти
  I у мирному свiтi жити!
  I у мирному свiтi жити!
  Яскраво, яскраво
  Нехай палають лише свiтанки,
  Вночi зоряний нехай спокiйно сплять поля...
  Дитинство, дитинство
  Добротою не дарма зiгрiто,
  Дитинство, дитинство - завтрашнiй твiй день, Земле!
  I знову дiвчата заводилися все сильнiше.
  Приспiв.
  
  Дитинство, дитинство,
  Дитинство - це лiтнiй вiтер,
  Вiтрило неба i кришталевий дзвiн зими.
  Дитинство, дитинство,
  Дитинство - це означає дiти,
  Дiти, дiти, дiти - це означає ми!
  . РОЗДIЛ No 12.
  Лара спробувала вiдволiктися думками про щось приємне. Ось, наприклад, у романi Спартак був хлопчик Гета. Вiн народився рабом, а був сином вiльного громадянина Риму Петронiя. Але останнiй заборгував надто великi грошi Крассу. I його дружину Родопею та Гету, i сестру Сару продали в рабство.
  З хлопчика рокiв дванадцяти зняли тунiку, штани та сандалiї. Залишили тiльки пов'язку на стегнах, i так напiвголого i босого прикували до жерди i разом з матiр'ю i сестрою повели на невiльничого торгу. Представницi прекрасної статi також залишилися без сандаль, а з одягу вони лише рванi, рабськi дуже короткi тунiки.
  Тож довелося представникам родини знатного патрицiя та воїна, тупотiти босонiж.
  А дорога кам'яниста i ще нагрiта вдень на лагiдному сонцi Iталiї. I довелося Гете, вперше випробувати на собi, що означає бути рабом.
  Але якщо ще хлопчаки навiть знатних сiмей часто бiгають босонiж, хоча б тому, що так приємнiше та зручнiше, нiж у сандалях, особливо у спеку, то дiвчинцi та жiнцi було ще гiрше.
  I як болiсно кам'янистою дорогою ходити босонiж, i наскiльки це принижує i морально, i фiзично.
  Гета йшов i спiвав:
  Хто був у темрявi рабства, вiзьми меч,
  Честь та свобода у тебе в руках!
  Нехай б'є ключем вiдвага - поклик у кровi,
  Забудь сумнiви, низький пiдлий страх!
  
  Не будь рабом, приниженим у пилу,
  Орлом могутнiм, прямуючи у височiнь!
  Богiв у кривавiй битвi поклич,
  За волю до свiтла до кiнця борись!
  
  I нехай не здригнеться воїна клинок,
  Поранений боєць упав зi стоном!
  Нехай вiчнiсть спить, горить у пiтьмi вiнок,
  Привiт iз небес могутнiм грiзним громом!
  
  Так, славиться могутнiй наш Спартак,
  Король меча та повнозвучної лiри...
  Отримає ворог удар ногою в п'ятак,
  Щоб стати великим Господа кумиром!
  
  Раби б'ються, лють не танучи,
  Хочуть вони покiнчити зi свавiллям...
  Вiдкрили рахунок, бiжить, на жаль, пеня,
  I можна рушити по макiвцi колом!
  
  Рабi, на колiна ти не ставай,
  Не будь невiльник у цiй лайцi слабким...
  В атаку витязь яро попрямуєш,
  Ми зламаємо ворога одним ударом!
  
  Спартак великий, доблесний боєць,
  Пiдняв рабiв вiн проти злого ярма...
  Нi, не прийде величi кiнець,
  Свободи стануть нескiнченнi митi!
  
  Раби повстануть, вiрю, переможуть,
  Доб'ються у боротьбi вiрнi успiхiв...
  Нехай хорошим буде результат,
  Нехай буде багато доблестi та смiху!
  
  Прийде епоха, панує прогрес,
  У нiй немає рабства та iнших страждань.
  Для нас Юпiтер Бог богiв воскрес,
  Щоб пiдняти вище свiтобудову!
  
  Нехай славляться когорти Спартака,
  Що розтрощили легiони Риму...
  Нехай буде наша слава на вiки,
  Ми воїни у боях непереможнi!
  
  Хай буде час, щастя стане всiм,
  Розкриють вогнянi прапори...
  Не стане у свiтобудовi проблем,
  Вiльним стане раб непокiрним!
  Тут Гета зловив себе на думцi, що вiн спiває, наче бунтiвний раб. Адже Спартак - це ворог Риму. А вiн хлопчик хiба не римлянин?
  Щоправда, тепер вiн лише раб. I коли приведуть на торг, перед аукцiоном коваль i йому та його матерi з сестрою поставить тавро.
  Хлопчик вiдчував бiль у своїх збитих пiдошвах, але мужньо терпiв. А ось його мама i донька стали стогнати, i накульгувати. Велике борошно ось так без взуття крокувати дорогою.
  У їхнiй колонi були лише жiнки та дiти. I все зрозумiло босонiж. Тiльки вони вже не перший рiк у рабствi, i їхнi ступнi огрубiлi та загартованi. Тож їм легше.
  Взагалi, звичайно при м'якому та нiжному, сонячному клiматi Iталiї, без взуття ходити швидше приємно, нiж болiсно. Але в знатних сiм'ях навiть дiти без сандаль ходити соромляться. Так як начебто ти бiдняк, раз на взуття грошей у тебе немає.
  Хоча, звичайно ж, дiти, цiлком здатнi бiгати сяючи голими, маленькими п'ятами, тiльки тому, що теплий гравiй або трава так приємно лоскоче пiдошви.
  Жiнка теж заради зручностi, сандалi все ж таки можуть натерти ноги, теж часто ходять без взуття. I у них ноги особливо в юностi гарнi, витонченi, спокушають чоловiкiв.
  Дуже цiкаво дiтям було пробiгтися й по колкою поверхнi. Коли пiдошви загрубiлi, то це радше приємно, нiж боляче.
  Взимку в Iталiї холоднувато, але снiг буває рiдко та швидко тане. Так що дiти i жiнки раби, часом босонiж тупотять цiлий рiк. У Сицилiї взагалi майже не вiдчувається зима, можна насолоджуватися босоногим раєм.
  Хоча, звичайно ж, не всi вважають, що голi пiдошви про гострi камiнцi - це кайф.
  Але дiтям таке подобається. I навiть дiвчинка намагається вдавати, що їй не боляче.
  Гета заспiвав:
  По кривiй бiжать дорiжцi,
  Босi хлопчаки нiжки...
  Набридло в сандалиях ходити,
  Хочу ступнi свої загартувати!
  За талант продам коня,
  I фортуна чекає на мене!
  I юний невiльник пiдморгнув своїй матерi та сестрi. А так взагалi все здорово, i можна стрибати i пiдскакувати.
  Хлопчик знову заспiвав:
  Ми великий розкiшний Рим,
  Всi держави, жартома, пiдкоримо...
  Треба буде, екватор пройдемо,
  I ведмедiв глухих рознесемо!
  I знову хлопчик пiдскочив. Справдi, чого йому сумувати. Ось у каменоломнях раби ще як трудяться. Особливо хлопчики, якi зовсiм голi, та їх б'ють наглядачi батогами. Але пiсля такого гарту i сам чорт не страшний.
  I спробуй шiстнадцять годин потягай на собi камiння, i помахай кувалдою. Це буде не слабко!
  Молода жiнка та її дочка збили у кров свої босi ноги, хлопчику було трохи легше, бо його ступнi жорсткiшi.
  Лара вiдволiклася вiд приємного образу. Так як дiвчина в бiлому халатi взяла i приєднала до голих колiн юної партизанки електроди. I пустила струм. А це ще болючiше, нiж коли ступнi дiвчинцi просто смажать.
  Лара у вiдповiдь взяла i заспiвала;
  Я боса дiвчинка бiжу по пустелi,
  Менi пiдошви мучить гарячий пiсок...
  Що трапилося з красунею нинi,
  Вiд чого в неї соловей-голосок!
  
  Свiт звичайно ж повiрте не солодкий,
  Багато всяких повiрте пiд сонцем проблем...
  Залишається на жаль неприємний осад,
  I полювання дiвчинки пiзнайте великих змiн!
  
  Ось в епоху спустилася повiр Олександра,
  Македонський великий вiд Бога боєць...
  Виявилася там нiби гола Кассандра,
  Полководець могутнiй - повiр молодець!
  
  Але помер красивий як сонце iмператор,
  На престолi залишився його малий син...
  I звичайно ворони ви в цьому не рвiте,
  Що дитина на тронi, на жаль, зовсiм одна!
  
  Захистити його дiвчина завзято намагалася,
  Зберегти на престолi святу мрiю...
  Щоб iмперiя правила свiтом не трохи,
  Я молитву Всевишньому Богу прочитаю!
  
  Ось тепер я боса бiжу по пустелi,
  Дуже боляче пiдошвам нещасним моїм...
  Виявилася iмперiя в повнiй трясовинi,
  Хай допоможе Всевишнiй Господь, херувiме!
  
  Ось примчала я до стану войовничих грекiв,
  Запропонувала послуги у битву мечем.
  Тому що ми всi братани-людини,
  I противникiв смiливо повiр розiб'ємо!
  
  Що ж така доля у слов'янки,
  Мiцно битися, долю не кляня...
  Якщо треба поставимо противнику банки,
  Рахунок вiдкрили вже набiгла пеня!
  
  Ось бiй за єднiсть античного свiту,
  Щоб правив Великий Всевишнiй Господь...
  Адже битвах Вiтчизни звучить рая лiра,
  Розриваючи часом священне тiло!
  
  Та дiвчина витязь країни патрiотка,
  За iмперiю грекiв борючись люблячи...
  Захищу на престолi античну дитину,
  Тому вiд Бога прийшло це знайте дитину!
  
  Буде свiт людства славний єдиним,
  Знаю буде чудово i все добре...
  Македонiя - це майже рiдна Росiя,
  Човен треба рiвняти, коли в ньому надломилося весло!
  
  Незабаром Бог прийде до нас з благодаттю,
  Дасть порятунок синам людства всiм...
  Щоб стали плебеї наймудрiшою знатю,
  Щоб вирiшилося бiльше життєвих проблем!
  
  Слава Богу, i слава Христу Iсусу,
  Що велике сонце на небi породив...
  Належить же треба до мистецтва...
  Щоб у нас було бiльше праведних сил!
  
  Ось коли здiймемося в небеса в пiднебесся,
  Вище зiрок пiднесемося Iсуса, зберiгаючи...
  Всi, хто помер в великому екстазi, воскреснуть,
  Пресвяту Марiю за Сина хвиля!
  Отак заспiвала Лара. А по її дитячому тiлу фашисти-кати пропускали електричнi розряди, а босi пiдошви смажили на електричних плитах.
  Але дiвчинка зберiгала неймовiрну мужнiсть та спокiй.
  Герда запропонувала:
  - Може, на дибу її?
  Дiвчина в бiлому халатi вiдповiла:
  - Наступного разу! Ми не можемо витрачати стiльки часу на одну партизанку. Хай посидить боса в крижаному темному пiдвалi i порозумнiшає. А ми вiзьмемо i трохи помучаємо хлопчика Серьожку.
  Лару звiльнили вiд плиток iз електрикою. I так босонiж iз обпаленими голими пiдошвами вивели з тортур. Крокувати пiдпаленими ступнями було дуже боляче i болiсно. Але Лару вивели на свiжий, листопадовий снiг. I босi нiжки дiвчинки-партизанки вiдчули справжнє блаженство. Опiки на ступнях стикалися в крижаним холодом i було дуже приємно, i бiль у спалених пiдошвах дiвчинки вщухав.
  Лара взяла i заспiвала, у захватi;
  Велика Росiя - безкраї поля,
  Нехай мiж зiрок горить земля свята...
  Я вiрю почуття серця не танучи
  Ми захистимо кордон вiд краю до краю!
  
  Хай буде в нашому домi комунiзм,
  Який породив товариш Ленiн...
  I знищений злiсний ворог фашизм,
  В iм'я найбiльших поколiнь!
  
  Адже Батькiвщина в серцях у нас одна,
  I в майбутньому на безлiч галактик...
  Нехай славиться у вiках моя країна,
  Вiтчизна ти не просто солодкий фантик!
  
  Нехай моя Батькiвщина цвiте,
  Ми здолаємо вiрю Чингiсхана...
  Перемогу вiдкриємо безмежний рахунок-
  На славу знаю росiйського Iвана!
  
  Ми воїни-дiвчата такi сильнi,
  Що супостат нас здолати не може...
  Ми дочки Сварога та сини,
  Чи здатнi врiзати фюреру по пицi!
  
  За нас Богиня Лада вiрю я,
  Яка богiв народила багато...
  Всi люди - це дружна сiм'я,
  Яка у серця знаю Рода!
  
  I всемогутнiй Росiйський Iсус,
  У великому Православ'ї народився...
  Звичайно, демiург зовсiм не боягуз,
  Серед людей Всевишнiй оселився!
  
  На славу Всемогутнього Христа,
  Мечi свої ми гострi пiднiмемо...
  З монголами боротися до кiнця,
  Щоб не прийшла на Русь орда Батия!
  
  Та з нами нескiнченний у силi Рiд,
  Який творить свiтобудову...
  I Вiн таке зробити просто змiг,
  Що просто вражає нам свiдомiсть!
  
  Ми люди - це космосу простiр,
  Здiбнi до пiдкорення всесвiту...
  Хоч загострила орди Батина сокира,
  Русь iз силою Роду у боротьбi незмiнною!
  
  Дiвчата дуже люблять босонiж,
  По крижаних кучугурах жваво мчати...
  I довбануть монголу кулаком,
  Щоб не наважився з Вiтчизною розiбратися!
  
  Вiтчизни прекраснiше не знайти,
  Хоч атакують Русь кошмарною зграєю.
  Дiвчинцi рокiв не бiльше двадцяти,
  Вона вже рубала самураїв!
  
  Прекрасна та класна вона,
  Дiвча що трощить жартома монголiв...
  Нехай атакує Землю Сатана -
  Ми зламаємо ворога сталевим розгромом!
  
  Ось я махнула босою ногою,
  I п'ятою голою тицьнула в пiдборiддя...
  Дiвчинкою стала я такою крутою,
  Не потрiбно в цiй справi самоволок!
  
  Мечi мої миготять як перо,
  I рубають рать монгольську так лихо...
  Хай буде мiцним у мене весло,
  Противник знищений буде дико!
  
  Та наша Русь - прекраснiше не знайти,
  Велика, як сонце над планетою.
  Ми зможемо собi щастя знай знайти,
  I героїзму подвиги оспiванi!
  
  Росiя промениста країна,
  Що подарувала комунiзм народам...
  Вона навiки Родом нам дана,
  За Батькiвщину, за щастя, за волю!
  
  Вiтчизна - славимо Господа Христа,
  Марiя з Ладою нехай будуть єдинi...
  Товариш Сталiн замiнив батька -
  Ми росiяни у боях непереможнi!
  
  Народу свiту - люблять росiйський шлях,
  Єдинi ми повiрте люди серцем.
  Нас кулаком повiрте не зiгнути,
  Вiдкриємо незабаром у космос знаю дверцята!
  
  Ногою босою вступимо ми на Марс,
  Венеру скоро в доблестi освоїмо.
  Все буде просто вищий клас,
  I стане людина будь-яким героєм!
  
  Так Iсус звичайно супермен,
  З Сварогом мiсцi Русь з колiн пiднiме...
  Не буде у хлопцiв рахуй проблем,
  Прославимо Рода в безкiнечнiсть Iм'я!
  Гiтлер будучи хлопчиськом дивився на це i обурювався:
  - Так не можна! Це ганьба для справжнiх арiйцiв!
  I юний фюрер вибiг у шортах на зустрiч. Вiн був теж босоногий, хлопчик на вигляд не старший за тринадцять, i свiтловолосий. У руках колишнього фюрера був автомат iз пластмаси бiльше схожий на iграшковий.
  Гiтлерiвськi солдати побачивши дитину в одних лише шортах з оголеним м'язистим торсом i дико, що тремтить вiд холоду, розреготалися. Насправдi як шкода виглядала пiдсмажена дитина, з дитячим обличчям, i запалим животом i гусячою, хоч i засмаглою шкiрою.
  Але Гiтлер не розгубився. Вiн натиснув на кнопку, i з автомата вилетiв промiнь i обрушився на фашистiв. I гiтлерiвськi солдати, прямо на очах, стали перетворюватися на тiстечка вкритi шоколадним кремом, i льодяники. Ось вона чудова магiя Божественної сили.
  I дюжина нiмцiв супроводжує босоногу, змучену дiвчинку разом перетворилася на щось їстiвне!
  Лара пiдняла вгору руку i вигукнула:
  - Служу Радянському Союзу!
  Адольф вiдповiв:
  - Служу силам добра!
  I стрiмко пiдбiгши, схопив дiвчинку за руку. Дiти кинулися тiкати, тож миготiли їх червонi вiд холоду, наче лапки бiля гуски ступнi. Гiтлер усмiхався рудоволосою Ларi. Голi ступнi у дiвчинки були у пухирях i опiках, i з бокiв у саднах. Але воля непохитна.
  Озирнувшись хлопчик-фюрер побачив десяток мотоциклiстiв, що мчали за ними, i кiлька нiмецьких вiвчарок. I треба, що зброю дали йому виховательки дитячої колонiї-чистилища не пiдведе. I ось мотоцикли перетворюються на кренделя, а озвiрiлi солдати на щось здобне та апетитне. I вiдбувається це за помахом ока.
  Гiтлер взяв i заспiвав:
  Ти добре знаєш сам,
  Свiт сповнений чудес...
  I що цi дива,
  Дiти з босими ногами!
  I хлопчик розвернувся i свиснув, два мотоцикли зiткнулися, i вiд них посипалися коржики, пряники та ватрушки та шоколадними пончиками.
  Лара поцiлувала хлопчика-фюрера в щоку i промовила:
  - Ти просто янгол!
  Адольф вiдповiв iз сумним виглядом:
  - Я лише нещасний грiшник!
  Дiвчинка засмiялася i вiдповiла:
  - Ти вiдважний хлопчик, i швидше за все пiонер. А чи не холодно тобi в одних шортиках!
  Хлопчик-фюрер впевнено вiдповiв:
  - Справжнiй чоловiк не повинен боятися морозу! Вiн має боятися грiха!
  Лара засмiялася i вiдповiла:
  - Грiха... А грiх це попiвське поняття! Я пiонерка i не вiрю в Бога!
  Гiтлер щиро вiдповiв:
  - Я теж не вiрив, поки на практицi не переконався, що Бог є!
  Дiвчинка вiдповiла з усмiшкою:
  - Та Бог є, i вiн у моєму серцi разом iз Ленiним.
  Дiти продовжували бiгти снiгом. Хлопчик i дiвчинка залишали витонченi, босi слiди. I вони нагадували чимось орнамент на заметах.
  Лара взяла i заспiвала, а Гiтлер пiдхопив:
  Я пiонер i в цьому словi все,
  Воно в моєму палає юному серцi...
  В СРСР все миле повiр моє,
  Ми вiдкриваємо в космос навiть дверцята!
  
  Я клятву Iллiчу тодi давав,
  Коли стояв пiд прапором порад...
  Товариш Сталiн просто iдеал,
  Знай героїзму подвиги оспiванi!
  
  Мовчати не знайте нiколи,
  I слово i на дибi правди скажемо...
  СРСР велика зiрка,
  Що ми планетi всiй повiрi доведемо!
  
  Ось у серцi юному колиска спiває,
  I гiмн свободи хлопчик виконує...
  Перемогу вiдкрили нескiнченний рахунок,
  Найкрутiше знайте люди не буває!
  
  Ми захищали юнi Москву,
  У мороз хлопчаки босонiж i шортах.
  Звiдки стiльки сили не зрозумiю,
  I вiдразу Адольфа посилаємо до бiса!
  
  Та пiонерiв перемогти не можна,
  Вони народилися в серцi риє полум'я...
  Мiй команда дружна сiм'я,
  Ми пiднiмаємо комунiзму прапор!
  
  Адже ти хлопчисько тому герой,
  Б'єшся за свободу всiєї планети...
  I фюрера плешивого урою,
  Як заповiдали у ратнiй славi дiди!
  
  Пощади Гiтлер ти вiд нас не чекай,
  Ми пiонери дiти велетнi...
  Сяє сонце та йдуть дощi,
  А ми навiчно з Батькiвщиною єдинi!
  
  Христос i Сталiн, Ленiн i Сварог,
  Єдинi в серцi юної дитини...
  Виконають пiонери славний обов'язок,
  Битимуться - хлопчик i дiвчисько!
  
  Ось пацану зараз не пощастило,
  Потрапив вiн у полон до фашистiв-iзуверiв...
  I надломилось у бурi цiй весло,
  Але будь хлопчик стiйким пiонером!
  
  Спочатку батогом били до кровi,
  Потiм пiдсмажили хлопчику п'яти...
  У фрицiв видно в совiстi нулi,
  Мадам одягла червонi рукавички!
  
  Пiдошви хлопця рудий палить вогонь,
  Потiм хлопчику пальчики ламали...
  Як вiд фашистiв несе сморiд,
  А у думках комунiзму сонця дали!
  
  У грудях дитину полум'я пiднесли,
  Ось обгорiла шкiра, почервонiла...
  Пiдлога тiла пiонеру пси спалили,
  Не вiдаючи у страждання свавiлля!
  
  Потiм пустили злi фрици струм,
  По жилах електрони пролiтали...
  Здатнi пустити нас на витрату,
  Щоб сплячцi дiти ви не перебували!
  
  Але не зламався хлопчик-пiонер,
  Його хоч катували як титана...
  Вiдважно пiснi отрок юний спiвав,
  Щоб зруйнувати фашистського тирана!
  
