Аннотация: Iдея приспiву належить Людмилi Ганус; Музика Леонiда Попернацького
IНША
Боже!
Вiднiми в мене розум, i вуха, i очi.
Прошу:
я нi знати, нi чути, нi бачить не хочу.
Гiрше
певно, бiльше на свiтi нiчого немає.
Iнша
вiднiмає у мене тебе, вiднiмає...
Приспiв Iнша
тебе тепер обiймає,
пiснi для тебе спiває
напевно, краще, нiж я...
Iнша, сильнiша (мудрiша)
мої слова промовляє
про те, як мiцно кохає.
Iнша твоя.
Нащо
за краплиночку щастя -- довiчна розплата?
Краще
я б нiколи не знала коханого ката!
Хмарно,
нiби небо зi мною поплакати мусить...
Марно --
все одно тебе iнша вiд себе не пустить.