все прийде свого часу, до зiрок
шлях не такий, щоб довгий, та далекий,
несе дитя захекана лелека
туди, куди направив пошту Бог,
а потiм вже, як повезе, назад
дитя, що виросло та зовсiм посивiло,
само пройде той шлях серед принад,
що до зiрок веде, хоча й невмiло.
Де взяти сили, щоб скорiш дiйти 
не розгубивши розуму остачу,
та не спитавши помочi невдачу,
де сили брати, щоби зiркою зiйти.

08.07.25