  I так вiн у серцi Ленiна зберiгав,
  Уста дитини iстину сказали...
  Над пiонером славний херувiм,
  Героями хлопчаки свiтла стали!
  . РОЗДIЛ No 13.
  В Аду-чистилищi тривало життя, для когось непогане, а для когось не дуже. Еллен Уайт теж потрапила до пекла. I за те, що оголосила себе вiсницею Єгови, не маючи на це повноважень, то стала однiєю з дуже рiдкiсних жiнок ув'язнених у посиленому рiвнi Ада. I це при тому, що вона була непоганою людиною, i вчила добру. Оце парадокс... Хотiла щоб було краще, але пiшла на страшний обман якому повiрили десяти мiльйонiв людей. I тепер Еллей Уайт на найсуворiшому, посиленому рiвнi пекла. Де тiльки робота, навчання та молитва. I немає нi вихiдних днiв, нi розваг. Навiть на жорсткому рiвнi є один вихiдний на два тижнi i деякi розваги. I робота по дванадцять годин на добу, i чотири години навчання. I сидять грiшники на особливому хлiбi та водi. Правда тiла у них юнi та здоровi та швидко звикають до навантажень.
  Еллен Уайт дiвчинка-пiдлiток рокiв чотирнадцяти, худенька, але жила, майже гола працює в каменемнях. З нею поруч лише пара дiвчаток. Потрiбно заслужити, щоб потрапити на посилений рiвень, що для жiнки часто не досяжна. Ось Катерину Другу переклали вже на жорсткий. А могла б i ранiше пiти, якби не гординя.
  Поруч iз Еллен Соломiя. Вона добилася страти Iоанна Крестиля - найбiльшого пророкiв. I тому опинилася на посиленому рiвнi надовго. Дiвчатка в одних лише плавках. Ще одна теж якась крута вiдьма. А так жiнок великих злочинниць у свiтi замало. Та й тих переводять зазвичай досить швидко на м'якiшi рiвнi.
  У Соломiї за двi тисячi рокiв роботи в каменоломнях, ступнi ороговiли, i став мiцнiшим за копит верблюдiв. А так вона виглядає як найсимпатичнiша дiвчинка-пiдлiток з милим, юним обличчям лише надто вже жилиста i кiстлява. Еллен теж стали вiд постiйної важкої роботи така жилиста iз сухою мускулатурою що якби не грудей, її можна було б прийняти за хлопця. Тим паче голови голенi наголо, i в плавках вони тим бiльше схожi на хлопчикiв. I шкiра чорна вiд засмаги та пилу.
  Робота у них важка, але її можуть виконати i автомати. Тим бiльше в Пеклi i тим паче Раю такi високi технологiї.
  З жiнок-пророчиць Еллен Уайт найуспiшнiша. Блавацькiй до неї далеко. Остання вже залишила посилений рiвень Ада. Тим бiльше, вона не писала, що її помазав особисто Iсус, i що вона пiдносилася до небесного Престолу. I не претендувала на роль вiсниця Всевишнього. Тому Еллен ще довго на цьому рiвнi перебуватиме - за самозванство, i красивi казки.
  Навiть Єва вже залишила посилений рiвень, i за тисячi рокiв пройшла i жорсткiший i суворiший. I тепер загалом, i можливо її через пару столiть переведуть на полегшений.
  Єва спокусила Ада i вважається великою грiшницею, але вона каялася i Бог пробачив її. Еллен не встигла застати Єву. I їх так мало великих грiшниць лишилося. Навiть поговорити нема з ким. Втiм, це не означає, що на цьому рiвнi Пекла повна iзоляцiя. Наприклад, пiд час навчання дiвчаткам показують по гравiовiзору, що вiдбувається на Землi. I в Еллен Уайт непоганi справи, її церква росте, i десятки мiльйонiв людей у неї вiрять. I Соломiю не забули, i фiльми про неї знiмають, i театральнi постановки та книги пишуть.
  Ось тiльки вiдьму майже нiхто не знає, i їй це прикро.
  Елен рубає брилу каменю i навантажує в кошик. Спекотно i хочеться пити, але їм дадуть води в належний час. Юне жилисте тiло вже давно звикло i не вiдчуває втоми. Еллен яка дожила до вельми поважних рокiв, пам'ятала якого це бути старенькою.
  А Всевишнiй, Милостивий та Милосердний їй дав юне i здорове тiло. I це вже добре i приносить радiсть. Все-таки Бог i справдi є Любов. Але нудно - тiло звикла, а душа немає. Скорiше б у школу i за парту, там хоч щось нове та можна впiзнати.
  Тут наглядачка-диволиця обiгрiла дiвчинку батогом по голих ребрах i вiдзначила:
  - Ти бачу розмрiялася! До тисячi рокiв ще далеко. А потiм переведуть на жорсткий, хоч на комп'ютерi пограєш!
  Соломiя зiтхнувши спитала:
  - А коли менi надiлять долю?
  I отримала батогом по ребрах, свого чорного вiд засмаги тiла. I диявола-наглядачка вiдповiла:
  - Рано чи пiзно завдяки благодатi Всевишнього Бога та посланого Ним Iсуса Христа всi потрапляють до Раю! Тож терпiть i постарайтеся думати про щось приємне, i покарання в Аду буде для вас не таким тяжким.
  I дiвчата-в'язнi продовжили роботу. У висотi свiтило вiдразу три сонця: червоне, жовте та зелене. А коли ти працюєш пiд палючим промiнням нелегко, хоча юнi в'язнi за довгi столiття i звикли до його променiв.
  Елен штовхала тачку у височину, i упиралася голими, мозолистими пiдошвами. Вона усмiхалася. Все ж таки Пекло це не анiгiляцiя, вона дихає повiтрям, бачить багато цiкавого особливо на уроках у школi, i навколо наглядачки-диявицi у формi. I в чоботях лакованих. I чи не жарко цим дiвчатам у мундирах i такому не лiтньому взуттi? Красивi таки наглядачки. Їх звуть дияволами, хоча вони насправдi ангели, якi виховують грiшникiв в Пеклi. Ось у чому майже всi релiгiї, вважають що тих хто не дотягнув до Раю чекають тортури i катування? Однi лише католики зрозумiли, що це не справа, вiчно мучити людину через грiхи короткого життя.
  I так з'явилося вчення про чистилище. I воно було вiрним. Тiльки Чистилище це як виправний заклад для всiх. I людей треба зробити краще для Раю.
  Адже саме Еллен писала, що католицизм - це i є найбiльша брехня. I що система папства - це система антихриста. Насправдi католики пролили багато кровi особливо у середнi вiки. Але лили кров i протестанти, i мусульмани та язичники. I лише буддисти не вели релiгiйних воєн.
  Тож чи варто обливати Римського Папу брудом? Еллен як i Жанна Дарк чула часом голоси, але це не означає, що це ангели з нею.
  Проте їй удалося на столiття стати великим пророком. I десятки мiльйонiв людей вiрять у її мiсiю. Хоча в неї й справдi були прозорi здiбностi.
  Вона навiть теракт 11 вересня передбачила, нехай навiть загалом - включаючи високу споруду, побудовану на грошi багатьох народiв i бурхливу пожежу. Хоча, наприклад, перша i друга свiтова вiйна в подробицях нею описана не була. Хоча були iншi прогнози. Зокрема, розквiту руху харизматiв. I багато чого ще.
  В Аду Еллен отримала крiм трудотерапiї та додатковi покарання. Наприклад, дiвчинцi били палицями босими п'ятами. А це боляче. Палиця була гумова, хльостка i лупила болiсно.
  I хоча не калечила, але коли ти лежиш на спинi, а два хлопчики-в'язнiв тримають колодку в яку вставленi босi ноги дiвчинки, то це принизливо i боляче.
  Еллен багато хто спiвчував i просили Бога i Святих змилосердитися над нею. I побиття голих пiдошв дiвчинки цiпками припинили. Проте поки що вона на всесвiтi. Все ж таки надто великий був її обман, та ще в нього й повiрили багато хто. Нехай навiть Еллен була i гарною людиною.
  Крiм того, з неї зняли ланцюги i вона почала працювати на легенi. Ось i зараз сильний рух - щоб пом'якшити рiвень Пекла для пророчицi, або навiть перевести її до раю.
  Еллен працювала, потiла, i працювала, але почувала себе добре. Насправдi ж у неї навiть нiс випростався, а був у минулому життi кривий. Адже дiвчинка вона красива. Тiльки волосся голене наголо як належить на посиленому рiвнi Пекла i для хлопчикiв i дiвчаток. Хлопчикiв стрижуть наголо ще бiльш жорсткому i строгому рiвнi. А дiвчаткам дозволяють мати короткi зачiски вже на жорсткому. Ну та в колонiї-малолiтцi дiвчата мають право носити акуратне волосся, хоч i коротко, а голять наголо або вошивих, або як додаткове покарання.
  А в Пеклi вiчна малолiтка i це можна сказати чудово! Адже дiвчинка навiть стрижена наголо красивiша за стару. А Еллен Уайт мала в минулому життi таку неприємну зовнiшнiсть, що дуже з цього приводу комплексувала.
  Коли вона померла i стала гарною свiтловолосою дiвчинкою, то зрадiла - потрапила до Раю. I їй було дуже добре. Але потiм її за самозване надання статусу вiсницi Єгови, за вигаданi зустрiчi з Христом, i захоплення престолу Всевишнього та iнше... А також спроби стати на один щабель з Павлом та iншими апостолами, її зрадили суду.
  I хоча Еллен та щиро на судi розкаялася її вiдправили на посилений рiвень Ада. Провели дияволицi-наглядачки принизливий i прискiпливий обшук у гумових рукавичках. Потiм сфотографували її голою з усiх бокiв. Зняли вiдбитки пальцiв з рук i босих нiг, i поголили дiвчинку-в'язню наголо пiд машинку. Ось усе, як у в'язницi. I знову фотографували у профiль, в анфас, напiвбоком, ззаду i так далi з номерком на грудях щоб усi бачили. Все як у в'язницi. Потiм просканували нутрощi та вiдвели пiд душ. I з усього одягу лише плавки з номерком i видали.
  Хоча в Пеклi тепло або навiть спекотно. I голяка ходити навiть приємнiше.
  I стала вона ув'язненою у дитячiй, трудовiй, виховнiй колонiї Ада. Єдине, що добре - це навчання у школi. Стiльки всього рiзного дiзнаєшся. Елен вже в Пеклi пiвтора столiття i багато чого дiзналася. А Соломiя напевно найвченiша з дiвчат. Найдовше її нiхто на посиленому рiвнi не був. Ну може бути Єва. Та їй довелося найгiрше. Адама ж вiдправили на бiльш жорсткий рiвень. Ось Каїн потрапив на посилений. I оскiльки людина була паскудна, i не каялася, то на посиленому рiвнi досi. I з ним поклали на нари, ще й Володимира Путiна колишнього президента Росiї. Адже теж пiшов шляхом Каїна. I йому мiсце було очевидно в Аду на найжорсткiшому рiвнi. Хоча благодать Iсуса Христа рятує всiх. I якщо Каїн покається, то його переведуть на легший рiвень, а потiм i Рай. Ось так Бог - це справдi кохання. I рано чи пiзно усi врятуються. Але це вже будуть iншi грiшники i люди, не такi злi i противнi. Адже людей у цiй дитячiй, трудовiй, виховнiй, виправнiй колонiї справдi виправляють i виховують!
  Еллен дуже хотiлося заспiвати, але вона побоювалася що її огрiють батогом. А вона б'є дуже боляче.
  Настав час коли вiчно юним в'язням дають попити води. Перед цим вони мають стати на колiна i вимовити молитву. А потiм перехрестившись її випити, i знову встати на колiна та помолиться. Такими є правила. В Пеклi всi моляться. I Еллен, Соломiя та Вiдьмачка Купер, охоче помолилися. Дiвчатка пiсля цього пiдбадьорившись знову взялися до роботи. Незабаром буде вiдбiй. А там сон i увi снi можна побачити щось цiкаве. А потiм iз ранку пiсля скромного снiданку на хлiбi та водi, навчання.
  Ось це найцiкавiше. I можуть показати, що у свiтi робиться. Церква Адвентистiв Сьомого Дня досi не втратила сили. Хоча й затяглося очiкування другого пришестя.
  Крiм того, у католикiв виникли проблеми. Надто вже велика це концесiя. I так багато часу iснувала. Але пiсля Римського Папи Лева Чотирнадцятого почався розкол. Справдi, європейськi, американськi, африканськi, азiатськi католики дедалi бiльше вiдходили друг вiд друга. I це викликало проблеми.
  Натомiсть США зберiгають свою силу i вплив i не поступилися роллю свiтового гегемона Китаю.
  Еллен у цьому планi права - США унiкальна держава, i в нiй справдi щось надзвичайне є. I навiть Китай не змiг її перехопити. Мало того, в пiднебеснiй iмперiї стався розкол, i вона ослабла.
  Так що Еллен, як i ранiше, шанують i вважає все може бути. Та й католицизм ще сильний як явище, хоч у ньому з'явилося кiлька пап. Але Римський Папа таки один i вiн головний. Так загалом свiт цiкавий. А Путiн примудрився закриватись по самi плечi. Як i пророкував Нострадамус. Що на Днiпрi буде велика вiйна, i плiшивий карлик проллє багато кровi.
  Еллен тiшилася, що її не забувають. I в Раю вже є численнi адвентисти, якi просять її звiльнити i перевести в Рай або хоча б на менш суворi рiвнi Ада. I, можливо, Всевишнiй врахує громадську думку. Хоча Бог має суверенну волю. I, наприклад, всупереч громадськiй думцi пом'якшила доля Гiтлеру.
  Сама Еллен теж би подiбного не схвалила. Але хто ти глина, що судиш горщика? Якщо Всевишнiй так вчинив, то йому краще знати. Хоча фюрера вважають душогубом номер один. I навiть Путiн його не змiг у планi пролитої кровi перевершити. Адже прожив Гiтлер всього п'ятдесят шiсть рокiв, i Велика Вiтчизняна Вiйна тривала менше чотирьох рокiв. А що було б якби Гiтлер прожив i був би при владi стiльки часу, як Путiн? Уявити таке страшно.
  Елен прошепотiла:
  - Господи, спаси, помилуй! Господи, спаси, помилуй! I пошкодуй людство!
  Щодо кiнця свiту, то Всевишнiй його не допустить. I люди створять величезну космiчну iмперiю. Тим бiльше, в небi мiсця всiм вистачить.
  I навiщо таку цiкаву цивiлiзацiю, як на планетi Земля переривати? Адже це чудово! I у них стiльки подiй вiдбувається!
  Елен ледь чутно заспiвала:
  Над нами сонце свiтить,
  Не життя, а благодать...
  Тим хто за нас вiдповiдає,
  Давно час зрозумiти!
  Тим хто за нас вiдповiдає,
  Давно час зрозумiти,
  Ми маленькi дiти,
  Нам хочеться гуляти!
  Наглядачка зазначила:
  - Ще погуляєш дiвчисько! Можливо, тебе достроково з благодатi переведуть на бiльш легкий рiвень. За тебе вже мiльйони клопотаються i якщо до них приєднається Пресвята Богородиця, тобi стане набагато легше!
  Еллен вклонилася i вiдповiла:
  - Дякую Всевишньому!
  Iнша наглядачка гаркнула:
  - Не говори! Арбайтен - шнель! Шнель! Шнель!
  I пiдхльоснула дiвчинку-пророчицю батогом. Навiть дивно стiльки охорони на трьох дiвчаток. Так Бог є любов. Жiнки це такий рiд, що рiдко встигають вчинити тяжкi злочини, та й серед правильниць їх обмаль. У Британiї були правда королеви, але тiльки Єлизавета перша вiдзначилася як видатна i досить кривава правителька. Ще за давнiх часiв була Семiраїда. Але її реальнi подвиги дуже перебiльшили легенди i перекази.
  Еллен стала найвiдомiшою пророчицею серед жiнок. Її книжки виходили такими тиражами, що рахунок йшов буквально на мiльярди. Серед жiнок їй було рiвних. Та й серед чоловiкiв, що перевершують її, можна лише на пальцях перерахувати. Та Еллен ти вродлива. I в пеклi симпатичнiше, нiж на Землi. I дай Бог швидше потрапити на бiльш легкий рiвень i мати акуратну, нехай i коротку зачiску.
  А то вони голенi наголо i раз на два тижнi вiдростаючий йоржик знову збривають.
  Той хто розраховував, що в Пекло постiв не тримають, i там грiшники справляють п'янi оргiї прорахувався. Але людей чорти в казанах не варять, i вогнем живцем не палять. I Всевишнiй заклав по любовi та благодатi вiчнiсть у серця людей, i дарував їм безсмертну душу. Недарма людина створить за образом i подобою Божою. Тобто безсмертним i таким, що володiє творчим мисленням, здатним винаходити i вигадувати. Така ось сила дана людинi за благодаттю Всевишнiм.
  Еллен Уайт правильно зазначила, що вчення про вiчнi пекельнi муки - наклеп на характер Божий. Але при цьому чомусь вона не зрозумiла, що iстина у вченнi про чистилище. Адже як говорив Iсус: ти будеш ув'язнений у в'язницю i клянуся не вийдеш звiдти доки не вiддаси все до останньої пiвки. Тобто коли все вiддаси - то вийдеш! Так само як прощаються грiхи i в цьому столiттi, i в майбутньому. I багато iншого.
  Прямо вiд того всi потраплять в Рай пройшовши очищення i перевиховання не говориться. I це зрозумiло, iнакше не буде страху перед грiхом та Божим покаранням. I багато грiшникiв подумають - а чому не насолодитися життям на землi грiховнiй, а там гаразд, посидимо в колонiї-малолiтцi, перевиховаємося не вперше! Тому прямо не говориться, що рятуються усi. Але апостол Павло каже: рятуються, але нiби з-пiд вогню. I що Бог хоче всiх урятувати! I що перед Iсусом Христом схилитися кожне колiно, кожен, язик i народ. Якщо Бог хоче всiх урятувати, то i врятуються. I в Бiблiї каже: раб який знав i робив - бiт буде багато, а раб який не i робив бiт буде меншим. Але не говориться, що побиття буде вiчним. Значить пiсля перевиховання та покарання та виправлення до Раю будуть усi. I народження безперечно вiдбудеться: нехай навiть в Пекло-чистилище.
  Еллен розумiла що це краще i справедливiше, нiж анiгiляцiя душ або вiчне борошно. Адже Бог - це є Любов! А любов має на увазi прощення. А поняття Ада - це є очищення, перевиховання i смирення та народження понад гарну людину. Як вона сама до такого не здогадалася. А розумiла буквально i примiтивно, хоча для Бiблiї властива образна та алегорична мова.
  Адже насправдi говориться i небеса проповiдують i кiнь смiється, та багато iншого. Та й вогонь розумiти буквально безглуздо. Тим бiльше, Бог є любов. I Божий Вогонь в Пеклi зiгрiває i очищає грiшникiв, а не знищує чи спалює!
  Еллен наступила огрубiлою дiвочою п'ятою на гострий камiнчик, i вiдчула лише легкий укол. Подумала подивившись на свої нiжки, що вони вже пiвтора столiття не знали взуття i так до цього звикли, що одягни зараз дiвчинка туфельки особливо на високих пiдборах, їй
  буде дискомфортно.
  А тому що тут тепло i оголеним торсом приємно. Нехай i боляче б'є батiг.
  Головна наглядачка посмiхнулася i запропонувала:
  - Може, ви дiвчатка - щось та заспiваєте!
  Соломiя вигукнула:
  - Не тiльки заспiваємо, а й станцюємо!
  Дияволиця рикнула:
  - Ти вже натанцювала на десять тисяч рокiв посиленого рiвня. Краще помовч!
  Дiвчатка промовчали та продовжили роботу. Еллен подумала, що все ж таки не слiд було їй видавати свої фантазiї за Божественне пророцтво. Та вона стала вiдомою, i її пам'ятатимуть не одне столiття. Але якою це досягнуто цiною. Хоча з iншого боку, рано чи пiзно Пекло скiнчиться. А у вiчностi вона буде не простою, а особливою. I це варте ризику та тимчасових страждань. Тим бiльше вiд старостi ти страждаєш куди болючiше, нiж вiд трудотерапiї. А навчання i зовсiм чудово й чудово. Стiльки ти всього нового дiзнаєшся. I навiть гiперквантова фiзика, ультратернодинами тобi доступна. I навiть Альберт Ейнштейн скажемо так неправий. Насправдi все ще складнiше та крутiше!
  Еллен на урок в Пекло вивчала також i класику. Теж багато дiзналася, i про Вольтера, i Жана Руссо, i Булгакова, i Льва Толстого, i Дюма, Жюль Верна та багатьох iнших. Адже не тiльки одну Бiблiю вивчати. А Еллен Бiблiю дуже добре знала i в минулому життi. Наприклад, нiхто не змiг довести, що Адвентисти Сьомого Дня єретики i суперечить їхньому вченню Бiблiйному.
  Дуже сильне у них Богослов'я. Особливо за суботою. Та й текстiв iз Бiблiї, де показано адвентисткий погляд на життя пiсля смертi багато. Але треба розумiти десь буквально, а де алегорiя. Тим бiльше Бiблiя це не довiдник з фiзики, а путiвник по Раю чи Пеклi.
  Еллен у цьому планi теж помилялася, розумiючи багато занадто буквально. Тим бiльше знай грiшники, що у будь-якому разi вони рано чи пiзно потрапляють до раю, нехай навiть побувши деякий час у дитячiй, трудовiй, виправнiй колонiї, їх на сплату десятини не розкрутиш. I не особливо до церкви ходити змусиш.
  Тому в Бiблiї та у переказi iстина була вiд людей прихована, або показана мовою алегорiй та метафор. Типу притчi Iсуса про багатiя i Лазаря. Не все ж таки слiд розумiти буквально. Крiм того, Еллен була частково права, що окремо душа i тiло майже не перебувають у часi. В Пекло-чистилищi вiдразу ж дають нову оновлену плоть. I очевидно молоду, як у пiдлiткiв що полегшує перевиховання i виправлення. Подiбно до того, як алкоголiки та наркомани мають не тiльки емоцiйну, але фiзичну залежнiсть вiд наркотику, а алкоголь або етиловий спирт теж наркотик.
  А Всевишнiй Бог даруючи з милостi та благодатi грiшникам у дитячiй, виправнiй, трудовiй колонiї, юну та позбавлену вiд вад та ушкоджень грiха юну, досконалу плоть полегшує i процес перевиховання та народження нової людини.
  I в Рай йдуть люди зцiленi та фiзично та духовно.
  Спочатку милостивий i милосердний Всевишнiй Бог зцiлять за своєю безмежною благодаттю грiшника тiлесно, а потiм йому допомагають зцiлитися i стати кращим i духовнiшим. Така ось правильна, активна, без свавiлля тут дитяча, трудова, виправна колонiя виходить.
  Так є елемент покарання, але головне це виправлення.
  I це головне та найкрутiше. Бог Син Iсус говорив: що Всевишньому бiльш догодний один грiшник, що кається, нiж сто праведникiв яким каятися нема в чому.
  А сенс тут найглибший: не механiчна кiлькiсть грiхiв, первинне, а душевний стан людини та її щире покаяння та духовне народження. Може тому до Гiтлера поставилися вiдносно м'яко. А Еллен незважаючи на те, що її справи були i непоганi, якщо не рахувати обману, все ще на посиленому рiвнi Ада.
  Але, можливо, година її помилування близька. I багато праведникiв за неї просять.
  Вiдьма ж поруч iз нею переконана сатанiстка. Хоча треба сказати, Сатана не сказати, щоб ворог Богу. У Бiблiї Iсус каже, що вiн був людиногубцем вiд початку. Але не говорить Iсус, що Люцифер ворог Бога. А ось апостол Павло пише: i бiси вiрують i тремтять. I сам Сатана благав Бога дозволити йому сiяти помилки та грiшникiв як пiсок. Тобто - Диявол - це слуга Бога, який вiдчуває людей, перевiряє їх на мiцнiсть. На цiй планетi сатанiст не зовсiм ворога Бога. Але ця вiдьма надто далеко зайшла та ще й убивала людей масово i жорстоко.
  З iнших грiшниць була на посиленому рiвнi Данила яка спокусила та постригла Самсона, але її вже перевели на легший рiвень.
  Тим бiльше Бог припустився такої спокуси навмисно. Самсон треба сказати був ласий до жiнок, i любив демонструвати силу i хвалитися. Зовсiм не iдеал досконалостi. Але в Новому Завiтi вiн уже був героєм i спостерiгав за Христом з Раю. А взагалi Пекло i Рай технологiчно змiнюються. I з кожним роком у Раю цiкавiше та краще. Та й у Аду-Чистилище теж.
  Еллен мрiяла щоб швидше закiнчився посилений рiвень, щоб хоч зрiдка пограти на комп'ютерi. Адже справдi, та вона надала собi функцiї вiсники Єгови. Але навiть мухи не образила i м'яса не їла. До речi, Гiтлер був вегетарiанцем, i шкодував тварин та овечок, за що навiть випустили у Третьому Рейху спецiальну медаль.
  Парадоксально, що не зла начебто людина, стала найголовнiшим душогубом в iсторiї, людства. Хоча, наприклад, Хiрохiто за кiлькiстю вбивств невинних людей не був кращим. Але навiть титул не втратив. Та й Путiн претендував на роль ще бiльшого душогуба, але перевершити Гiтлера не зумiв. Хоча мiг би його переплюнути, але застосувавши масово ядерну зброю. Ось воюючи звичайним зброєю, йому життя, щоб за кiлькiстю жертв перегнати фюрера Нiмеччини не вистачило. Справдi, все ж таки до масштабу Другої свiтової вiйни не дотягнув.
  Еллен зiтхнула. В Пекло немає ночi як такої, i визначити захiд сонця по сонцях не можливо. Але видно робота добiгає кiнця.
  Ось лунає сигнал до молитви на колiнах пiсля роботи. Далi їх поведуть пiд душ - маленька радiсть пiсля посиленого рiвня Ада. Дiлiша молитва перед вечерею, дуже скромною i швидко з'їдається, а потiм молитвi пiсля вечерi. I далi їх вiдведуть у барак. I ще одна молитва, читання псалма з Бiблiї та сон.
  Всипають вони молодi одночасно i легко. Тим бiльше, що йде спецiальна хвиля, щоб вiдразу ж вiдключилися.
  А сновидiння часом бувають яскравi та приємнi. Щоправда грiшникiв контролюють, щоб вони якщо й убивають чи виють iз кимось увi снi, то на боцi добра. Або краще взагалi без насильства. А щось мирне та творче.
  Еллен миючись разом iз двома дiвчинками пiд душем прошепотiла:
  - Я люблю Тебе Всевишнiй, Милостивий i Милосердний!
  . РОЗДIЛ No 14.
  Волька Рибаченко цей суперлiтчик Ас поки що у вiдпустцi. Вiйни з Фiнляндiєю наразi немає. Та й якщо вона буде, то виявиться занадто короткою, щоб по-справжньому розгорнуться. Тож поки що можна щось цiкаве пописати, у стилi дикої фантастики. Насправдi чого дрiб'ється. Водночас i грошi можна заробити.
  Маргарита прийшла до тями. У ротi в неї пахло вiд кисло-солодкого насiння ельфа. I наскiльки дуже приємно та надзвичайно добре. I дiвчина тепер разом iз Воландом сидiла, у крiслi, i дивилася суперкiно.
  У другiй половинi травня запеклi битви розгорнулися в Оренбурзi.
  Батальйон дiвчат порiдшав у ходi боїв за Сталiнград ступив у битву з фашистами в цьому мiстi, бiльш вiдомим знаменитою облогою Омеляна Пугачова.
  Оленка, яка командує батальйоном, посiла своє мiсце в окопi. Дiвчина-капiтан дуже гарна. За традицiєю, дiвчата в цьому батальйонi борються босоногi в одному бiкiнi. Так вони використовують магiю землi, яка дає особливий захист. I справдi дiвчата зазнають значно менше втрат, нiж iншi частини.
  Протриматися пiвроку до Сталiнграда не кожному дано.
  Поруч фiгуриста Марiя iз золотистим волоссям. Теж пройшов вогонь, воду та мiднi труби. Жорсткi випробування чекали дiвчат у самому пеклi Сталiнградського пекла. Вони вiдстояли й вижили. I магiя рiдної землi їм допомагала.
  Мабуть коли б'єшся майже голяка, кулi та уламки тебе практично не зачiпають.
  Марiя стрiляє по фашистам. Попереду нiмцi, щоб зберегти арiйську кров, за традицiєю, кидають чорношкiрих, арабiв, iндусiв та iнших iноземцiв. Кiлькiсть iноземцiв у Вермахтi постiйно зростає, i їх без жалю шпурляють у пекло.
  Ось падає вбитий Марiєю африканець. Дiвчина посилає йому повiтряний поцiлунок i вимовляє:
  - Менi шкода тебе! Ти гинеш зовсiм не тому, що цього хочеш!
  I знову дiвчина потрапляє з рушницi, цього разу в араба. Колонiальнi вiйська Вермахту прориваються. Вже тепло та комфортно. Фашисти намагаються впiймати пору року, коли все розквiтає, i сонячно. У небi ревуть штурмовики. Як новi реактивнi, їх кiлькiсть постiйно збiльшується, так i ТА-152, що змiнили застарiлi Фокке-Вульфи. Втiм, i останнi ще борються.
  Златоволоса Марiя вiдштовхнула босою, витонченою нiжкою шматок керамiки i прочирикала:
  - Земля моя вiд стогiн роздирає, кривавi вгодованi поля... Шкода немає мiсця полеглим у раї, однi лише в попелi, кружляють тополi.
  I знову вiд її пострiлу впав iндус. Та вбивати доводиться зiгнаних як гарматне м'ясо iноземцiв. А як же iнакше? Iнакше вони вб'ють тебе.
  Руда Алла. Вогнезарне дiвчисько, з довгим мiдно-червоним волоссям, яке розвiвається немов бойовий, пролетарський прапор. Дiвча боре не тiльки в бiкiнi, але навiть без лiфчика. Така, мовляв, вона крута. I теж стрiляє напрочуд влучно. Раз у раз падають вiд її пострiлiв з пробитими головами бiйцi.
  Потiм Алла босими пальцями нiг жбурляє гранату. Презент летить по зламанiй траєкторiї та потрапляє до натовпу арабiв. Лунає вибух... Декiлька понiвечених тiл, пiдкидається в повiтря!
  Алла кричить на всю горлянку:
  - Зробити хотiв праску - слон вийшов раптом!
  Анюта чарiвна блондиночка, засмагла, i дуже струнка, фiгуриста, середнього зросту, але чудово складена, теж пальнула. Догодила басурману в перенiсся i заспiвала:
  - Крила як у бджоли - замiсть вух квiти!
  Дiвчата ведуть вогонь дуже влучно i постiйно перемiщаються.
  Велика, i м'ясиста Мотрона, трохи одужала пiсля Сталiнграда. Теж красива дiвчина з широкими стегнами, але порiвняно вузькою талiєю. Вона пройшла це пекло, i втратила Серьожку. Вiдважний пiонер, який винаходить пастки для нiмцiв, потрапив у полон. Та не надто вдало вийшло.
  Але Мотрена пiдвела механiзм i пiд нiмецький танк зiсковзнула мiна. "Пантера-2" отримала пошкодження i зупинилася, будучи серйозно ужаленою.
  У боях досi беруть участь i "Мауси". Даний танк вiдрiзняється великою вагою та живучiстю. Але з'явились i "Е"-100. Це машини не менш захищенi крутiшi. Б'ються i "Лев"-2, теж машина, добре захищена i легша, нiж попередники. Для "Лева", нiмцi частiше використовують зручнiшу для штурму мiст 150-мiлiметрову гармату. На деякi "Леви" ставлять i бомбомети.
  Але нiмцi танки просувають обережно, а наперед кидають пiхоту.
  Колонiальнi солдати рухаються вперед. Грає музика шаленого драйфу!
  Алла дає чергу з автомата... Солдатики падають i бризкає, наче розбитого лопатою кавуна кров.
  Руда вимовляє:
  - За Батькiвщину за Сталiна немає армiї сильнiшої! Боротьмося ми затято за щастя для людей! I Вождь наш крила сокола... Надiї дарує свiтло! Удар сталевого молота, нам осяяло свiтанок!
  Алла спiває та стрiляє. Вона справдi прекрасна. У неї засмаглi, золотаво-оливковi груди, зi стиглими полуницями соскiв. Яка апетитна це дiвчисько! Важко уявити щось бiльш вражаюче, i симпатичне. Хлопцi заглядаються на цю амазонку в одних тонких трусиках.
  Дiвчина-рижуха звалила п'ятьох iндусiв i заспiвала:
  - Буде час розвинеться космонавтика... А для нас вiйна - висока романтика!
  I дiвчина знову розреготалася... I знову вiдкрила свiй дивовижно i вражаюче влучний вогонь.
  Натрапивши на сильну оборону, нiмцi знову кидають у бiй штурмовики та бомбардувальники. Пiхота вiдринула, i на позицiї дiвчат сиплються снаряди та бомби.
  А з вiддалi працюють танки. Олена наказує:
  - Усiм сховатися у блiндажi!
  Маргарита вiдволiклася вiд кiно. Двоє гарних юнакiв iз породи ельфiв їй червонi соски грудей лизали язиками.
  I в дiвчини затвердiв бюст. Як у неї налилися соски, затвердiли. I це викликає нестерпний свербiж. А третiй юнак-ельф став їй язиком лизати лоно. Причому, як воно збуджене, Маргарита не витримує i хтиво стогне. Як це чудово.
  А Сатана у виглядi чорношкiрого гiганта сказав:
  - Перед ув'язненням - насолоджуйся любов'ю!
  Задоволення й справдi виходило позамежне - просто супер.
  I з ним неможливо впоратися i приборкати. I Маргарита стогнала i здригалася в найсильнiшому оргазмi. Точнiше навiть у каскадi оргазмiв навiть взаємних.
  Гарний, мускулистий юнак, рокiв вiсiмнадцяти прийшов до неї. Молода жiнка зiрвала з нього одяг i повалила альфонса. У того машинально пiдвiвся член.
  I Маргарита осiдлала чоловiчу досконалiсть. Зазвичай альфонсiв пiдбирають iз досить великими членами, щоб принести жiнкам задоволення. Вони приймають стимулятори, щоб добре стояло.
  Тому Маргарита каталася, i хтиво стогнала. Юнак теж бурчав вiд задоволення.
  Жiнка, точнiше дiвчина, хоча це в залежностi вiд смаку, її називай, повiя матiр, була на ньому дуже вже красива i фiгуриста. Але надто темпераментна i ненаситна. Маргарита переживала один оргазм за iншим i ревiла як буйволиця на бойнi.
  А коли хлопець нарештi скiнчив, пустила в хiд свою мову. I жадiбно ковтала солодку, сперму, юного, гарного та м'язистого альфонсу.
  Вона любила лизати чоловiчi досконалостi. Тому й робота повiї їй подобалася, так Маргарита мiнета не соромилася, лише вiд нього заводилася. I це чоловiкам подобалося до чортикiв.
  Щоправда, зараз платять не їй, а вона. Втiм, Маргарита вiд цього заводилася ще сильнiше. Ось вона лягла на спину, i альфонс взявся з ентузiазмом лизати їй клiтор. I це просто чудово. I хлопець теж заводився. Тут все генiально та насичено.
  Потiм вони лягли у позу ворони. Марзарита почала лизати йому гiднiсть, а юнак, з великим задоволенням їй язиком обробляв кицьку.
  I це все супроводжувалося зi стогонами та криками. Оленi було казково добре.
  Та їй на панелi подобалося. Така це робота повiї цiкава i шикарна. I ресторани найдорожчi, їжа, випивка, закуска, рiзноманiтнi iгри. I сауни, i найпрестижнiшi атракцiони. I багато чого ще.
  Вони з Наталкою щоправда у фантазiях об'їздили всю Європу, побували й у США. I всюди їм було весело та шикарно.
  Воланд з гуркотом промовив, перетворившись на шикарну жiнку з вогненно-рудим волоссям, i чорною як ебонiт шкiрою:
  - Усе вистачить! Ти вже насолодилася! Час знати мiру!
  Маргарита з небажанням пiдвелася. Двi високi дiвчата-служницi повели її пiд душ. I дiвчина взяла та встала пiд теплi цiвки води.
  У головi у неї шумiло, а в ротi вiдчувався смак сперми. I крутилися рiзнi думки... до того ж досить дурнi.
  Наприклад, що було б якби Олександр Македонський прожив би стiльки скiльки Чингiсхан - сiмдесят два роки, а це за мiрками середньовiччя багато. Але можна згадати, що iмператор Август прожив ще бiльше сiмдесят п'ять рокiв, а iмператор Риму Тiберiй сiмдесят сiм. Так що Олександр, який, судячи з описiв лiтописцiв, мав незвичайну силу, i показав себе в битвах першокласним воїном, цiлком мiг протягнути не тридцять два роки, а ще до цього додати сорок.
  I в цьому випадку вiн встигав пiдкорити спочатку арабiв, якi не хотiли визнавати його владу. Потiм Карфаген i Рим у захiдному Середземномор'ї. А далi Iндiю... А потiм, можливо, встиг би захопити i Китай.
  Виникла б тодi антична iмперiя, вiд геркулесових стовпiв, до Тихого океану - перевершивши те, що вдалося зробити Чингiсхану.
  I в цьому випадку перебiг свiтової iсторiї був би iншим. Можливо, не виникло б Християнства, або воно було б iншої форми i розмаху. Хоча центральна влада потребувала Монотеїзмi на змiну язичництва, але це цiлком могло бути щось iнше, нiж пацифiстське Християнство. Може навiть ближче до Iсламу, тiльки не рабського, а еллiнського наповнення.
  Насправдi римлян очевидно смерть i вiдхiд у похмуре царство Плутона не влаштовували. Але ж теж були Єлисiївськi поля для героїв i можливостi стати богами.
  Та можна було й самим вигадати рай. I не обов'язково наслiдувати iудейську секту. Маргарита хихикнула, i подумала, вона була разом iз Дияволом, а так i не спитала про Христа? Чи був Iсус? Адже в романi "Майстер i Маргарита" був Єгошуа, а не Iсус, i ця розповiдь не збiгалася з Євангiлiєм. Або всiма чотирма Євангiлеями. А тут дуже хотiлося уточнити - так воно було чи не так?
  I Християнство будуватиметься на мiфi, чи реальному втiленнi Бога в людину? Чи навiть не Бога, а можливо архангела Михайла, як вважають унiтарiани?
  I шльопнула босими, точеними нiжками.
  Дiвчина-повiя вийшла з-пiд душу. I її витерли рушником. Кiт Бегемот з дуже добродушним виглядом вiдзначив:
  - Ну що ж на тебе чекає в'язниця i це здорово!
  Маргарита похмуро запитала:
  - I що в цьому чудово?
  Чарiвний кiт зазначив:
  - Класна виходить пригода! Ти мабуть сама не проти його випробувати!
  Маргарита засмiялася i вiдповiла:
  - Може, й не проти! Як кажуть - вiд в'язницi та вiд суми не зарiкайся!
  Коровйов, який був у дзеркальних окулярах, так у розбитому пенсi несолидно, зазначив:
  - У в'язницi особливо жiночої у камерi представницi прекрасної статi. А це набагато краще, нiж смердючi мужики!
  Бегемот розхотiв i помiтив:
  - Я б сам iз задоволенням посидiв би в камерi з чудовими жiнками.
  Коровйов хихикнув:
  - Та шкода, що ти вже не малолiтка, тодi в камерi були б усi юнi красунi. А так серед жiнок та старi зустрiчаються!
  Маргарита зiтхнувши запитала:
  - А чому жiнки старiють?
  Бегемот посмiхнувся i помiтив:
  - Не лише жiнки, а й чоловiки теж! Що сильна стать не старiє хiба?
  Дiвчина-повiя кивнула:
  - Та старiють! I менi незрозумiло чому! Чому така потворнiсть вiдбувається?
  Коровйов знизав плечима i вiдповiв:
  - Тут є два варiанти вiдповiдi - збої в генетицi та стовбурових клiтинах. Але це однозначно. Тому що старiння у людей суворо iндивiдуальне. Одна жiнка вже у тридцять рокiв стара, iнша й у шiстдесят схожа на дiвчину. Деякi чоловiки сто рокiв на гору, на коня, на жiнку, а iншi в тридцять уже нiякi. Так що це не тiльки в генах i стовбурових клiтинах!
  Маргарита помiтила:
  - Але завжди все одно нiхто не живе. I принаймнi немає достовiрних випадкiв, щоби хтось дожив до двохсот рокiв!
  Бегемот хихикнув i вiдповiв:
  - Але нам iз Коровйовим уже не одна тисяча рокiв. I я не тiльки не помер, а й навiть не подорослiшав. - I величезний кiт, вiдразу перетворився на прекрасного юнака, на вигляд рокiв п'ятнадцяти, пiдтверджуючи, що можна зберiгати не лише життя, а й юнiсть.
  Коровйов зауважив:
  - Великий месир - може набувати будь-якого вигляду. Сатана - це насамперед дуже могутнiй дух. Пiсля Бога Вiн найсильнiший у Всесвiтi. I в нього є власний всесвiт - який люди називають iнодi пекло, iнодi Пекло, а iнодi i Iрiй, i Едем, i Вальгаха.
  Залежно вiд того, куди месир визначить грiшника.
  Бегемот пiдтвердив:
  - Та пекло це як величезна зона в якiй мастi, i чим вище масть, тим краще життя! I тут чим бiльше ти вгодний Сатанi, тим крутiше перебування. Хоча сказати треба технологiчно Пекло не стоїть на мiсцi i розвивається, i жити в ньому стає все краще та краще!
  Маргарита заспiвала iз захопленням:
  До чого дiйшов прогрес,
  Але небачених чудес...
  Навiть це знає бiс,
  I планета вже не лiс!
  Коровйов помiтив iз посмiшкою:
  - Та красуня! Адже насправдi зараз у дев'яностi роки начебто криза, але при цьому у людей з'явилися i вiдео, i персональнi комп'ютери, у багатьох iнтернет, а вже iгровi приставки i зовсiм доступнi. То що сказав, що ви ранiше краще жили?
  Маргарита вiдповiла:
  - Я ранiше краще не жила!
  I вкрадливо запитала:
  - А Iсус Христос - це хто? Справдi Бог чи Єгошуа?
  Бегемот, що знову перетворився з юнака на кота, вiдповiв:
  - Не слiд тобi зайвого знати. Нам ти потрiбна молодою, а не старою?
  Маргарита з боязкою надiєю вимовила:
  - А месир може мене зробити вiчно юною?
  Коровйов вiдповiв:
  - Великий може все! Або майже все! I зробити тебе завжди молодою теж! Все що пiд силу просунутим в бiонженерiї технологiям, є в принципi i нам. Зробити так, щоб стовбуровi клiтини дiлилися вiчно здатний i людина на певному етапi розвитку. А якщо здатна наука, то це можемо робити i ми!
  З'явився Азазело. Цей могутнiй дух у цилiндрi та червоному фраку з чорною краваткою. Вiн пiдморгнув Маргарите - мовляв, не боги горщики випiкають i вiдзначив:
  -Ну, все красуня, тобi час. Давай на вихiд!
  Дiвчина-повiя злякано пискнула:
  - Коли мене заарештують?
  Азазело вiдповiв iз посмiшкою, яка здавалася садисткою:
  - Скоро! Але ти не бiйся, ми будемо з тобою! I в разi чого допоможемо!
  Гелла теж виникла, гола i блiда, рикнувши:
  - Мiй дiм - жiноча в'язниця!
  Коровйов з милим виглядом помiтив:
  - Новi пригоди на тебе чекають i це здорово!
  Бегемот додав:
  - Не круто, а гiперкруто!
  I сунув дiвчинi з панелi в праву руку золотий фужер iз морозивом. I знову звернувся до гарного юнака-пiдлiтка, прочiрiкавши:
  - Робити те, що зовсiм не належить, це солодше, нiж навiть морозиво!
  Дiвчина лизнула морозиво своїм довгим i дуже спритним, пустотливим язичком, яким вона не раз демонструвала своє вмiння.
  I наголосила:
  - Дуже смачно!
  Гелла вiдзначила з посмiшкою:
  - Але з гарячим, пульсуючим, нефритовим стрижнем не порiвняти? Адже дiвчинка?
  Маргарита засмiялася i вiдповiла:
  - Та мабуть не порiвняти! Дивно, що багато жiнок не розумiють наскiльки приємно робити мiнет сильнiй статi!
  Бегемот хихiкнув i зазначив:
  - Може, хочеш насамкiнець щось випробувати? Наприклад, дiзнатися якого це робити мине вiдразу дюжинi ельфiв?
  Маргарита проривала:
  - Вау!
  Азазело хихiкнув i зазначив:
  - Нi! Це надто вульгарно. Найкраще було б щось культурнiше. I веселе.
  Гелла хихiкнула i вiдзначила:
  Якби не було зими,
  У мiстах та селах...
  Нiколи б не знали ми,
  Цих веселих днiв!
  Коровєв буркнув:
  - Нi! Досить порно! Найкраще ми давайте зробимо таке! Нехай Маргарита бореться з орками на танку!
  Азазело труснув вогненно-рудою шевелюрою:
  - Ось саме нехай борються! Що буде набагато цiкавiше!
  З'явився хлопчик на вигляд рокiв дванадцяти в шортах i зi свiтлим волоссям. Вiн вигукнув:
  - Що скаже красуня Маргарита? Воюватимеш на танку з орками?
  Дiвчина хихикнула:
  - О хлопчик!
  Юний воїн перебив:
  - Це я Воланд у виглядi дитини! Так що звертайся - мерсир!
  Маргарита кивнула:
  - Так мерсир! Я розумiю - ви всесильнi!
  Азазело вигукнув:
  - Ну гаразд зараз Аваддон зробить що треба!
  I тiльки-но вiн це сказав, як блиснула блискавка. I вiдразу Маргарита опинилася в танку.
  В даному випадку це була "Пантера"-2 з вусковою вежею. Машина досить нова, але не найзручнiша. З Маргаритою було ще троє дiвчат i всi вони в бiкiнi та босоногi. I засмаглi та м'язистi.
  Що можна сказати про цей танк, який у реальнiй iсторiї не надiйшов у серiю? Хороша у нього гармата для свого часу - 88-мiлiметрiв та 71 довжина ствола.
  Ось одна з дiвчат у бiкiнi в даному випадку Наталка робить перший пострiл. Забiйний снаряд вилiтає зi швидкiстю в кiлометр на секунду. I попадає в машину окров.
  Дiвчина з блакитним волоссям вигукує:
  - Ось вона перемога!
  I вежу з танка, на якому їхали волохати ведмедi, зриває. I це справдi виходить круто.
  Маргарита помiтила з усмiшкою:
  - А я з танками не дружу!
  Наташка засмiялася i вiдповiла:
  - Ще потоваришуєш!
  Iнша дiвчина Валентина заспiвала:
  Разом потоваришуємо,
  У великому палацi,
  Разом ми покружляємо,
  Потанцюємо i заспiваємо!
  
