Дикi янголи самотностi кусали сiрi крила свободи...
Тамуючи нестерпний бiль втрати висоти вона стрiмко падала вниз. Виписуючи неймовiрнi фiгури вищого пiлотажу вiн падав за нею намагаючись врятувати.
Небо уважно слiдкувало за тiєю битвою життя i смертi i не наважувалось стати на чийсь бiк.
I лише смертна людина вiддавала свою безсмертну душу за сiрi крила свободи i неймовiрну силу кохання проклятого ангела...