Знать бы еще где эта Сирия. То есть, я знаю, конечно, где. Но... на ощупь. А что бы в натуре увидеть, нужно глазные яблоки открыть... и как можно яблочнее
Осінь – чудова пора року. Таку гаму кольорів не побачити ніколи, як саме восени. Листя, наче серпантин, спускається у вальсі додому. А ти, зачарований цим, стоїш і не відводиш очей.
Безліч прагнень є в людини. Але все ж таки хай буде більше добрих і благочестивих, ніж злих та підлих. Прагнення говорять про те, який шлях ти обрав, до чого ідеш.
Скільки тобі відведено років на землі? Ти не знаєш. Ніхто не знає. Впевнений: життя та любов – Божі дари. Тож кожен хоче любити. Любіть самовіддано, щиро, а не примусово чи з матеріальної вигоди. То вже коханням не назвеш.
Кожен з нас вирушає в путь. І ії обирає самостійно. Путь пов’язує з вирішенням справ і завдань. І проходячи її, досягаючи того чи іншого результату. Мрія втілюється тільки в дії.
- По этим правилам живет весь цивилизованный мир! - сказал Профессор Фридман. - Один только Афганистан против! И вот что с ним из-за этого и получилось... Профессор Фридман на секунду задумался.
Сон в зимнюю ночь после окончательной детализации крышки реактора, выполненной в виде 23 чертежей в формате AUTOCAD (дополнительный вход для угольного порошка предусмотрен, сборочный чертеж присутствует).