  Дiвчата як видно в ударi. Вони босонiж i в одному бiкiнi, дуже сексуальнi та спокусливi. I щоб стало веселiше, навiть взяли i в усi ковтки заспiвали, продовжуючи вести вбивчий вогонь по орках:
  Дiвчата-комсомолки сiль Землi,
  Ми як руда та полум'я пекла.
  До подвигiв звичайно дорослi,
  I з нами Святий Меч, Дух Господнiй!
  
  Ми любимо дуже смiливо воювати,
  Дiвчата що простiр гребуть всесвiту...
  Непереможна в Росiї рать,
  Своєю пристрастю, у битвi незмiнною!
  
  На славу нашої Батькiвщини святої,
  На небi винищувач круто крутить...
  Я комсомолка бiгаю босий,
  Розбризкуючи лiд, що покрив калюжi!
  
  Не може дiвчат, ворог знай злякати,
  Вони трощать всi ворожi ракети.
  Не суне пику до нас кривавий тать,
  У поемах стануть подвиги оспiванi!
  
  Фашизм напав на Батькiвщину мою,
  Вiн вторгся так кошмарно i пiдступно.
  Я люблю Iсуса зi Сталiним,
  Єдинi комсомолки з Богом одно!
  
  Босi по кучугурi мчимо ми,
  Лихi, як стрiмкi бджоли...
  Ми дочки та лiта та зими,
  Життя зробило дiвчисько загартованим!
  
  Стрiляти час, так вiдкривай вогонь,
  Ми влучнi, i у вiчностi гарнi...
  I вразили прямо в око, не в брову,
  Зi сталi, що зветься колективом!
  
  Не здолати фашизму наш редут,
  I воля мiцнiша за мiцний титан...
  У Вiтчизнi зможемо вiдшукати затишок,
  I скинути навiть фюрера-тирана!
  
  Дуже могутнiй танк повiрте 'Тигр',
  Вiн далеко i влучно так стрiляє.
  Не час зараз для дурних iгор,
  Бо настає злий Каїн!
  
  Повиннi ми холоднечу, спеку подолати,
  I шаленою ордою жартома битися...
  Розлютився обкладений ведмiдь,
  Душа орла не жалюгiдного паяця!
  
  Я вiрю, комсомолки переможуть,
  I вище зiрок свою країну пiднiмуть...
  Ми почали похiд з Жовтень,
  А нинi з нами Iсуса Iм'я!
  
  Люблю я дуже Батькiвщину свою,
  Вона все людям променисто свiтить...
  Вiтчизну не розтягнуть по рублю,
  Смiються на щастя дорослi та дiти!
  
  У радянському свiтi весело всiм жити,
  У ньому все легко i просто чудово...
  Нехай не перерве удача свою нитку,
  А фюрер сунув пащу свою марно!
  
  Я комсомолка боса бiжу,
  Хоча мороз, згортає вуха...
  I спуску не видно повiр вороговi,
  Котрий, хоче нас взяти та зруйнувати!
  
  Для Батькiвщини прекраснiше немає слiв,
  Прапор червоний, наче кров у променях сяє.
  Не будемо ми скорiше ослiв,
  Прийде перемога, вiрю скоро у травнi!
  
  Берлiн дiвчата босi пройдуть,
  Залишать на асфальтi вiдбитки.
  Ми забули за людей затишок,
  I не доречнi на вiйнi рукавички!
  
  А буде бiй, хай гряне цей бiй.
  Усi фрицем розмiтаємо на уламки!
  Вiтчизна назавжди солдатiв з тобою,
  Не знає, що таке самоволка!
  
  Загиблих шкода, це горе всiм,
  Але не поставити росiян навколiшки.
  Хоч пiдкорився фрицям навiть Сем,
  Натомiсть за нас великий гуру Ленiн!
  
  Значок ношу i хрестик заразом,
  Я в комунiзм i вiрю в християнство.
  Вiйна повiрте люди не кiно,
  Батькiвщина нам мати, а не ханство!
  
  Коли прийде Всевишнiй у хмарах,
  Усi мертвi воскреснуть у яскравому обличчi.
  Любили люди Господа у снах,
  Бо Iсус Творець столик!
  
  Ось ми зумiємо зробити щастя всiм,
  У всьому безкрайньому росiйському свiтобудовi.
  Коли будь-який плебей як пер,
  А головне у всесвiтi Творення!
  
  Хочу обiйняти Всевишнього Христа,
  Щоб нiколи не впасти перед ворогами...
  Товариш Сталiн замiнив батька,
  А Ленiн буде теж завжди з нами!
  . РОЗДIЛ No 15.
  Ось так вони i спiвали i стрiляли, використовуючи пальчики босих дiвочих нiжок. Що просто феєрично.
  Маргарита вiдзначила:
  - Оце так! Такi пiснi - Христос та Ленiн, разом iз Сталiним в одному флаконi!
  Наташка зi смiшком вiдповiла:
  - А хiба ти не знаєш, що Iсус був першим комунiстом?
  Маргарита хихикнула i перепитала:
  - Це тому, що Вiн сказав, що простiше верблюдовi увiйти в вушко голки, нiж багатому потрапити до раю?
  Свiтлана пустотлива дiвчинка розсмiялася i вiдповiла:
  - Нi! Не лише тому! Але ще й тому, що Бог має сталiнськi методи управлiння!
  Дiвчина вiйни Аврора пiдтвердила:
  - А що не так? Наприклад, Бог спалив мiста Содом та Гоммора, разом з жiнками та дiтьми. Хiба це не гiтлерiвськi методи?
  Маргарита хихикнула i запитала:
  - То все-таки сталiнськi чи гiтлерiвськi!? Ви дiвчата визначитеся!
  Наташка хихикнула i заспiвала:
  - Я сiю смерть, мiй метод простий,
  Я не люблю тягнути кота за хвiст!
  I дiвчина як довбане босою п'ятою по кнопочцi джойстика. Вилетiв убивчий снаряд i як довбане по вiйську оркiв. Ось це справдi вдарили. I вежу зiрвала, i вона покотилася, ламаючи кiстки волохатим i потворним тварюкам.
  Маргарита пискнула:
  - Ого! Це чудово! I навiть...
  Свiтлана пiдказала:
  - Гiперквазарно!
  Маргарита пiдтвердила:
  - Та проти цього не попреш! Справдi гiпер!
  Наталка поклала їй свою долоню на груди i злегка пом'яла. У Маргарити вiд умiлих i лагiдних дотикiв навiть набряклий червоний сосок, i вона досить забурчала.
  Свiтлана помiтила, давши кулеметну чергу по орках:
  - Дiвчата звичайно ж люблять ласку!
  Аврора iз задоволенням прочирикала:
  Дiвчата бувають рiзнi,
  Синi, бiлi, червонi...
  Але їм обов'язково хочеться,
  На цiпку закрутяться!
  Маргарита хихикнула i випустивши з червоного соска грудей пульсар вогнезарної сили та руйнування вимовила:
  - Секс дiвчата це секс, як вам не прикро!
  Наташа помiтила стрiляючи в оркiв з кулемета, який виник у її руках так несподiвано та чудово:
  - Прикро коли тебе iгнорує самець! I це найобразливiше!
  Маргарита хихiкнула i вiдзначила:
  - Таку, як ти iгноруєш самець? Чесно кажучи, не вiрю!
  Аврора ця руда бестiя хихикнула i вiдповiла:
  - Самцi дуже ласi на жiночi тiла, у цьому проблем немає. Але ж хочеться не тiльки тiшити тiло!
  Свiтлана пiдтвердила:
  - Ось саме! Не все вирiшує тiлесна хiть. Багато що вирiшує - чистота душi!
  Наташка хихикнула i вiдзначила:
  Прагнула в височiнь душа твоя,
  Народишся знову з мрiєю...
  Але якщо ти розумом свиня,
  Залишишся свинею!
  Маргарита хихiкнула i вiдзначила:
  - Не дуже хороша пiсня! Треба б щось оригiнальнiше придумати!
  Тут з'явився хлопчик-термiнатор i юний демон i слуга Люцифера. I вигукує:
  - А тепер ми боротимемося з коронавiрусами. Ось це буде оригiнально.
  I руйнує коронавiруси немов таранним методом. А як дiвчисько як засвистить, i повалилися ворони на пекельнi заразнi лiтаки.
  Маргарита прокричала:
  - За комунiзм у всьому свiтi!
  Наталя теж в атацi на коронавiрусiв. I ось її мечi вiзьмуть i рубануть навскоси. I ось її босi нiжки як запустять щось убивчо, що рве ворожi машини на частини.
  Пiсля чого дiвчина з червоних соскiв випустить жаркi, вбивчi пульсари. I тi врiжуть коронавiруськими ордами. А дiвчина ще й з пупка блискавкою коронавiрусами шугане. I всiх реально засмажить, зробить шашликом.
  Але ще крутiше, коли з лона Венери вивернеться потiк енергiї. I змете велику масу коронавiрусiв.
  Ось це баба з блакитним волоссям. I прореве:
  - Слава Вiтчизнi!
  I знову з червоного соска випустивши подарунок знищення, вбиваючи iнфекцiйних тварин, додала:
  - У кого великий живiт, той з голоду помре!
  Зоя теж рубала немов капусту супротивникiв. Зрiзала їх з великою легкiстю, наче стружку знiмала. I босими пальцями нiг як шпурнула анiгiляцiйну бомбу. I рознесла ворогiв.
  А потiм iз малинових соскiв гримне: з правого по танках, з лiвого по лiтаках! I дуже ефективно розквасить супротивникiв.
  А потiм iз круглого пупка серiєю блискавок. I спопелить коронавiрусiв, перетворюючи їх на шкварки.
  А тут ще з гроту Венери цiле торнадо анiгiляцiйної енергiї вiзьме i вилетить.
  Дiвчина кричала, дотепно:
  - Птах високого польоту, нiс не задирає, у хмарах не витає!
  Аврора безпосередньо у битвi бере участь. Не дiвчина, а просто тигриця. I рве буквально ворогiв пазурами. I рубає, не даючи шансiв мечами.
  I ось її босi нiжки запускають дуже вбивчий подарунок анiгiляцiї. Розриваючи супротивникiв на дрiбнi промокашки. I позбавляючи найменших шансiв на порятунок.
  А ось з рубiнових соскiв вилiтають блискавки, що буквально спалюють, наче папiр коронавiрусiв.
  А з пупка викидається пульсар. I як рiзане по пекельних заразних танках. I зриває з них башти.
  А з лона Венери викидається черговий потiк магiчної плазми. I якщо вiн спалить, то мало коронавiрусам не здасться.
  А войовниця промовляє собi:
  - Хто хоче стати левом, не маючи вовчої хватки, залишиться за пташиних прав!
  Свiтлана знову рухається. Рубає метал мечами. I босими пальчиками нiжок запускає вбивчi гранати. Розриває та спалює коронавiрусiв.
  При цьому дiвчина не забуває i з полуничних соскiв посилати блискавки.
  А ось з пупка як вивернеться, руйнiвне, i метал, що розплавляє.
  А ось iз грота Венери вiзьметься i вилетить промiнь лазера, що всiх вiзьме та розрiже.
  А потiм проречить:
  - Пташинi права найчастiше мають вiслюки розумом, i вiвцi характером!
  Олег Рибаченко продовжував дуже впевнено боротися, демонструючи силу титану. Ось вiн рубає коронавiрусiв мечами. А потiм босими пальчиками дитячих нiжок запустить бiльш нiж вбивчу гранату. Розiрве масу коронавiрусiв.
  Пiсля чого пацан як засвистить i переляканi грифи та ворони як на коронавiрусiвськi вiйська вiзьмуть i поваляться. I збивати лiтаки стали без жалостi.
  Олег Рибаченко дотепно зауважив:
  - Безкрилий той, у кого мiзки курки!
  Маргарита улюблениця Диявола продовжувала крутити вертушки мечами. Зрубувала без вагань коронавiрусiв. I водночас босими дiвочими нiжками кидала презенти знищення. I розривала нiби фольгу палицею.
  А як засвистить, i повалить ворон на пекельнi заразнi вiйська. Усiх їх випрає в порошки. I ось коли коронавiрус пiд ударами птахiв, то їм бiльш нiж туго - розкришили.
  А Маргарита як скаже:
  - Не претендуй на мiсце орла з курячими мiзками та пташиними правами!
  Наташка як пiдстрибне, i рубане мечами. Розрубає гiтлерiвцiв у капусту. Кине босою нiжкою подарунок анiгiляцiї. Вигубить масу коронавiрусiв i пискне на всю горлянку:
  - Якщо ти характером мокра курка, то усохнеш з голоду!
  I з червоних соскiв випустить вбивчий розряд струму. Зiтрiть масу коронавiрусiв. А потiм iз пупка пульсаром як рушить. I всiх супостатiв розшматує на частини.
  I ось з лона Венери як вивернеться потiк цунамi, що спалює всiх пекельною плазмою.
  Ось це дiвка.
  А Зоя в наступi диким всiх без зайвих пауз б'є. I розсiкає на найдрiбнiшi частини. Залишаючи буквально обвугленi шматки. А як босою нiжкою щось неймовiрно руйнiвне метне. А потiм з малинових соскiв як вилетить те, що приносить вражаючу смерть, i тотальну загибель.
  А потiм з пупка таке дике вискочить i розриває як тигр магiчної плазми.
  I насамкiнець з грота Венери подарунок, що несе без шансiв коронавiрусам реальну загибель.
  Пiсля чого дiвчина кричала:
  - З курячими мiзками не знесеш золотих яєць!
  Аврора зрiзала мечами башти бiля гiтлерiвських танкiв. А потiм босими пальчиками нiжок запустила презент смертi. А ось їх рубiнових соскiв дiвчата вилетiли вогнянi блискавки. I спалили купу коронавiрусiв.
  А потiм iз пупка вилетить цiле торнадо знищення.
  А ось iз лона Венери вилiтає руйнацiя, яка приносить повну перемогу, та знищення.
  Аврора дотепно вiдзначила:
  - Пiвень ще може знести золотi яйця, але характером курки лише потрапляєш в халепу!
  Свiтлана також у бою гаряча. Як мечами рубане по коронавiрусах i розквасить їх у капусту, що перекис. I ось босими пальцями нiжок надiшле подарунок знищення. Розмеле ворогiв у потерть.
  А з полуничних соскiв вилетять убивчi блискавки. Пропалять коронавiрусiв на частини. А ось i пупок надiшле хвилю тоталiтарного винищення фашистiв.
  А на закiнчення з грота Венери як вилетить мiхур магiчної плазми, який всiх ворогiв разом розплавить. I танки димляться, i рвуться снаряди всерединi них.
  А Свiтлана як прореве:
  - Чому все витаєш у хмарах, бо мiзки курячi!
  Олег Рибаченко бореться з дедалi бiльшим шаленством. Вiн як вiзьме i ворогiв рубане. Їх усiх розкришить та розсiче на дрiбнi частини.
  А потiм босою нiжкою кине гранату та розiрве на шматки.
  Потiм хлопчик знову свиснув i збив масу лiтакiв.
  Пiсля чого озвучив думку:
  - Будь хоч силою ведмiдь, але з курячими мiзками залишишся ослом!
  Маргарита Соколовська рубала з усього розмаху мечами. Потiм босою нiжкою дiвча шпурнуло вбивчий гостинець смертi. Розiрвала коронiрусiв на уривки кiсток та шкiри. А потiм як засвистить, що поваляться купами ворони на коронавiруси.
  Пiсля чого Маргарита в'якнула:
  - Якщо в тебе курячi мiзки, то пiсля зустрiчi з лисицею полетять пiр'я!
  Наталя б'ється з коронавiрусами вкрай активно. I ось її босi нiжки жбурляють щось диявольсько вбивче. А мечi зрiзають башти.
  А потiм iз пупка блискавки рубнуть...
  А червонi соски випустять убивчi пульсари. А потiм вiзьме дiвчина i з лона Венери вогняне торнадо випустить. I на частини супротивникiв розщемила.
  Пiсля чого дiвчина прочирикала:
  - Щоб зробити зi свинi вiдбивну, треба мати вовчу хватку, i лисячу спритнiсть!
  Зоя взяла i провела мечами млин. Розсiкла всi машини, i розбiглися на всi боки ковзанки. I ось босi нiжки дiвчини-термiнатора запустили бомби, анiгiляцiї. I тi, що пролетiли, стали рвати ворогiв.
  А ось малиновi соски як вiзьмуть i випустять блискавки руйнування. А потiм iз пупка вилетить промiнь лазера.
  А ось i грот Венери викине потiк жорсткого торнадо, що змiнює коронавiрусiвськi вiйська.
  I дiвчина реве:
  - Найвiрнiше пiдеш на спекотне лисицi з курячими мiзками!
  Аврора теж б'ється тепер так що завелася мов будильник. I рубає коронавiрусiв без жалю та жалю. Босими нiжками жбурляє гранати, розриває супротивникiв.
  А з рубiнових соскiв летять каскаднi блискавки. А ось з пупка довбає чимось абсолютно вбивчим. I порве коронавiрусiв на частини. А ось i з грота Венери вилетить магiчне торнадо смертi та винищення.
  Пiсля чого дiвчина гаркне:
  - Якщо характер як у мокрої курки, сушитимешся без грошей на вулицi!
  Свiтлана теж б'ється дуже задерикувато. I мечами рубає, i босими нiжками вбивчi подарунки смертi метає. А потiм вiзьме i з полуничних соскiв виверне каскад бульбашок магiчної плазми.
  А далi з пупка б'є одна блискавка за iншою.
  А ось з грота Венери як польиться ураган тотальної руйнацiї та повного знищення.
  Свiтлена прокричала:
  - Курячi мiзки роблять безкрилим, курячий характер вiдправляє в ощип!
  Олег Рибаченко загарчав i рубанув мечами з розворотами та винищуванням. I взяв босими дитячими нiжками запустив гранату. Розiрвав масу коронавiрусiв. I потiм як засвистить. I купа ворон зламає хмару лiтакiв Люфтваффе.
  Хлопчик ревiв:
  - Хто курча в душi, той лисий корм у куренi!
  Олеговi навiть трохи набридло рубати та кидати босими нiжками гранати у коронавiруси. Хлопчик знову вимовив афоризм:
  - Хочеш жити як бiла людина, будь хоч трохи рудим у хитрощi!
  Маргарита улюблениця Сатани кинула босими пальчиками нiжок вбивчу подачку знищення. Порвала масу коронавiрусiвських солдатiв. А потiм дала чергу з пупка лазером.
  А пiсля цього взяла, засвистiла, i купу лiтакiв по винищувала.
  I перевiряла:
  - У справжнiх бiлих людей, не буває при невдачах блiдого вигляду!
  Пiсля чого дiвчина босими пальчиками нiжок знову кинула подарунок анiгiляцiї, прочiрiкавши:
  - Якщо ти курка мiзками, пiдеш на бульйон лисицi справами!
  Наташа випустила з червоного соска пульсар знищення i в'янула:
  - Будь птахом орлиного польоту, але не май пiвнячого зальоту!
  Зоя агресивно помiтила, теж з малинового соска скинувши подарунок повного знищення:
  - Хто багато петушиться, не поївши кашi - той кукарекатиме у парашi!
  Аврора з рубiнового соска скинувши пульсар анiгiляцiї, буркнула:
  - Якщо полiтик багато спiває, виборцi потiм виють вовками!
  Свiтлана полуничним соском вивернула блискавку, i прошипiла:
  - Полiтик, який багато гавкає, але мало старається, до собачого життя доведе народ!
  Олег Рибаченко рубанув, крутячись мечами. Шпурнув босою, дитячою нiжкою гранату i вiдзначив:
  - Полiтики пустують як дiти, але їхнi прийоми старi, як сама полiтика!
  Пiсля чого хлопчик свиснув, розiбравшись iз коронавiрусом, збиваючи ворон як пiсок iз джинсiв, i знову промуркотiв:
  - Полiтик це ворона, яка мрiє про трон орла, тiльки дзьобом не доросла!
  Маргарита рацiонально вiдзначила, теж жбурнувши босою нiжкою послання знищення:
  - Полiтик хоче левового трону, але розумом часто лише безрога корова!
  Наташа випустила блискавку з пупка i гаркнула:
  - Лев не повинен бути вiвцею, але хоч трохи лисицi йому не завадить, щоб не опинитися в ослах!
  Зоя взяла i босими пальчиками нiжок запустила подарунок загибелi. Потiм малиновими сосками виплюнула пульсар i в'янула:
  - Будь ти хоч статтю лев, але з курячими мiзками тобi гарантоване собаче життя!
  Аврора лупнула з рубiнових соскiв блискавкою смертi i пискнула:
  - Хто на мiсяць багато гавкає, того життя в будку опускає!
  Свiтлана провела вертушку. Потiм iз полуничних соскiв дала розрядом i верескнула:
  - Якщо полiтик обiцяє вам журавля у небi, то вiн вважає виборця дятлом!
  Олег Рибаченко, свистом збиваючи ворон, рацiонально зазначив:
  - Якщо в тебе дерев'яна голова, то точно даси дуба!
  Маргарита, знову рiзавши ворогiв, видала:
  - Якщо ти головою як дуб, обдеруть як липку!
  Наташа дотепно помiтила, з червоного соска випускаючи потужний подарунок смертi та руйнуючи коронавiрусiв.
  - Для виборцiв дубiв, у полiтика суцiльна липа!
  Зоя, рубаючи коронавiрусiв, i з малинових соскiв посилаючи променi смертi, зазначила:
  - Якщо ти тупий як валянок, тобi бути вiчно взутим!
  Августина дотепно зазначила, що з рубiнових соскiв посилаючи загибель:
  - Нiщо так не заважає щодня, лопати спекотне, як курячий розум!
  Свiтлана довбанула з полуничних соскiв i видала:
  - Якщо в тебе куряча пам'ять, забудеш, як лiтати орлом!
  Олег кинув босою нiжкою шибеника подарунок знищення i пропищав:
  - Курка не птах - курячий розум не розум!
  Маргарита босою нiжкою запустила те, що не дасть померти без болю. Потiм свиснула, вражаючи воронами коронавiрусiв i пропищала:
  - Вибирає пiвнiв у президенти виборець iз курячими мiзками!
  Наташа з червоного соска довбанула гарячим i дуже пекучим i видала:
  - Полiтик що багато спiває, приваблює лише тих, хто має курячi мiзки!
  Зоя, ведучи вогонь по ворогах, зi своїх малинових соскiв, помiтила:
  - Хто потiшився на лисячу мову полiтика, курка розумом, i вiвця характером!
  Августина довбаючи пекучими пульсарами з рубiнових соскiв, зазначила:
  - Для полiтика мова це i меч, i батiг i ключ, але виборця вiн насамперед садить пiд замок!
  Свiтлана врiзала блискавкою iз полуничного соска. Розкришила масу лiтакiв i танкiв коронавiрусiв, видавши:
  - Курячий пух м'який, але на яких жорстких нарах сплять тi, у кого курячi мiзки!
  Олег Рибаченко погодився, свиснувши вкотре:
  - М'який характер правителя часто призводить до жорсткого падiння держави!
  Маргарита, добиваючи, посвистуючи i посилаючи ворон на голови, добиваючи останнiх коронавiрусiв, додала:
  -З курячим мiзками, i характером курчати, стане як свиняча вiдбивна!
  Дiвчата попрацювали дуже круто та босими ногами i насамкiнець iз лона Венери випустили хвилi цунамi. I пiде вогнезаний i пекельний шквал. I все спалить до тла.
  I коронавiруси обвуглилися.
  Маргарита взяла i з червоних соскiв грудей додала, вогняними пульсарами. I довбала по ворогах. Облизнула губки i вигукнула з люттю:
  - Ось це вищий клас - фiрми "Адiдас"!
  Олег цей вiчний хлопчик-демон пiдморгнув дiвчинi-плутани i прочирикав хiхiкаючи:
  Бувить вiрусiв НАТО,
  Рухнув уперед ворог полки...
  Але катiв-супостатiв,
  Росiяни зустрiнуть у багнети!
  
