тепер я плачу по свому життi,
не по тобi, мiй любий, не по тОбi,
скуйовдженi розлукою думки
овечою навалою проходять.
i день, i нiч спливають як одне,
подушка мокра разом iз обличчям,
мастилом мажу час, що не пливе,
а огризається на мене ввiчливо.
нема життя. лишилось воно там,
де ми з тобою поряд та близесенько,
а те, що зараз, то лише обман,
що закiнчиться, 
коли ми 
воскреснемо.

28.07.2025