Аннотация: Кiнець оповiдi про юнацькi пригоди Сiгурда i трохи дидактичного епосу. Англiйський переклад Беллоуза тут: http://www.sacred-texts.com/neu/poe/poe25.htm
Промови Сiгрдрiви
Сiгурд в'їхав на Хiндарфьялль i попрямував на пiвдень до Фраккланду. Гора, яку вiн побачив, яскраво сяяла вiд палаючого полум'я, заграва сягала небес. Вiн дiстався туди. Там стояла загорожа з щитiв, а нагорi майорiв стяг. Сiгурд увiйшов до загорожi i побачив, що там лежить чоловiк, спить серед своєї зброї. Вiн зняв шолома з його голови. Тодi побачив вiн, що то жiнка. Броня так добре на нiй сидiла, нiби приросла до тiла. Тодi вiн розсiк обладунки Грамом вiд отвору для голови до самого низу i ще поперек, до обох рукавiв. Затим вiн зняв з неї броню. Вона прокинулася, пiдвелася, побачила Сiгурда i промовила:
1
"Що бронь пробило?
Чом я прокинулась?
Хто мене вивiльнив
з блiдих оков?"
3
"Довго я спала,
довго була непритомна,
довго лежу тут;
То Одiна воля,
щоб я не могла
поворухнутись".
Сiгурд сiв поруч i спитав її iм'я. Вона взяла рiг, повний меду, i дала йому трунок пам'ятi:
3
"Слався, день!
Славтеся, дня сини!
Славтеся, нiч iз дочками!
Незлими очима
гляньте на нас
i перемогу даруйте!
4
Шануйтеся, аси!
Шануйтесь, асiньї!
Шануйся, чим повна земля!
Мову i пам'ять
дайте нам, двом, що зустрiлись,
i руки цiлющi на довге життя".
Вона назвалася Сiгрдрiвою i виявилася валькiр'єю. Вона розповiла, як бились два конунги. Один з них звався Хьяльмгуннар. Вiн був старий i великий вождь, i Одiн дав йому перемогу, -
"iнший - то Агнар,
Ауди брат,
якого нiхто
не став захищати".
Сiгрдрiва вразила Хьяльмгуннара у битвi, тож за це Одiн уколов її сонним шипом i сказав, що вона бiльше нiколи не переможе у битвi, i що вона мусить вийти замiж - "я ж йому вiдказала, що даю непорушне слово не виходити за будь-кого з мужiв, кому вiдомий страх". Сiгурд у вiдповiдь попросив її вiдкрити йому знання, коли вона вiдає, що вiдбувається в усiх усюдах. Сiгрдрiва мовила:
5
"Даю тобi хмелю,
дуб сходки кольчуг,
де змiшано мiць
i славу велику;
повний вiн чарiв
i знакiв цiлющих,
добрих заклять
i радостi рун.
6
Ти руни могутнi пiзнай,
коли перемоги шукаєш,
i врiж на рукiв'ї меча,
iншi - на жолобi,
тi ж - на клинку,
й iменем Тюра
двiчi познач.
7
Пiзнай руни пива,
коли ти не маєш
довiри до жiнки;
на розi рiж знак,
на зворотi руки
i нiготь помiть знаком Науд.
8
Познач повну чашу,
пильно гляди,
кинь зiлля в питво;
я знаю - так зробиш,
й до меду нiколи
лиха тобi не вмiшають.
9
Пiзнай руни ти допомоги,
якщо помогти забажаєш
дитя народити жонi;
долоню познач,
суглоби схопи,
проси в духiв блага.
10
Руни прибою пiзнай,
як помiч потрiбна
в протоцi коневi вiтрила;
на штевнi рiж руни
i на стернi,
й на веслах їх випали,
тодi тебе вал не зупинить,
нi чорнiї хвилi,
прибудеш здоровий до гаванi.
11
Пiзнай руни крони,
якщо лiкувати бажаєш
i рану загоїти;
руни зроби на корi
й на стовбурi древа,
що хилить гiлляччя на схiд.
12
Пiзнай руни мови,
й за лихо тобi
лихом нiхто не вiдплатить:
змотай їх,
зв'яжи їх,
збери їх докупи
на тингу тому,
де має народ
виносити присуд.