  У шкiру свинячу вп'ються,
  Буде повалений ворог на порох...
  Хлопчики люто б'ються,
  Мiцний солдатський кулак!
  Наташка ця голонога дiвчина, скелячи зубки, i пiдморгуючи пiдтвердила:
  - Та мiцний у нас кулак!
  I блиснула зубами. Отака вона була симпатична.
  I iншi дiвчата при справi... Також сповненi енергiї та сил. Здiбнi творити чудеса.
  Зоя жбурнула босими пальчиками нiжок горошинку в коронавiруси i заспiвала:
  Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму...
  I засяє сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  Вiкторiя пiдскочила до кулемету. I давай з нього лупити коронавiрусами. Цiй рудiй стервi доводилося воювати i з гiтлерiвцями. В одному альтернативному свiтi, на озброєння була прийнята "Пантера" з бiльш щiльною схемою компонування, двигун i трансмiсiя разом i поперек, i на моторi коробка передач. I виявилася дуже вдала машинка. I СРСР довелося туго. I тодi їхня диявольська четвiрка допомогла уникнути розгрому на "Курськiй дузi". Так "Пантера" вийшла i легша i з низьким силуетом, вузькою, маленькою вежею та товщiшою з великими кутами рацiонального нахилу бронею. Ось це справдi виявився найкращий танк Другої свiтової вiйни.
  А те, що було в реальнiй iсторiї - далеко до iдеалу! А так i справдi що створили щось створили. I тому, що гiтлерiвцям допомагав гномик.
  Ось це дiйсно дуже хитра i здатна на багато рас.
  Свiтлана яка теж стрiляла i досить влучно по коронавiрусам, взяла i прочирикала:
  Свiтлi миготять обличчя,
  Знову СРСР народиться...
  Нас вiд безоднi зла рятують,
  Ми дiвчисько як джедаї!
  I войовниця взяла i блиснула очима. Вона й справдi чудова. Та здатна на дуже багато. Зокрема може морозиво їсти та запивати фантою. Чудове дiвчисько.
  I ось вони все дружно взяли i зi свого лона Венери викинули хвилю цунамi. I на коронавiрусiв знову обрушилося знищене. I вони почали горiти.
  Маргарита облизнулась. Уявила собi пульсуючий нефритовий, такий апетитний нiби медовий льодяник стрижень i заспiвала:
  Противника ми вженемо в труну,
  I це буде вiрю неодмiнно...
  Щоб плешивий фюрер здох,
  А Маргарита править над всесвiтом!
  I дiвчисько як вiзьме i розреготається. Вона треба сказати чудова краля. I їй хочеться жiночого та чоловiчого тiла одночасно. I по коронавiрусах як довбає з убивчою силою.
  Ось це справдi феноменально-космiчна краля. I якщо вже розiйдеться, то небо в шкурку стиснеться.
  Яких тiльки клiєнтiв Маргарита не мала. Вона така несусвiтня войовниця. I мрiє про подорож до зiркових свiтiв. Щоб там кохатися з рiзними iнопланетянами. I це було б смаком та дивом.
  Адже хочеться дiвчинi кохання, причому не продажної. Хоча нi, коли ти вiддаєшся, а тобi ще за це грошi платять - це круто та чудово. Краще, нiж задарма.
  Маргарита взяла i заспiвала:
  Я знайду собi чоловiка,
  Щоб нам'яв менi боки.
  Як сяду на нього,
  Менi не потрiбно нiкого!
  I войовниця знову розреготається. I знову таке вiзьме та зробить. I коронавiруси розлiтаються в рiзнi боки.
  Ось це справдi винищення.
  Наташка вiдзначила з милим виглядом:
  - Воювати також приємно, як iз ельфом спати!
  I дiвчата вiзьмуть i розреготаються. Ось i Оксана з'явилась. I теж давай по коронавiрусу лупити. Причому її рука гiпербластер. I Гелла руда дияволиця-вампiрша разом iз нею. I давай лупити разом по танках коронавiрусу.
  Маргарита взяла i з жаром заспiвала:
  Раз, два, три - прожектори протри,
  Чотири, вiсiм, п'ять - чеченцiв убивати!
  Гелла хихикнула i вiдповiла:
  - Важко повiрити, але мине трохи часу i чеченцi будуть служити росiйському престолу куди бiльш завзято, нiж росiяни!
  Дiвчина-повiя хихикнула i вiдповiла:
  - Швидше рак на горi свисне!
  Оксана розсмiялася, босими пальчиками нiжок жбурнула вбивчої сили бумеранг i який зрiзав голови коронавiрусам i вiдзначила:
  - Все неможливе можливо знаю точно!
  Наташка зазначила:
  - Ну i коронавiруси насiдають! Усi пруть i пруть! Їх треба зрiзати!
  I дiвчата хором заспiвали:
  Є такi вiруси,
  Вiруси-шкодируси...
  Потраплять дитинi до рота,
  Заболить вiд них живiт!
  Атака коронавiрусiв захлинулась i остаточно видихнулася.
  . РОЗДIЛ No 16.
  Маргарита вийшла iз особливого свiту. I ось її проводили Бегемот та Азазелло iз замку Люцифера. Дiвчина опинилася на вулицi. Гули машини, виблискували рекламнi вiтрини Москви дев'яностих рокiв.
  З'явився ще й Фагот у шкiрянцi. Вiн бiльш вiдомий як Коровйов кивнув:
  - Ну, що фрау! На вас чекає мiлiцiя та Бутирка. Даю вам пораду мужiться i Месiр вас не забуде!
  Маргарита тупнула каблучками i запитала:
  - А чи не можна обiйтися без в'язницi?
  Бегемот вiдповiв:
  - Нi! Це потрiбно для ритуалу! Але потiм вас чекатиме в Аду-Всесвiту класна нагорода!
  Дiвчина стукнула каблучками i вiдзначила:
  - Заслуги забуваються, а нагороди залишаються!
  I озирнулася ще раз. Троє чоловiкiв-демонiв разом зникли. Мов крiзь землю провалилися, а так воно й є. I Маргарита залишилася сама. I їй на душi було тривожно. Хоча в принципi вона була готова до того, що рано чи пiзно опиниться у в'язницi. Таке життя у плутани.
  I ось завили сирени. Це вiддавалося тривогою на душi у гарної дiвчини. Майнули мiлiцейськi машини i з них вискочили фараони.
  Маргарита не витримала i кинулась тiкати. Що не дуже зручно у туфлях на високих пiдборах. I за нею кинулися мiлiцiонери. Зазвичай спортивне дiвчисько бiгало добре, але цього разу вищi сили були не на її боцi. Вона спiткнулася i впала. I мiлiцiонери наздогнали її i завдали кiлька сильних ударiв гумовими палицями по спинi та головi дiвчини. Один припав їй прямо по потилицi, i свiдомiсть у красунi затьмарилася. Плюс їй ще щось вколола жiнка, що пiдскочила в бiлому халатi, у вену.
  Маргарита була пiд впливом апарату i дуже невиразно сприймала, як її везли в СIЗО, як рухалася вона коридорами Бутирки. Як зняли вiдбитки пальцiв i фотографували у профiль, в анфас та напiвбоку, а також ззаду. Як з неї зiрвали жiнки у формi одяг, навiть труси та лiфчик, пiсля чого знову сфотографували, i протерли червонi соски спиртом. Все це було як у напiвснi.
  I лише в кiмнатi обшуку, коли величезна чоловiкоподiбна жiнка-наглядач дуже ущипнула її за груди, зi словами:
  - Ах, якi сисiчки!
  Маргарита раптом побачила, що вона гола, i три великi жiнки в гумових рукавичках мацають її оголене, м'язисте тiло. А ще у крiслi за столом ще майор мiлiцiї сидить та щось записує.
  Дiвчина вигукнула:
  - Що ви робите!
  Величезна жiнка посмiхнулася:
  - Тiтка мацає дiвчинку! Чи вона не ховає чогось вiд мiлiцiї.
  Майор зазначив:
  - Вона вбивця! Обшук має бути найретельнiшим.
  Громила-наглядач рикнула:
  - Стiй i не сiпайся!
  I її лапи почали розчiсувати густе, золотаво-бiле, як снiг присипане золотистою пудрою волосся. Кожне пасмо перевiряли. I це було не лише принизливо, а й боляче. Маргарита здивувалася, коли її встигли роздягнути. Вона цього й не помiтила. Наглядачки заглянули їй у вуха та нiздрi. Але як гидко, коли лапи дебелої жiнки полiзли їй у рота. I в Алiни пiшли болючi спазми в животi та нудота.
  Ось справдi гидко. Гума пiд щоками, гума пiд язиком, i його смикає. Дивиться в рот, i все висмикує аж лишається смак гуми.
  Нарештi пальцi вийшли з рота, i Маргарита важко задихала, навiть спiтнiла. Дiвчинi стало стрiмкiше. Але обшук тривав, їй почали мацати пiд пахвами. Вони у дiвчини поголенi.
  Громила-наглядачка запитала:
  - Ти лесбiянка?
  Маргарита заперечила:
  - Я натуралка!
  Громила-наглядачка натиснула вказiвним пальцем на її пупок. Маргарита здригнулася вiд болю i насилу стрималася, щоб не врiзати босою п'ятою у вiдповiдь.
  Обшук тривав. Збоку стояло гiнекологiчне крiсло. На нього запропонували лягти на спину Маргарiтi. Дiвчина зiтхнувши розсунула ноги. I ось наглядачка капнула вазелiну на рукавичку, щоб м'якше йшло. I її лапа увiйшла у лоно Венери Маргарити.
  I робила це досить брутально. Дiвчинi-повiї було i боляче, i гидко. Наче її ґвалтували. I це робила чоловiкоподiбна горила. А як глибоко її пальцi залiзли, цiла рука, здається, ось-ось порвуть матку. Маргарита застогнала, i її босi ноги, вдягненi в петлi, засмикалися.
  Громила-наглядачка хихикнула:
  - Терпи вже! Це тобi в'язниця, а ти особливо небезпечна!
  I ще глибше сунула, i здавалося, що лоно ось-ось лусне, навiть виступили крапельки кровi. Уявiть собi майже всю велику лапу засунула в лоно. I демонстративно в ньому колупалася.
  Маргарита спробувала уявити щось приємнiше. Точнiше, героїчне. Наче вона партизанка, яку катують гiтлерiвцi. I, наприклад, босi ноги смажать за допомогою електричної плити. Дiвча зблiдло. Як це принизливо, як це виглядало пiдло та нахабно.
  Маргарита взяла i заспiвала з люттю, щоб показати, що її не зламати:
  Я не здамся ворогам, сатани катам,
  Виявлю твердiсть духу пiд тортурами!
  Хоч палає вогонь, i батiг б'є по плечах,
  I провисла душа ниткою хисткою!
  
  Батькiвщино, я готова померти у кольорi рокiв,
  Тому що Господь дає сили!
  Подарувала вiтчизна менi ласкаве свiтло,
  Воскресивши, розiгнавши морок могили!
  
  Хто не вiрить, того охопила туга,
  Вiн страждає душею, тлiнним тiлом!
  I на трунi прибита цвяхами дошка,
  Не повстанеш повiк жовтою крейдою!
  
