Без тебе жити вже нi дня не можу!
Ти -- iдеал, зiбрання всiх чеснот.
Найменшу крихту вiд твоїх щедрот
сприймаю вдячно, нiби ласку Божу.
А ти -- до прiрви з зоряних висот
мене скидаєш за похибку кожну.
Та я на тебе знов i знову сходжу,
щоденно сходжу, мов на ешафот.
За що ти слуг отруюєш своїх,
струмуючи наркотиком у венах?
Безжалiсно ласкава i скажена.
Кривавi сльози крiзь веселий смiх,
водночас -- благодать i смертний грiх...
Володарка душi моєї, -- Сцена.