Казали ще греки, бо мудрi нiвроку:
"Як хочеш народ пiдкорити чужий --
Лиши його мови. Всього сорок рокiв
Мовчати вiн буде -- й довiку вже твiй".
Давно проминули цi реченi строки.
Вже жити не можем нiде як в тюрмi...
Та ґени повстали й завдали мороки
Й менi, й нинi сущим в моїй сторонi.
Жахливi, страшнi, покалiченi ґени --
Пекельним Батиєм, Польщею затим,
Пiвнiчним "братєльнiком", "батьком" скаженим...
Нарештi -- Чорнобиль. А був же ще й Крим!
Брати мої й сестри, батькiвського слова
Тримайтесь, як в битвi утримують фронт!
Бо доки бринить у свiтах наша мова --
Не зникне народу мого ґенофонд.