  Хто бився, забувши пiдлий низинний страх,
  Той помре, не пiзнавши порожнечi злих сердець!
  I нехай воїн був теж у грiхах,
  Бог простить i покладе священний вiнець!
  Наглядачка, нарештi, витягла лапу i гаркнула:
  - Ну гаразд! Добре спiваєш! А тепер повернiть її на живiт!
  I знову Маргарiтi довелося зазнати болю та приниження. Коли їй лiзли в анальний отвiр. I пальцi буквально її рвали. I наче на кiлок тебе садять.
  Маргарита вигукнула:
  - Ну ти i збоченка!
  Наглядачка-горила вигукнула:
  - Тобi це i буде карою! Ти вбивала людей i була безжальною!
  I продовжила фактичне насильство. I це справдi було жорстоко. Втiм, Маргарита подумала, а чи це кармiчною помстою? Адже вона обслуговувала та розбещувала людей. Так, бiльшiсть iз них були негiдники, деякi навiть ватажки мафiї. I вона добрих людей не чiпала, тим бiльше дiтей. Ось жiнки серед її клiєнток були.
  Майор мiлiцiї вигукнув:
  - Гаразд, вистачить її свердлити! У нас ще багато клiєнток. Давай мацай її ноги та випускай!
  Маргарита полегшила, коли великi пальцi вийшли з заднього проходу, який мало не порвали. Пiсля чого його пiдняли з крiсла i помацали недбало пiдошви, перевiрили мiж пальцями нiг.
  Пiсля чого дiвчину-кiллера вiдвели до iншого примiщення. Там її знову сфотографували, цього разу голу та з рiзних бокiв.
  Далi пiдвели до столу. I зняли вiдбитки пальцiв i з босих ступнiв. Зробили це все дуже вправно. I на паперi залишили вiдбитки ступнiв дiвчинки.
  Далi її голу повели до клiтки. I кiлька дiвчат у бiлих халатах почали записувати прикмети її тiла. А тiло Маргарити таке м'язисте i струнке, ладне. I заносили до блокнотiв i її родимки, i шрами та iнше.
  Маргарита вiдчувала собi твариною, над якою ставлять експерименти. Отак i стояла. I до неї пiдiйшла молода жiнка у бiлому халатi. Вона взяла i поставила голову Алiну в отвiр, i вп'ялася рукою в пiдборiддя. Потiм полiзла пальцями до рота. До того ж, цього разу руки жiнки були без рукавичок.
  Маргарита обурилася:
  - Без рукавичок не за iнструкцiєю! Тим бiльше, мене вже обшукували!
  Молода жiнка засмiялася i одягла тонкi, медичнi рукавички. Пiсля чого знову поткнулася до Маргарити. I почала обмацувати порожнину рота. Робила це навмисне повiльно i досконало.
  А потiм iнша жiнка принесла пластилiн. I з зубiв дiвчата-повiї зняли вiдбитки її кусаючих поверхонь. I це було дуже круто хоч i принизливо.
  Наприкiнцi Маргариту просвiтили рентгеном. Насправдi перевiрили шлунок та iнше. Апарат спрацював добре i висвiтлив її нутрощi. I недаремно, у кишечнику Маргарити мав патрон з цiнностями.
  I його тепер слiд було витягти. Для цього Маргариту вiдвели до спецiального кабiнету, де її кишечник мав промити за допомогою шланга та теплої води.
  Також дуже болiсна i принизлива процедура. I буквально розривало дупу сильним натиском води, яка ще не тепла, а льодяна. I кожен заворот кишок промила.
  Босi ноги Маргарити вже стали стигнути, i це було надзвичайно неприємно. Ось це дiвчина потрапила в обiг. Втiм, вона й сама розумiла, що в'язниця не цукор. Але те, що її практично зґвалтували, i не раз. I промивання кишечника йде без жодних церемонiй та паузи.
  Маргарита знову спробувала уявити щось приємне. Але коли тебе розриває на частини струмiнь води. А потiм жiнка рукою в гумовiй рукавичцi дiстає патрон. Усерединi його була дiаманти, якi там захованi.
  I вже їх вiдправили на експертизу. А Маргарита тремтiла вiд болю та приниження.
  Потiм ще трохи її знiмали з рiзних кутiв. Далi її вiдправили ось так голу i в кайданках до душової. Маргарита чудова медова блондинка i дуже красива, i виглядає надзвичайно сексуально, коли її оголене тiло. Таке чудове дiвчисько.
  А у душi вже кiлька молодих жiнок миються. Маргарита виглядає надто безневинно. Ангельське личко, жодної наколки. Те, що вона серiйна i страшна повiя на її милiй фiзiономiї зовсiм не написано.
  I ось до неї пiдходить величезна, мускулиста баба в наколках i реве:
  - Що кролик, попалася? Тепер ти менi полишеш!
  Маргарита посмiхнулася i вiдповiла:
  - Я збочення не заохочую!
  Велика лапа спробувала схопити золотисту бiлявку за волосся. Але дiвчина-кiлер ударила її колiном у сонячне сплетiння. Дуже швидко рухалася Маргарита. I її противниця, отримавши нищiвний удар, зiгнулася i почала корчитися.
  Iншi зечки завищали вiд захоплення. Одна з них крикнула:
  - Ось це забiйна Бiлоснiжка!
  Маргарита хихикнула i вiдповiла:
  - За кожної невдачi, давати вмiйте здачi!
  Величезна зечка спробувала знову атакувати, але Маргарита з розвороту довбала голою п'ятою їй у пiдборiддя. I та впала, реально вiдключившись. I знову всi так розсмiялися i реготали на всю горлянку.
  Маргарита хихикнула i з люттю вимовила:
  - Пiд ангельською зовнiшнiстю пекельний дух!
  I показала мiцнi кiсточки куркулiв. Зiчки схвально загомонiли. Силу та прекрасну пiдлогу поважає. Пiсля чого Маргарита почала митися. Їй навiть сунули до рук шампунь. Дiвчина iз задоволенням пройшлася пiд струменями.
  На виходi на неї чекала наглядачка та двоє великих мiлiцiонерiв. Вони на неї знову одягли кайданки. Маргарита, очевидно, вважалася особливо небезпечною.
  Майор, який вийшов їй назустрiч, сказав:
  - У казенну робу її!
  Дiвчинi довелося начепити на себе подобу табiрної пiжами та грубi черевики не за розмiром. Пiсля чого її вiдправили до камери.
  Поки що, втiм, не в загальну, а в тiсний бокс. Видно красуню повинен допитати слiдчий перш, нiж обрати запобiжний захiд i визначитися з мiсцем перебування.
  I Маргариту замкнули там, вона села за стiл. Потрiбно було сидiти пiд лампами та чекати. А лампи свiтили яскраво, i в повiтрi пахло озоном.
  Несподiвано в камерi з'явилася оголена рудоволоса Гелла i схожий на пiдлiтка Бегемот. Вiн був лише в шортиках i прийняв образ хлопчика рокiв чотирнадцяти.
  Хлопчик-демон сказав:
  - Ну, як королева вам Бутирський прийом?
  Маргарита з усмiшкою вiдповiла:
  - Нiчого! Це навiть крутiше, нiж у кiно. Правда, я не очiкувала, що вони знайдуть мою заначку з дiамантами!
  Гелла кивнула з усмiшкою:
  - Ти видно книгу Папiон читала. Там так, цей спосiб пронесення цiнностей минув. Але на тебе хочуть повiсити вбивство депутата Держдуми. Тому так старанно шмонали!
  Маргарита кивнула:
  - Я дивилася по телевiзору фiльм "Пiд примусом", i тому очiкувала, що буде приниження пiд час обшуку, але такого. Та для такої матерi нiчної феї як я - це занадто!
  Бегемот вiдзначив iз усмiшкою:
  - Темно-сiра роба з номерком, якось особливо вiдтiняє твоє волосся кольору сусального золота! Ти скажемо прямо чудова!
  Маргарита вiдзначила:
  - Черевики явно не за розмiром, i такi незграбнi та потворнi. Краще ходити босонiж!
  Гелла погодилася:
  - З такими нiжками, як у тебе босонiж ходити набагато краще!
  Бегемот проспiвав:
  Ах якi нiжки,
  До чого гарнi...
  Ти не бiйся крихта,
  Телефон запиши!
  I пiдскочив до Маргарити i зняв з неї черевик. Став пальцями масажувати босу, витончену нiжку дiвчинки.
  Гелла зазначила:
  - Ця красуня дуже практична. Вона зробила кiлька вiдбиткiв своїх нiжок на бiлому паперi i продала на аукцiонi босi слiди. I уявiть собi врятувала непоганi грошi!
  Маргарита кивнула:
  - Та мої нiжки дуже цiнуються. Деякi клiєнти платили тiльки за те, щоб поцiлувати мене в п'яту!
  Бегемот хихiкнув i зазначив:
  - Ну, хiба це не чарiвно!
  Гелла розреготалася i вiдповiла:
  - Так взагалi просто здорово та круто! Став вiдбиток на листок i заробляй величезнi бабки.
  Маргарита з усмiшкою помiтила:
  - Дивлячись якусь нiжку. Не всяка повiрте пiдiйде!
  Бегемот погодився:
  - Та вашi нiжки не простi. Вони чудовi, та й не лише нiжки, а й усе iнше.
  Гелла вiдзначила з милим виглядом:
  - А як обшук?
  Маргарита скривилася i вiдповiла:
  - Дуже принизливо! Гiрше, нiж я гадала. У фiльмi "Пiд примусом", iнтимний обшук був набагато м'якшим. А тут здорова баба, чи не всю руку засунула!
  Бегемот засмiявся i заспiвав:
  -Толi ще буде, то ще буде, то ще буде ой, ой, ой, ой!
  Гелла вiдзначила з усмiшкою:
  - Ну, французький фiльм, це ще прикрашена в'язниця. У нiй, наприклад, у кожної жiнки окрема камера, та й сприятливий теплий клiмат на березi моря. А реальнiсть Бутирки гiрша, особливо за часiв дев'яностих рокiв!
  Маргарита посмiхнулася i запитала:
  - А що будуть найкращi часи?
  Бегемот впевнено вiдповiв:
  - Нехай будуть! Хоча вам зiзнатися не дуже щастить iз президентами. Один iз них п'є, а другий у вiйни лiзе!
  Гелла зазначила:
  - Хоча є вираз - пий, але дiло розумiй!
  Маргарита хотiла щось ще сказати, але почувся скрегiт вiдчинених дверей i демони немов за помахом чарiвної палички зникли.
  Двi наглядачки зайшли в камеру i заглянули Маргаритi в рот, суаючи руки в гумових рукавичках. Знову прискiпливi огляди з повним роздяганням. Потiм вони сунули пальцi у лоно Венери та п'яту крапку. Що досить гидко i фiзично неприємно.
  Потiм обмацали груди, натиснули пальцем на пупок, i навiть подивилися на вiки. Так її промацали. Але, видно, нiчого не знайшли. Насамкiнець обмацали ноги провiвши мiж пальцями.
  Потiм у супроводi трьох мiлiцiонерiв пристебнувши кайданками повели.
  Маргарита гадала, що на неї чекає - допит чи ув'язнення в камеру. Вона були фiзично сильною дiвчиною, i непогано вмiла битися. Тому розраховувала, що не дасть себе образити, iншiй шпанi.
  Але в камерi виявитись неприємно. Там i сморiд i тiсно, i свiтять лампочки цiлий день. Загалом про Бутирки розповiдали страшнi речi. I нiхто не хотiв у СIЗО.
  Щоправда жiнкам у в'язницi таки легше. По-перше їх менше садять, а по-друге, вони не так сильно пахнуть i бiльш охайнi, нiж чоловiки. Так що Маргарита не сумувала. Треба в життi все пройти, зокрема, i в'язницю.
  Тим бiльше, шмон вона вже двiчi пройшла, i начебто це не страшно. А так хотiлося жити. I думалося, що в будь-якому випадку в Росiї жiнок при Єльцину не страчують. Ще за СРСР могли розстрiляти, але зараз нi.
  А взагалi смертна кара - це перебiр.
  Маргарита по дорозi побачила хлопчика рокiв чотирнадцяти. Вiн був стриженим наголо, у сiрiй робi з номерком та босонiж. Руки ззаду скутi наручниками та у супроводi мiлiцiонера. Побачивши Маргариту юний ув'язнений вигукнув:
  - Ну i красуня!
  I отримав палицею мiж вузеньких плечей, вiд чого похитнувся i мало не впав. Мiлiцiонер рикнув:
  - Вiдiб'ю нирки, ще одне слово!
  Маргарита крикнула у вiдповiдь:
  - Звiр!
  I теж отримала кийком по спинi. Що ж жорстокi тут звичаї. Зважаючи на все вже пiзно для допиту, i її ведуть до камери. Та й смердiти стало сильнiше. З дверей камер лунає чоловiча лайка з матом. У чоловiчому вiддiленнi взагалi бридко - просто кошмар. А ось у жiночому кращому, набагато чистiше i спокiйнiше.
  Маргариту здали корпуснiй тiтцi i вона посмiхнувшись запитала:
  - Ти повiя?
  Дiвчина гордо вiдповiла:
  - Я нiчна фея!
  Наглядачка розреготалася i вiдповiла:
  - I судячи з усiх не грошова! Я тебе до подруг вiдведу! До камери номер тринадцять.
  I справдi пiдвела її саме до цих дверей. I розкрила за допомогою ще однiєї дiвчини у бiлому халатi. Помацала Маргариту i вштовхнула в помешкання.
  Усерединi було зовсiм непогано. Стояв кольоровий телевiзор iз великим екраном, працювала вентиляцiя, на стiнi плакати чоловiкiв-культуристiв навiть iз оголеними генiталiями. I дiвчата в камерi були не старшi за тридцять, напiвголi, фiгуристi, i вiд них пахло дорогими духами, i дуже не поганою косметикою!
  Старша по камерi росла жiнка глянула на Маргариту i свиснула:
  - Красуне! Мабуть елiтна!
  Наглядачка буркнула:
  - Її пiдозрюють у вбивствi! А так це вiдома московська повiя Златовласка. Вона справдi має успiх у чоловiкiв.
  Одна з дiвчат вигукнула:
  - Це королева Марго! Я знаю її! Вона класна дiвка!
  Старша камерою кивнула:
  - Вона моя! Хочеш вмiлої ласки?
  Маргарита подивилася на неї. Жiнка була досить гарна, хоч i з хижими рисами обличчя. I вона вiдчула у собi приплив бажання.
  Ось вони вдовою пiшли за ширму, скинули казенну робу i почали енергiйно пестити один одного.
  Бегемот, Фагот-Коров'єв та Гелла спостерiгали за цим i хихикали:
  - Ось це жiнки - вони завжди жiнки!
  Гелла помiтила з усмiшкою:
  - Бiльшiсть чоловiкiв досить неприємнi iстоти. Особливо у вiцi. А жiнка - це i в Африцi жiнка!
  Фагот засмiявся i вiдповiв:
  - Нi! Все ж таки ми чоловiки маємо справжню владу! I Сатана - це король всесвiту!
  Бегемот усмiхнувся i крутнувся... З'явився Азазелло. Вогняно-рудий атлетичний складений, але не високого зросту.
  Вiн узяв i заспiвав:
  Ми битимемося на землi,
  На небi та в непрогляднiй темрявi...
  Ми битимемося до кiнця,
  Змусимо люто стукати у серця!
  I демони з вампiркою теж прокрутилися наче дзиґа.
  Маргарита i дивлячись камери вдосталь насолоджуючись, вiдiйшли в iншу кiмнату в цiй камерi була окрема душова i оголенi помилися.
  Азазелло зазначив:
  - А начебто Мессiр хотiв щоб вона помучилась?
  Гелла заперечила:
  - Великий iмператор Ада не фахiвець з мук. Що добре, що погано це. Немає нiчого однозначного. Бiльшiсть людей у життi i хороше є i погано. Рiдко буває коли тiльки погане чи тiльки гарне у життi.
  Фагот пiдтвердив:
  - Ось саме! Тому у жрицi кохання не все погано. Вона бiсексуальна, i дуже любить ласки!
  Гелла хихiкнула i вiдзначила:
  - Я теж люблю ласки! Мене це заводить!
  I демони покинули Бутирську в'язницю, просто пролетiвши крiзь стiни. I опинилися бiля Московського ГУМА.
  Тут Фагот знову перетворився на пересiчну людину правда не в розбитому пенсi, а чорних, навiть дзеркальних окулярах. А Бегемот став товстуном з котячою фiзiономiєю.
  Вони пiдiйшли до ГУМ iз парадного ходу. Мiлiцiонер iз пiдозрою подивився на пару. Але не став питати документiв i пропустив. Цiни в головному магазинi Москви кусачi. I зайвi клiєнти не завадять.
  Двоє демонiв увiйшли всередину. Великих черг не було. Насправдi за Єльцина треба вiддати належне зник дефiцит i полицi наповнилися товарами. Можливо, тому в Москвi порiвняно мало людей голосувало за комунiстiв.
  Та й цiни теж рiч вiдносна. Тi самi нiжки Буша цiлком доступнi були за цiною. Або спирт "Рояль". Бегемот якраз пiдiйшов до п'ятилiтрової пляшки спирту. Взяв вiдкусив голiвку i почав хльостати прямо з горла.
  Жiнка продавець вигукнула:
  - Ось чорт!
  Бегемот засмiявся i вiдповiв:
  - Ще який! I продовжив хльостати спирт. А Фагот, не довго думаючи, рознiс кулаком скло i прихопив з вiтрини добiрний коньяк "Наполеон". I теж став його уплiтати. Покупцi, якi це спостерiгали, присвистували i деякi крутили пальцем бiля скронi. З'явилося двоє охоронцiв. Вони намагалися приборкати запеклих хулiганiв. Але зненацька з ноги приклеїлися, немов у мух у липучцi. А Фагот i Бегемот засмiялися.
  Продавщиця пискнула:
  - Заплатiть грошi!
  Бегемот i Фагот хором проспiвали:
  Роби грошi, роби грошi,
  Забувши про нудьгу, лiнь,
  Роби грошi, роби грошi,
  А решта все дребень,
  А все iнше дребень!
  I Бегемот як урiзав ногою, що одразу дюжина великих пляшок спирту "Рояль" та "Моцарт" впала i розбилася. Посипався уламки i полилася вогненна вода.
  Фагот прошипiв, i гаркнув на всю горлянку:
  Вогняною водою наповнюй склянку,
  Разом iз Сатаною випий за метал!
  I теж як пiдстрибне й у гору пляшок чоботом iз алмазними шпорами, якi якось дико не йшли до його картатого костюма звистане. I розбиваючись, сиплються пляшки. Мiлiцiонер, що стояв бiля входу, кинувся до примiщення i вихопив пiстолет.
  Бегемот жартома проспiвав:
  I в кожнiй ментiвськiй палицi,
  Я Єльцина бачу усмiшку...
  Його п'яний, з дурiстю погляд -
  Росiї кошмарний захiд сонця!
  I пiстолет у руках мiлiцiонера перетворився на жабу i той раптом закукарекує.
  А Фагот випустив блискавку, i спирт та розбитий коньяк разом узяв i спалахнув. I спалахнуло полум'я. Публiка з диким криком почала розбiгатися. Охорона кинулася також на бiк. А Фагот i Бегемот пiдлетiли до гiрки шоколадок, i так просто в обгортках стали їх їсти.
  Пхали в рот i спiвали:
  Над Москвою крик i стогiн,
  I кривавий дощ...
  Чорний вершник як дракон,
  Диявол грiзний вождь!
  I пiдсилюючи i роздмухуючи пожежу, слуги Ада ревiли:
  Наш король посланник небес,
  Наш король як примарний бiс...
  Наш король обранець долi,
  Наш король це лише ти,
  Люцифер, Люцифер, Люцифер!
  Люцифере! Король всесвiту Люцифер!
  . РОЗДIЛ No 17.
  Та й зрозумiло Анастасiя Вiдьмакова теж складала, як вона могла обiйтися без цього. I дуже класно це робила.
  Олег Рибаченко знову вже в iншiй мiсiї. Як то кажуть хвилини спокою. На цей раз це часи Брежнєва. У березнi 1969 року Китай напав на СРСР. Вже старому Мао Цзедуну захотiлося слави великого завойовника, набуття територiй для Китаю де швидко росло населення, та й взагалi старому i великому керманичу нудно. Хочеться великих дiянь. То чому не напасти на СРСР? Тим бiльше, у добряка Брежнєва була доктрина - СРСР нiколи не застосує ядерну зброю першою. А це означає воюватиме сухопутнi сили, без страшної ядерки. Дата нападу було обрано символiчну 5 березня, у день смертi Сталiна. Мао вважав, що з СРСР смерть Сталiна велика втрата. I тому цього дня успiх буде на боцi ворогiв Росiї.
  I ось мiльйони китайських солдатiв на величезнiй територiї перейшли у наступ. I те, що ще не зiйшли снiгу i стояли морози в Сибiру i Далекому сходi не лякало китайцiв. Хоча технiки у них обмаль, а так що i є застарiла. Але Мао розраховував на допомогу США та країн Заходу та на багаторазову перевагу воїнiв пiднебесної iмперiї в пiхотi. У Китаю та населення бiльше, нiж у СРСР, та ще радянської Росiї слiд перекидати вiйська з європейської частини до Сибiру. Що дуже непросто.
  I пiшла сухопутна армiя.
  Напрямком особливо масового удару було мiстечко Далеке, на виходi з рiчки Амур. Тобто там де ця повноводна рiчка на кордонi мiж СРСР i Китаєм закiнчувалася. I могли орди пiднебесної iмперiї пересуватися суходолом, не зустрiчаючи водних перешкод.
  Ось там i було завдано наймасовiшого удару iз застосуванням танкiв.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова вивели дитячий батальйон iз мiсцевих пiонерiв на позицiї.
  Незважаючи на те, що ще не зiйшов снiг мiцнi сибiрськi дiти, бачачи, що командири Олег i Маргарита босонiж i в легких шатах у шортах i короткiй спiдницi, теж роззулися i роздяглися.
  I тепер хлопчики та дiвчатка шльопали босими, дитячими нiжками по снiгу, залишаючи витонченi слiди.
  Для боротьби з китайцями юнi воїни пiд керiвництвом Олега та Маргарити виготовили, саморобнi ракети зарядженi тирсою та вугiльним пилом. Причому за вибуховою потужнiстю вдесятеро перевершують тротил. I цi ракети можна запускати як по повiтряних цiлях, так i сухопутних. А тут китайцi зiбрали велику кiлькiсть танкiв та авiацiї.
  Крiм того, хлопчики i дiвчатка спорудили спецiальнi гiбриди з арбалетiв i кулеметiв, що стрiляють отруйними голками. I ще дещо. Наприклад дитячi пластмасовi машинки обладнали вибухiвкою i керували ними по радiо. I це також зброя.
  Олежка та Маргарита також пiдказали дiтям виготовити спецiальнi ракети, якi стрiляли отруєним склом i накривали велику площу, з метою знищення ворожої пiхоти.
  Головна сила Китаю - це м'яснi штурми та незлiченний особовий склад, який компенсує нестачу технiки. У цьому планi цiй країнi немає у свiтi рiвних.
  Вiйна з Китаєм вiдрiзняється наприклад вiд вiйни з Третiм Рейхом, тим що у противника СРСР переважна перевага в людських ресурсах. I це очевидно створює дуже велику проблему якщо вiйна затягнеться.
  Мао зробив азартну ставку гравця. I розпочалася епiчна битва. Радянськi вiйська зустрiли китайськi залпами градiв. I ще били новi системи "Ураган". Красива дiвчина Оленка керувала ударами батареї, що тiльки-но прибула. I вiд китайцiв полетiли шматки рваного м'яса.
  А дiвчата миготять голими, рожевими п'ятами трощили вiйська пiднебесної iмперiї.
  Хоча в основному теж били пiхотою - вибиваючи особовий склад. Ось так енергiйно i з розмахом дiяли дiвчата.
  А ось китайцi розпочали наступ i на позицiї дитячого батальйону. Першими полетiли не надто численнi штурмовики. В основному це були ще радянськi IЛ-2 та IЛ-10, якi сильно застарiли. Деякi штурмовики теж iз СРСР новiшi, i мала кiлькiсть випущених у Китаї, але знову за росiйською лiцензiєю.
  А своїх розробок Мао не має.
  Тобто з одного боку технiчно вiдсталий, але дуже численний населенням Китай, з другого менший за кiлькiстю людських ресурсiв, але технологiчно розвинений СРСР.
  Дiти ж герої запускають ракети по штурмовиках. Вони розмiрами маленькi - менше шпакiвень, зате їх багато. I крихiтний пристрiй розмiрами з горошинку винайдений Олегом та Маргаритою наводиться на звук.
  Ось це справдi диво-зброя. Дiти-воїни його запускають пiдпалюючи запальничками чи сiрниками. I тi пiднiмаються у висоту i таранять китайськi штурмовики. I пiдривають їх разом iз льотчиками. На бiльшостi машин пiднебесної iмперiї навiть катапультуючих пристроїв немає. I вони вибухають з дикою руйнацiєю та розлiтанням уламкiв.
  I багато осколкiв спалахують у повiтрi нагадуючи феєрверки, з колосальним розкиданням. Ось це справдi рознесення.
  Олег наголосив iз задоволеним виглядом:
  - Китай отримує по рогах!
  Маргарита хихикнула i вiдповiла:
  - Як завжди б'ємо по Китаю пристойно!
  I дiти дружно розреготалися. I iншi хлопчики i дiвчатка човгаючи босими, дитячими, точеними нiжками розсмiялися i почали запускати ракети ще енергiйнiше.
  Атака китайських штурмовикiв захлиналася. Вони падали розбитi й розплющенi з палаючими болванками. Ось це була руйнiвна мiць.
  Хлопчик Сашка хихикає i зазначає:
  - СРСР покаже Китаю кузькину матiр!
  Дiвчинка-пiонерка Лара пiдтверджує:
  - Чи буде наш вбивчий вплив! Всiх i зламаємо i перевiшуємо!
  I юна войовниця тупнула босою нiжкою по маленькiй калюжцi.
  Бої справдi кипiли по всiй лiнiї фронту. Китайцi перли немов таранна машина. Точнiше безлiч машин.
  Перша хвиля штурмовикiв була юними ленiнцям вiдбита.
  Хлопчик Петько помiтив:
  - Ех був би живий Сталiн вiн би нами пишався!
  Дiвчинка-пiонерка Катька помiтила:
  - Але Сталiна немає, i зараз при владi Леонiд Iллiч!
  Олег помiтив зiтхаючи:
  - Найiмовiрнiше Брежнєву далеко до Сталiна!
  Справдi, часи правлiння Леонiда Iллiча назвуть застiйними. Хоча країна i продовжувала розвиватися, нехай не так швидко, як за Сталiна. Але будувався БАМ, газопроводи вiд Сибiру до Європи, було збудовано Солiгорськ та iншi мiста. Не все лише погане було пов'язане з Брежнєвим. Тим бiльше в шiстдесят дев'ятому роцi Леонiд Iллiч ще не старий йому поки що шiстдесят два роки, i вiн не маразматик. I команда в нього сильна - особливо прем'єр-мiнiстр Косигiн.
  Країна на пiдйомi, i її ядерний потенцiал майже зрiвнявся з американським, а, по звичайним видам озброєнь, сухопутнi сили СРСР значно перевершують США особливо у танках. У Америки перевага лише у великих, надводних кораблях, i бомбардувальної авiацiї. А у танка у СРСР перевага майже п'ятиразова числом. Та й мабуть i як. Радянськi танки меншi за розмiри американських, але краще броньованi, озброєнi та спритнiше.
  Та правда американськi танки комфортнiшi для екiпажiв, i у них зручнiша система управлiння. Новi машини управляються джойстиками. Але це не так суттєво. Бiльший обсяг мiсця для екiпажiв збiльшував розмiри машини та знижував її броньовi властивостi.
  Але пiсля того, як авiацiйна хвиля атаки захлинулась, i десятки китайських штурмовикiв, точнiше бiльше двох сотень було збито i знищено, в атаку пiшли танки. Здебiльшого це були старi радянськi. У тому числi навiть зустрiчалася Т-34-85, кiлька Т-54, i трохи Т-55. Пiзнiших радянських машин Т-62 i Т-64 взагалi немає у Китаю. Є скопiйованi Т-54, але їх мало i якiстю бронi вони куди гiршi за радянськi, та й не лише захистом, але надiйнiстю дизельного двигуна, i оптикою та багатьом iншим.
  Але особливо слабкiсть китайцiв це кiлькiсть танкiв та автомобiльної технiки. Так що вони як у давнину йдуть великими масами пiхоти. Щоправда, треба вiддати належне: китайцi хоробри i свого життя не шкодують. I подекуди прориваються.
  У районi мiста Далекий, до речi, зiбрали командири пiднебесної iмперiї угруповання броньованих машин i пустили її клином.
  Дiти звичайно це чекають. Пiонерський батальйон у зборi. Деякi хлопцi вже почали мерзнути. I хлопчики, i дiвчатка стали натягувати валянки, i теплий одяг.
  Олег та Маргарита як безсмертнi дiти залишилися босоногими. Деякi хлопчики i дiвчатка терпiли i залишалися в шортиках та легких, лiтнiх платинках, голими нiжками. Насправдi навiщо їм одяг та чобiтки? Можна й так.
  Олег як безсмертний горець очевидно невразливий, i його ноги i тiло вiдчувають лише легку прохолоду вiд снiгу та крижаного вiтру. Типу як холодок вiд морозива, який неприємним не назвеш. Або типу коли ходиш босонiж снiгом увi снi. Начебто є якийсь холодок, але зовсiм не страшний.
  У будь-якому випадку чути брязкiт гусениць i рух танкiв. Першими йдуть IС-4 старi радянськi машини. Їх лише п'ять штук. Це важкий танк СРСР повоєнних рокiв. Непогано захищений навiть iз бортiв, але морально застарiлий. Важить шiстдесят тонн, i його 122-мiлiметрова гармата теж не найкраща новизна та скорострiльнiсть. Але це найважчi танки i за традицiєю на вiстря клину.
  За ними рухаються Т-55 найкращi машини, якi є на озброєннi Китаю. Потiм Т-54 радянського виробництва i далi теж танк вже виробленi в пiднебеснiй iмперiї. Але вони якiстю очевидно гiршi. I в самому хвостi найслабшi з бронювання та озброєння машини - Т-34-85.
  Ось насувається ця рать.
  Але у дiтей є i безлiч машинок маленьких, але з потужними зарядами, i ракет, якими можна бити як повiтряними, так i наземними цiлями.
  I ось жорстока битва починається. Олег i Маргарита бiгом, миготивши босими, червоними вiд холоду п'ята запускають ракети. Те саме роблять i iншi хлопчики та дiвчатка. I полiт iз убивчою силою вiдбувається. I летять ракети, вражаючи танки.
  Першими потрапили пiд роздачу колишнi радянськi, а нинi китайськi IС-4. Вони враженi ракетами начиненою тирсою та вугiльним пилом, тривiально розривалися на дрiбнi уламки i вiдбувалася детонацiя.
  Машини були досить великi, присадкуватi, i на вигляд скидалися на нiмецькi королiвськi Тигри, хiба що стовбур коротший, зате товщий.
  I всi п'ять машин було моментально розбито ракетами з дистанцiї.
  I горiли та димились їхнi уламки.
  Потiм юнi воїни взялися за досконалiшi та небезпечнiшi Т-55.
  I теж стали довбати їх ракетами. Дiяли дiти швидко. Деякi з них навiть зняли валянки, i тепер миготiли босими п'ятами.
  Голi ступнi у дiтей стали червоними, мов лапки гусей. I це було досить кумедно.
  Олег запускаючи черговi ракети, китайськими машинами, якi послав проти СРСР Мао зазначив:
  -Ось найбiльшi соцiалiстичнi країни б'ються одна з одною на потiху американцям.
  Маргарита сердито тупнула босою, дитячою нiжкою, запустила вiдразу три ракети i вiдзначила:
  - Це амбiцiї Мао. Хочеться йому слави великого завойовника.
  Справдi, глава Китаю дуже навiть комплексував. Йому хотiлося величi, а роки йдуть. Та Мао начебто i так великий, але до слави Сталiна чи Чингiсхана йому ще далеко. А в його роки вже й Чингiсхан та Сталiн померли. Але вписали себе найбiльшими у свiтову iсторiю. I Мао дуже хочеться їх перевершити. А як це найпростiше зробити?
  Звiсно ж перемiгши СРСР. Тим бiльше зараз, коли ним керує Леонiд Брежнєв, який прийняв доктрину не застосовувати ядерну зброю першою. Тож є шанс у Мао як мiнiмум вiдтяпати радянськi землi до Уралу. I тодi його iмперiя стане найбiльшою у свiтi.
  I вiйну розпочато. I кинуто в бiй багато мiльйонiв солдатiв. А їх навiть не просто мiльйони, а десятки мiльйонiв. I треба сказати, бiльшiсть китайцiв життя не шкодують. I пруть на радянськi позицiї як солдати у грi "Антанта".
  Але й росiйськi вiйська були готовi. Але все одно така велика перевага в кiлькостi просто не стримати. Буквально кулемети клiнiт. I потрiбнi якiсь особливi боєприпаси проти такої кiлькостi пiхоти.
  Олег та iншi дiти поки що знищують танки. I ракети спалили i зруйнували всi Т-55 i взялися за гiршi машини. I б'ють по них.
  Олег, який мав знання майбутнього, подумав, що бiльш проблемними були б атаки на багах та мотоциклах. Але цього у Китаю зараз навiть менше, нiж танкiв. I це полегшує оборону.
  А танки повзуть не надто спритно по снiгу. I власне китайськi машини вiдстають вiд куплених чи переданих радянських.
  Проте дiти запускають новi ракети. Також у бiй йдуть i машинки з дитячого садка злегка переробленi у бойових камiкадзе.
  Бiй розгоряється з новою, шаленою силою. Рахунок знищених китайських танкiв перевалив уже за сотню. I їхня кiлькiсть продовжувала збiльшуватися.
  Олег наголосив з милим виглядом:
  - Передовi технологiї, кращi за передову iдеологiю.
  I запустили хлопцi новi машинки. Ось два Т-54 зiткнулися лобами i почали вибухати. Власне китайськi машини куди повiльнiше рухаються, нiж радянськi. Битва йде просто наростаючою.
  Маргарита теж босими пальчиками нiжок видала щось надзвичайно забiйне. I вибухають машини iз вiдiрваними вежами.
  Дiвчинка заспiвала:
  Вермахту хребет у боях зламали,
  Бонапарт усi вуха вiдморозив...
  По рогах ми мiцно НАТО дали,
  I Китай затиснули мiж сосен!
  I знову босими пальчиками натиснула на кнопки джойстика зi своєю неймовiрною силою. Ось це справдi дiвчинка-термiнатор.
  Отакi тут чудовi дiти. I знову палають китайськi танки. I розриваються на частини. I снiгом котяться розiрванi ковзанки. Випливає палаюче пальне, таке полум'я. I снiг реально плавляться. Ось це справдi вплив юних бiйцiв. I вже рахунок знищених танкiв iде на третю сотню.
  Олег борючись подумав... Ось Сталiн, звичайно, був звiр. Але в листопадi сорок другого року в нього залишилося людських ресурсiв з урахуванням втрати населення на зайнятих фашистами територiях менше, нiж у Путiна у двадцять утричi роки. Проте Сталiн за два з половиною роки звiльнив територiї ушестеро бiльше, нiж вся Україна разом iз Кримом. А Путiн почав вiйну першим i володiючи iнiцiативою, за п'ять рокiв - вдвiчi довше, нiж Сталiн пiсля Сталiнградського перелому не змiг навiть Донецьку область повнiстю взяти пiд контроль росiйських вiйськ. Так що хтось сумнiватиметься, що Сталiн генiй та Путiну до нього ще як далеко.
  Але Леонiд Iллiч Брежнєв - прийнято вважати що вiн м'якотiлий, безвiльний, не блищить iнтелектом i якими-небудь здiбностями. Чи зможе вiн встояти проти Мао та його найбiльшої за населенням країни свiту?
  Плюс ще є небезпечним, чи не китайцям допоможе США i захiдний свiт насамперед зброєю. Навiть зараз перевага противника в пiхотi позначається не найкращим чином.
  Ось правда рахунок знищених лише їхнiм дитячим батальйоном танкiв пiшов на четверту сотню. Далi вже видно i самохiдки.
  У китайцiв вони також застарiлi. Намагаються вести вогонь на ходу. Що небезпечно. Але дiти-воїни волiють бити їх з дистанцiї. I це дає свої плоди.
  Горять новi китайськi машини.
  Олег iз посмiшкою зазначив:
  - Мао починає та програє!
  Маргарита заперечила:
  - Не так це й просто, надто багато у великого керманича пiшакiв!
  Юний горець кивнув:
  - Та пiшаки це не горiшки - майбутнi ферзi!
  Дiти знову застосували в бою босi пальчики своїх маленьких, але дуже спритних нiжок.
  Хлопчик Сергiйко зазначив:
  - Ми даємо Китаю по перше число!
  Маргарита поправила:
  - Ми воюємо не з китайським народом, а з його правлячою авантюрною верхiвкою.
  Олег згiдно кивнув:
  - Навiть якось неприємно вбивати китайцiв! Це можна сказати стрiмко. Вони ж непоганi хлопцi!
  I юний воїн отруїв в атаку ракету самохiдками.
  Хлопчик Сашка натиснувши босими пальчиками на кнопку, що запускає чергову. дитячу машинку з вибухiвкою зазначив:
  - Ну, у них i дiвчата теж непоганi!
  Серед китайських самохiдок були i зi сто п'ятдесяти двома мiлiметровими гаубицями. Вони намагалися обстрiлювати дiтей iз дистанцiї. I деякi хлопчики та дiвчата навiть отримали невеликi подряпини вiд розривiв осколкових фугасiв. Але тут теж був захист - камiння-обереги, що зменшують ймовiрнiсть влучення осколкiв та снарядiв по дiтях. I треба сказати, це спрацьовувало.
  I юний батальйон практично не зазнавав втрат.
  Олег iз милою усмiшкою зазначив:
  - Ось як ми i працюємо...
  Китайських танкiв i самохiдок вже було знищено понад п'ятсот i це справляло враження. Та розiйшлися юнi воїни.
  Ось це реальний танець смертi.
  Маргарита ця дiвчинка пiддала голою, круглою п'ятою i вiдзначила:
  Горе тому хто битиметься,
  З росiйським дiвчиськом у бою...
  Якщо противник розлютився,
  Я його гада вб'ю!
  Нарештi броня у китайцiв закiнчилася, i далi пiшли пiхота. I це найбiльша сила. Її дуже багато i вона йде густою лавиною наче саранча. Ось це справдi битва титанiв.
  Дiти-герої застосували проти особового складу спецiальнi ракети зi скляними осколками, просоченими отрутою. I вони справдi вибивали масу солдатiв Мао. Але тi продовжували перти немов жаба на корч.
  Олег запустив за допомогою дитячої, босої нiжкою та зазначив:
  - Ми в будь-якому разi маємо встояти!
  Маргарита вiдзначила:
  - I не таких били!
  Хлопчик-термiнатор згадав комп'ютернi iгри. Як там викошували ворожу пiхоту. Робили це дуже ефективно. Ось в "Антантi" навiть найагресивнiший м'ясний штурм не зможе подолати суцiльну лiнiю дзотiв. I йде вбивча дiя на пiхоту.
