Кружляють ангели безтiлi у зимовiй заметiлi В свiтлi мiсячнiм рудого лiхтаря. Дзвенять у тишi їхнi крила, Несе їх невiдома сила У невiдому даль Когось чомусь шукать. Маленькi блискiтки нiмого неба, Дiти зими i бога Феба, Знедоленi, вiдторгненнi, Горнулись до Землi. Спiва їм завiрюха пiсню Сумну-сумну, кладе торiшню Траву i лист у постiль, Де їм спать i спать. Знесиленi колючi бiсенята Стуляють вiд утоми оченята, Танцюють у прощальному танку. I сипляться снiжинками, Повiльно й неприкаянно, У постiль бiлоснiжну та м'яку.