Корiння роду проростає тихо -
по всiй Украйнi землю обiйма,
та розумiю, що iсторiя слiпа,
i, навiть, щира непочатим лихом.
Я знаю тiльки вашi iмена
та бачу слiд столiття, що минуло,
окрiм мене лиш вiтряки почули
ваш подих, та потоптана стерня.
I я тепер вам перший крок життя,
що йде кудись, не зная тому сенсу,
бо пам'ять, що картає моє серце,
вас визволити хоче з небуття.
11.07.2025