13
Розуму руни пiзнай,
як кожного хочеш
знати думки;
їх прочитав,
їх начертав
їх вигадав Хрофт
з тої вологи,
що натекла
з черепу Хейддраупнiра
i з рогу Ходдрофнiра.
14
Стояв на горi
з Брiмiра лезом,
на головi мав шолома;
сказала там вперше
голова Мiмiра
мудростi слово.
15
На щитi начертав їх
для сяйного бога,
на вухах Арвака
i на копитах Альсвiна,
на колесi верткому
вбивцi Хрунгнiра,
на зубах Слейпнiра
i на ременях саней.
16
На ведмежих лапах
i на язицi Брагi,
на вовчому кiгтi
й на орлиному дзьобi,
на кривавих крилах
i на краю моста,
на руках, що звiльняють,
на цiлющому слiдi.
17
На бурштинi й на златi,
на людських оберегах,
у винi й у пивi,
на щастя престолi,
на Гунгнiра вiстрi
й на Гранi грудинi,
на нiгтях норни
i на дзьобi сови.
18
Всi руни накреслив,
усi руни врiзав,
iз медом священним
змiшав i послав їх
шляхами широкими:
котрiсь для асiв,
котрiсь - для альвiв,
цi - ванам премудрим,
тi - роду людей.
19
То грамоти руни,
руни пiдмоги,
i всi руни пива,
й руни могутностi,
ти не забудь їх
i не зiпсуй їх
для власного ж блага;
згодяться вони, як затямиш,
до самого скону богiв.
20
Тепер обирай,
бо вибiр ти маєш,
високий клен зброї;
скажи чи мовчи,
як є щось на думцi;
лихе нам судилось".
Сiгурд мовив:
21
"Тiкати не буду,
хоч присуд свiй знаю недобрий,
я не боягузом родився;
поради твої
всi я отримаю,
їх збережу, поки житиму".
Сiгрдрiва мовила:
22
"Я дам тобi першу пораду:
з родом своїм
чвар не веди;
вiдклади помсту,
хоч би тобi i зашкодили;
отримаєш плату в день смертi.
23
Дам тобi другу пораду:
клятв i обiтниць
ти не давай, не дотримавши;
пагони зла
дiстануть невiрного;
нещасним є вовк.
24
Дам тобi третю пораду:
на тингу не знайся
з людом непевним,
бо муж нерозумний
часто дозволить собi
слово лихе, не подумавши.
25
Та гiрше за все,
коли мовчазний ти,
завважать тебе боягузом,
i буде то правда;
з поганої слави
не буде добра, -
iншого дня
наклепника вбий,
викуп вiзьми за облуду.
26
Дам i четверту пораду:
як вiдьмину хату,
сповнену скверни,
стрiнеш собi на шляху,
там не гостюй,
хоч би й нiч тя застала.
27
Погляд проникливий
треба нащадкам людським,
яких жде запеклий двобiй;
часто злодумнi жiнки
край дороги сидять,
вони й меч, i спокiй спаскудять.
28
Дам я i п'яту пораду:
хоч би побачив красивих
жiнок ти на лавi,
срiбло спорiднення
хай пильнiсть твою не затьмарить;
хай не полонять тебе жiнок поцiлунки.
29
Дам я i шосту пораду:
як слово хмiльне
мовцiв до бiди доведе,
п'яних розмов
не починай з древом свари;
вино розум краде.
30
Пiснi та пиво
часто призводять
до лиха значного;
декого вбито,
дехто - в бiдi;
безлiч таких, нещасливих.
31
Дам я i сьому пораду:
якщо ворогуєш ти
з мужем звитяжним,
битися краще,
нiж спаленим бути
в своєму обiйстi.
32
Дам я i восьму пораду:
бережися вiд скверни
й вiд знакiв зловiсних;
не зваблюй нi дiви,
анi замiжньої жiнки
до втiхи сумнiвної.
33
Дам i дев'яту пораду:
подбай ти про мертвих,
в землю зарий, де знайдеш:
вiд хворi померлих,
чи в морi померлих,
чи зброєю вбитих.
34
Тiло омий,
руки i голову,
волосся чеши,
покiйному, перше нiж
класти його у труну,
i доброго сну побажай.
35
Дам я десяту пораду:
вiри не йми
вовчому слову нiколи,
вбитого брат
чи той, кому батька ти вбив, -
син стане вовком,
хоч ти йому златом платив.
