Отож, бажаючи всiм плiдної працi з розбудови козацтва, хочеться одного: щоб люди пишалися нами так, як Наливайком, Трясилом, Сiрком чи Палiєм... А для цього хочуть вони бачити не погони, лампаси й незаслуженi нагороди, а реальнi справи.
...Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала Богом данi їй вольностi й права...
Вiдродження козацьких традицiй сьогоднi є надзвичайно потрiбною i важливою справою. Постане сучасне українське лицарство - духовно постане Україна. Сьогоднi нам належить продовжити велику мiсiю козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честi й гiдностi України, її традицiй, її культури.
Сучасний загальнодержавний сплеск цiкавостi до iсторiї козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто: йде формування нацiональної елiти, яка спирається в своїй дiяльностi на нацiональний - козацький! - досвiд державотворення.