Один залишився сiрник
i три заниканi цигарки.
Та є ще хлiб, сальце, часник
i є горiлки на двi чарки...
То що ж, виходить, живемо!
I, безперечно, будем жити.
Хильнемо й знову наллємо
(якщо знайдеться, що налити).
А не знайдеться -- Бог iз ним!
Тече розмова до свiтанку
й колише цигарковий дим
напiводсунену фiранку.
Не "комiльфо". Зате нiде
нiхто й нiколи в цiлiм свiтi
о другiй ночi не зайде,
щоб вiдпочили ноги збитi!
Ми майже всi колись пройшли
крiзь "дискусiйнi клуби" кухонь.
В яких консенсус -- це коли
"пузир" на трьох i пива кухоль...
Нехай не ломляться столи,
зате нема на штанях латок.
Голодомор пережили --
переживемо i достаток.
Не вiдпускає нас той свiт,
альтернативне потойбiччя.
Звучить батькiвський заповiт
iще з минулого сторiччя:
"За двiстi грамiв ковбаси
iз недостойними не знайся.
А ще -- не бiйся, не проси,
i нi на що не сподiвайся!"