36
Кривда й ненависть
спочинку не вiдають,
анi образа отримана;
розум i зброя
герою потрiбнi,
щоб першим зробитись зi смертних.
37
Одинадцяту дам я пораду:
пiдлостi ти стережися,
що можуть i друзi зробити;
здається, що довге життя
не судилося князю;
сильно бо ширяться свари".
Примiтки i коментарi
"Промови Сiгрдрiви" ("Sigrdrífumál") - заключна пiсня з наративу про юнiсть Сiгурда. Вона не завершена: кiнець тексту потрапляє у лакуну рукопису. На думку дослiдникiв, сюжет пiснi є варiацiєю на тему Сплячої Красунi. Валькiрiя Сiгрдрiва тут ще не ототожнюється з iншою валькiрiєю, Брюнхiльд. Сiгрдрiва дає героєвi настанови мiфологiчного характеру з тої причини, що пiд час довгого сну її дух мiг мандрувати усiма усюдами (шаманська практика, з якою скандинави були знайомi зокрема й через контакти з фiнами й саамами). Михайло Стеблiн-Каменський зазначає, що строфи 3-4 носять характер гiмну.
5. Дуб сходки кольчуг (brynþings apaldr) - кеннiнг на позначення воїна; "сходка кольчуг" чи "тинг обладункiв" - битва; слово apaldr означає, власне, не дуб, а яблуню.
6. ...iменем Тюра двiчi познач - Тюр вважався покровителем чесного двобою, "правильної" вiйни, статусних воїнiв, тому його iменем позначається меч як "бiла", статусна зброя, знаряддя спецiально-бойового призначення, на вiдмiну вiд, скажiмо, списа.
Строфа 6 має в оригiналi 6 рядкiв, а не 7.
8. ...кинь зiлля [lauki] в питво - тодi отруту i чари буде знешкоджено. В оригiналi йдеться про часник або цибулю. Цiй городинi надавалася магiчна сила.
10. Кiнь вiтрила (seglmarr) - кеннiнг на позначення корабля.
14. Сюжет iз головою Мiмiра вiдомий з "Саги про Iнглiнгiв" з "Кола Земного" Сноррi Стурлусона. Пiсля вiйни асiв i ванiв Мiмiра послали ванам як заручника. Сталося так, що вани його вбили i послали голову назад. Одiн її набальзамував i радився з нею.
15. Арвак, Альсвiн, Слейпнiр - мiфологiчнi конячки; першi двоє тягнуть небосхилом сонце на колiсницi, а Слейпнiр - восьминогий кiнь Одiна.
Вбивця Хрунгнiра - Тор; вертке колесо - на його возику, запряженого цапами.
16. Брагi - легендарний скальд iмовiрно IХ столiття, згодом - божественний покровитель поезiї; саме його вiршi - найдавнiшi взiрцi скальдичної поезiї, якi до нас дiйшли.
...на руках, що звiльняють (á lausnar lófa) - варiант: "на руках повитухи", дослiвно: "на звiльняючих/дозволяючих долонях".
17. ...на щастя престолi (á vilisessi) - дослiвно: "на сидiннi задоволення"; ймовiрно, йдеться про серце чи груди.
Гунгнiр - спис Одiна, що не знає промаху.
Строфа 18 має в оригiналi 8 рядкiв, а не 9.
19. Грамоти руни (bókrúnar) - дослiвно: "буковi руни". Першi "книги" германцiв рiзалися на букових дощечках, тому в германських мовах бук - "книжне", "грамотне" дерево (пор. англ. book i beech, також - дуже промовистий приклад - нiм. Buche i Buch).
Руни пiдмоги (bjargrúnar) - варiант перекладу: "руни народження". Йдеться про магiчнi знаки, що мали допомогти жiнцi народити дитину.
20. Клен зброї (vápna hlynr) - кеннiнг на позначення воїна.
23. ...нещасним є вовк (armr er vára vargr) - вовком у метафоричному сенсi квалiфiковано зрадника, порушника клятви.
28. Срiбло спорiднення (sifja silfr) - неясної семантики кеннiнг на позначення жiнки.
29. Древо свари (dolgvið) - кеннiнг на позначення воїна (дослiвно: 'дерево жахливої ворожнечi').