  I ти її викошуєш навiть не тисячами, а десятками тисяч. I це реально спрацьовувало.
  I дiти запускали уламково-фугаснi ракети. А потiм у хiд йшли i дитячi машинки iз вибухiвкою.
  Олег подумав, що нiмцi пiд час другої свiтової вiйни не могли собi дозволити подiбного. Вони не мали стiльки живої сили. Втiм, i з танками у гiтлерiвцiв були проблеми.
  Але Китай особлива країна, i в нiй з людським матерiалом не зважали нiколи. I пускали без проблем у витрату.
  Ось i зараз пiхота все йде та йде... I дiти-герої її вибивають.
  Олег згадав, що в Антантi немає лiмiту на витрату боєприпасiв. I будь-який танк може вести вогонь буквально вiчно. Або дзот. Тож цiй грi можна й мiльярд пiхотинцiв скосити.
  Але в реальнiй вiйнi боєприпаси не нескiнченнi. I чи не закидають їх китайцi трупами?
  А вони всi лiзуть та лiзуть. I справдi ростуть кургани трупiв. Але хлопчики та дiвчатка продовжують вогонь вести. I роблять це дуже влучно.
  Та й зрозумiло ще й у ходу пустили гiбриди арбалетiв та кулеметiв. Давай китайцiв косити. Працюють iз великою активнiстю.
  На iнших дiлянках також бої не жартiвливi. Працюють по ворожiй пiхотi та гради та кулемети. I серед них наприклад застосовують дракони, якi по п'ять тисяч куль за хвилину випускають. Проти пiхоти таке дуже ефективно. А особового складу китайцi не бережуть. I зазнають колосальних втрат. Але все одно лiзуть та штурмують.
  Наташка, наприклад, зi своїми подругами працює з драконiв по пiхотi Китаю. Ось це справдi невгамовний натиск. I валяться цiлi гори трупiв. Просто жерсть якась.
  Зоя ще одна войовниця зазначає:
  - Це найхоробрiшi хлопцi, але в них керiвництво явно з'їхало з глузду!
  Вiкторiя ведучи вогонь iз кулемета "Дракон", зазначила:
  - Це просто пекельне вплив!
  Свiтлана натиснувши на кнопки джойстика босими пальчиками нiжок вiдзначила:
  - Ми всерйоз ворогами та займемося!
  Дiвчата тримали оборону дуже стiйко. Але кулемети "Дракони" почали перегрiватися. I їх охолоджувала спецiальна рiдина. I пострiли йшли надзвичайно мiтки. Кулi знаходили собi цiлi у цiй густiй ордi.
  Наташа вiдзначила викошуючи китайцiв:
  - Як ви думаєте дiвчата, якщо це свiтло?
  Зоя, продовжуючи вести по китайцях вогонь, вiдповiла:
  - Може бути i є! У всякому разi, щось iснує крiм тiла!
  Вiкторiя, яка веде нещадний вогонь, погодилася:
  - Звичайно iснує! Адже лiтаємо ж ми увi снi. А що це таке, як не спогад про полiт душi?
  Свiтлана довба по китайцях погодилася:
  - Та швидше за все так воно i є! Так що ми вiддавши кiнцi не вмираємо зовсiм!
  I дракони продовжили свою спустошуючу дiю. А воно справдi було можна сказати смертоносним.
  У небi з'явилися радянськi штурмовики. Вони почали скидати уламковi ракети для поразки пiхоти.
  Авiацiя у китайцiв слабка, i тому радянськi лiтаки можуть бомбити майже безкарно.
  Але деякi винищувачi все ж таки у пiднебесної iмперiї є i вони вступають у бiй. I вiдбувається ударний вплив.
  Акулiна Орлова збиває пару китайських лiтакiв i спiває:
  Небо та земля, у нас в руках,
  Нехай комунiзм перемагає...
  Сонце розвiє страх,
  Промiнь нехай засяє!
  I дiвчина знову взяла i пiддала босою, круглою п'ятою. Ось така й пiшла тут мiць.
  Анастасiя Вiдьмакова теж бореться. Вона на вигляд не старша за тридцять, але воювала ще пiд час Кримської вiйни пам'ятаючи правлiння Миколи Першого. Та така ось вона чарiвниця. I збила рекордну кiлькiсть нiмецьких лiтакiв пiд час Другої свiтової вiйни. Щоправда, її подвиги тодi гiдно не оцiнили.
  Анастасiя збиває спочатку китайськi лiтаки на небi, а потiм завдає ударiв реактивними ракетами по пiхотi. Насправдi занадто багато у противника особового складу. I вiн отримує колосальну шкоду, але все одно пре i пре.
  Анастасiя вiдзначила iз сумним виглядом:
  - Доводиться вбивати людей i у величезних кiлькостях!
  Акулiна погодилася:
  - Та це неприємно, але ми виконуємо обов'язок перед СРСР!
  I дiвчата скинувши останнi бомби на пiхоту, полетiли перезавантажуватися. Вони войовницi такi активнi та крутi.
  По китайськiй пiхотi працювали з усiх видiв знарядь. Використовували i вогнемети. Що дуже вiдчутнi завдавало втрат противнику. Точнiше, китайцi гинули сотнями тисяч, але продовжували лiзти. I показували свiй видатний клас у хоробростi, але мiнус у технiцi та стратегiї. Бої втiм киплять агресивнi.
  Олег знову застосував ноу-хау, ультразвукову установку. Вона була складена iз звичайних пляшок з-пiд молока. Але вони чинили на китайцiв просто вбивчий вплив. Так їхнi тiла перетворювалися на туху, i купу протоплазми. I перемiшалося разом i метал, i кiстки та м'ясо.
  Здається ультразвук пiдсмажує китайськi вiйська живцем. I це дiйсно дуже страшно.
  Маргарита облизнулась i вiдзначила:
  - Чудовий хет-трик!
  Хлопчик Сергiйко помiтив:
  - Це просто жахливо виглядає! Вони наче бекон!
  Олег розсмiявся i вiдповiв:
  - З нами зв'язуватись смертельно небезпечно! Хай буде комунiзм у великiй славi!
  I дiти тупнули дружно босими, точеними нiжками.
  А китайцями стали бити стратегiчнi бомбардувальники СРСР. Вони скидали важкi, бомби з напалмом багато гектарiв. I це виглядало просто жахливо. Ось вплив скажемо так украй агресивний.
  I коли така бомба впаде, i вогником буквально величезний натовп заллє.
  Олег iз натхненням заспiвав:
  Ми не здаватимемося повiр нiколи,
  Хоробрiсть у боротьбi повiрте...
  Адже за нас Бог Сварог - проти нас Сатана,
  I ми Рода Всевишнього славимо!
  Маргарита кинула великої вбивчої сили горошинки смертi i пискнула:
  - Хай буде прославлена Мати Руських Богiв Лада!
  I знову вдарила ультразвукова установка i полетiли в китайцiв ракети. Били по них i за допомогою скла та голок. I ось уже воїни пiднебесної iмперiї не витримали значних втрат i стали пiддаватися назад. Десятки тисяч обвуглених та облiзлих трупiв залишилося лежати на полi.
  Хлопчик Сашка дотепно прочирикав:
  - Поле, поле, поле - хто тебе засiяв мертвими кiстками!
  Олег i Маргарита хором вигукнули:
  - Ми! Слава СРСР! Комунiзму та свiтлому майбутньому слава!
  . РОЗДIЛ No 18.
  У першi днi боїв китайцi цiною найбiльших втрат все ж таки змогли вклинитися на територiю СРСР. Особливо вони просунулися до Примор'я, де їм не довелося формувати Амур. Виникла загроза оточення Владивостока. У СРСР довелося оголосити загальну мобiлiзацiю. I це потребувало великих витрат. Брежнєв щоб не вводити карткову систему дещо знизив розмiри мобiлiзацiї.
  I були спроби вирiшити проблему дипломатичним шляхом. Але Мао був непохитний - жодних переговорiв - воювати до кiнця!
  До повної капiтуляцiї СРСР.
  Величезна перевага в людських ресурсах давала Китаю впевненiсть у перемозi.
  У Кремлi пропонували заснувати ДКО за прикладом Другої свiтової вiйни, але Брежнєв все вагався. А ситуацiя загострювалася. Китайцi почали наступ i в Казахстанi. Удар наносився у напрямi Алма-Ати. I тут проривалися великi сили супротивника.
  Хлопчик Тимур та його команда зустрiли тут маосистiв. Жорстока була битва.
  Дiти стрiляли з автоматiв та кулеметiв. Кидали босими пальчиками нiжок гранати. Дiяли з колосальною енергiєю. Ось це справдi була юна, але ефективна команда.
  З ними була комсомолка Веронiка. Теж у коротенькiй спiдницi та босонога. Хоча ще березень у Казахстанi холодно. Але звичайно ж теплiше, нiж у Сибiру, i снiг уже зiйшов. Так що дiти б'ються з великою люттю.
  Дiвчина босою нiжкою теж жбурляє в китайцiв гранату. I косять наступаючий жовтих воїнiв кулемети. Дiють iз колосальною енергiєю. I кургани трупiв наростають. Ось це справдi кровопролиття.
  Хлопчики та дiвчатка ведуть вогонь... I показують наснагу...
  Намагаються китайцi знову атакувати на стику.
  I знову Олег та його команда там з люттю б'ються. I ведуть дуже влучну пальбу.
  Ось вони знову виготовили ракети i луплять ними китайцями. Пробивають цiлi кургани трупiв.
  Олег згадався, що в деяких стратегiях, дуже швидко можна штампувати пiхоту. I вона теж ось так лiзе десятками тисяч i благополучно викошується. Але одна справа комп'ютернi юнiти - це лише бiтi iнформацiї, а iнше живi люди.
  Хлопчик i дiвчатка б'ються. Дiти вже майже всi скинули взуття та верхнiй одяг. По-перше стало трохи теплiше, i снiжок тане, кiлька днiв минуло i вже не почало, а середина березня i свiтить сонечко.
  Дiти човгають босими нiжками по калюжах i запускають ракети.
  Одна з дiвчаток навiть заспiвала:
  Сонце свiтить високо, високо,
  До уроку далеко, далеко!
  Олег подумав, що найiмовiрнiше ця вiйна всерйоз i надовго. Не захоче кований Мао так просто поступатися. Йому людей зовсiм загине. Як вiн казав: нехай мiльярд китайцiв загине, але якщо залишить один мiльйон, ми i з ним побудуємо комунiзм. Ось i є маосизм.
  Те, що цiлком можна назвати азiатським фашизмом. Але радянськi вiйська таки б'ються героїчно. У СРСР велика перевага в технiцi. З Європи поспiхом перекидаються танки. З розробок найкраща поки що це Т-72, але цей танк поки що iснує лише в креслярських випадках. Бiльш ефективна САУ iз бомбометом. Вони дуже добре великi маси пiхоти вибиває.
  Взагалi через слабкiсть танкового парку у Китаю, то ефективнiше використовувати осколково-фугаснi та касетнi боєприпаси. Вони на пiхотi ставлять хрест. I масу вбитих трупiв...
  Олег же застосував масово ультразвук з пристроїв пляшкових. I стiльки вiд цього рваного та тухлого, перемеленого м'яса виникло.
  Дiти вели установку колами, i точнiше кiлька установок. I викошували супротивникiв iз надзвичайно силою. I справляли вбивчiсть.
  Маргарита прочирикала:
  Розкрилися з трiском небеса,
  I вийшли дива!
  Отак дiти тут i демонстрували свiй динамiзм. I ракети лупили. Танкiв було в атацi лише дюжина. I вони зупинилися пiсля того, як ультразвук перетворив тiла екiпажiв на месиво. Ось це справдi така руйнацiя виявилася. А в атаку все йшла та йшла пiхота.
  Олег тупнув босою, дитячою нiжкою i заспiвав:
  Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець маосизму.
  I засяє сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  I знову хлопчик запустив у супостата щось забiйне. I ракети рвалися розкидаючи отруєне скло та iгри. I ультразвук працював.
  Щоб у таких неймовiрних кiлькостях знищувалися живi люди, це погодьтеся не в кожнiй навiть просунутiй електроннiй стратегiї побачиш. Хоча, наприклад, є такi, що цiлий полк накриває одним лише залпом. I це реально круто.
  А тут один ультразвук чого вартий. Вiн унiверсальний i проти технiки та проти пiхоти, i великих витрат енергiї не потребує. Просто грамофон i включи музику Вагнера, i почнеться така вбивча дiя.
  Олег тут теж разом iз Маргаритою постарався. Адже недаремно вiн безсмертний горець. I працюють дiти iз величезною вiддачею.
  Як то кажуть китайський гамбiт.
  Хлопчик Сашка, розлом крижинки голою, дитячою п'ятою i проспiвав:
  Буде в боротьбi наш загiн,
  У життi важливий перший крок.
  Вийшли ми з Жовтень,
  Над країною вихори запеклих атак!
  I дiти знову як довбали вибиваючи китайськi полицi.
  Акулiна та Анастасiя в небi теж трощать ворога. Лiтакiв у пiднебесної iмперiї мало, i тому основна мета дiвчат-адже це наземнi вiйська. Особлива специфiка вiйни - удари по великим та густим масам пiхоти. Насправдi тактика - закидати трупами така типова для маосистiв. I вони буквально не шкодують своїх животiв.
  Анастасiя вiдзначила з милим виглядом:
  - воювала я з японцями. Вони теж життя своїх не шкодували, але такими диваками не були, i їх було не так багато!
  Акулiна з цим погодилася:
  - Та це справдi маразм. Стiльки людей класти! Навiть Гiтлер не був таким безжальним до своїх як Мао.
  Руда льотчиця-вiдьма хихикнула i вiдповiла:
  - Ну нiчого, баби ще народжують!
  I дiвчата дай з великою силою супротивника бити. Ось цей фiгурально руйнiвний вплив. I били особливими снарядами, якi розлiталися подалi.
  Проте в районi Примор'я китайцi продовжували поступ. Розгорнулися також i бої за Хабаровськ. Ситуацiя на полi бою важка. У китайцiв багато сотень повнокровних дивiзiй. А в СРСР лише сорок чотири. Щоправда, перекидаються з Європейської частини i вiдбуваються мобiлiзацiї.
  Але спiввiдношення сил - переважна перевага у кiлькостi Китаю. У СРСР термiново переозброюють танки, збiльшуючи кiлькiсть кулеметiв. Боротьба з iншими танками не актуальна. I стiльки кровi ллється.
  Ракети використовуються навiть напалмовые. Радянськi вiйська задихаються... А китайцi намагаються розтягнути лiнiю фронту. Вони наступають i на Киргизiю... Намагаються перти горами. I бої вiдбуваються дико запеклi. I маса китайцiв тривiально гине, зiрвавшись у ущелини.
  Також воїни пiднебесної iмперiї виявляють винахiдливiсть. Зокрема, роблять дерев'янi макети танкiв. Це справляє моральне враження на радянських бiйцiв, i водночас вiдволiкає й бомби та ракети на хибнi цiлi.
  Мiнiстр оборони на той момент маршал Гречка. Вiн прославився тим, що при його вiзитах пiдфарбовували траву i дерева рiвняли. А так полководець не з найкращих.
  Хоча ще радянська армiя не розклалася та система працює. Але найкращi маршали та генерали часiв Великої Вiтчизняної Вiйни постарiли, i це вже не тi. А дехто й помер.
  На щастя для СРСР китайське командування також не на висотi. Зате має стiльки людських ресурсiв. I вона захоплює територiю.
  До кiнця березня бiльшiсть Хабаровська була взята в результатi кровопролитного штурму, а Владивосток виявився вiдрiзаний по сушi. На щастя завдяки слабкостi китайського вiйськово-морського флоту його постачання повнiстю не перервалося. I доки вiн тримався спираючись на потужнi форти та лiнiї оборони. А так ситуацiя продовжувала ускладнюватись. Вiйська пiднебесної iмперiї наступали вздовж Амура. I погрожували цiлком захопити Примор'я.
  А перекидати вiйська на таку вiдстань досить важко. Залiзнична гiлка поки що тiльки одна, i БАМ навiть не почали будувати.
  На щастя, у СРСР багато боєприпасiв на складах. I їх у принципi можна використати. I поки проблем iз кiлькiстю немає, головне доставити вчасно.
  Артилерiя у Китаю теж слабенька, i тому штурмує пiхота пiднебесної iмперiї неподавленi точки. Але з втратами не зважає. I все лiзе та лiзе в атаку. I це вже її фiшка. I через Амур переправляються маси, навiть на плотах, або вплавь. I теж зазнають величезних втрат.
  Рiчка Амур навiть стала червоно-коричневою вiд трупiв. Жахлива бiйня.
  I де-не-де китайцям вдається навiть закрiпитися на плацдармах. Бої вже йдуть також за Алма-Ату, прорвалися до неї китайськi. Бажають взяти столицю Казахстану. Ось це справдi кровопролитно.
  Радянськi вiйська намагаються контратакувати. У них танкiв багато, i вони добре їздять Сибiром. Танковi контратаки є досить ефективними. I проводяться з силою та натиском.
  Радянськi вiйська також завдають ударiв ракетами. I це теж фiшка хоч ракет i багато. ППО у Китаю також слабке. Зокрема, радянськi бомбардувальники навiть бомбили Пекiн. Рознесли палац Мао.
  I диктатор Китаю поспiшив перенести свою резиденцiю до Шанхаю, подалi вiд лiнiї фронту.
  Там де дiти разом iз Олегом та Маргаритою у Китаю немає просування, вони оборону тримають.
  Але вiйська Мао стали оминати через територiю Монголiї. Вони вторглися до неї, рухаються степом. I тут також можна обiйти Амур, повноводний i холодний. Час для нападу не найкращий. По льоду не пройдеш вже вiн тендiтний, i ламається, а вплавь льодостав заважає. Але все одно пруть воїни пiднебесної iмперiї. I вони нiчого не бояться.
  У Монголiї також бої... Радянськi частини намагаються допомогти мiсцевим вiйськам стримати китайцiв. А тi все напирають. I теж очевидно пiхотнi штурми.
  Оленка наприклад тут використовує вiдразу п'ять стволiв кулемета, вибиваючи особовий склад.
  I дiвчина натискає на них босими пальчиками нiжок. Тут дiвчата без чобiт - хоч наприкiнцi березня ще холоднувато. Зате у них нiжки босi такi спритнi.
  Анюта теж стрiляє з кулеметiв i спiває:
  З неба зiрочка впала
  Злому керманичу в штани...
  Йому щось вiдiрвала,
  Аби не було вiйни!
  I дiвчина кидає босими пальчиками нiжок гранати. Ось це бойова краля. I китайцям не солодко доводиться. Але надто їх багато. Чи не перекласти.
  Олiмпiада просто взяла i жбурнула босими нiжками цiлу бочку з вибухiвкою. Та покотитись, i в густий натовп китайцiв i як рвоне розкидавши їх на всi боки, наче кеглi. Такий вплив виявився надзвичайно вбивчим.
  Дiвчина Катерина взяла i пискнула:
  - Наш забiйний буде фарт, ми поставимо Мао мат!
  Аврора теж стрiляє... Дiвчата у повнiй амплiтудi.
  Ну i звичайно ж вогнемети в хiд пускати - мила справа. I войовницi як вiзьмуться i давай палити воїнiв пiднебесної iмперiї.
  Китайцi, втiм, теж добротою не вiдрiзняються. Зокрема, потрапила їм у полон дiвчина-комсомолка. Так вони красуню спочатку роздiлили до гола. Потiм пiдняли дiвчину на дибу. Таку голу, гарну, мускулисту.
  Пiдняли її вище, тож зв'язки у дiвчини рипiли. I потiм вiдпустили. Дiвчина звалилася вниз, i бiля самої пiдлоги мотузка натяглася вивертаючи їй суглоби. Комсомолка взяла i вiд болю охнула.
  А китайськi кати засмiялися. I знову почали пiднiмати голу дiвчину вгору. I знову мотузка скрипiла i натягалася. Було таке надзвичайно гротескно. I ось її пiдняли вище i знову вiдпустили. I дiвчина знову впала. I бiля самої пiдлоги мотузка гранично натяглася. Цього разу комсомолка не витримала i заволала, вiд моторошного болю.
  А китайськi кати - так собi смiються. I пiднiмають дiвчину вгору втретє.
  Це така ось катування - типу струсу. Вона дуже болюча, i болiсна - жорстока скажемо така дiя. Пiсля третього струсу комсомолка знепритомнiла.
  Тодi їй за допомогою розпеченого ломика припалили босу п'яту, i дiвчина прийшла до тями.
  Далi тортури продовжились. I її босi нiжки затиснули в колодки i закрiпили в замках i стали вiшати на гаки важкi гирi, розтягуючи дiвоче тiло.
  Потiм били колючим, розпеченим до червона дротом з бокiв, спини та грудей. Пiд босими ногами дiвчата розвели багаття i смажили голi п'яти. Потiм червонi вiд жару щипцi ламали комсомолцi пальчики на ступнях. I далi застосували i струм. Ось так з дiвчини знущалися.
  Причому навiть не ставили запитань - просто катували та мучили. Але так нiчого й не досягли.
  Пiд кiнець, через неї приставивши електроди до лону пропустили такий розряд, що дiвчина навiть задимилася. I вiд болючого шоку остаточно впала в кому.
  Пiсля чого її практично мертву кинули у пiч на утилiзацiю.
  Отак дiяли солдати Мао. Вони не знали жалю нi до себе, нi до iнших.
  Вони наступали на всiх напрямках. Ось Алма-Ата була пiд загрозою оточення. Бої точилися на її околицях.
  Алiса та Анжелiка двi дiвчини-снайперки стрiляли з гвинтiвок так iнтенсивно, що в них набрякли вказiвнi пальцi. Як таки китайцiв багато i вони напирають.
  Алiса вiдзначила морщачись вiд болю:
  - Ну i лiзуть! Просто сарана! I так людей не шкодують - жах!
  Анжелiка зазначила:
  - Азiатщина! Але нам слiд триматися!
  Дiвчата почали стрiляти з гвинтiвок, використовуючи босi пальчики нiжок. Вони це робили дуже енергiйно. Чудовi кралi. А нiжками вести вогонь - це чудово.
  Анжелiка в цiй парi дiвчина рудої мастi та досить росла, велика i мускулиста. Вона любила чоловiкiв i їй подобався процес кохатися. Хоча сталостi вона не визнавала. Їй подобався секс, але не вiдоме поняття кохання.
  А ось Алiса ще незаймана i дуже романтична натура, i при цьому натуральна бiлявка. I не така велика як Анжелiка. Зате стрiляє феноменально влучно.
  Правда її вмiння не дуже зараз i треба коли китайцi пруть лавиною i з втратами не зважають. Просто разюча зневага до цiнностi людського життя. Усi атакують та атакують. I здається, що їхнi людськi резерви невичерпнi. Щоправда, ще й мiсяця не минуло з початку вiйни, i ще питання чи надовго армiю Мао вистачить за таких колосальних втрат?
  Алiса вiдзначила зiтхнувши:
  - Ми не хiрурги, а м'ясники!
  Анжелiка зазначила:
  - Та я б волiла б воювати з нiмцями, нiж iз китайцями! З першими бiльше потрiбно думати i потрiбен тонкий розрахунок!
  I дiвчина натиснула знову босими пальчиками нiжок на курок. Такi гарячi у них стали гвинтiвки, коли на ствол капає пiт, то буквально шипить.
  Алiса прочирикала:
  Двi тисячi рокiв вiйна,
  Вiйна без розумних причин...
  Зiрвався з ланцюга Сатана,
  I загибель прийшла разом iз ним!
  Пiсля чого дiвчина пiддала босою п'ятою i горошинку смертi, колосальної, забiйної сили. I та всiх тривiально розмiтала на всi боки.
  Точнiше китайцям дiставалося так, що не позаздриш. Але яка у них сила духу? I треба так обдуритись iдеями Мао, щоб реально життя не шкодувати. I все лiзти та лiзти.
  Радянськi вiйська проти пiхоти застосовували досить успiшно реактивнi бомбомети. Правда вони недостатньо скорострiльнi, але луплять сильно. I на високих просторах вибивають пiхоту.
  А особового складу у китайцiв так багато що його озброюють абияк - навiть крем'яними та мисливськими гвинтiвками. А деякi пiхотинцi з дерев'яними автоматами, або навiть iз кийками чи косами.
  Нагадує подiбну армiю Омеляна Пугачова - численну, але погано озброєну та органiзовану.
  Але числом можна часом взяти. I закидаючи трупами, просуватись. I китайцi показують, що вони це справдi можуть.
  Одним iз засобiв стримування незлiченної орди Мао є протипiхотнi мiни. Їх у СРСР дуже багато i можна використовувати проти величезного за чисельнiстю особового складу. Щоправда мiннi поля можна й оминати, але китайцi лiзуть прямо в лоб, i штурмують iз колосальною агресiєю.
  Мао як казав: занадто багато китайцiв, щоб їх усiх ощасливити!
  Новi види озброєнь потрiбнi з особливою специфiкою. В атаку китайцi навiть своїх дiтей пускають. I вони бiжать босi, стриженi наголо, i в якихось лахмiттях. Як то кажуть - весь хiд iде.
  Веронiка i Агрипiна, наприклад, щоб вибивати таку орду, стали використовувати кулемети з бiльшою скорострiльнiстю. Деякi системи здатнi випустити до тридцяти тисяч куль за хвилину. Правда надто вже швидко перегрiваються.
  Веронiка навiть з ентузiазмом заспiвала:
  Брежнєву великому клянемося,
  Честь зберiгати i битися до кiнця...
  Тому що влада його як сонце,
  Тому що Божий колiр країна!
  Агрипiна агресивно помiтила вибиваючи китайцiв:
  - А хiба Бог є?
  Веронiка вiдповiла:
  - Бог у душi кожного комунiста!
  Воїтелька пiдтвердила:
  - Амiнь! Наперед до перемоги комунiзму!
  А Наташка та Зоя луплять iз драконiв.
  Такi ось вони чудовi дiвчата. I кулемети трiщать.
  Наташка зазначила:
  - Тут влучнiсть не потрiбна, а потрiбна скорострiльнiсть!
  Зоя енергiйно пiдтвердила:
  - Так потрiбно! Ми й так усе надто акуратно робимо.
  Вiкторiя теж лупила з кулемета, i енергiйно вiдзначила:
  - Вiйна йде двох цивiлiзацiй - європейської та азiатської. Все ж таки ми бiлi i ближче до Європи.
  Свiтлана додала з бравим виглядом:
  - Та ближче! Хоча Сталiна називали Чингiсхан iз телефоном!
  I войовницi знову лупнули. I каскад куль так i сипався.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова очевидно на висотi становища. Їхнiй дитячий батальйон вiдбив усi атаки. Але через Монголiю китайцi стали прориватися, i виникла загроза оточення.
  Дитяча, невелика армiя стала шльопати босими нiжками вiдходити.
  Було вже брудно, i танули снiги. Такий ось неприємний час, коли всюди калюжi, а трава ще не росте.
  Маргарита з милим виглядом вiдзначила:
  - Ось ми i граємо ретираду!
  Олег зауважив:
  - Битися в оточеннi, було б стрiмко!
  Хлопчик Сашко заперечив:
  - Не стрiмко, а галiмо!
  Дiвча Лара вiдзначила:
  - У будь-якому разi ми показали свiй героїзм та стiйкiсть! I не осоромили своїх предкiв!
  Маргарита вiдзначила:
  - Та ми гiднi пiонерiв часiв Великої Вiтчизняної вiйни.
  Хлопчик Петько помiтив:
  - Але тодi ми билися з фашистами, а зараз б'ємося з такими ж комунiстами, як i ми!
  Олег заперечив:
  - Не з такими. Маосизм - i є фашизм пiд червоними прапорами. Тобто комунiстична вiд нього лише назва.
  Маргарита хихiкнула i вiдзначила:
  - Ось так, не все те золото, що блищить!
  Дiвчинка-пiонерка Олька помiтила:
  - Недарма Сталiн називав Мао редискою - зовнi червоний, усерединi бiлий!
  Хлопчик-пiонер Сашка шльопачи босими, дитячими нiжками погодився:
  - Та в цьому планi Сталiн мав рацiю! Мао перетворив Китай на концтабiр!
  Дiвчинка-пiонерка Лара помiтила:
  - I на вiдмiну вiд Нiмеччини, вiн має перевагу в людських ресурсах. Оце зовсiм не здорово!
  Олег вiдповiв рiшучим тоном:
  - Не все чисельнiсть вирiшує! Як говорив Суворов - воюють не числом, а вмiнням!
  I дiти взяли i хором заспiвали:
  Вчив Суворов у лихих боях,
  Тримати у славi - росiйський прапор!
  Вчив Суворов уперед дивитися,
  А якщо встали - стояти на смерть!
  Суворов братики приклад для нас,
  Вiн не губився у важку годину!
  Батьком i братом Суворов був,
  Сухар останнiй iз бiйцем дiлив!
  I вони зупинились. У небi знову з'явилися китайськi штурмовики. Правда їх було всього шiсть штук, i так майже всi повибивали.
  Олег не став запускати ракети, а просто навiв на супротивника ультразвукову установку. I машини стали втрачати керування, падаючи i завалюючись у пiку.
  Ультразвук працював, музика Вагнера грала.
  Маргарита вiдзначила з посмiшкою:
  - У цiй музицi погодьтеся їсти щось мiстичне!
  Олег згiдно кивнув:
  - Та недаремно Вагнера любив Адольф Гiтлер. Вiн був бiснуватий фюрер, але зумiв стряснути майже весь свiт. У цьому планi, як можна сказати великий лиходiй!
  Дiвчинка-пiонерка Клара зазначила:
  - Але Мао хоче його перевершити!
  Петько зiтхнув:
  - Може й перевершить!
  Справдi стiльки втрат зазнали китайцi. А радянськi пiдводнi човни на Тихому океанi взяли пiдiйшли та обстрiляли Пекiн. Зруйнували кiлька урядових будiвель та низку заводiв. Ось так взяли та дали.
  А потiм пiшли практично безкарно. А далекi бомбардувальники ще завдали удару i по Шанхаю. Там було зруйновано чергову резиденцiю Мао.
  У вiдповiдь були погрози. Але ядерну зброю Китай застосовувати побоювався, СРСР у цьому планi набагато сильнiший i мiг вiдповiсти. Хоча в доктринi обiцяв не застосовувати першим.
  Анастасiя та Акулiна теж працювали по ворожiй пiхотi. Обидвi дiвчата такi юнi на вигляд: руда та блондинка мали досвiд i другої свiтової та першої та росiйсько-японської вiйни. А Анастасiя i кримськiй, i турецько-балканськiй. Були в них славнi часи. I вони не старiли. Ось це дiвчата найвищої проби майстерностi.
  Анастасiя заспiвала:
  Дух я вiрю переможе зла сили,
  Можемо прикiнчити маосизм...
  Хай же будуть у ворогiв могили,
  Ми будуємо вiрний комунiзм!
  Акулiна енергiйно пiдтвердила:
  - Справдi будуємо i будуватимемо!
  I обидвi дiвчата знову лупцювали по наземних цiлях. Наприклад, вибили пару рiдкiсних у Китаю настанов Град. Показали воїнi свої можливостi.
  Анастасiя застосували також ракети з касетною начинкою - проти пiхоти вони гарнi.
  Дiвчата вирували. I трощили супостатiв.
  Радянськi вiйська також намагалися контратакувати. Деякi танки прибували навiть iз НДР.
  Серед них було навiть кiлька вогнеметних, що проти пiхоти вищий клас.
  Ну i звичайно не обiйшлося без ударiв мiнометами, пiдвищеної потужностi. Причому тут використовувалися системи масово. I вiд розбiгалися навiть китайцi. I таких втрат несусвiтнiх несли - просто жах.
  Дiвчина-войовниця Марiя заспiвала:
  Не подайтеся люди маосизму,
  Не поставить на рак нас Китай...
  Будемо вiрю жити за комунiзму,
  I збудуємо у всесвiтi рай!
  . РОЗДIЛ No 19.
  На початку квiтня китайцi цiною найбiльших втрат зайняли практично все Примор'я рiчкою Амур, крiм блокованого Владивостока. Впав i Хабаровськ, i тут заглибилися вiйська Мао. Алма-Ата вже частково захоплена i в нiй iдуть вуличнi бої. Становище дуже тяжке.
  З НДР прибули щоправда у Сибiр як радянськi танки, а й добровольцi. Ось вони на танку, який виробили самi нiмцi "Тельман"-3, виїхали боротися з китайцями. I ця машина вогнемета i з вiсьмома кулетами.
  А керували ним чотири нiмецькi дiвчата: Герда, Шарлота, Христина та Магда!
  I вони билися очевидно в одному лише бiкiнi i босонiж. Хоча на початку квiтня i прохолодно, але швидко теплiє, особливо ближче до вечора. Та й у самому вогнеметному танку спекотно.
  Дiвчата направили його в саму гущу китайської орди. I першими заробили кулемети.
  Герда вiдзначила:
  - Дамо ми їм спеку!
  Христина помiтила:
  - Обережнiше треба бути! Можуть нас гранатами закидати!
  Шарлота агресивно вiдповiла:
  - А ми їх вогником! От i отримають!
  Магда зiтхнувши вiдзначила, клацнувши босими пальчиками нiжок:
  - Не хочеться людей вбивати, а доводиться!
  Вiйницi справдi виглядали дуже круто. I смажили вогником китайськi вiйська. I вiсiм кулеметiв працювали. Пахло дуже сильно паленим. I цi запахи були огиднi.
  Дiвчата мiли з кулеметiв i трощили вiйська пiднебесної iмперiї. I вогнянi струменi капiтально смажили.
  Герда натискаючи на кнопки джойстика босими, точеними нiжками вiдзначила:
  - А ми могли виграти у росiян, якби Японiя вдарила б зi Сходу!
  Шарлота гаркнула, жарячи вогнем китайцiв:
  - Могли б i без Японiї. Якби Гiтлер не був би таким бараном!
  Христина погодилася:
  - Та Гiтлер розумом не блищав. Якби замiсть "Мауса", i "Лева", якi виявилися на практицi зовсiм не ефективними, вклалися б у форсовану розробку Е-10 та Е-25, то, можливо, й утримали б оборону. А то й бiльше.
  Магда вiдзначила з милим виглядом:
  - Може бути. Але в нас був би при владi одiозний фашистський режим i принесло б цьому щастя?
  Герда, продовжуючи вести вогонь, вiдзначила:
  - А що в НДР хiба демократiя є, як у СРСР? Вибори проходять, але безальтернативно i одним кандидатом на мiсце, i куди подiнешся. Та й у їхню чеснiсть не дуже вiриш. Та й увесь час дев'яносто дев'ять iз хвостиком!
  Шарлота iз цим погодилася:
  - Та не було демократiї за Гiтлера, не було її i пiсля Гiтлера.
  Магда помiтила, стрiляючи по китайцях:
  - А була демократiя до Гiтлера. Тодi була багатопартiйна система, i республiка бiльша за парламентську, нiж президентську. Тридцять п'ять партiй було до Гiтлера!
  Христина свиснула:
  - Так була демократiя в давнi часи. Але тепер одне слово - тоталiтаризм.
  I дiвчата продовжили стрiлянину з кулеметiв по китайських солдатах.
  Герда вiдзначила з милим виглядом:
  - Демократiя? Ну, не знаю, за диктатури порядку бiльше! А демократiя, це бiльше бардаку!
  I лупнула з вогняного струменя. I та пройшла китайськими натовпами. А тi продовжували перти.
  Шарлота вiдзначила з милим виглядом i жарячи воїнiв пiднебесної iмперiї:
  - Порядок? Iнодi буває такий порядок, що сумуєш за бардаком!
  Христина логiчно наголосила:
  - За Гiтлера справдi мрiяли про бардака! Справдi, такий порядок буде круто!
  Магда ведучи вогонь по маосистам i вiдзначила:
  - Якщо китайцi переможуть, то буде гiрше, нiж за Гiтлера! Ми їм навiть не потрiбнi рабами!
  Герда з цим погодилася:
  - Так! Нiмцiв було мало i то ми виявляли жорстокiсть, але ж нацiя культурна та освiчена, а чого чекати вiд Азiї?
  Шарлота хихiкнула i вiдзначила, строчачи з кулеметiв:
  - З такими втратами, щоб дiйти до Нiмеччини, навiть Китаю з його величезним населенням не вистачить! А ми ще в цьому допоможемо!
  I дiвчата працювали з несамовитiстю i силою. Ось це справдi воїнки вищої проби.
  А на iнших дiлянках теж вирували бої. Китайцi, вийшовши в Примор'я до рiчки Амур, уперлися у водну перешкоду. I там була досить мiцна лiнiя оборони. За повноводною рiчкою її набагато простiше тримати. Штурм Владивостока радянськi вiйська вiдбили. У бойових дiях брали участь навiть пiонерськi загони. Швидко теплiло, i вже у квiтнi стало бурхливо цвiсти.
  Це сибiрський континентальний клiмат. Взимку звичайно холодно, зате влiтку спекотно, i весна така бурхлива.
  Загалом можна сказати чудово. А Владивосток знаходиться на широтi на пiвдень вiд Криму. I там можна влiтку добре купатися.
  Дiвчата i там тримають оборону. Ось Ганна дiвчина-капiтан на фортi веде вогонь по китайських солдатах. А тi й пруть.
  Вважай щодня атакують. I всi лiзуть та лiзуть. Буквально трупом воїни пiднебесної iмперiї повзуть. I це реально виглядає моторошно.
  Причому штурмують китайцi Владивосток на всiй лiнiї фронту. Моторошна виникає ситуацiя. I бої такi кривавi.
  Зате обстрiл досить слабкий. Поки що у китайцiв з артилерiєю не дуже. Причому частина їх знарядь та мiнометiв вибита авiацiєю. У повiтрi панують радянськi лiтаки. Поки що Китаю нема чого цьому протиставити.
  А чим вони стрiляють? У кращому разi зенiтками часiв Другої свiтової вiйни. Ракет земля-повiтря майже немає, а якщо i є застарiлi радянськi. Щоправда, намагаються налагодити в Китаї власне виробництво.
  Анна вiдбиває атаку, поруч iз нею дiвчисько Нiколетта. Вiйницi дуже гарнi. Вважають за краще незважаючи на прохолоду боротися в одному бiкiнi i босонiж. I чесно кажучи це чудово, i допомагає вiдбивати численнi атаки китайцiв.
  Добре захищено Владивосток. На щастя, його форти вчасно змiцнили, i тепер можна тримати оборону.
  Ганна з посмiшкою вiдзначила:
  - Ми тримаємо оборону непогано. Але ворог намагатиметься взяти нас змором!
  Нiколетта пiдтвердила:
  - Хай ворог намагатиметься! Але ми не пiддамося супостату!
  I дiвчата пiдняли свої босi нiжки вгору в лютому привiтаннi!
  I запустили з них бумеранги. Тi пролетiли та зрiзали голови воїнам пiднебесної iмперiї.
  I вiйна триває... Знову атакують китайцi Владивосток. Вони рухаються вперед густими колонами. I не зважають на втрати в жодному разi. I берегти солдатiв не в звичаї Мао.
  Ганна зазначила:
  - Дивно все це!
  Нiколетта вiдповiла:
  - Нiчого дивного! Коли народу надто багато його не шкодують!
  Вiола зауважила, ще одна дiвчина войовниця та офiцер:
  - А чому тi у кого багато грошей, навпаки, їх шкодують i такi жадiбнi стають?
  Ганна засмiялася i вiдповiла:
  - Грошi йдуть до грошей! Це вже аксiома!
  I дiвчата лупнули з гаубицi за скупченням китайської пiхоти.
  Бронi справдi у воїнiв пiднебесної iмперiї мало. I вона застарiла тихохiдна. Зате скiльки пiхоти. Спробуй таке зупинити.
  Це справдi величезна проблема. Дiвчат серед бiйцiв багато. Вони представляють прекрасну стать, не те що смердючi чоловiки. I з ними так чудово.
  I ось кулемети працюють по китайцях. Ганна зазначає:
  - Скiльки полегло народу! Але все одно ми перемагатимемо!
  Нiколетта погодилася з подихом:
  - Та перемагати ми маємо! У цьому наша доля жити не можемо iнакше!
  Вiола прочирикала з люттю:
  Чекає на перемогу, чекає на перемогу, чекає на перемогу,
  Тих, хто прагне кайдани розбити!
  Чекає на перемогу, чекає на перемогу, чекає на перемогу,
  Ми зможемо Китай перемогти!
  Ось так дiвчата показують свої бiцепси та м'язи здатнi зламати скибочку.
  Ось Адала та Агага новi льотчицi прибули з європейської частини СРСР. Вони чудовi бiйцi. Зрозумiло за традицiєю вони борються босонiж i в бiкiнi. Дуже активнi та чудовi дiвчата. I кидають свої багатоцiльовi лiтаки.
  Специфiка вiйна така, що повiтряних боїв у небi небагато. I винищувачi термiново переобладнують у штурмовики. I тi з усiєї сили луплять по наземних цiлях.
  Адала врiзала китайськими солдатами, випустивши осколковi, реактивнi ракети з пiдчерев'я i вiдзначила:
  - Досить проста робота!
  Агата теж лупнула за скупченням воїнiв Мао ракетою i вiдзначила з усмiшкою:
  - Але потрiбно вибирати цiлi так, щоб кожна ракета витрачалася найбiльш рацiонально!
  I дiвчата хором засмiялися. Ось такi вони є активними. I дiють iз силою характеру.
  Дiвчата свого часу вправлялися у тирi. I ось один хлопець стверджував що вiн стрiляє краще за них. Ну що ж двi льотчицi посперечалися i вибили сто iз ста. I пiсля чого змусили юнака, який програв, цiлувати їм босi, круглi п'яти. Той упав ниць i покiрно i навiть з деяким ентузiазмом поцiлував дiвчатам голi, трохи запиленi пiдошви. I це було чудово. Йому теж сподобалося.
  Адала помiтила з милим виглядом, б'ючи по китайських вiйськах:
  - Як добре бути жiнкою! Так легко розводити чоловiкiв! Вони тривiально на тебе ведуться!
  Агата погодилася:
  - Та ведуться! I в цьому полягає чарiвнiсть свiту!
  I обидвi дiвчата скинули останнi ракети по армiї Мао та повернули на дозаправку. Ось це справдi була знаменна подiя. Як войовницi б'ються. Не зможеш проти таких встояти.
  Загалом поки що бiльше наступали китайцi, але радянськi танковi клешнi били по пiхотi з контрударами. У танках дедалi бiльше було кулеметiв i їх поспiшно переробляли.
  У самому СРСР вiдбувалися деякi змiни. Було збiльшено тривалiсть робочого дня, а школярiв запровадили громадськi роботи пiсля урокiв. Картки поки що не вводили. Хоча могли виникнути iз продовольством проблеми.
  США були згоднi продавати Китаю зброю, але якщо чим Мао заплатити? Безкоштовно давати або пiд ленд-лiз теж диктаторському та комунiстичному режиму великого керманича не хотiлося.
  Тим бiльше Китай у планi репресiй набагато гiрший за СРСР.
  Тому поки що йшли такi ось м'яснi штурми. I дещо Китаю навiть вийшло.
  Олег та Маргарита разом зi своєю командою зайняли нову лiнiю оборони. Ситуацiя була дуже тяжкою. Китайцi змогли захопити бiльшу частину Монголiї та оточили її столицю. Тож фронт розтягнувся. I тут уже в хiд iшли танки, щоб пiдрiзати маосистiв.
  А дiти-герої вiдбивали чергову атаку на свої позицiї. I викошували наступаючих воїнiв пiднебесної iмперiї. I знову працював i ультразвук, i ракети. Стiльки на вiйська Мао найбiльше сипалося.
  Олег вiв вогонь китайськими ордами, запускав ракети. Викидали дiти-герої та заряди з катапульт. Штурм йшов накат за накатом. I це був дуже агресивний вплив.
  Маргарита прочирикала:
  Вiд посмiшки стане всiм свiтлiшим,
  I слону i навiть маленькому равлику...
  То нехай всюди на Землi,
  Мов лампочки зустрiчаються посмiшки!
  Юнi воїни й справдi розiйшлися. Часу вiдпочивати вони не мають. Доводиться постiйно боротися. Ось така бойова ситуацiя.
  Не встигаєш навiть у шахи пограти.
  Ось навiть пiд час Великої Вiтчизняної вiйни й то на фронтах траплялися затишшя. А тут щодня штурми та великими масами. Все це страшно вимотує.
  Олег наголосив iз сумним виглядом:
  - Та хороша альтернативка - воюєш iз комунiстичним Китаєм. Навiть важко повiрити, що в двадцять першому столiттi ми стали нерозлучними друзями!
  Маргарита запускаючи ракети, зазначила:
  - Тут причин багато. Одна з них дуже багато гонору i в радянського керiвництва i в Мао. Хоча ще за часiв СРСР почалися спроби зближення з Китаєм. Насамперед при Андроповi, потiм Черненко. Ну i за Горбачова. Так уже все повелося.
  Хлопчик Вовка запитав:
  - Це ви про що кажете?
  Олег вигукнув:
  - Це наш великий секрет - вiриш менi чи нi!
  I дiти знову активiзували стрiлянину по ворога. I запустили ультразвук такий ефективний при стрiльбi по пiхотi. Справдi, класна рiч.
  I знову орди китайських вiйськ перетворювалися на суцiльну кашу.
  Частина територiї СРСР, особливо Примор'я, виявилося окуповано китайцями. I це спричинило появу партизанських загонiв.
  Хоча не так це просто коли маєш справу з такою великою армiєю.
  При першiй же вилазцi партизанiв китайцi провели каральнi рейди, спалюючи i вбиваючи всiх пiдряд не шкодуючи нi жiнок, нi дiтей.
  Ось пiонера Льошку вони катували. Хоча це була лише дитина рокiв дванадцяти, але знижок на вiк вони не робили.
  Стали на голого хлопчика лити спочатку крижану воду, а потiм киплячу, а потiм знову крижану. Обшпарили бiдолашного хлопчика так що вiн весь покрився пухирями. А потiм узяли i проткнувши шомполом так живцем на великому багаттi засмажили.
  Та тут iз партизанами не церемонилися. Гiрше вели, анiж фашисти. Мовляв, спробуйте лише найменше невдоволення висловлювати. Буде вам за це.
  Тим бiльше, справдi навiщо китайцям мiсцеве населення? Вони своє замiсть нього вiзьмуть та заселять. Хоча мiсця у Сибiру вистачить усiм. Тож Мао не шкодує.
  Старий диктатор дiє фашистськими методами, вважаючи їх найефективнiшими.
  А на фронтах iдуть запеклi бої. Алма-Ата до середини квiтня таки впала. Не надто добре вона була пристосована до оборони. Та й китайцi з цiною не зважали. Так було втрачено першу радянську столицю союзної республiки у цiй вiйнi. Неприємний психологiчний та й економiчний факт.
  I Бiшкек столиця Киргизiї опинився в оточеннi. Але там були гори, i вiн мiг деякий час триматися.
  Наталя та її команда працювали з кулеметами "Дракон". I капiтально викошували китайськi орди.
  Робота з кулеметами була капiтальною. I викошування у тому числi.
  Наташа з посмiшкою вiдзначила:
  - Ми беремо ворога за роги!
  Зоя заперечила:
  - Скорiше навiть йому стрижемо бороду!
  Вiкторiя хихiкнула i вiдзначила рядок iз кулемета:
  - Та стрижка у нас супер!
  I китайських солдатiв справдi навалювалося гiркою, точнiше гiрками.
  А Свiтлана ще вмудрилася випустити вбивчий заряд iз мiномета. Ось так довбала.
  I розлетiлися китайцi в сторони, наче бризки води вiд камiння, що впав.
  Не щасливою була думка битися з СРСР у Мао. Нехай навiть є у Китаю успiхи. I на оперативному рiвнi також.
  Намагаються воїни пiднебесної iмперiї щось виготовляти кустарним способом. Зокрема робити подобу фауст-патронiв. Радянськi танки - це велика сила. I дуже вони дiстають китайцiв.
  Ось Олена, наприклад, атакує на Т-64. З нею троє дiвчат: Єлизавета, Катерина та Євросiнья.
  Машина радянська для свого часу дуже гарна з активною бронею i досить рухлива, i гармата на висотi. Причому стрiляти краще не бронебiйними, а фугасними снарядами.
  Дiвчата iз танка ведуть вогонь. До нього приробили ще чотири додатковi кулемети. I тому працюють класно.
  Олена взяла та заспiвала:
  Вирує грiм, гримить вiйни гроза,
  Ти вирвався з пекла пекла...
  Тебе скинув на землю Сатана,
  Щоб помститися, повернутися витязь треба!
  Єлизавета вела вогонь з кулеметiв i прочирикала:
  - Слава СРСР!
  Катерина пiдтвердила:
  - Радянським героям слава!
  Єфросинiя вiдзначила:
  - Та вбивати китайцiв шкода, адже вони не виннi, що їх женуть на забiй!
  I всi чотири дiвчата хором вигукнули:
  - СРСР - ура!
  I їхнiй танк продовжував рух. I поливав супротивникiв iз кулеметiв. I гори трупiв нагромадив. I стiльки через це було загиблих. Та й iншi радянськi танки були у справi. На той момент найкращий танк свiту - це Т-64, i вони показують себе класно. А китайцi все ще б'ються, по-старому.
  Та й ще можуть намагатися закидати гранатами. I це iнодi у них виходить.
  Олена пригадав час Петра Першого. Тодi в росiйськiй армiї з'явилися штик-нiж, що крiпили на стовбурi, i першi гранати.
  У часи Ленiна i на початку тридцятих рокiв усi царi були однозначно поганими, i Петро Першим був винятком. Але потiм у мiру змiцнення культу особистостi Сталiна стали говорити, що далеко не всi царi поганi. I насамперед сплив Петро. Потiм уже пiд час Великої Вiтчизняної вiйни з'явилися герої Нахiмов, Суворов, Ушаков, Кутузов та Iван Грозний.
  Їх пiдняла сталiнська пропаганда. Хоча вибiрковiсть зберiгалася. Наприклад, Петро Олексiйович добрий цар, а його батько Олексiй Михайлович не дуже. Але Олексiй Михайлович приєднав до Росiї i бiльше половини України з Києвом, i смоленську область, i величезнi простори Сибiру.
  Можливо це було тому, що при цьому царе було придушене повстання Стеньки Разiна, який за радянських часiв вважався однозначно позитивним героєм. I тому його вважали за реакцiонера. Та й Микола Другий вважав саме Олексiя Михайловича найкращим царем. Дiйсно в чому вiн був кращий за свого знаменитого сина.
  Зокрема, Петро Перший наказав курити тютюн. А його батько Олексiй Михайлович, навпаки, забороняв тютюн, особливо в армiї. А через тютюну людей передчасно у всьому свiтi за сторiччя померло в кiлька разiв бiльше, нiж за Другу свiтову вiйну.
  Втiм, схоже, Мао хоче саме Гiтлера переплюнути. I його вiйська так i лiзуть, i лiзуть.
  Тактика м'ясних штурмiв I не без успiху, iнодi вдається прорватися. Крiм того, радянське командування часiв Брежнєва все-таки намагається зберегти особовий склад i вiдводити вiйська не варто на смерть як за Сталiна. Хоча й за Йосипа Вiссарiоновича вiйська часом вiдходили i проривалися з оточення. I не дивлячись на наказ - нi кроку назад, наприклад, пiд час контрудара Майнштейна радянським вiйськам дозволили покинути Харкiв i вийти з оточення. Тобто правил без виняткiв не буває. I пруть собi китайцi.
  У боях у небi з'явилися з боку пiднебесної iмперiї та саморобнi аероплани. I вони люто борються. Хоча й примiтивнi, але деякi проблеми можуть доставити. Особливо якщо їх вдасться виробляти у великiй кiлькостi.
  Теж проблема намiчається.
  Мао вимагає успiхiв та перемог. I багато китайцiв знову йдуть на штурми. Здебiльшого це чоловiки. Їх до речi у Китаї народжується бiльше, нiж жiнок. I вони з колосальною силою насуваються.
  Анюта та її команда б'ються з лавиною. I теж посилають у ворога презенти анiгiляцiї. Вiйницi дуже хоробри. I дiють i з силою та з хитрiстю.
  Ось наприклад застосуваннi дрiт зi струмом. I як заверещать вiд убивчої електрики китайськi воїни. Та це справдi дуже жорстоко.
  Але скажемо так - ефективно. I справдi спрацьовує. Ну i дiвчата.
  Хоча треба сказати вiйна ця справа жорстока i брудна. Але при цьому вона цiкава. Недарма всi комп'ютернi iгри так чи iнакше пов'язанi з вiйною. Ну, можливо, крiм квестiв.
  Ось Анюта та Мiрабела взяли i запустили по китайських вiйськах убивчi кульки з вогненним розрядом.
  I скiльки через це виникло пожеж. I в тому числi по-пекельно горить плоть.
  А дiвчата собi веселяться.
  Анюта зазначила:
  - У будь-якiй iншiй ситуацiї, я поспiвчувала б. Але зараз ми захищаємо свою батькiвщину.
  Мiрабела з цим погодилася:
  - Так саме! I тому ми нещаднi!
  Марiя додала зi смiшком:
  - I не треба думати, що ми злi. Це життя таке!
  Ольга з жахливим виглядом вiдзначила, рiзаючи кулеметними чергами китайцiв:
  - Та це звичайно ж кошмарно, але нiчого не вдiєш!
  Дiвчина-комсомолка Надiя погодилася:
  - Так виглядає дико! Але iншого виходу ми не маємо!
  I дiвчата взяли та шпурнули у супротивника босими пальчиками нiжок гранати. I тi розривали китайцiв на частини.
  А бої все йшли i йшли... I хвилi рухалися накатами. Проти китайцiв були високi технологiї СРСР, що тодi все ще був на передових позицiях у свiтi.
  Зокрема, система "Ураган" цiлком пристойно працює накриваючи великi площi. I якщо її застосовувати масовано, можна великi маси пiхоти знищувати i наступ противника стримувати.
  Серед бойових машин ще є радянськi Т-10. Це важкий танк вагою 50 тонн. I теж для нього передчiльнiше фугасне та осколкове виконання снарядiв.
  Ось це справдi бойка, що треба. I працює цей танк, точнiше танки з китайських мас.
  I непогано працює. Як i самохiдки всiх типiв. I якщо вже вони б'ють, то виходить надзвичайно забiйно.
  Олег та Маргарита та їхня дитяча команда вiдбиваються вiд спроб пiхоти завалити трупами. Стає все теплiше, i трупи починають гнити i смердiти, мерзотно пахнути. Що дуже неприємно.
  Олег навiть заспiвав:
  Який сморiд, сморiд,
  Рахунок на нашу користь: сто - нуль!
  Маргарита зiтхнувши вiдповiла:
  - Трагедiя вiйни!
  I дiти знову запустили вбивчу силу ракети. Щоб посилити їхню фугасну дiю, дечого вони в тирсу додали. I стало бити набагато сильнiше i вбивати набагато бiльше.
  Хлопчик-пiонер Сашко зазначив:
  - Оце катавасiя!
  Дiвчинка-пiонерка Лара пискнула:
  - Толi ще буде! Толi ще буде! Толi ще буде ой, ой, ой!
  Хлопчик-пiонер Петька помiтив:
  - Нiчого ми ще повоюємо!
  I жбурнув босими пальчиками нiжок пакет iз вибухiвкою на крильцях. Ось цей вбивчий вплив.
  I дiти хором заспiвали з ентузiазмом:
  Безсмертну славу здобули в битвах,
  Крушили ворогiв, наче їж шоколад.
  Домоглися воїни багатьох звершень,
  Нехай буде удача - щасливий розклад!
  I знову як по ворога довбають ультразвуком. I маси пiхоти разом розсипаються та застигають. Ось це справдi колосальна надздiбнiсть. I дiти дiють з незнищенною та чудовою силою.
  Олег iз посмiшкою зазначив:
  - Воюють нерiдко i числом, але перемагають винятково вмiнням!
  Маргарита додав, запустивши по китайцях чергову ракету:
  - Вiйна це така прикладна наука, її так i хочеться докласти за будь-якого результату матом!
  . РОЗДIЛ No 20.
  22 квiтня вiдзначалося дев'яносто дев'ять рокiв Володимиру Iллiчу Ленiну.
  Хлопчик i дiвчинка - вiчнi дiти боролися i вiдбивали шалений тиск китайської орди.
  Олег вихопив прихоплений iз космiчних свiтiв гiпербластер i лупнув з нього пiхотою з солдатiв пiднебесної iмперiї.
  Декiлька сотень китайцiв разом обвуглилося.
  Хлопчик-термiнатор проревiв:
  - СРСР не зiгнути!
  Маргарита жбурнула босими пальчиками нiжок горошинку. Вiд чого один iз танкiв пiднебесної iмперiї перекинувся i прочiрикала:
  - За комунiзм без дурних попiвських казок!
  I також витягла гiпербластер. I давай з нього лупити китайцiв, що наповзають. I робила це дiвчинка дуже енергiйно та жорстко.
  У вiчних дiтей була така зброя, що в нiй протягом хвилини можна викинути енергiю десяти атомних бомб, скинутих на Хiросiму. Вони навiть не ставили на максимальну мiць, щоб не виникло проблем з екологiєю. I не спалити щось зайве.
  Але i так гiпербластер дуже сильно б'ють. I буквально випалюють китайськi натовпи. Йде колосальна сила знищення.
  I тiла китайських солдатiв розсипаються i спалюються, а металева зброя плавиться, i навiть горить випаровуючись.
  Ось так взялася пара дiтей-дияволiв. А ще вони босими пальчиками нiжок жбурляють убивчу силу горошинки з крихiтними шматочками антиматерiї всерединi. I розривають бiйцiв пiднебесної iмперiї.
  Ще один хлопчик Максимка разом iз дiвчинкою Свiткою строчить iз кулемета. Дiти упираються босими нiжками, з огрубiлими пiдошвами, в дернину i наводять убивчої сили зброю. I хоча його з гiпербластер не порiвняти, теж китайську пiхоту вибиває.
  Танкiв у Мао та на початку вiйни було мало й тi застарiлi. I бiльшiсть що були в першi ж днi боїв повибивали. Тож тепер пiхота та м'яснi штурми буквально закидаючи трупами. Ось це справдi бої найвищого напруження. I спiввiдношення втрат часом сягає ста одного на користь СРСР.
  Ось Олег i Маргарита гiперпроменями неабияк жовту армiю поредили. Але з огляду на населення Китаю це скажемо так не смертельно.
  Та й дiти не збиралися за СРСР усi проблеми вирiшувати. Нехай та iншим буде мiсце для подвигу.
  Ось саме випробовувався новий легкий, протипiхотний танк. У ньому лежали двi красивi дiвчата: Олена та Єлизавета. Вони керували машиною за допомогою джойстика i вели вогонь по пiхотi одразу з шести кулеметiв та двох авiагармат. Це був танк, який мав знищувати саме живу силу, або якiсь легко броньованi цiлi.
  Олена та Єлизавета цим якраз i займалися. I робили таке дуже успiшно.
  Дiвчата стрiляли i косили пiхоту. Вони, звiсно, якби могли, то ймовiрно порiвняли б це з комп'ютерними iграми. Що треба сказати, надзвичайно було круто.
  Вiйницi швидко пересувалися своєю машиною. А кулемети оберталися на шарнiрах. Ось це справдi було чудово.
  I вони посилали наче свинцевий дощ кулi.
  Олена вiдзначила зiтхнувши:
  - Почуваєшся м'ясником!
  Єлизавета хихикнула i вiдзначила:
  - Якби тiльки вiдчували, а так воно й є!
  I дiвчина натиснула голою, круглою п'ятою на кнопку джойстика. I знову кулемети затрiщали. Кулi пробивали наскрiзь тiла китайських солдатiв, i прошивали їм голови та каски у тих, у кого вони були.
  Олена зазначила, що їхня машина розбризкувала гусеницями кров.
  - Скiльки людей гине через чужi амбiцiї!
  Єлизавета погодилася:
  - Та це правда! Ми лише свою землю захищаємо, нам чужого не треба!
  I пальчиками голої нiжки натиснула на кнопки, що були знизу. I знову з усiєї сили вдарили кулемети та авiагармати. Ось так дiвчата заробили.
  Китайцi намагалися кидати у них гранати. Але броня вiбрувала i хоча гуркотало бiльшiсть презентiв смертi пролiтали повз, а iншi вiдскакували. I швидкiсть напiвсамохiдки, напiвтанка все зростала. Спробуй у таку мету потрап.
  I одночасно дiвчата в iншому мiсцi запускали снаряди iз системи "Ураган" i вона безжально молотила супротивника. Били касетними боєприпасами, що вражають пiхоту. Що дуже ефективно.
  Дiвчата такi стрiмкi та їх босi, круглi п'яти мелькають. А як вони виглядають у бою, пересуваючись i граючи м'язами в одному лише бiкiнi.
  Ось це справдi дiвчата-торнадо.
  А пiонери застосували установку, сконструйовану Олегом. А саме масу пляшок, з яких спорудили резонансну установку. I запустили i пiшов убивчої сили ультразвук. I так довбане по китайцях. I вiдразу ж сотнi з них разом стали перетворюватися на кашку. I тiло у китайських солдатiв роз'їдалося i обвуглилося. I разом вiдбувалося щось принизливе.
  Маса китайцiв була просто порвана та спалена. Вiрнiше ультразвук руйнував зв'язки мiж молекулами, i солдати просто розпадалися на частини.
  Хлопчик Павлик який командував цiєю установкою, такий свiтловолосий, з червоною краваткою, в шортах, з босими нiжками, що огрубiли вiд вiдсутностi взуття, заспiвав:
  Вермахту хребет у боях зламали,
  Бонапарт усi юшки вiдморозив...
  НАТО на шматочки роздовбали,
  I Китай затиснули мiж сосен!
  I iншi хлопчики та дiвчатка розгортали установку, прагнучи накрити ультразвуковою хвилею якомога бiльшу площу. Тут важливо перемелювати пiхоту.
  В iншому мiсцi дiти використовували тонкий мiдний дрiт i по ньому пропускали струм високої напруги. I той лупив по китайських ордах, i iскрилися пiсля цього i тремтiли. I струм був тут не простий, а особливим спином, який бiльшою мiрою руйнував людське тiло.
  Тож китайцям доводилося туго. I їх буквально вибивало, як кеглi кулею. Тiльки одразу ж сотнями. I без зайвих акцесуарiв. Ось це пiшло вже забiйне розбирання.
  Хлопчик Сергiй проспiвав:
  Батькiвщина моя, я люблю тебе,
  Вiдобразити готовий натиск злих ворогiв...
  Без СРСР не можу i дня,
  За мрiю вiддати юне життя готове!
  Ось так боролися i дiти, i гарнi дiвчата. I чого тiльки дiвчата не витворяли. Вони боролися смiливо. Ось Веронiка та Вiкторiя навели потужний кулемет "Ленiн" iз п'ятьма стволами. I як стали з нього бити по китайських пiхотинцях. Навiть у небо уривки рваного м'яса, i грубих тканин одягу полетiли. Ось це справдi було вбивчо, нiби випускається анiгiляцiя.
  У цiй вiйнi велику роль вiдiгравало знищення пiхоти.
  Веронiка зазначила:
  - Ми спритно взялися за Китай!
  Вiкторiя зазначила:
  - Ленiн - це сила!
  Справжнiй кулемет працював. Але скiльки цих китайцiв. I лiзуть собi - воiстину закидаючи трупами позицiї. Тут проти такого вiйська використовуються технологiї.
  Ось прут китайцi мiнним полем. Пiдриваються. Але за ними рухаються iншi. I також пiдриваються. I гинуть у величезних кiлькостях. Ось цей вбивчий вийшов вплив. I це просто руйнiвний вплив.
  Дiвчина Оксана - теж босонога i з ледве прикритою тонкими смужками тканини грудьми та стегнами прочирикала, жбурнувши вбивчої сили гранату з голками:
  - За СРСР!
  I iншi дiвчата прокричали:
  - За СРСР! Героям слава!
  Олiмпiда дуже потужна i красива дiвчина-богатир взяла i босими, мускулистими ногами жбурнула наповнену потужною вибухiвкою бочку. Та полетiла в саму гущу китайських солдатiв. I так взяла i з колосальною силою вибухнула. I цiлий батальйон китайцiв полетiв угору та в рiзнi боки.
  Немов кит-людожер випустив усi фонтани роздробленої плотi. I пiшло та поїхало.
  Оленка теж б'є. Використовує вогнемета, з нею Лариса. I вони так пiдпалюють китайську орду. Випалюють її пекельним полум'ям. I видно, що китайським солдатам дуже боляче. I вона їх палить з великим ентузiазом.
  Обидвi дiвчата мали гарну засмагу. Їхнi тiла були майже оголеними, i дуже гарними з високими грудьми. Ось це войовницi. А подивишся на таке дiвчисько вiдразу ж починає текти дах. Ось це прекрасна стать. I що може бути красивiше i приємнiше дiвчинки позбавленого одягу? Це класно та надзвичайно квазарно!
  А якi у них у комсомолок спокусливi та витонченi нiжки? Це неймовiрна краса.
  Бої продовжуються на Далекому Сходi з великим натиском та агресивнiстю.
  Радянськi дiвчата б'ються з величезною люттю i силою та героїзмом.
  Наташка кинула босою нiжкою гранату в китайцiв i заспiвала:
  - Даремно...
  Зоя запустила голою п'ятою презент смертi та додала:
  - Противник...
  Августина пiддала щось знищуюче i пискнула:
  - Вважає...
  Свiтлана босими пальцями нiг пiдкинула гранату i пискнула:
  - Що...
  Наташа жбурнула босими нiжками пару лимонок i в'янула:
  - Росiйських...
  Зоя теж пiддала щось енергiйне та смертельне, пискнувши:
  - Зумiв.
  Августина запустила смертельне, пробурчавши:
  - Ворог.
  Свiтлана знову пiддала нищiвне i в'янула:
  - Зламати!
  Наташа дала чергу i пискнула:
  - Хто...
  Зоя теж пальнула по чорношкiрих iноземцям, що набрали китайцi i пискнула:
  - Смiлив!
  Августина видала з напором та люттю:
  - Той...
  Свiтлана пiддала з оскалом пантери:
  - У...
  Наташа кинула босою нiжкою гранату i в'янула:
  - Бою...
  Зоя жбурнула босими пальцями презент смертi i буркнула:
  - Нападає!
  Августина довбанула i буркнула:
  - Ворогiв...
  Свiтлана пiддала зв'язку гранат босими пiдошвами, i як прокриче на всю горлянку:
  - Будемо...
  Наташа цвяхнула чергою i прошипiла:
  - Яростно.
  Зоя зрiзала китайцiв i пискнула:
  - Бити!
  Августина знову пальнула, i вякнула:
  - Яростно.
  Свiтлана прочирикала, ведучи пальбу:
  - Бити!
  Наташка знову кинула витонченою, босою нiжкою гранату, прочiрикала:
  - Ми знищимо китайцiв!
  Зоя взяла i прочирикала:
  - Майбутнiй шлях до комунiзму!
  I кинула босими пальчиками лимонку ноги.
  Августина взяла i розкидала черги, i полетiли її голi нiжки з руйнуванням воїнам пiднебесної iмперiї:
  - Ми розколемо супротивникiв!
  Свiтлана взяла i босою п'ятою пiдкинула, зв'язку гранати, i пропищала:
  - Рознесемо орду Мао!
  I четвiрка продовжувала стрiляти та кидати гранати. Рухався американський, проданий китайцям ФЕ-75. Машина з 128-8мм гарматою. I стрiляє собi.
  А дiвчата кидали гранати. Пiдривали китайцiв. А тi стрiляли у вiдповiдь. Лiзли вперед. Знов пруть танки. Рухається новий нiмецький "Леопард"-1 теж проданий за золото ФРН китайцям. Дуже рухлива машина.
  Але i його дiвчата взяли в обiг i пiдбили. Роздерли рухому з газотурбiнним двигуном машину. I рознесли її на шматки.
  Наташка зi смiшком помiтила:
  - Ми чудово боремося!
  Зоя з цим погодилася:
  - Дуже здорово!
  Августина дотепно помiтила:
  - Чи буде у нас перемога!
  I запустила босою нiжкою протитанкову гранату. Сильна дiвчина. I стiльки в нiй дотепностi.
  Свiтлана теж пальчиками голої ноги запустила презент смертi, i потрапила до супротивника. Дуже агресивна дiвчина з очима кольору волошок. У нiй така дотепнiсть, i пасаж сил!
  Наташа дала чергу, i вишкiрилася:
  - За Русь святу!
  Зоя стрiляла дуже активно, i скелялася, показуючи перлиннi зубки:
  - Я войовниця того рiвня, що не згасає!
  Августина теж вистрiлила. Скосила китайцiв i пробулькала:
  - Я войовниця з великих амбiцiй!
  I вишкiрила перлиннi зубки!
  Свiтлана пiдтвердила:
  - Дуже великих амбiцiй!
  Наташка кинула босою нiжкою лимонку i заспiвала:
  - З неба...
  Зоя теж жбурнула босими пальцями гранату i видала:
  - Зiрочка...
  Августина запустила голою ногою презент смертi та заспiвала:
  - Яскрава...
  Свiтлана теж кинула гранату за допомогою босої нiжки i видала:
  - Кришталiно!
  Наташа дала чергу i прошипiла:
  - Я вам...
  Зоя запустила босими пальцями подарунок смертi, прошипiвши:
  - Пiсеньку.
  Августина пiддала голою п'ятою, що несе смерть i пропищала:
  - Заспiваю...
  Наташка продовжила, агресивно спiваючи:
  - Про...
  Зоя кинула босонiжкою нiжкою вибух-пакет, розкидавши фашистiв i пискнула:
  - Рiдного...
  Августина пiддала голою п'ятою в'язку гранат, видала:
  - Сталiно!
  Наташа помiтила:
  - Сталiн помер, тепер при владi Брежнєв!
  Руда чортiвка вiдзначила:
  - Сталiн помер, але рiч його живе!
  Дiти, борючись з вiйськами Мао, демонструють колосальну мужнiсть.
  I показують себе смiливцями.
  I знову звучить пiсня;
  Ми пiонери дiти комунiзму,
  Багаття, намет i з мiдi горн...
  Навал ми зламаємо жартома Масiзму,
  Якого чекає шалений розгром!
  I дiвчинка з червоною краваткою кидає босими пальчиками нiжок вибуховий пакет, що розриває китайця.
  Пiсля чого проспiває:
  - Слава епосi комунiзму!
  Зупинимо ми навал фашизму!
  I хлопчик, який обпiк босу п'яточку нiжки, теж вiзьме i прореве:
  - За велич планети комунiзму!
  Дiти дуже мужнi бiйцi. Хоча часом на них чекають такi дикi тортури.
  Проте проти китайцiв билися навiть малi дiти. Хлопчики та дiвчатка жбурляли саморобнi вибух-пакети, по китайських танках, самохiдках та пiхотi.
  Деякi при цьому використовували маленькi катапульти та великi рогатки. Що показало себе дуже ефективно.
  Дiти це взагалi такий народ, веселий та схильний до героїзму. Хоча їхнi босi нiжки червонi вiд холоду, наче гусячi лапки. Але воля непохитна.
  Пiонери билися дуже мужньо. Вони знали, що означає китайський полон.
  Дiвчинка Маринка, наприклад, потрапила у лапи до китайцiв. Їй змастили босi нiжки олiєю та помiстили бiля жаровнi. Мови полум'я майже лизали голi, огрубiлi вiд довгого ходiння босонiж п'яти дiвчинки. Катування тривало хвилин п'ятнадцять, поки пiдошви не вкрилися пухирями. Потiм босi ноги дiвчинки вiдв'язали. I знову ставили запитання. Били гумовими шлангами по голому тiлу.
  Потiм пропускали струм... Маринку катували до десяти втрат свiдомостi пiд час допиту. А потiм їй давали вiдпочивати. Коли босi нiжки злегка пiдживали, їх знову мазали маслом i знову пiдносили жаровню. Такi тортури можна повторювати багато разiв. I струмом мучити, i гумовими шлангами стьобати.
  Намагалися Маринку дуже довго. Поки що вона вiд катувань не заслiпла i не посивiла. Пiсля чого її живцем закопали у землю. Навiть не стали витрачати кулю.
  Пiонера Васю, солдати Мао стьобали розпеченим дротом по голому тiлу.
  Потiм розпеченими смугами залiза припалили босi п'яти. Хлопчик не витримав репетування, але все одно не видавала товаришiв.
  Китайцi його живцем розчинили у солянiй кислотi. А це жахливий бiль.
  Такi нелюди солдати Мао... Комсомолку катували праскою. Потiм повiсили на дибу, пiднiмали та кидали вниз. Потiм стали палити розпеченим ломиком. Щипцями вирвали груди. Потiм розпеченими пасатижами буквально вiдiрвали носа.
  Дiвчину замучили до смертi... Зламали всi пальцi на руках та нога. Iншу комсомолку Ганну посадили на палю. I коли вона вмирала, то палили вогнем смолоскипiв.
  Коротше кажучи, китайцi знущалися як могли i як хотiли. Мучили всiх i катували.
  Наташка та її команда все ще билися в оточеннi. Дiвчата використовували босi витонченi нiжки у битвi та кидали гранати. Вони вiдбивалися вiд вищих сил китайцiв. Трималися собi дуже мужньо i не збиралися вiдступати.
  Анастасiя Вiдьмакова, i Акулiна Орлова намагаються стримати китайцiв у небi їм американцi продали багато лiтакiв i дуже важко стало СРСР. Дiвчата в одному бiкiнi та босонiж. I обидвi дуже гарнi та дуже бойовi крали.
  Анастасiя б'ється i робить маневр. Її винищувач виробляє мертву петлю i збивається американську машину Трамп-Вульф. I використовує при цьому босi пальчики нiг.
  Дiвчина не забуває ревти:
  - Я є боєць класу супер!
  Акулiна теж стрiляє по супротивнику. I робить це влучно. I теж босими пальчиками нiжок користується.
  I реве на все горло:
  - Слава комунiзму!
  Владивосток вже на межi падiння, i стає дедалi драматичнiшим.
  А нiмцi лютують i застосовують тортури. Особливо люблять катувати китайськi дiвчата пiонерiв.
  Ось Баоджей та Джiао хлопчика рокiв тринадцяти роздiли. I почали лоскотати пiонера. Сергiйко реготав i муркотiв. Потiм Баоджей пiднесла запальничку до голої, круглої п'яти хлопчика. Полум'я лизнула злегка огрубiлу пiдошву пiонера. Той скрикнув вiд болю. З'явилися пухирi.
  Дiвчата-китайцi захихотiли:
  - Буде дуже чудово!
  I стали хлопчика шмагати батогами. Той стогнав i почав кричати. Особливо коли дiвчата стали пiдносити смолоскипи з вогнем до його босих нiжок. Потiм пiонери приклали до голих грудей на шире розпечене залiзо i хлопчик знепритомнiв.
  Та китайськi войовницi на висотi. Помучити хлопця у них у порядку речей.
  Катування втiм не тiльки хлопчакiв, а й комсомолок. Дiвчат роздягали, i вели дибки. Там смикалися, змушували вигинатися i буквально корчитися вiд болю красунь. I пiд босими нiжками дiвчат запалили жаровню, погрожуючи обвуглити пiдошви.
  Як кричали вiд дикого болю комсомолки... Наскiльки це все було жорстоко. А китайцi вдихали в нiздрi запах паленої плотi i реготали, ляскали один одного по стегнах i репетували:
  - Славо великому Мао! Ми всiх замочимо!
  I знову тортури та катування людей. Особливо цiкаво катувати пiонерiв. Хлопчикiв б'ють смертним боєм, а потiм сiллю сиплють на їхнi рани i змушують стогнати. Та це дуже неприємно.
  А коли ще й застосовують розпечений дрiт. То виходить набагато болючiше.
  I дiти у тому числi борються. I в бiй iдуть пiонери. Якi зустрiчають супротивника пляшками iз запалювальною сумiшшю, та пострiлам iз рушниць.
  Хлопчики та дiвчатка схудлi та подряпанi як завжди в бою. I б'ються вiдважно та вкрай вiдчайдушно.
  Скiльки їхнiх дiтей гине та залишається розiрваними на частини.
  Одне їх поєднує: вiра в торжество комунiзму та босi нiжки. Зрозумiло, що не всi пiд час вiйни мають взуття, i тому на знак солiдарностi всi дiти хизуються голими, круглими п'яточками. Весна у Сибiру досить м'яка, i коли рухаєшся i працюєш лопатами холоду не такi й страшнi.
  Дiти працюють з ентузiазмом, i спiвають:
  Звiйтесь багаттями, синi ночi,
  Ми пiонери - дiти робiтникiв...
  Наближатися епоха свiтлих рокiв,
  Зов пiонерiв - завжди будь готовий!
  Зов пiонерiв - завжди будь готовий!
  I ось знову лунає сигнал тривоги. Хлопчики та дiвчатка стрибають на дно окопа. А згори вже починають рватися снаряди: працює ворожа артилерiя.
  Пашка з просила Машку:
  - Ну, ти думаєш, ми встоїмо?
  Дiвчинка впевнено вiдповiла:
  - Встоїмо хоч раз, у найважчий час!
  Пiонер Сашка логiчно зазначив:
  - Наш героїзм непохитний.
  Хлопчик постукав голою пiдошвою по камiнню. Видно хлопчисько набив собi солiднi мозолi.
  Тамара помiтила:
  - Ми битися не вiдаючи страху,
  Ми рубатимемося не кроку назад...
  Нехай густо просякнута кров'ю сорочка -
  Побiльше ворогiв обрати витязь у пекло!
  Хлопчик Руслан, пiонер iз чорним волоссям, зазначив:
  - Минуть столiття, настане епоха,
  У якiй не буде страждання та брехнi...
  За це дерся до останнього подиху -
  Служи своїй Батькiвщинi, ти вiд душi!
  Хлопчик Олег, худенький i бiлобрисий прочирикав, вiршi:
  Нi не потьмянiє пильний,
  Погляд соколиний, орлиний...
  Голос народу дзвiнкий -
  Шепiт придавить змiїний!
  
  Сталiн живе у моєму серцi,
  Щоб ми не знали смутку,
  У космос вiдчинили дверцята,
  Зiрки над нами сяяли!
  
  Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму...
  Буде кiнець Маосизму,
  I засяє Сонце,
  Шлях осяявши комунiзму!
  Хлопчики та дiвчатка дружно зааплодували. Ось б'ються юнi бiйцi у свiтi, який реально є Пекло, але пекло цiкаве. I в ньому класно та страшно одночасно.
  Олег та Маргарита застосували проти солдатiв Мао ще одну зброю: напiвпросторовi вiдбивачi.
  I тисячi китайських солдатiв були тривiально розплющенi i здавленi. А так само зламали й танки та американськi лiтаки, що закупив Китай.
  Iшла завзята i запекла битва за щастя та процвiтання, а можливо навiть i виживання.
  Пашка та Сашка пiдняли рогатку, i запустили презент смертi. I барило вразило гiтлерiвський штурмовик.
  Дiвчинка Наташка заспiвала:
  - Комсомол не лише вiк,
  Комсомол моя доля!
  Пiдкоримо я вiрю космос,
  Будемо живi назавжди!
  Ахмед хлопчик пiонер з Азербайджану з усмiшкою вiдповiв:
  - Ти ще не комсомолка Наташка!
  Дiвчинка сердито тупнула босою нiжкою i вiдповiла спiвуче;
  Поруч iз батьками, з пiснею веселою,
  Ми виступає за комсомолом.
  Наближатися епоха свiтлих рокiв,
  Зов пiонерiв - завжди будь готовий!
  Зов пiонерiв - завжди будь готовий!
  Олег теж тупнув босою, дитячою нiжкою i проревiв:
  Мiцнiше молот стисни пролетарiй,
  З титану рукою ламаючи ярмо.
  Ми заспiваємо нашiй Батькiвщинi тисячу арiй,
  Принесемо свiтло нащадкам, добро!
  Дiти готовi до бiйки i махають босими нiжками. Ось вони на дротi штовхають пiд гусеницi китайцям пакети iз саморобною вибухiвкою. Та спрацьовує та руйнує ковзанки танкам армiї Мао.
  I це грiзно виглядає.
  Сашка пищить:
  - Слава комунiзму!
  Хлопчик Пашка стрiляє разом з Олегом з рогатки та верещить:
  - Пiонерам слава!
  Хлопчик Руслан разом iз дiвчинкою Суфiр пiдтягує дротом мiну пiд нiмця i кричить:
  - Слава СРСР!
  Дiти з Азербайджану та росiйськi хлопцi борються. Загорiлi, худенькi, босоногi пiонери проти колосальної армади танкiв.
  Тамара топає витонченою, маленькою, босою нiжкою i вимовляє:
  - Слава Росiї слава!
  Пiонер Ахмет пiдтверджує, ведучи вогонь по супротивнику:
  - Ми разом дружна сiм'я!
  Хлопчик Рамзан, руденький азербайджанець пiдтверджує, пiдбиваючи машину:
  - Зi словi ми сто тисяч Я!
  . ЕПIЛОГ.
  Сталiн-Путiн плавав у вiдкритому басейнi. Все-таки добре було сонечно свiтило. I поряд з ним хлюпалися гарнi дiвчата-комсомолки. Вони були зовсiм молодi вiд шiстнадцяти до двадцяти. Вождь у такий спосiб розраховував на омолодження та потягував гранатовий сiк. Курити вiн таки покинув. I мав бажання прожити бiльше, нiж Сталiн. I для цього проходив масу лiкувальних процедур. I начебто зараз почував себе непогано. Щоправда справи у зовнiшнiй полiтицi турбували. Скiльки часу, його та СРСР терпiтиме Гiтлер? Чи не захоче диктатор розiбратись iз подiбною проблемою.
  Розвiдка доносили, що у Третьому Рейху пройшли випробування самохiдки, здатної на шосе розвивати швидкiсть до п'ятисот кiлометрiв. Там навiть ковзанки та гусеницi використовувалися особливi. Вони були не простi гусеницi, а на спецiальних пiдшипниках. I двигун газотурбiнний пiдвищеної потужностi. I в ньому лише один член екiпажу лежачи та керує джойстиками. Грiзна зброя з сiмома вогненними точками. I такi самохiдки, якщо їх запустити серiйно, будуть дуже небезпечною зброєю.
  Сталiн-Путiн рикнув:
  - Дурням таку силу дали!
  Ще є данi, що в Третьому Рейху роблять атомнi пiдводнi човни. Вони потужнiшi й швидше, нiж з перекидом водню.
  Сталiн-Путiн лiг на матрац. Гарнi дiвчата рокiв шiстнадцяти почали йому масажувати спину. I робили це енергiйно.
  Сталiн-Путiн пив гранатовий сiк, iз домiшкою манго. У СРСР йшли розробки щодо продовження життя. Часто як омолоджувати клiтини.
  Сталiн-Путiн бiльше їв фруктiв i хлюпався в басейнi. Треба було дотягнути хоч би рокiв до вiсiмдесяти. Син Василь пiд контролем i йому пити не дають. Але видно роль наступника не тягне. Потрiбнi якiсь iншi кадри. I Берiя надто вже впливовим став.
  Дiвчата пройшлися шльопанi голими, засмаглими, мускулистими нiжками. Сталiн-Путiн простяг руку i погладив по кiсточцi. Дiвчина забурчала вiд задоволення.
  Вождь вигукнув:
  - Ану заспiвай красунi!
  Дiвчата надули щоки з почуттям i виразом заспiвали:
  На морозi босонiж бiгли,
  П'яти ж мелькають колесом...
  Комунiзму бачимо свiтла дали,
  Хоч крокувати з пiдйомом важко!
  
  Гiтлер нападає на Росiю,
  У нього ресурсiв рiзних темрява.
  Виконуємо важку мiсiю,
  Сам iде в атацi Сатана!
  
  Танки у фашистiв немов монстри,
  Товщина бронi та довгий стовбур.
  У дiвчинки рудої довгої коси,
  Ми посадимо фюрера на кiлок!
  
  Якщо треба босим по морозу,
  Хлопчик без роздумiв побiжить...
  I зiрве дiвчинцi милою троянду,
  Його дружба мiцний монолiт!
  
  Комунiзму ми побачимо дали,
  У цьому є впевненiсть повiр'я.
  По рогах Наполеону дали,
  I в Європу прочинили дверi! Далi буде.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"